25 травня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 673/647/21
Провадження № 11-кп/4820/388/23
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
представника потерпілої - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в місті Хмельницькому об'єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номерами №12020245130000035 від 13.11.2020 року, №12021243300000255 від 01.12.2021 року та №12022243300000010 від 14.01.2022 року, відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Деражнянсько районного суду Хмельницької області від 21 лютого 2023 року, -
Цим вироком
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянин України, не працюючого, судимого:
- 25.12.2009 Шевченківським районним судом м. Київ за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;
- 29.03.2010 Деснянським районним судом м. Київ за ч.2 ст.289, ст.71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;
- 02.04.2014 Овручським районним судом Житомирської області за ч.2 ст.185, ч. 1 ст. 71 КК України до 2 років 9 місяців позбавлення волі;
- 11.05.2017 Деражнянським районним судом Хмельницької області за ч.2 ст.185, ст.360, ч.1 ст.70, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 6 місяців арешту;
- 19.11.2019 Деражнянським районним судом Хмельницької області за ч.2 ст.185 КК України до 3 місяців арешту, звільнений 27.03.2020 по відбуттю строку покарання,
визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України та ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання:
- за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
- за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, призначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено без зміни.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 до ОСОБА_7 про стягнення майнової та моральної шкоди на загальну суму 3989 грн. задоволено в повному обсязі, стягнувши з обвинуваченого на користь потерпілої зазначену суму.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_7 витрати на залучення експертів (у провадженні №12022243300000010) Хмельницького НДЕКЦ МВС України для проведення судової товарознавчої експертизи за №СЕ -19/123-22/514-ТВ від 20.01.2022 року, вартістю 686 грн. 48 коп.
Після набрання вироком законної сили ухвалу слідчого судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 18.01.2022 року про арешт майна, ухвалено скасувати.
Питання про речові докази вирішено на підставі ст. 100 КПК України.
Початок строку покарання обвинуваченому ОСОБА_7 ухвалено рахувати з часу його фактичного затримання згідно протоколу від 30.01.2023 року (Т. 1 а.с. 127), зарахувавши в строк покарання період його перебування під вартою з 06 год. 23 хв. 30.01.2023 року по 20.02.2023 року включно.
За вироком суду, ОСОБА_7 в останніх числах вересня 2020 року, у вечірню пору доби, , перебуваючи в житловому будинку за місцем проживання ОСОБА_10 , що розташований в АДРЕСА_2 , на прохання останньої, встановив на власний мобільний телефон марки «Samsung» «SM-J 120HDS» мобільний додаток інтернет-банкінг «Приват24», зареєстрував у ньому ОСОБА_10 , отримавши таким чином доступ до карткового рахунку № НОМЕР_1 АТ КБ «ПриватБанк», відкритого на ім'я ОСОБА_10 , та за його допомогою, на прохання потерпілої заблокував належну їй банківську картку АТ КБ «Приват-банк» № НОМЕР_2 , оскільки вказану картку цього ж дня ОСОБА_10 втратила через власну необережність. В подальшому, ОСОБА_7 за допомогою мобільного додатку інтернет-банкінг «Приват24» замовив потерпілій ОСОБА_10 нову картку АТ КБ «ПриватБанк» та вже маючи доступ до карткового рахунку № НОМЕР_1 АТ КБ «ПриватБанку», відкритого на ім'я ОСОБА_10 , залишив на своєму мобільному телефоні марки «Samsung» «SM-J 120HDS» мобільний додаток інтернет-банкінгу «Приват24» зареєстрований на ім'я ОСОБА_10 .
В подальшому 06.11.2020 ОСОБА_7 , отримавши на власний мобільний телефон повідомлення у додатку інтернет-банкінг «Приват24» про нарахування пенсійних виплат на картковий рахунок ОСОБА_10 , прийняв рішення про викрадення вказаних грошових коштів з банківського рахунку потерпілої.
Тоді ж, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення грошових коштів ОСОБА_10 , діючи умисно, повторно, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, 06.11.2020 знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_3 , шляхом проведення транзакції грошових коштів з банківського рахунку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , власником якого являється ОСОБА_10 , за допомогою додатку інтернет-банкінг «Приват24», без відома потерпілої та без її дозволу, поповнив номер мобільного оператора ПАТ «Київстар» НОМЕР_3 , яким він користувався, на 174 грн. та 216 грн., та таким чином таємно викрав належні ОСОБА_10 грошові кошти на загальну суму 390 грн.
В подальшому, ОСОБА_7 , продовжуючи свій єдиний протиправний умисел, спрямований на викрадення грошових коштів ОСОБА_10 , діючи умисно, повторно, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, 07.11.2020 знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_3 , шляхом проведення транзакції грошових коштів з банківського рахунку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , власником якого являється ОСОБА_10 , за допомогою додатку інтернет-банкінг «Приват24» без відома потерпілої та без її дозволу, поповнив номер мобільного оператора ПАТ «Київстар» НОМЕР_4 , яким користувалась його співмешканка ОСОБА_11 , на 32 грн. та 32 грн., та таким чином таємно викрав належні ОСОБА_10 грошові кошти на загальну суму 64 грн.
