Справа № 757/36881/22 Головуючий 1-ї інстанції: Смик С.І.
Провадження №33/824/2208/2023 Доповідач: Яковлева В.С.
31 травня 2023 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Яковлева В.С., з секретарем судового засідання - Педенко К.Л., за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Негоди К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Негоди К.О. на постанову Печерського районного суду м. Києва від 09 березня 2023 року стосовно ОСОБА_1 ,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17 000(сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто судовий збір у розмірі 536,80 грн.в дохід держави. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, захисник Зінчука Я.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі адвокат зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення місце вчинення правопорушення не вказано, права та обов'язки при складанні протоколу не роз'яснювалися, що є порушенням ст. 256 КУпАП. Суть правопорушення вказана у протоколі не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин протокол підлягає поверненню на доопрацювання. Зазначає, що судове засідання проводилося в кабінеті помічника судді та не суддею, а її помічницею, тобто не уповноваженою особою, без мантії та нагрудного знака. Вказує на неналежну поведінку помічника. Клопотань, які були подані захисником, не було розглянуто. Суддею не дотримано вимог ст. 278, 279 КУпАП. Факт порушення порядку розгляду справи може підтвердити свідок, який повинен був надавати пояснення щодо події правопорушення та якого не було допитано. У зв'язку із цим було подано скаргу до ВРП. Вказує про порушення строків розгляду справи. Не було розглянуто клопотання про направлення справи на дооформлення та за належною підсудністю. Але в постанові суду зазначено про протилежне. Хоча мова про направлення справи за підсудністю до іншого суду не йшла. Не розглянуто клопотання про допит свідка, який міг підтвердити, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, працівники поліції підійшли в момент, коли машина була припаркована, не була заведена, не було ознак руху. В даному клопотанні було відмовлено не в день проведення судового засідання, а зазначено про це в постанові. Зауважує, що адвокат зазначений як представник, хоча бере участь у справі як захисник. Судом не досліджувалося відео в повному обсязі. Свідкам було відмовлено в доставленні їх до медичного закладу з метою бути присутніми при огляді водія в медичному закладі. Під час судового засідання було заявлено усне клопотання про доручення службової характеристики та відгуку. Однак на це клопотання не було відредаговано. Крім того, не було розглянуто клопотання про здійснення технічного запису судового засідання. Матеріали справи не містять доказів керування авто та зупинення працівниками поліції в тому числі за порушення ПДР. Не зафіксовано факту порушення водієм правил ПДР, вимога інспектора про пред'явлення документів на право керування є неправомірними. Висновок про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння є передчасним. Оскільки огляд було проведено у лікаря з порушенням Інструкції. Справа розглянута з порушенням правил підсудності. Місцем вчинення є вул. Відпочинку 18, що територіально відноситься до Святошинського району м. Києва. Порушено порядок огляду на стан сп'яніння, відсутні докази його відсторонення від керування транспортним засобом. Відеозйомка велася не безперервно, до її завершення переривалася, не зафіксовано зупинку ТЗ. Щодо рапорту від 04.12.2022 року вказує, що це є внутрішнім документом та має містити резолюцію особи, на ім'я якої складено рапорт. З рапортом не ознайомлено особу, щодо якої складено протокол. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, підстав для задоволення апеляційної скарги не встановлено. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП. Судом першої інстанції встановлено, що 04.12.2022р. о 02 год. 40 хв. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «AUDIA6», д.н.з. НОМЕР_1 , на вул. Федорова, 4, в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога за допомогою газоаналізатора «Драгер», проба позитивна - 1.40‰, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України. Захисник в апеляційній скарзі зазначає, що суд мав повернути матеріали на до оформлення у зв'язку із тим, що в протоколі не вказано місце вчинення адміністративного правопорушення, а його суть не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП. З такими доводами неможливо погодитися, оскільки відповідно до п.2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлює відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, що також встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1 , на вул. Федорова, 4, в стані алкогольного сп'яніння. За таких обставин невідповідності суті адміністративного правопорушення, викладеної в протоколі, диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП не вбачається. Щодо відсутності у протоколі вказівки на місце вчинення правопорушення апеляційний суд відмічає, що вказаний недолік був усунений рапортом інспектора поліції, яка складала протокол про адміністративне правопорушення. При цьому апеляційний суд критично ставиться до зауважень апелянта щодо вказаного рапорту, з яким не ознайомлено особу, щодо якої складено протокол, та який є внутрішнім документом, має містити резолюцію особи, на ім'я якої складено рапорт, оскільки відповідно до чеку приладу Драгер, в якому міститься підпис особи, що тестують, вказано місце проведення первинного огляду, а саме: м. Київ, вул. Федорова, 4. Сам ОСОБА_1 не заперечує того факту, що саме за цією адресою на місці події проходив огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер. Крім того, переглядом відеозапису встановлено, що працівник поліції здійснила запит по рації для доставки на місце до закладу «Бохо» приладу Драгер. Вказаний заклад