Справа № 489/2290/23
кримінальне провадження
№1-кс/489/754/23
01 червня 2023 р. м. Миколаїв
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора про арешт майна,
СВ ВП № 2 МРУП ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023152040000581 від 15.05.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, за фактом розбійного нападу на ОСОБА_3 та заволодіння його майном по АДРЕСА_1 поблизу трамвайної зупинки "Маршала Василевського" 14.05.2023 в період часу з 22:00 до 22:06.
Прокурор звернулась до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме кофти, розкладного ножа, пристроїв для паління, зв'язки з ключами, вилучених в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_4 .
Прокурор, захисник та підозрюваний надали заяви про розгляд клопотання за їх відсутності. Прокурор підтримала клопотання, захисник та підозрюваний проти задоволення клопотання та накладення арешту на зазначене в клопотанні майно не заперечували.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимог п.1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В обґрунтування вищезазначеного клопотання, прокурор зазначила, що у слідства є достатні підстави вважати, що вилучені речі є речовими доказами, а тому з метою їх збереження, призначення по вилученому майну необхідних експертиз, а також збирання, фіксації відомостей, що можуть бути використані у кримінальному проваджені під час досудового розслідування та судового провадження як докази, виникла необхідність в накладенні арешту на вилучені речі.
З огляду на вищезазначені обставини, надані до клопотання докази, досліджені в їх сукупності, а також на те, що прокурором частково доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, слідчий суддя з метою збереження речових доказів, вважає наявними підстави для накладення арешту на вилучене в ході огляду місця події майно.
Стосовно тимчасово вилученого при обшуку майна підозрюваного, а саме: пристрою для паління "ELFBAR (BC4000, СКР ВИН)" синього та червоного кольору та пристрою для паління "Tobacco" чорного кольору, слід зазначити, що в ухвалі про надання дозволу на обшук вказане майно відсутнє, та в клопотанні не доведено, що вказані речі є речовими доказоми, оскільки прийняття слідчим процесуального рішення про визнання вказаних речей речовими доказами без наявності у останніх ознак речового доказу, передбачених ст. 98 КПК України, не може бути безумовною підставою для того, щоб вказані речі були речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому в задоволенні клопотання в цій частині слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 170, 172, 173 Кримінального процесуального кодексу України,
Клопотання прокурора про арешт майна задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, а саме:
- кофту чорного кольору із жовтими вставками, з капюшоном;
- розкладний ніж чорного кольору із зображенням скорпіона;
- зв'язку з двома ключами від квартири, вилучених в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_4 .
В решті - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя