П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 червня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/18061/22
Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса, 26 січня 2023 року
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Танасогло Т.М.,
суддів: Бітова А.І., Градовського Ю.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТАЛ ЛЮКС» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТАЛ ЛЮКС»" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
У грудні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОТАЛ ЛЮКС» (надалі - ТОВ «ТОТАЛ ЛЮКС», позивач) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 07.12.2021 р. №29771/15-32-09-01, 07.12.2021 р. №29772/15-32-09-01, від 24.11.2021 р. №28465/15-32-09-01-30, №28466/15-32-09-01-30.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2022р. роз'єднано позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Тотал Люкс» та виділено у самостійне провадження позовні вимоги ТОВ “Тотал Люкс” до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 07.12.2021 р. №29771/15-32-09-01, від 07.12.2021 р. №29772/15-32-09-01, якому присвоєно номер справи №420/18061/22.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ«ТОТАЛ ЛЮКС» дотримується всіх визначених чинним законодавством України вимог, у тому числі щодо порядку торгівлі та зберігання пального. Позивач вказуючи на протиправність та безпідставність прийняття- оскаржуваних податкових повідомлень-рішень зауважував, що відповідачем не доведено вчинення платником порушень ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а також не доведено порушень пункту 128-1.3 ст.128-1 Податкового кодексу України.
Відповідач проти задоволення позову заперечував.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2023 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем ТОВ «ТОТАЛ ЛЮКС» подано на зазначене судове рішення апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
В обґрунтування скарги апелянт, виклавши більшою мірою аналогічні обставини та доводи тим, що були зазначені ним у позовній заяві, наголошує на протиправності та необґрунтованості прийнятих податковим органом податкових повідомлень-рішень. Апелянт вважає, що під час здійснення фактичної перевірки, посадовими особами податкового органу взагалі не з'ясовувалися обставини щодо наявності пального в резервуарах АЗС ТОВ «ТОТАЛ ЛЮКС», порядок його використання, не вживались дії щодо проведення інвентаризації пального на зберіганні, та не було здійснено зняття залишків такого пального. Також, апелянт зауважує на те, що судом першої інстанції не було враховано наявність укладеного позивачем з ТОВ «ГЛАН ОЙЛ» договору зберігання №ГО-01/04, за умовами якого пальне позивача зберігалось саме вказаним товариством в резервуарах заправної станції, які перебувають у користуванні ТОВ «ГЛАН ОЙЛ». Суд першої інстанції допустив помилкове ототожнення господарської операції із придбання пального (надходження та оприбуткування) - з фізичним зберіганням пального. Однак сам факт придбання (поставки) пального не може автоматично свідчити про зберігання такого пального ТОВ «ТОТАЛ ЛЮКС» в розумінні положень закону. Також, за доводами апелянта, відсутні порушення пп. 203.1.3 п. 203.1 ст.203 ПК України, адже ТОВ «ТОТАЛ ЛЮКС» своєчасно, протягом трьох календарних днів після усунення технічного збою (технічних негараздів), який відбувся 27.08.2021р., надіслало до Реєстру відповідний документ - Довідку про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів та залишків пального на акцизному складі за 26.08.2021р., що своєю чергою виключає застосування штрафної санкції відповідно до п. 128-1.3 ст.128-1 ПК України.
На підставі ст.311 КАС України справу розглянуто апеляційним судом в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами.
За приписами ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у період з 20.10.2021р. по 29.10.2021р. Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено фактичну перевірку господарського об'єкту, що розташований за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Шевченка 62(АЗС №48), через який здійснює господарську діяльність ТОВ «Тотал Люкс» з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального, за результатами якої складено акт перевірки від 01.11.2021р. №23622/15-32-09-01-25(а.с.10-13).
У ході перевірки встановлено наступні порушення ТОВ «Тотал Люкс»:
-порушення ст.15 Закону України від 19.12.1995р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», передбачена відповідальність згідно із ст.17 цього Закону;
-порушення п.п.230.1.3 ст.230.1 ст.230 Податкового кодексу України, та п.5, п.6, п.7 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівномірів - лічильників рівня пального в резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017р. №891, передбачена відповідальність із п. 128-1.3 ст.128-1 цього Кодексу;
-порушення п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України передбачена відповідальність п.121.1 ст.121 цього Кодексу. Відповідно до п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, з врахуванням внесених до нього змін Законами України від 30.03.2020р. №540-ІХ та від 13.05.2020р. №591 -ІХ, встановлений мораторій (неможливість) на застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства, вчинених за період з 01.03.2020р. по останній день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України.
