06 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/4011/23 пров. № А/857/6459/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року про повернення позовної заяви, прийняту суддею Гулкевич І.З. у місті Львові у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 29.12.2022 №3699 начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників ВНП №1 Золочівського РВП ГУНП» та наказ від 11.01.2023 №17 о/с начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області «Про особовий склад»; поновлення ОСОБА_1 з 12.01.2023 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Золочівського РВП Головного управління Національної поліції у Львівській області; стягнення середнього розміру грошового забезпечення за період з 22.01.2023 по дату фактичного поновлення на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Золочівського РВП Головного управління Національної поліції у Львівській області з розрахунку середньоденного грошового забезпечення.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 адміністративний позов повернуто позивачу відповідно до п.3 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повертаючи позовну заяву, суд виходив з того, що таку подано та підписано від імені позивача, ОСОБА_1 , проте документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності зазначеної особи до матеріалів позовної заяви не долучено (копія паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача), у зв'язку з чим, у суду відсутня можливість ідентифікувати особу підписанта цього адміністративного позову та з'ясувати факт наявності у нього адміністративної процесуальної дієздатності.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту наявності у позивача адміністративної процесуальної дієздатності.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із порушенням процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що ст.160,161 КАС України, які визначають зміст позовної заяви і докази, які мають бути до неї додані не передбачено обов'язку позивача подавати копію паспорта чи іншого документа, який посвідчує особу для підтвердження її процесуальної дієздатності.
Звертає увагу на те, що за змістом п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, лише тоді, коли позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, а не тоді, коли позивач не подав доказів на підтвердження своєї адміністративної процесуальної дієздатності, що не було враховано судом першої інстанції.
Крім того, наявність у позивача паспорта чи іншого документа, який посвідчує особу, не вказує і не може вказувати на те, що ця особа не визнана судом недієздатною, а відтак, за змістом ч.2 ст.43 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність.
Для підтвердження досягнення позивачем повноліття до апеляційної скарни долучено копію паспорта ОСОБА_1 .
Просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи, що апеляційну скаргу подано на ухвалу суду про повернення позовної заяви, в силу приписів ч.2 ст.312 КАС України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 320 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
З обставин справи вбачається, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини, які склали підстави для прийняття оскаржуваного процесуального судового рішення.
Частиною 1 статті 168 КАС України встановлено, що позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Частиною 1 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Частина перша статті 43 КАС України передбачає, що здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Частиною другою вказаної статті визначено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Відповідно до частини другої статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Позовну заяву у цій справі подано ОСОБА_1 особисто. У матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що останній є неповнолітньою або недієздатною особою. Отже, у суду першої інстанції не було обґрунтованих підстав для висновку про відсутність адміністративної процесуальної дієздатності ОСОБА_1 на звернення до суду з позовною заявою.
Варто також наголосити, що доводи суду першої інстанції про необхідність долучення до позовної заяви копії паспорта скаржника, або копії іншого документа, що посвідчує особу, не корелюється з вимогами до позовної заяви, які передбачені статтею 161 КАС України. А тому, у зв'язку з неподанням копії такого документа скаржником, правових підстав немає для застосування п.3 ч.4 ст.169 КАСУ.
Колегія суддів звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27 жовтня 2022 у справі № 212/8631/19, де зазначено на необхідності дотримання вимог частини 5 статті 160 КАС України при поданні адміністративних позовів, та, в контексті наведеного, погодився із тим, що вимога суду щодо надання копії паспорту позивача була спрямована на усунення неточностей в частині відображення ідентифікаційних даних особи-позивача.
Відтак, враховуючи зазначений висновок, суд першої інстанції, у випадку сумнівів щодо дієздатності позивача та з урахуванням вимог частин 1, 2 статті 169 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви повинен був постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху, зазначивши про недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський Суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».
Також у справі «Bellet v. Fгапсе» Європейський Суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Аналізуючи обставини справи в контексті поданого позову, а також аргументи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви, що унеможливило доступ позивача до правосуддя, а тому оскаржувана ухвала судді суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду цим же судом.
Керуючись ст.ст. 312, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року про повернення позовної заяви у справі № 380/4011/23 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню до Верховного Суду не підлягає.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. І. Шинкар