Справа № 372/448/23
Провадження № 33/824/1892/2023 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий в суді першої інстанції: Потабенко Л.В.
Головуючий в апеляційній інстанції: Матвієнко Ю.О.
22 травня 2023 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Матвієнко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та захисника адвоката Петрика Віталія Віталійовича на постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 21 лютого 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Обухівського районного суду Київської області від 21 лютого 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000, 00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп.
Як встановив суд, 23.01.2023 року о 21 год. 20 хв. в Обухівському районі, смт. Козин, по вул. Солов'яненка 1А, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «Skoda Superb», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер 6810», результат якого позитивний - 0,40 % проміле алкоголю.
Своїми діями, що виразились в порушенні вимог пункту 2.9а Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В апеляційних скаргах ОСОБА_1 та його захисник посилалися на те, що судом першої інстанції справа була розглянута без повного, всебічного та об'єктивного дослідження її обставин, суд порушив процедуру розгляду справи, оскільки необґрунтовано ухилився від розгляду клопотань, поданих з метою встановлення усіх обставин.
Обгрунтовуючи скарги, посилалися на те, що безпосередньо перед виїздом із дому, ОСОБА_1 використовував засіб гігієни для ротової порожнини «Ополіскувач для порожнини рота «Listerine» та приймав лікарський засіб «Kapljiceza pomirjanje», які містять у своєму складі алкоголь, що вплинуло на результати алкотестера.
При цьому, скаржник просив в суді першої інстанції оглянути вказані препарати та провести експеримент з використання алкотестеру, на що отримав відмову.
На думку скаржників, безпідставна відмова суду у задоволенні вказаних клопотань призвела до постановлення несправедливого та незаконного рішення.
Окрім цього, судом в рішенні безпідставно вказано про ознаки алкогольного сп'яніння у вигляді тремтіння рук, а також невірно зазначено місце зупинки транспортного засобу.
07 квітня 2023 року до апеляційного суду від захисника ОСОБА_1 - адвоката Петрика В.В. надійшло доповнення до апеляційної скарги, в якому останній посилався на те, що працівник поліції не запропонував ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі, що є порушенням процедури огляду на стан сп'яніння.
Крім цього, судом першої інстанції не було враховано тієї обставини, що виїзд ОСОБА_1 здійснювався з метою усунення аварії на котельні, не усунення якої могло призвести до загибелі чи каліцтва громадян.
Захисник вказував, що згідно пояснень директора підприємства БВ «Конча-Заспа» ОСОБА_2 , ОСОБА_1 був викликаний на роботу у пізній час, оскільки відбулась аварія на котельні, де він працює.
Таки чином, на думку скаржника, навіть при позитивному результаті тесту ОСОБА_1 на стан сп'яніння, він діяв в межах правового поля, оскільки прямував на роботу для усунення аварії, яка загрожувала здоров'ю та життю працівників, тобто діяв в стані крайньої необхідності.
Вищенаведені обставини, на думку скаржника та його захисника, є підставою до скасування постанови судді Обухівського районного суду Київської області від 21 лютого 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, із закриттям провадження у справі на підставі п. п. 1,4 ч.1 ст. 247 КУпАП.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник адвокат Петрик В.В. апеляційні скарги підтримали та просили про її задоволення,надавши пояснення, аналогічні змісту апеляційних скарг, зазначивши, що у діях ОСОБА_1 немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Петрика В.В., які підтримали апеляційні скарги, перевіривши доводи скарг, суд приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а постанова суду - скасуванню із закриттям провадження у справі з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обґрунтовуючи свої висновки, суд першої інстанції послався на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №130610 (а.с.1), письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відеозаписом з нагрудної камери № 470653 та № 472390 (а.с.7) та іншими матеріалами справи.
Однак з такими висновками суду повністю погодитись не можна, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність особи настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так само за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову осіб, які керують транспортними засобами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, п. 2.9 а Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 4 розділу 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року № 1395, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп'яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп'яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).
Згідно п. 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з відеозапису фіксації самої процедури огляду, проведеного за допомогою технічного приладу, працівник поліції у встановленому порядку надає прилад «Drager Alcotest 6810» ОСОБА_1 для проведення тесту. Також, з відеозапису чітко вбачається, що водій був повідомлений про проведення відеофіксації, йому роз'яснювався порядок проходження огляду на механічному газоаналізаторі, було ознайомлено з результатами тестування та роз'яснено його права. ОСОБА_1 погодився з встановленим результатом свого огляду та особисто зазначив про вживання ним спиртного. Заперечення щодо результату огляду та самої процедури від ОСОБА_1 не надходили.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, винуватість особи, що притягується до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 130610 від 23.01.2023 року, складеним та підписаним уповноваженою на це особою (а.с.1);
- результатом тесту, отриманим о 21-28 год. 23.01.2023 року, згідно якого у повітрі, видихнутому ОСОБА_1 , рівень алкоголю становить 0,40 проміле; роздруківка містить підпис ОСОБА_1 (а.с. 2);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 погодився з результатами огляду на стан сп'яніння, проведеного за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810», який показав результат - 0,40 проміле (а.с.4);
- диском з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, при перегляді якого підтверджується та обставина, що при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці було встановлено, що ОСОБА_1 23.01.2023 року керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскільки у повітрі, видихнутому ним, рівень алкоголю становив 0,40 проміле. При цьому з результатами тесту ОСОБА_1 погодився (а.с. 4).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол підписаний особою, яка його склала, у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 згоден з протоколом.
Доводи апеляційних скарг про те, що в матеріалах справи відсутні дані про роз'яснення ОСОБА_1 його права пройти огляд у закладі охорони здоров'я у разі незгоди з результатами, апеляційним судом відхиляються, оскільки ОСОБА_1 погодився з результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, що підтверджується його підписом на результаті тесту та у акті огляду на стан сп'яніння.
Інші доводи апеляційних скарг правильності висновків суду про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння не спростовують.
Разом з тим, суд вважає, що висновок суду першої інстанції щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є помилковим, враховуючи наступне.
Відповідно до вимог ст. 17 КУпАП, особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Відповідно до статті 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Отже, положеннями КУпАП передбачено можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності, однак лише у випадках, коли вчинені нею дії, які мають ознаки правопорушення і за які КУпАП передбачена відповідальність, вчинені у стані крайньої необхідності.
Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності.
Однією з найважливіших умов визначення стану крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов'язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.
Так, з відеозапису нагрудної камери поліцейського вбачається, що відразу після зупинки автомобіля, ОСОБА_1 пояснив поліцейським, що він був вдома, де вживав спиртне та не розраховував нікуди їхати, однак його терміново викликали на роботу.
Згідно довідки про підтвердження місця роботи БВ «Конча-Заспа» від 13.02.2023 року № 02/39/2-23 ОСОБА_1 дійсно працює опратором котельні БВ «Конча-Заспа» державного управління справами із 11 травня 2018 року (наказ про прийняття 10.05.2018 року № 26-к) (а.с. 20).
Згідно листа т.в.о. директора БВ «Конча-Заспа» від 13.02.2023 року № 02/39/2-23 (а.с. 19) БВ «Конча-Заспа» Державного управління справами є об'єктом державної власності, який відповідно до Указу Президента України «Про Державне управління справами» від 23 лютого 2000 року № 278 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2000 року № 165 передано в управління Державному управлінню справами.
Будинок відпочинку є державним закладом охорони здоров'я та утримується за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України.
ОСОБА_1 є працівником Будинку відпочинку та займає посаду оператора котельні, яка виробляє теплову енергію та здійснює підігрів води.
23 січня 2023 року о 19 год. 53 хв. в приміщені котельні Будинку відпочинку внаслідок неочікуваного відключення електропостачання сталася аварійна ситуація, яка полягала в наступному: водогрійний котел Viessman Vitomaxпотужністю 200-LW M241, потужністю 3,9 МВт було відключено в режимі «Аварія». Як наслідок, були знеструмлені сам котел, насосна група котла, допоміжне обладнання до нього та припинено постачання газу в котельню. Після відновлення електропостачання котельні о 20 год. 19 хв. цього ж дня та запуску котла в роботу, насос котла в автоматичному режимі не ввімкнувся.
При відмові роботи насосу котла виникло різке зростання тиску та температури теплоносія в тепловому контурі котла. Для ввімкнення насосу котла необхідно було здійснити дії в ручному режимі запуску насосу спеціалістом. Ситуація, що виникла могла призвести до аварії котла, насосної групи котла, допоміжного обладнання та електрообладнання котельні.
Не усунення обставин, що могли призвести до аварії, тягнуть за собою значне пошкодження чи навіть втрату державного майна, вартість якого складає 9 159 926,00 грн., а також загрозу здоров'ю та життю працівників.
Оскільки ОСОБА_1 здійснював при подібній ситуації дії по усуненню аварійної ситуації самостійно, враховуючи пізній час доби, близькість проживання ОСОБА_1 від місця роботи, наявність автомобіля та посвідчення водія, керівництвом Будинку відпочинку було прийнято рішення щодо термінового виклику ОСОБА_1 на місце роботи для негайного усунення обставин, що могли привести до аварії.
Також апеляційним судом був допитаний свідок ОСОБА_3 , яка, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та за відмову від дачі показань, в апеляційному суді пояснила, що вона є дружиною ОСОБА_1 23.01.2023 року вони перебували з чоловіком вдома та готувалися до сну. Через деякий час чоловіку зателефонували з роботи та попросили терміново з'явитися, оскільки сталася поломка котла.
Зазначені обставини термінового виклику на роботу ОСОБА_1 викладені і у письмових поясненнях ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 31-34).
За законом, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина).
Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення.
Суддя повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту.
Досліджуючи всі наявні докази суддя має дати їм об'єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеню підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було вчинено дії, які хоч і містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, проте на нього не може бути накладене адміністративне стягнення, оскільки правопорушення було вчинено в стані крайньої необхідності, тобто своїми діями він відвертав настання більшої можливої шкоди державному майну, життю та здоров'ю працівників БВ «Конча-Заспа», та огляду на виявлений у нього незначний стан сп'яніння - 0,40‰, про який він, як і про стан крайньої необхідності, відразу після зупинки повідомив поліцейських.
При цьому, апеляційним судом враховується та обставина, що ситуація, яка склалася вимагала від ОСОБА_1 негайного реагування, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості залучити іншого водія.
Однак, на зазначені обставини суд першої інстанції помилково уваги не звернув та, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та притягуючи його до адміністративної відповідальності положень ст.ст. 17 та 18 КУпАП не врахував.
Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.
Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
Зважаючи на те, що правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 в стані крайньої необхідності, постанова судді суду першої інстанції про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною та підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 4 ч.1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та захисника адвоката Петрика Віталія Віталійовича - задовольнити.
Постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 21 лютого 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - скасувати, провадження у справі закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Ю.О. Матвієнко