На підставі вищевикладених висновків, зазначених в акті перевірки, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення -рішення від 07.12.2021р.:
-№29771/15-32-09-01, яким на підставі п.п. 54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються електронних сигаретах, та пального», застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 500 000,00грн. (а.с.22);
-№29772/15-32-09-01, яким на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, п.128 -1 ст.128 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції у розмірі 1000,00 грн. (а.с.22зв.).
Не погоджуючись із прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення від 07.12.2021р. №29771/15-32-09-01 та №29772/15-32-09-01 прийняті відповідачем правомірно, обґрунтовано за наявності на те доведених підстав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та обґрунтованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (чинний у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.п.75.1.3. п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок та підстави проведення фактичної перевірки регулюється Податковим кодексом України. При цьому колегія суддів звертає увагу, що у межах даної справи не є спірним питання правомірність проведення перевірки позивача.
Доводи апеляційної скарги зводяться до необґрунтованості висновків суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість прийняття ГУ ДПС в Одеській області податкових повідомлень-рішень:
-№ 29771/15-32-09-01 від 07.12.2021р., яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 500 000,00 грн., за порушення ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»
-№ 29772/15-32-09-01 від 07.12.2021р., яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 1000,00 грн., за порушення п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст.230 ПК України.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України, регламентовані Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" №481/95-ВР від 19.12.1995.
Згідно статті 15 Закону № 481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
Суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.
Суб'єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб'єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.
За визначенням статті 1 Закону №481/95 ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Згідно абз. 56 ст. 1 Закону №481/95 зберігання пального це діяльність зі зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) зі зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Статтею 17 Закону №481/95 передбачена відповідальність за порушення норм цього Закону, відповідно до якої за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що 14.05.2021р. ТОВ «ТОТАЛ ЛЮКС» була отримана ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним №15020314202100042 (термін дії з 14.05.2021р. до 14.05.2016р.) за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул.Шевченка, 48).
При цьому, як свідчать матеріали справи, у ході проведення перевірки було встановлено згідно інформації з баз контролюючого органу (Єдиний державний реєстр витратомірів-лічильників і рівномірів-лічильників рівня пального в резервуарі), що ТОВ «Тотал Люкс» подано зокрема 23.04.2021 р. довідку про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (уніфікований номер акцизного складу - 1016238) за 22.04.2021 р.
Згідно даних рядків 08.7, 08.8, 09.4 та 09.5 поданої довідки слідує, що:
1) обсяг залишку пального за кодом УКТ ЗЕД 2710194300 (важкі дистиляти (газойли)) на початок доби та на кінець доби - 17 011,76 л.;
2)обсяг залишку пального за кодом УКТ ЗЕД 2710124512 (бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше: інші бензини) на кінець доби - 12 898,42 л.;
3)обсяг залишку пального за кодом УКТ ЗЕД 2710124194 бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше: інші бензини) на початок доби та на кінець доби - 11 730,87 л.
Аналогічний об'єм/обсяг залишку пального в резервуарах на початок/кінець доби, відображений підприємством у поданих довідках про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (уніфікований номер акцизного складу - 1016238) за звітні дати: з 22.04.2021 р.- по 25.04.2021 р. включно.
Крім того, перевіряючими було також встановлено, що ТОВ «Тотал Люкс» подано зокрема, 27.04.2021 р. довідку про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (уніфікований номер акцизного складу - 1016238), згідно даних рядків 08.7, 08.8, 09.4 та 09.5 якої:
1)обсяг залишку пального за кодом УКТ ЗЕД 2710194300 (важкі дистиляти (газойли)) на початок доби та на кінець доби - 23 795,61 л.;
2)обсяг залишку пального за кодом УКТ ЗЕД 2710124512 (бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше: інші бензини) на кінець доби - 22 060,89 л.;
3)обсяг залишку пального за кодом УКТ ЗЕД 2710124194 (бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше: інші бензини) на початок доби та на кінець доби - 15 819,62 л.
Аналогічний об'єм/обсяг залишку пального в резервуарах на початок/кінець доби, відображений підприємством у поданих довідках про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (уніфікований номер акцизного складу - 1016238) за звітні дати: з 26.04.2021 р. -по 13.05.2021 р. включно.
Апеляційний суд звертає увагу, що Довідки про які зазначено вище було подано до контролюючого органу самим підприємством, яке самостійно у цих довідках й вказувало усі дані (відомості, показники), про залишки пального на акцизному складі.
Зазначених обставин позивач не спростовує.
Окрім цього, відповідно до встановлених обставин справи, згідно інформації з баз контролюючого органу (Єдиний державний реєстр акцизних накладних), 22.04.2021 р. ТОВ «Глан Ойл» (код ЄДРПОУ 43290206) були складені акцизні накладні на адресу ТОВ «Тотал Люкс» № 4220007 (об'єм/обсяг пального - 12 898,42 л.), № 4220008 (об'єм/обсяг пального - 11 730,87 л.), № 4220009 (об'єм/обсяг пального - 17 011,76л.), відповідно до яких здійснено постачання пального на акцизний склад з уніфікованим номером 1016238 в загальному об'ємі/обсязі - 41 641,05 л. та 26.04.2021 року № 4260007 (об'єм/обсяг пального - 4 088,75 л.), № 4260008 (об'єм/обсяг пального - 9 162,47 л.), № 4260009 (об'єм/обсяг пального - 6 783,85 л.), відповідно до яких здійснено постачання пального на акцизний склад з уніфікованим номером 1016238 в загальному об'ємі/обсязі - 20 035,07 л. Тобто, підприємством у довідках відображено надходження пального в об'ємі/обсязі, який відповідає об'єму/обсягу в зазначених акцизних накладних. Відповідно до даних реєстратора розрахункових операцій з фіскальним номером 3000897592 та даних щоденних довідок за звітні дати з 22.04.2021 р. - по 13.05.2021 р. включно, реалізація пального на АЗС №48 - не здійснювалась.
Виходячи з викладеного, колегія суддів оцінює критично доводи апеляційної скарги про відсутність доказів, на підставі яких відповідач зробив висновок про порушення позивачем ст. 15 Закону №481/95-ВР, оскільки фактичне зберігання пального ТОВ «ТОТАЛ ЛЮКС» в ємностях за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Шевченка, буд. 62 (АЗС №48) за період з 22.04.2021 р. - по 25.04.2021 р. включно у загальному об'ємі/обсязі - 41 641,05л. та з 26.04.2021 р. - по 13.05.2021р. включно у загальному об'ємі/обсязі - 61 676,12 л. без наявності відповідної ліцензії на право зберігання пального, убачається із самостійно поданих позивачем довідок з урахуванням акцизних накладних про придбання такого пального.
З огляду на наведене вище оцінюються критично посилання скаржника на те, що посадовими особами контролюючого органу не з'ясовувались обставини щодо наявності пального в резервуарах АЗС ТОВ «ТОТАЛ ЛЮКС», порядок його використання, не вживались дії щодо проведення інвентаризації пального на зберіганні тощо.
З наведеного вище можна зробити висновок про те, що відповідач обґрунтовано під час перевірки позивача встановив зберігання ТОВ «ТОТАЛ ЛЮКС» у період 22.04.2021-25.04.2021, а також з 26.04.2021р. по 13.05.2021р. пального без отримання відповідної ліцензії.
Водночас, встановлений під час перевірки факт відсутності ліцензії на право зберігання пального на час проведення податкової перевірки товариством не спростовано.
Посилання апелянта на доданий до позову Договір зберігання №ГО -01/04 від 01.04.2021р., укладений між ТОВ «ТОТАЛ ЮКС» та ТОВ «ГЛАН ОЙЛ» (а.с.16-17) та акти приймання - передачі пального від 28.05.2021р. (а.с.18), згідно якого пальне, щодо якого виник цей спір зберігалось у резервуарах АЗС ТОВ «ГЛАЙН ОЙЛ», колегія суддів оцінює критично, оскільки, як вірно зауважив суд першої інстанції, позивачем не доведено жодними доказами дійсного, поза розумним сумнівом, виконання умов цього Договору. Окрім самого договору та акту передачі, до матеріалів справи інших доказів не надано, в тому числі але не виключно - доказів сплати за виконання умов Договору, доказів перевезення пального , тощо.
