м. Чернівці 03 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Станковської Г.А.
Суддів Струбіцької О.М.
Петлюка В.І.
за участю прокурора Слюсарюк Р.Л.
та адвоката ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 серпня 2010 року,
якою щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з повною загально-середньою освітою, працюючого водієм, раніше не судимого, обрана міра запобіжного заходу - взяття під варту.
19 серпня 2010 року відносно ОСОБА_3 органами досудового слідства порушено кримінальну справу за ознаками складу злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч.1, 396 ч.1, 386 ч.1, 129 ч.1 КК України, які ставлять в вину ОСОБА_3 те, що ОСОБА_4, який є рідним братом обвинуваченого ОСОБА_5, за попередньою змовою з ОСОБА_3, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_6 є потерпілою по кримінальній справі та дала покази на досудовому слідстві, що викривають ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 152 ч.1, 153 ч.2, у період часу з 02.08.2010 року по 18.08.2010 року, з метою примусити до дачі завідомо неправдивих показань ОСОБА_6 і цим приховати злочини вчинені 31.07.2010 року ОСОБА_5, неодноразово зустрічалися з потерпілою в м. Чернівці, приїздили до неї додому в с. Карапчів Вижницького району Чернівецької області та в ході зустрічей погрожували їй вбивством, примушуючи дати завідомо неправдиві показання, які б
Справа №10-192/2010 р. Головуючий в І інстанції
Категорія ст.ст. 28 ч.1, 396 ч.1, Мамчин П.І.
386 ч.1, 129 ч.1 КК України Доповідач Станковська Г.А.
виправдовували ОСОБА_5 у вчиненні відносно неї злочинів, внаслідок чого ОСОБА_6, сприймаючи погрози ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за реальні, побоюючись за своє життя, 11.08.2010 року написала в ОВС та прокуратуру Чернівецької області заяву про те, що вступила з ОСОБА_5 в статеві зносини добровільно.
В апеляції адвокат ОСОБА_2, в інтересах свого підзахисного ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати, посилаючись на те, що суду не були надані докази того, що ОСОБА_3 може ухилитися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі, тому зазначені мотиви вважає надуманими та такими, що не відповідають дійсності.
Звертає увагу, що суд обираючи ОСОБА_3 запобіжний захід - тримання під вартою, не врахував обставин передбачених ст. 150 КПК України (тяжкість злочину, вид діяльності, місце проживання).
У зв'язку з чим, просить скасувати обраний запобіжний захід та обрати відносно підзахисного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Заслухавши доповідь судді, адвоката ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію, міркування прокурора про залишення постанови суду без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 148 та 150 КПК України при обранні запобіжного заходу враховується наявність достатніх підстав вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність, а також враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
У відповідності до ст. 155 КПК України, запобіжний захід у виді взяття під варту застосовується у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, а також у випадках, коли покарання передбачено у виді позбавлення волі і до трьох років.
Суд, задовольняючи подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_3 врахував злочин, у вчиненні якого підозрюється особа, зокрема те, що ним вчинений злочин, який відноситься до категорії середньої тяжкості. Разом з тим, судом враховано винятковими ті обставини, що ОСОБА_3 підозрюється в перешкоджанні органам досудового слідства встановленню істини по справі, згідно матеріалів кримінальної справи, та може переховуватись від органів слідства і суду.
Під час судового розгляду подання слідчого про взяття під варту, предметом дослідження були ті обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу. Зокрема суд досліджував чи наявні передбачені ст. 94 КПК приводи й підстави до порушення кримінальної справи щодо обвинуваченого і чи зазначено в постанові кримінальний закон, за ознаками якого порушено справу. Судом було також перевірено, чи є у справі докази, що вказують на вчинення злочину саме цією особою.
Тому доводи апеляції не можуть бути підставою для скасування постанови про взяття ОСОБА_3 під варту, оскільки постанова відповідає вимогам ст.ст. 148, 155, 165-2 КПК України.
Судова колегія вважає, що постанова судді про обрання міри запобіжного заходу є законною і обґрунтованою, суддею правильно застосований щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, а тому постанова скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 148, 150, 155, 165-1, 365, 366, 382 КПК України, судова колегія, -
Апеляцію адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30 серпня 2010 року, якою щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, обрано міру запобіжного заходу - взяття під варту - залишити без змін.
Головуючий: Г.А.Станковська
Судді: О.М.Струбіцька
В.І.Петлюк