В подальшому, ОСОБА_7 , продовжуючи свій єдиний протиправний умисел, спрямований на викрадення грошових коштів ОСОБА_10 , діючи умисно, повторно, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, 08.11.2020 знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_3 , шляхом проведення транзакції грошових коштів з банківського рахунку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , власником якого являється ОСОБА_10 , за допомогою додатку інтернет-банкінг «Приват24» без відома потерпілої та без її дозволу, поповнив номер мобільного оператора ПАТ «Київстар» НОМЕР_3 , яким він користувався, на 114 грн., 384 грн., 204 грн., 204 грн., та номер мобільного оператора ПАТ «Київстар» НОМЕР_4 , яким користувалась його співмешканка ОСОБА_11 , на 629 грн., та таким чином таємно викрав належні ОСОБА_10 грошові кошти на загальну суму 1535 грн.
Таким чином, ОСОБА_7 в період з 06.11.2020 по 08.11.2020 таємно повторно викрав грошові кошти належні ОСОБА_10 на загальну суму 1989 грн., якими в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на вказану суму.
Окрім того, 02.11.2021 близько 09 год., ОСОБА_7 , перебуваючи з дозволу власниці ОСОБА_12 в її будинку, розташованому в АДРЕСА_4 , достовірно знаючи, що на горищі вказаного будинку знаходиться бензинова пила марки «Фореста», належна ОСОБА_12 , прийняв рішення вчинити крадіжку вказаної бензопили.
Тоді ж, 02.11.2021 близько 09 год., ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, повторно, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, скориставшись відсутністю власника, впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, знаходячись у приміщенні коридору будинку, за допомогою драбини, яка знаходилась у коридорі, піднявся до розташованих на стелі рухомих дверцят (покришки), що прикривають отвір всередину горища, відчинив руками вказані дверцята, через які проник на горище будинку, де взяв руками бензинову пилу марки «Фореста» помаранчевого кольору, вартістю 1450 гривень, належну потерпілій ОСОБА_12 , після чого утримуючи при собі вказане майно через ті ж дверцята вийшов з приміщення горища в коридор будинку, де помістив бензинову пилу марки «Фореста» до поліпропіленового мішка, належного ОСОБА_12 , якого він знайшов у цьому ж будинку та який для потерпілої матеріальної цінності не представляє, після чого утримуючи при собі вказане майно залишив місце події і таким чином його таємно викрав та розпорядився ним на власний розсуд, заподіявши потерпілій майнову шкоду на вказану суму.
Крім того, 09.11.2021 близько 17 год., ОСОБА_7 , перебуваючи з дозволу власниці ОСОБА_12 в її будинку, розташованому в АДРЕСА_4 , достовірно знаючи, що на горищі вказаного будинку знаходиться бензинова коса марки «Дніпро-М», належна ОСОБА_12 , прийняв рішення вчинити крадіжку вказаної бензокоси.
Тоді ж, 09.11.2021 близько 17 год., ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, повторно, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, скориставшись відсутністю власника, впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, знаходячись у приміщенні коридору будинку, за допомогою драбини, яка знаходилась у коридорі, піднявся до розташованих на стелі рухомих дверцят (покришки), що прикривають отвір всередину горища, відчинив руками вказані дверцята, через які проник на горище будинку, де взяв руками бензинову косу марки «Дніпро-М» помаранчевого кольору, вартістю 1650 гривень, належну потерпілій ОСОБА_12 , після чого утримуючи при собі вказане майно через ті ж дверцята вийшов з приміщення горища в коридор будинку, після чого виніс бензинову косу з будинку та заніс її до приміщення сінника, розташованого на цьому ж господарстві, де її заховав і залишив територію домогосподарства.
В подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, 11.11.2021 близько 07 год. 10 хв., ОСОБА_7 , повернувся до домогосподарства, розташованого в АДРЕСА_4 , зайшов до сінника, де взяв руками бензинову косу марки «Дніпро-М» помаранчевого кольору, вартістю 1650 гривень, належну потерпілій ОСОБА_12 , яку попередньо заховав у цьому ж сіннику, після чого утримуючи при собі вказане майно залишив місце події і таким чином його таємно викрав та розпорядився ним на власний розсуд, заподіявши потерпілій майнову шкоду на вказану суму.
Також, 13.01.2022 близько 14 год. ОСОБА_7 , будучи притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 КК України, перебуваючи в приміщенні пилорами, яка належить ОСОБА_13 , розташованій по АДРЕСА_5 , достовірно знаючи, що в куртці, яка належить ОСОБА_14 , знаходиться мобільний телефон марки «SAMSUNG» Galaxy A 20 S чорного кольору об'ємом пам'яті 32 GB, прийняв рішення вчинити крадіжку вказаного мобільного телефону.