Суд першої інстанції ґрунтовно також враховував при цьому, що питання щодо нікчемності договору зберігання не є предметом розгляду цієї справи, однак, в силу положень ч.2 ст.2 КАС України, при перевірці обґрунтованості прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, мають ураховуватися усі обставини, які мають значення.
З жодного наявного в матеріалах справи документу не вбачається, що придбане позивачем у ТОВ «ГЛАН ОЙЛ» пальне, зберігалось саме на акцизних складах цього підприємства - ТОВ «ГЛАН ОЙЛ», було туди відвантажене, тощо.
Тобто, саме неможливість підтвердження з огляду на відсутність (ненадання позивачем) доказів фактичного дійсного зберігання пального саме в резервуарах АЗС ТОВ «ГЛАН ОЙЛ» й в даному випадку спростовує посилання апелянта на договір зберігання.
Окрім того, як вбачається із Рішення Державної податкової служби України від 07.09.2022р. (а.с. 26-28), 22.04.2021р. ТОВ «ТОТАЛ ЛЮКС» подано довідку (основну) про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри № 9094928923, згідно якої резервуари на акцизному складі № 1016238, розташованому за адресою: м. Ізмаїл, вул. Шевченка, буд. 62, АЗС № 48, в кількості 4 штуки (серійні №№ 5784, 5785, 5786, 5787) введено в експлуатацію.
В свою чергу ТОВ «ГЛАН ОЙЛ» 22.04.2021 подано коригуючу довідку про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри № 9094440808, згідно якої резервуари на акцизному складі № 1013127 за адресою: м. Ізмаїл, вул. Шевченка, буд. 62 в кількості 4 штуки виведено зазначеним підприємством з експлуатації.
Вказане підтверджує неможливість використання Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛАН ОЙЛ» для зберігання пального з 22.04.2021 зазначених вище акцизних складів, на чому наполягає позивач, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість таких тверджень позивача.
Аналізуючи встановлені вище обставини у взаємозв'язку із наведеними законодавчими приписами, колегія суддів вважає доведеним податковим органом факт зберігання позивачем за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Шевченка, буд. 62 (АЗС №48) за період з 22.04.2021 р. - по 25.04.2021 р. в ємностях у загальному об'ємі/обсязі - 41 641,05л. та з 26.04.2021 р. - по 13.05.2021р. в ємностях у загальному об'ємі/обсязі - 61 676,12 л., без наявності ліцензії на право зберігання пального або ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), що в свою чергу свідчить про правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 07.12.2021р. №29771/15-32-09-01.
Що стосується податкового повідомлення-рішення № 29772/15-32-09-01, колегія суддів враховує наступне.
Згідно із ст.230 ПК України, «акцизні склади» (акцизні склади пересувні) утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
Платники податку «розпорядники акцизних складів» зобов'язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах витратоміри-лічильники спирту етилового у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового; б) усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
При цьому, згідно з пп.230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України, розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С. Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів безпосередньо затверджений Постановою КМУ від 22.11.2017 року №891.
Пунктом 5 Порядку №891 встановлено яку саме інформацію мають містити електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, серед якої зокрема: 1) інформація про розпорядника акцизного складу (найменування, реєстраційні дані, реквізити документів, на підставі яких здійснюється експлуатація акцизного складу); 2) інформація про всі наявні у розпорядника акцизного складу акцизні склади (адреса, правовстановлюючі документи на споруди та приміщення акцизного складу) з уніфікованим номером кожного акцизного складу, який автоматично присвоєно в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, з уніфікованою нумерацією кожного акцизного складу та всі резервуари (їх кількість, тип, ємність) з уніфікованою нумерацією кожного резервуара, розташовані на акцизних складах; 3) інформацію про акцизний склад з уніфікованим номером в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, розташовані на такому акцизному складі резервуари з уніфікованою нумерацією, про назви, моделі, серійні (ідентифікаційні) номери витратомірів, установлених у кожному місці відпуску пального шляхом наливу з акцизного складу, та назви, моделі, серійні (ідентифікаційні) номери рівнемірів, установлених на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на такому акцизному складі; 4) дату встановлення, заміни, опломбування, технічного обслуговування, ремонту, повірки, калібрування витратоміра, рівнеміра, резервуара, відомості щодо організацій та осіб, які проводили такі роботи; 5) зведені за добу підсумкові облікові дані щодо: обсягів фактичних залишків пального на початок та кінець звітної доби та добового обсягу обігу пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 С, у розрізі всіх наявних у розпорядника акцизного складу акцизних складів з уніфікованою нумерацією - для усіх розпорядників акцизних складів, крім зазначених в абзаці третьому цього підпункту; добового фактичного обсягу реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °С, - для розпорядників акцизних складів, на акцизних складах яких провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне), тощо.
