Справа № 183/5773/22
№ 1-кп/183/753/23
02 червня 2023 року Дніпропетровська обл.,
м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42022131610000155 від 08.04.2022 року за обвинуваченням,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Привілля Луганської обл., громадянина України, одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , військовослужбовець військової служби за контрактом у військовому звані "старший сержант", раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,
ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії - 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 05 квітня 2022 року самовільно, з метою ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, залишив місце служби і покинув район виконання бойової задачі, охорони та оборони визначених рубежів на околиці населеного пункту Кремінна Луганської області до моменту повідомлення йому про підозру 06 вересня 2022 року в м. Новомосковськ Дніпропетровської області.
На цих підставах обвинуваченому ОСОБА_5 пред'явлене обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України - дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
При цьому, під час судового провадження між прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участі його захисника - адвоката ОСОБА_4 , з іншого боку 02.06.2023 р. укладено угоду про визнання винуватості, згідно умов якої сторони добровільно погодилися на формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 4 ст. 408 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження та узгодили призначення покарання ОСОБА_5 , за ч. 4 ст. 408 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк два роки. На підставі ст. 62 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк два роки замінити на покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців на строк два роки.
В зазначеній угоді передбачені та роз'яснені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, наслідки її невиконання.
Прокурор у судовому засіданні підтримав угоду про визнання винуватості з обвинуваченим.
В судовому засіданні обвинувачений визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України за вище викладених обставин, просив суд затвердити укладену ним угоду про визнання винуватості.
Судом з'ясовано, що він повністю розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме: що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання.
Захисник в судовому засіданні наполягав на затвердженні угоди про визнання винуватості.
Суд, розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів .
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку (ч. 5 ст. 469 КПК України).
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у дезертирстві, тобто самовільному залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Суд переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним.
Крім того, обвинуваченому ОСОБА_5 зрозумілі наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, а також характер обвинувачення, в якому він визнав себе винуватим і вид покарання.
Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлені.
Обставинами, які згідно зі ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, одружений, є військовослужбовцем.
Санкцією ч. 4 ст. 408 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
Враховуючи наявність двох обставин, що пом'якшують покарання, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, приймаючи до уваги особу винного, суд вважає правомірним при узгоджені сторонами кримінального провадження в угоді про визнання винуватості покарання обвинуваченому, застосування положення ч. 1 ст. 69 КК України та призначення більш м'якого виду основного покарання, передбаченого санкцією ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки. Також суд вважає правомірним застосування сторонами угоди положень ст. 62 КК України та заміну покарання у виді тримання під вартою на строк два роки на покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців строком два роки.
Отже, зміст укладеної сторонами угоди про визнання винуватості відповідає вимогам кримінального процесуального кодексу України та вимогам кримінального кодексу України (щодо призначення покарання), не суперечить інтересам суспільства, не порушує права, свободи та інтереси сторін, або інших осіб, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості з призначенням обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 377 КПК України якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання; звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання.
Враховуючи, що укладена сторонами угода про визнання винуватості відповідає вимогам чинного законодавства, а узгоджене сторонами угоди покарання не пов'язане з позбавленням волі, то суд дійшов висновку про те, що запобіжний захід щодо обвинуваченого слід скасувати та звільнити його з-під варти в залі суду.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду від 02 червня 2023 року про визнання винуватості, укладену у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 42022131610000155 від 08.04.2022 р., між прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участі захисника ОСОБА_4 ..
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді тримання під вартою на строк два роки.
На підставі ст. 62 КК України ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк два роки замінити на покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців на строк два роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши у строк відбуття покарання час тримання його під вартою із розрахунку день попереднього ув'язнення за день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, починаючи з 07 вересня 2022 р.
Застосований щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою - скасувати.
ОСОБА_5 звільнити з-під варти в залі судового засідання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку:
- обвинуваченому, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України, угода не може бути укладена.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1