розташований за адресою: м. Київ, вул. Федорова, 4, що відноситься територіально до юрисдикції Печерського районного суду м. Києва. Помилковими є доводи адвоката про те, що місцем вчинення правопорушення є м. Київ, вул. Відпочинку, 18, оскільки за вказаною адресою розташований заклад охорони здоров'я, де було проведено огляд у лікаря. У зв'язку із наведеним безпідставними є апеляційні доводи адвоката щодо порушення правил підсудності, що було також перевірено судом першої інстанції, та направлення матеріалів на дооформлення. Захисник зазначає, що розгляд справи проводився не суддею, а помічником судді, у зв'язку із чим подано скаргу на дії судді до Вищої ради правосуддя. Вказує про порушення строків розгляду справи, не розгляд клопотання про виклик та допит свідка, про направлення справи на до оформлення та за належною підсудністю. Відповідно до ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Таким чином, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість прийнятої постанови, дотримання судом норм матеріального та процесуального права. Разом з тим, апеляційний суд не уповноважений надавати оцінку діям судді в контексті можливого вчинення дисциплінарного проступку, що віднесено до компетенції органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів». Об'єктивні підстави вважати, що розгляд справи здійснено не уповноваженою на те особою, відсутні. Порушення строків розгляду справи не є безумовною підставою для скасування судового рішення. Згідно постанови судом першої інстанції клопотання адвоката про допит свідка ОСОБА_2 розглянуто, підстав для допиту цього свідка не встановлено. Клопотання про виклик та допит вказаного свідка перед апеляційним судом не було порушено. Захисник вказує, що даний свідок міг підтвердити, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а працівники поліції підійшли до нього, коли машина була припаркована, не була заведена, не мала ознак руху. Разом з тим, переглянутим відеозаписом встановлено, що працівники поліції неодноразово зверталися до ОСОБА_1 як до водія транспортного засобу, на що останній не заперечував. Крім того, на запитання товаришів ОСОБА_1 чому вони не можуть поїхати також, в присутності ОСОБА_1 співробітники поліції повідомили, що вони супроводжують лише водія, а не пасажирів, на що ОСОБА_1 також не заперечив. Перебуваючи в закладі охорони здоров'я, повідомив, що забрав товариша з вечірки, де і сам був присутній. Зміст розмови з працівниками поліції свідчить, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Ані в протоколі про адміністративне правопорушенні, ані в акті огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 зауважень про те, що він не керував транспортним засобом не вказав. Співробітником поліції ОСОБА_1 було оголошено зміст протоколу та суть правопорушення щодо керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що він не оспорював. Таким чином доводи адвоката про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом спростовуються відеозаписом події та поведінкою самого ОСОБА_1 . Апелянт зазначає, що судом не було розглянуто усне клопотання про долучення до матеріалів справи службової характеристики та відгуку на випускника, а також про здійснення технічного запису судового засідання. Обов'язковість здійснення технічного запису судового засідання під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не передбачена вимогами КУпАП, а тому відсутність такого запису, як і не розгляд такого клопотання судом першої інстанції не є тим істотним порушенням, яке б свідчило про безумовне скасування судового рішення. Заслуговують на увагу доводи про недолучення судом до матеріалів справи службової характеристики та відгуку на випускника. Проте апелянт не скористалася своїм правом надати вказані документи апеляційному суду. Захисник вказує на відсутність факту порушення водієм правил дорожнього руху. Однак як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 керував транспортним засобом під час комендантської години, у зв'язку із чим працівники поліції мали достатні підстави для перевірки. Зазначаючи про проведення огляду в закладі охорони здоров'я із порушенням вимог Інструкції, апелянт не наводить конкретних обставин в чому полягало таке порушення. Так само захисник зазначає і про порушення працівниками поліції порядку огляду на стан сп'яніння, що не знайшло свого підтвердження, оскільки огляд проведено у відповідності з вимогами ст. 266 КУпАП. Посилання на те, що відео зйомка не була безперервною є безпідставними, оскільки відеозаписом зафіксовано як проходження процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці так і в лікаря-нарколога. Щодо нероз'янення прав та обов'язків як стверджує захисник, апеляційний суд відмічає, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення, в якому зазначено про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, підписаний ОСОБА_1 без застережень. Після отримання результатів приладу Драгер на місці працівниками поліції були роз'яснені наслідки складання протоколу, направлення його до суду, яке стягнення передбачає ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після чого на пропозицію співробітників поліції ОСОБА_1 погодився на проходження огляду у лікаря-нарколога. Зазначає, що судом першої інстанції належним чином не повідомлено особу про дату та час розгляду справи. Однак як вбачається зі змісту постанови ОСОБА_1 був присутнім в судовому засіданні, надавав пояснення, його захисник подавала до суду 09.03.2023 року клопотання. З урахуванням наведеного висновки суду першої інстанції є вмотивованими та підстав для скасування судового рішення за апеляційними доводами не вбачається. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Негоди К.О. залишити без задоволення. Постанову Печерського районного суду м. Києва від 09 березня 2023 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду В.С. Яковлева