Як передбачено приписами п.6 цього ж Порядку №891, електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену у підпунктах 1-4 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів одноразово до початку введення в дію Реєстру та в разі зміни такої інформації. Інформація про витратоміри та рівнеміри вноситься до Реєстру після настання строків їх встановлення, визначених Податковим кодексом України. Електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в пп.5 і 6 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів щодня (крім днів, у які акцизний склад не працює). Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу (обсяг реалізованого та обсяг отриманого) пального, зазначені в підпунктів5 пункту 5 цього Порядку, формуються після проведення останньої операції з обігу пального за звітну добу, але не пізніше 23 години 59 хвилин такої доби, до початку проведення операцій з обігу пального за добу, що настає за звітною добою, та подаються до ДФС не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД формуються показники про: обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показань рівнемірів, установлених на таких резервуарах; добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального шляхом наливу з акцизного складу на підставі показань витратомірів, установлених у кожному місці відпуску пального шляхом наливу з акцизного складу; добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Підтвердженням розпоряднику акцизного складу прийняття/неприйняття його електронного документа для наповнення Реєстру / коригуючого електронного документа для наповнення Реєстру - є квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі, які надсилаються йому держателем Реєстру протягом операційного дня. Датою та часом надсилання електронного документа для наповнення Реєстру / коригуючого електронного документа для наповнення Реєстру держателю Реєстру є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо протягом операційного дня держателем Реєстру не надіслано квитанції про прийняття/неприйняття електронного документа для наповнення Реєстру / коригуючого електронного документа для наповнення Реєстру, такий електронний документ вважається прийнятим. Держатель Реєстру не приймає електронних документів для наповнення Реєстру / коригуючих електронних документів для наповнення Реєстру у випадках порушення вимог щодо формування, заповнення та надсилання таких електронних документів, передбачених цим Порядком.
Так, відповідальність за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, встановлена статтею 128-1 ПК України.
Зокрема, відповідно до п.128-1.3 ст.128-1 ПК України, незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 грн. за кожний неподаний електронний документ.
Судом апеляційної інстанції встановлено, дані з витратомірів -лічильників на місці відпуску пального наливом акцизного складу та рівномірів - лічильників рівня таких товарів (продукції) у резервуарах за обліковий період часу - 26.08.2021р. фактично подані позивачем відомості 28.08.2021р., що позивачем не заперечується.
Доводи апелянта про те, що ним дотримано встановлені Порядком №891 3-х денний строк визначений п.9 вказаного Порядку та подано відповідні дані 28.08.2021р. після усунення технічного збою (технічних негараздів) що мали місце 27.08.2021р., адже як ґрунтовно на думку апеляційного суду зазначив суд першої інстанції - зазначений пункт 9 порядку №891 стосується коригування такої інформації з причин технічного збою програмного забезпечення, допущених помилок під час заповнення електронних документів для наповнення Реєстру або інших технічних негараздів.
В свою чергу, позивачем наявності таких обставин не доведено.
З урахуванням викладеного вище, колегія суддів вважає також правомірним та обґрунтованим прийняте відповідачем податкове повідомлення -рішення №29772/15-32-09-01, про застосування штрафних санкцій до позивача у розмірі 1000,00 грн. на підставі п.п. 54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Підсумовуючи усе наведене вище, судова колегія вважає що відповідачем у спірних правовідносинах доведено правомірність своєї поведінки, правомірність прийнятих ним рішень відносно позивача, у зв'язку із чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ «ТОТАЛ ЛЮКС».
Судове рішення у даній справі відповідає вимогам ст.242 КАС України.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315-317, 321, 322, 325, 326, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТАЛ ЛЮКС» - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2023 року у справі № 420/18061/22 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач Т.М. Танасогло
Судді А.І. Бітов Ю.М. Градовський