Тоді ж, 13.01.2022 близько 14 год., ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, повторно, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, скориставшись відсутністю власника, впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, знаходячись у приміщенні роздягальні пилорами, по АДРЕСА_5 , підійшов до шафки, де зберігалися особисті речі ОСОБА_14 , де взяв руками з внутрішньої кишені куртки, яка належить ОСОБА_14 , мобільний телефон марки «SAMSUNG» Galaxy A 20 S чорного кольору об'ємом пам'яті 32 GB, вартістю 1583,34 грн., у силіконовому чохлі чорного кольору, вартістю 229 грн., в середині якого була сім-картка «Київстар» НОМЕР_5 , вартістю 100 грн., всього на загальну суму 1912,34 грн., які належать ОСОБА_14 , та помістив до кишені куртки в яку був одягнутий, після чого залишив місце події.
Таким чином ОСОБА_7 таємно, повторно викрав майно ОСОБА_14 на загальну суму 1912,34 грн., тим самим заподіяв йому майнову шкоду на вказану суму.
Обвинувачений ОСОБА_7 , в поданій апеляційній скарзі, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації його дій, посилаючись на невідповідність тяжкості призначеного покарання особі обвинуваченого внаслідок суворості, просить скасувати вирок місцевого суду.
На його думку, судом в повній мірі не враховано його особу, зокрема, визнання вини, щире каяття, сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, наявність наміру проходити військову службу в ЗСУ. Крім того, вказує на залишення поза увагою суду того, що з ним проживають неповнолітні діти та вагітна дружина.
Представник потерпілої ОСОБА_10 , в поданих запереченнях на апеляцінйу скаргу вважає вирок місцевого суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу обвинуваченого такою, що задоволенню не підлягає.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, з посиланням на зазначені в ній доводи, думку представника потерпілої, прокурора, які просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок - без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, досудове розслідування, з'ясування обставин та перевірка їх доказами у кримінальному провадженні проведено з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, таких порушень цього закону, які були б істотними і тягли за собою безумовне скасування судового рішення, у кримінальному провадженні не допущено, а висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушеннях при зазначених у вироку обставинах відповідає матеріалам провадження, ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах та не оскаржується в апеляційній скарзі, як і не оспорюється кваліфікація його дій за ч.2, 3 ст.185 КК України.
Призначене ОСОБА_7 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Зокрема, судом при призначенні ОСОБА_7 покарання взято до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, який неодноразово судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, посередньо характеризується, офіційно не працює, не одружений, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд також обґрунтовано визнав щире каяття ОСОБА_7 та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень обставинами, що пом'якшують йому покарання, та обставиною, що обтяжує покарання - рецидив кримінальних правопорушень та вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Водночас, призначаючи покарання обвинуваченому, місцевим судом враховано дані досудової доповіді органу пробації, згідно з якою виправлення ОСОБА_7 без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства, а ризик повторного вчинення кримінального правопорушення високий.
Разом з тим, місцевий суд, враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, який раніше неодноразово судимий за умисні корисливі кримінальні правопорушення, з попередніх судимостей жодних висновків не зробив, а продовжував вчиняти нові, умисні правопорушення та переховуватись від від суду з метою уникнення від відповідальності, беручи до уваги систематичність вчинення кримінально-карних діянь, наявність обтяжуючих покарання обставини, правильно призначив йому остаточне покарання у виді позбавлення волі.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що покарання, призначене ОСОБА_7 , при даних конкретних обставинах провадження та особі обвинуваченого є достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень, тобто ґрунтується на вимогах закону.
А тому колегія суддів не може погодитись з твердженнями обвинуваченого про призначення явно несправедливого покарання внаслідок його суворості. При цьому, судом були враховані ті обставини на які є посилання в апеляційній скарзі сторони захисту.
Ті обставини, що ОСОБА_7 визнав вину, розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю кримінального правопорушення, проживає з неповнолітніми дітьми та вагітною співмешканкою, має намір проходити службу в лавах ЗСУ, в даному випадку не є підставою для звільнення від відбування покарання з випробуванням, або призначення більш м'якого покарання, оскільки це не спростовує встановлених судом обставин і висновків та не дає підстав вважати, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання.
Більше того, враховуючи те, що обвинувачений офіційно не працює, жодних доходів немає, у колегії суддів викликає об'єктивний сумнів, що ОСОБА_7 утримує свою співмешканку та її дітей.
Вказане також не є визначальним для зміни обраного виду та міри покарання, оскільки обставини провадження враховуються в їх сукупності.
Колегія суддів погоджується, що саме таке покарання, у цьому випадку, буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових злочинів обвинуваченим, буде перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Підстав для звільнення ОСОБА_7 від відбування призначеного йому покарання на підставі положень ст. 75 КК України колегія суддів не вбачає, так як обставини, на які посилається обвинувачений у апеляційній скарзі, не вказують на необхідність обґрунтованого застосування до нього положень ст.75 КК України.
З урахуванням наведеного, підстав для зміни чи скасування вироку не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 407, 418 КПК України, колегія суддів,-
Вирок Деражнянського районного суду Хмельницької області від 21 лютого 2023 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3