Справа № 761/13570/22 Головуючий 1-ї інстанції: Макаренко І.О.
Провадження №33/824/2156/2023 Доповідач: Яковлева В.С.
31 травня 2023 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Яковлева В.С., з секретарем судового засідання - Педенко К.Л., за участю: особи, яка притягається до відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Харчука О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Федорова Д.С. на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 23 березня 2023 року стосовно ОСОБА_1 ,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17 000(сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто судовий збір у розмірі 536,80 грн.в дохід держави. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, захисник Березового С.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі адвокат зазначає, що направлення на огляд на стан сп'яніння є законним виключно за наявності у водія ознак сп'яніння. З відеозапису та пояснень ОСОБА_1 жодні ознаки в нього не встановлювали, що свідчить про безпідставність його направлення на огляд. Працівник поліції роз'яснював можливість самостійно пройти огляд на стан сп'яніння. На думку захисника такі дії свідчать про провокацію з боку працівників поліції. Відеореєстратор неодноразово вимикався, що є порушенням та свідчить про недопустимість відео файлів з нагрудних камер поліцейських в якості доказу. Зазначає про відсутність безсторонності суду з огляду на відсутність сторони обвинувачення, посилаючись на рішення ЄСПЛ. Суд відмовив в задоволенні клопотання про виклик співробітників поліції. Вважає, що суд допустив спрощений підхід до розгляду справи, не надав належної оцінки всім обставинам. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, підстав для задоволення апеляційної скарги не встановлено. Судом апеляційної інстанції вжито заходів щодо залучення до участі в судовому засіданні сторони обвинувачення - прокурора. Листом начальника управління підтримання публічного обвинувачення в суді повідомлено, що органи прокуратури не наділені повноваженнями щодо участі у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказана обставина не перешкоджає апеляційному перегляду судового рішення. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП. Судом першої інстанції встановлено, що 16.05.2022 о 15 год. 15 хв. гр. ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ», держномер НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Туполєва, 24, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей звужені та не реагують на світло, тремтіння пальців рук, блідість покриву шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, враховуючи, що згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. «Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'HalloranandFrancisv. theUnitedKingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02). Згідно відеозапису з нагрудної камери працівника патрульної поліції, вбачачається, що ОСОБА_1 на пропозицію співробітника поліції від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився. Версія захисника про те, що відмова від проходження медичного огляду стала наслідком провокації з боку поліцейських та нероз'яснення наслідків не проходження, не знайшла свого підтвердження. ОСОБА_1 , відповідно до переглянутого відеозапису, відмовився від проходження медичного огляду одразу після вимоги поліцейського, мотивуючи це необхідністю їхати на кладовище. Відеозапис з нагрудної камери працівника поліції підтверджує поза розумним сумнівом те, що ОСОБА_1 свідомо відмовився від проходження медичного освідування в медичному закладі. Подальші роз*яснення поліцейських та розмова з ОСОБА_1 , який декілька разів підтвердив свою відмову в проходженні медичного огляду, не свідчать про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення. Крім того, захисник апеляційному суду вказав, що оскаржив дії поліцейських, однак підтвердження такого оскарження не надав, результати розгляду цієї скарги не повідомив. Неспроможними є доводи апелянта, що відеозапис є недопустимим доказом, оскільки відео реєстратор неодноразово вимикався. Однак, згідно ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Відмова ОСОБА_1 від проходження у встановленому порядку медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння зафіксована відеозаписом, достовірність обставин, зафіксованих на відео, не спростована. Апеляційний суд критично ставиться до апеляційних доводів захисника про відсутність безсторонності суду першої інстанції з огляду на відсутність сторони обвинувачення, оскільки місцевим судом вживалися заходи для забезпечення участі представника прокуратури, на що отримано лист про неможливість забезпечення явки прокурора, виходячи зі змісту норм КУпАП. Щодо доводів адвоката про безпідставність направлення ОСОБА_1 на огляд апеляційний суд відмічає, що згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Ознаки, на підставі яких ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння зафіксовані в протоколі. Відмова суду в задоволенні клопотання про допит співробітників поліції не свідчить про необґрунтованість судового рішення в цілому. Крім того, клопотання про виклик та допит цих осіб перед апеляційним судом не було порушено. За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги захисникав ході судового розгляду справи в апеляційному порядку не знайшли свого підтвердження, апеляційний суд не знаходить підстав для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі, як того просить апелянт. З урахуванням наведеного висновки суду першої інстанції є вмотивованими та підстав для скасування судового рішення за апеляційними доводами не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Федорова Д.С. залишити без задоволення. Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 23 березня 2023 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду В.С. Яковлева