23 травня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 686/7600/22
Провадження № 22-ц/4820/814/23
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,
секретаря: Чебан О.М.,
учасники справи: представник апелянта ОСОБА_1 , стягува ОСОБА_2 ,
представник державної виконавчої служби Заворотний О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2023 року (суддя Продан Б.Г.) за скаргою ОСОБА_3 на неправомірність дій державного виконавця,
У листопаді 2022 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця.
В обґрунтування вимог скаржник зазначив, що на підставі судового наказу Хмельницького міськрайонного суду від 27.04.2022 року з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від заробітку/доходу, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Даний наказ було пред'явлено для примусового виконання до Другого відділу державної виконавчої служби у м.Хмельницькому. Виконавче провадження №69198518 постановою головного державного виконавця Круць О.В. відкрито 13 червня 2022 року.
Для з'ясування обставин по виконанню наказу суду від 27.04.2022 року та дійсної суми заборгованості, боржник звернувся до державного виконавця щодо надання розрахунку заборгованості по сплаті аліментів. Державним виконавцем було здійснено розрахунок заборгованості, однак ОСОБА_3 вважає, що такий розрахунок заборгованості суперечить нормам чинного законодавства, оскільки державним виконавцем не взято до уваги добровільно сплачені ним аліменти за квітень 2022 року в сумі 570 грн., за травень 2022 року в розмірі 1309 грн., за червень 2022 року в розмірі 1309 грн. Суми за квітень, травень та червень не відображені взагалі в розрахунку заборгованості.
Аліменти сплачені ним за липень 2022 року в розмірі 1372 грн. відображено в розрахунку за липень 2022 року, однак скаржник не погоджується з тим, що державний виконавець розрахував суму заборгованості за липень 2022 року, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Боржник не знав про існування судового наказану, а після того як дізнався, у липні відразу сплатив аліменти безпосередньо стягувачці у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та надав квитанцію державному виконавцю. Однак останній відобразивши сплату аліментів за липень в розмірі 1372 грн, проте все одно нарахував заборгованість за липень місяць виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Здійснення державним виконавцем неправомірного розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 10.11.2022 року №69384 та визначення неправильної суми заборгованості призвело до порушення прав ОСОБА_3 щодо вільного володіння майном.
Із урахуванням викладеного, просив суд: визнати неправомірним та скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 10.11.2022 року №69384 з примусового виконання судового наказу №686/7600/22 від 27.04.2022 року про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 ; зобов'язати державного виконавця: зарахувати сплачені боржником аліменти за квітень, травень та червень 2022 року згідно наданих квитанцій та відобразити у відповідних періодах (квітень, травень, червень 2022 року) розрахунку, виключити суму заборгованості у розмірі 1716 грн. за липень 2022 року із розрахунку, зобов'язати здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів за період з 18.04.2022 року по 01.11.2022 року.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2023р. скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Відмовляючи у задоволенні скарги суд першої інстанції, вважав, що державний виконавець під час визначення заборгованості зі сплати аліментів боржником діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення яким задовольнити його скаргу в повному обсязі.
В обґрунтування скарги зазначив, що судом першої інстанції не застосовано норми статей 182, 183 Сімейного кодексу України, статей 18, 71 Закону України «Про виконавче провадження» до спірних правовідносин. Відмова суду у задоволенні скарги зводиться фактично до твердження, що боржник сплачує аліменти із запізненням і лише 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім того, судом першої інстанції неправильно досліджено та оцінено докази, щодо самостійного виконання боржником зобов'язань по сплаті аліментів за липень 2022 року, за квітень, травень та червень 2022 року, а також сам спірний розрахунок. На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що незважаючи на самостійне виконання боржником зобов'язань по сплаті аліментів за липень 2022 року, державний виконавець здійснив нарахування заборгованості за аліментами виходячи із середньої заробітної плати по регіону правомірно у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України. Таким чином, суд фактично змінив зміст судового наказу від 27.04.2022 року в якому мінімальний розмір аліментів встановлюється виходячи із прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а не від розміру заробітної плати по регіону. Тобто суд першої інстанції неправомірно застосував ч.2 ст.195 СК України, де описано порядок проведення розрахунку заборгованості, а не розрахунку розміру аліментів, що регулюються ч.2 ст.182 СК України.
В судовому засіданні представник апелянта адвокат Садовнікова А.О. підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.
Представник державної виконавчої служби Заворотний О.М. в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити.
