Єдиний унікальний номер справи 757/46002/21-ц Головуючий у суді першої інстанції: Луценко О.М.
Номер провадження: 22-ц/824/2995/2023 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П.
23 травня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коцюрби О.П.,
суддів: Білич І.М., Слюсар Т.А.,
при секретарі - Качалабі О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чередник Сергій Володимирович на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року у справі за поданням Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Наконечного Ігоря Михайловича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа у виконавчому провадженні, -
В Оболонський районний суд міста Києва звернувся Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Наконечний І.М. з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 , у праві виїзду за межі України шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання ним своїх зобов'язань.
Вимоги подання мотивовані тим, що на виконанні приватного виконавця перебуває виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 756/12901/18-ц від 31 січня 2020 року, виданого Оболонським районним судом міста Києва щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 525 664,00 грн.
Вказав, що 15 липня 2020 року відкрито виконавче провадження по виконанню вище вказаного виконавчого листа та винесено постанову про арешт майна боржника.
Станом на дату звернення з поданням, рішення боржником не виконано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено, отже він має невиконані зобов'язання на території України але не виконує їх, у зв'язку з чим приватний виконавець просив обмежити боржника - ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року задоволено подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Наконечного І.М.
Встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України до моменту виконання ним своїх зобов'язань за виконавчим листом № 756/12901/18-ц, виданим 31 січня 2020 року Оболонським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 525 664,00 грн.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чередник С.В. оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, неповного з'ясування судом обставин , що мають значення для справи, просив ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року скасувати, ухвалити у справі нове судове рішення, яким в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Наконечного І.М., про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України без вилучення паспортного документу відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовував тим, що відповідно до роз'яснень Верховного Суду України від 01 лютого 2013 року, викладених у судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим, з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково чого судом першої інстанції зроблено не було.
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань, про що вказує приватний виконавець в поданні, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду обов'язків.
Апелянт вказав, що на момент звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Зазначив, що на підтвердження виконання зобов'язань, боржником суду першої інстанції надані документи з виконавчих проваджень, які доводять, що з заробітної плати боржник сплачує аліменти на двох дітей до 50 %, і приватний виконавець маючи доступ до єдиної електронної бази виконавчих проваджень знає про це в іншому випадку він міг би стягувати борг з вказаної заробітної плати. Автомобіль по виконавчому провадженню № 59024738 був за постановою приватного виконавця Татарченка В.Г. описаний, арештований та переданий на відповідальне зберігання ДП «СЕТАМ». За результатами вказаного виконавчого провадження воно було закрито після відшкодування заборгованості, що доводить постанова про повернення виконавчого документу стягувачу, а тому, використані приватним виконавцем факти, як можливе ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов'язань є необгрунтованим.
Також зазначив, що від займається волонтерською діяльністю і можливий виїзд за кордон може бути пов'язаний лише з необхідністю саме в привезені гуманітарних вантажів.
Наданим процесуальним законом правом подати відзив на апеляційну скаргу учасники справи не скористалися.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чередник С.В. не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Наконечного І.М. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 756/12901/18-ц від 31 січня 2020 року, виданого Оболонським районним судом міста Києва щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 525 664,00 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Наконечного І.М. накладено арешт на майно, що належить боржнику: все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_1 .
Рішення до теперішнього часу не виконано, так як боржник ухиляється від його виконання, та не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.
Згідно ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
За редакцією п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Разом з тим, за змістом ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Законом України «Про виконавче провадження» передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим, з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Саме невиконання боржником зобов'язань самостійно протягом строку, вказаного державним виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України від 01 лютого 2013 року, викладених у судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)» означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
З матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження також вбачається факт умисного ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання власних боргових зобов'язань.
Оскільки боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, про що об'єктивно свідчать наявні матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що подання підлягає задоволенню.
Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність у ОСОБА_1 інших зобов'язань, зокрема зі сплати аліментів не є поважною причиною невиконання ним своїх зобов'язань за виконавчим листом №756/12901/18-ц від 31 січня 2020 року, виданого Оболонським районним судом міста Києва щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 525 664,00 грн. При цьому, належних доказів на підтвердження виконання рішення суду про стягнення на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 525 664,00 грн. апелянт суду не надав.
Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди апелянта з ухваленим судовим рішенням та висновків суду першої інстанції не спростовують.
Інших вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки Оболонського районного суду міста Києва та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить.
Обґрунтовуючи судове рішення, колегія суддів враховує вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, згідно з яким, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Так як при вирішенні вказаної цивільної справи, Оболонським районним судом міста Києва правильно застосовано норми процесуального та матеріального права, належним чином досліджено обставини справи, тому, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чередник С.В. без задоволення, а ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. ст. 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чередник Сергій Володимирович залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: О.П. Коцюрба
Судді: І.М. Білич
Т.А. Слюсар