Стягувач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила її відхилити.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим наказом від 27 квітня 2022 судді Хмельницького містькрайонного суду стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходжу), щомісячно але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 18 квітня 2022 року і до досягнення донькою повноліття.
На підставі судового наказу від 27.04.2022 року, 13 червня 2022 року головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у м.Хмельницькому Круцем О.Л. відкрито виконавче провадження №69198518.
Відповідно до розрахунку заборгованості за №69384 від 10.11.2022 року, головний державний виконавець за період з квітня 2022 року по жовтень 2022 року визначив сукупний розмір заборгованості в сумі 11 435,13 грн. При визначенні розміру заборгованості виконавець виходив із розміру доходів/середньої заробітної плати працівників для цієї місцевості. В розрахунку заборгованості показано сплачено боржником за липень 1376 грн., в серпні 2022 сплачено 2947 грн., в вересні - 2740 грн., в жовтні сплачено боржником 1372 грн.
Відповідно до копій квитанції наданих ОСОБА_3 за липень 2022 року ним перераховано безпосередньо ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1372 грн. (а.с.18). Згідно копій квитанцій АТ КБ «Приватбанку» 01 серпня 2022 року ОСОБА_3 сплачено аліменти з відміткою за квітень 2022 року в розмірі 570 грн., за травень 2022 аліменти в розмірі 1309 грн., за червень 2022 аліменти в розмірі 1309 грн.
У цій справі заявник вважав неправомірними дії державного виконавця щодо розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за період з квітня 2022 року по червень 2022 року та заперечував наявність боргу зі сплати аліментів за липень 2022 року з огляду на те, що він добровільно сплачував аліменти у визначеному судовим рішенням розмірі, виходячи із не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки він не працевлаштований та заробітної плати не отримує.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частиною третьою статті 451 ЦПК України передбачено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».
Так, у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України.
Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 СК України.
Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги про те, що при визначенні розміру заборгованості ОСОБА_3 зі сплати аліментів за липень 2022 року державний виконавець безпідставно виходив із розміру доходів/середньої заробітної плати працівників для цієї місцевості, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до частини першої статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Частина друга статті 195 СК України передбачає, що заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
У заяві про відкриття виконавчого провадження 06 червня 2022 року стягувач ОСОБА_2 не зазначала те, що боржник ОСОБА_3 є працевлаштованим.
Постановою державного виконавця від 13 червня 2022 року відкрито виконавче провадження.
Цією ж датою листом №23696 державним виконавцем, керуючись статтею 28 ЗУ «Про виконавче провадження», направлено ОСОБА_3 та ОСОБА_2 для виконання та до відома постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.06.2022 року.
Відповідно до положень пункту 3 частини п'ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має обов'язок за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
У відповідь на запит державного виконавця від 13.06.2022 року до Державної фіскальної служби - надійшли результати обробки запиту, а саме те, що інформація щодо джерел отримання доходів ОСОБА_3 в ДРФО відсутня.
У зв'язку, з чим згідно з спірним розрахунком державного виконавця від 10.11.2022 року, останній провів його за показниками середньомісячної заробітної плати по регіону (а. с. 16).
Таким чином, при визначенні заборгованості ОСОБА_3 зі сплати аліментів державний виконавець встановивши що боржник не працевлаштований, у залежності від цього встановив порядок визначення заборгованості за аліментами за конкретно оспорюваний період боржником липень 2022 року за показниками середньомісячної заробітної плати по регіону.
Щодо сплати аліментів божником 01 серпня 2022 року, але за період як ним зазначалось у квитанції за квітень в розмірі 570 грн., травень -1309 грн., червень -1309 грн.
Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, визначено, що виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.
Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
Державним виконавцем 04 серпня 2022 року розпорядженням №69198518 грошові кошти у сумі 570 грн., 1309 грн., та 1309 грн., що надійшли 02 серпня 2022 року на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа №686/7600/22. виданого 27.04.2022 року про стягнення грошових коштів з ОСОБА_3 керуючись статтею 47 Закону України «Про виконавче провадження» перерахував 2947 грн. на користь стягувача ОСОБА_5 та (69 грн.+172 грн.) перерахував як витрати виконавчого провадження. В розрахунку заборгованості зазначено 2947 грн. як сплачено ОСОБА_3 в серпні 2022 року.
Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії державного виконавця щодо розрахунку заборгованості ОСОБА_3 сплати аліментів за судовим наказом від 27 квітня 2022 року за оспорюваний період є правомірними.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 травня 2023 року.
Судді Т.О. Янчук
Л.М. Грох
О.І. Ярмолюк