Справа № 466/2673/23
Провадження № 1-кп/466/619/23
23 травня 2023 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
учасники провадження
секретар ОСОБА_2
прокурор ОСОБА_3
обвинувачений ОСОБА_4
захисник ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження №420221400000000181 від 04.07.2022 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шоломиничі Городоцького району Львівської області, українця, громадянина України, військовозобов'язаного, з середньою освітою, працездатного, працюючого охоронцем ТзОВ «СТАР ГРУП 2020», одруженого, на утриманні малолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, -
З метою перебування поза межами України на період військової агресії Російської Федерації проти України, попри встановлені режимом воєнного стану та оголошеною загальною мобілізацією заборони та обмеження у гр. ОСОБА_6 виник намір перетнути державний кордон України та виїхати до Республіки Польща.
Приблизно 01-02 серпня 2022 року ОСОБА_6 під час розмови з невідомим чоловіком, як в подальшому стало відомо - ОСОБА_4 , яка відбулась неподалік від перехрестя вулиць Зелена - Дністерська у м. Львові, довідався від останнього про те, що він може посприяти перетнути державний кордон України особам призовного віку та виїхати в Республіку Польща. При цьому, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 , що дізнається яким чином це відбувається та при наступній зустрічі повідомить останньому.
Так, 03 серпня 2022 року приблизно в обідній час, згідно попередньої домовленості ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зустрілись біля магазину «Рукавичка» по вул. Львівська, 33 у смт. Брюховичі Львівської області, де ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, запевнив ОСОБА_6 , що він може незаконно переправити його через державний кордон України у Республіку Польща під виглядом волонтера для перевезення гуманітарних вантажів, використовуючи можливості включення останнього до електронної бази даних «Шлях», за що ОСОБА_6 має передати ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, з яких 5 000 доларів США перед виготовленням вказаних документів, а іншу частину в сумі 5000 доларів США ОСОБА_6 має передати після включення останнього до електронної бази даних «Шлях».
Надалі, точного часу та дати в ході проведення досудового розслідування не встановлено, з метою доведення до кінця свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України у Республіку Польща, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, залучив до своєї протиправної діяльності іншу ососу та інших невстановлених осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження.
Так, 19.08.2022 приблизно о 17:00 год. ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою доведення свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України за попередньою домовленістю із іншою особою зателефонував ОСОБА_6 та в ході розмови запитав останнього, чи він приготував грошові кошти та копії документів, про які ОСОБА_4 повідомляв напередодні, а саме копії: паспорта громадянина України, виданого на його ім'я, та паспорта громадянина України для виїзду за кордон, виданого на його ім'я, на що останній повідомив, що приготував.
Цього ж дня, приблизно о 18:25 год. ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою, доведення свого злочинного умислу до кінця, спрямованого на незаконне переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України за попередньою домовленістю із іншою особою на автомобілі марки «Hyundai Sonata», д.р.н. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_4 , приїхали до будинку АДРЕСА_3 , за місцем проживання ОСОБА_6 .
У подальшому, ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, спрямованого на незаконне переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України за попередньою домовленістю з іншою особою, перебуваючи по вул. Золотій у м. Львові запевнили ОСОБА_6 , що в них є можливість незаконно переправити ОСОБА_6 через державний кордон України у Республіку Польща, достовірно знаючи, що останній являється особою призовного віку, під виглядом волонтера для перевезення гуманітарних вантажів, використовуючи можливості включення останнього до електронної бази даних «Шлях», при цьому повідомляли останньому яким чином, коли та як саме йому краще перетнути державний кордон України у Республіку Польща. В ході подальшої розмови, ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, спрямованого на незаконне переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України за попередньою домовленістю з іншою особою близько 18:50 год. отримали від ОСОБА_6 частину грошових коштів в сумі 5000 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на 19.08.2022 становить 182 843 гривні), при цьому обумовили, що іншу частину грошових коштів в сумі 5 000 доларів США ОСОБА_6 має передати їм після включення останнього до електронної бази даних «Шлях», про що останні передадуть ОСОБА_6 підтверджуючі документи, а також ОСОБА_6 передав останнім копії: паспорта громадянина України виданого на його ім'я та паспорта громадянина України для виїзду за кордон виданого на його ім'я.
Так, 12.09.2022 приблизно о 19:00 год. ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, спрямованого на незаконне переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України за попередньою домовленістю з іншою особою, зателефонував ОСОБА_6 , та в ході розмови повідомив останнього, про готовність документів для виїзду ОСОБА_6 за межі державного кордону України в Республіку Польща та необхідність зустрітись 13.09.2022, для передачі ОСОБА_6 документів, які підтверджують включення останнього до електронної бази даних «Шлях», а також отримання від ОСОБА_6 іншої частини грошових коштів в сумі 5000 доларів США за включення останнього до електронної бази даних «Шлях».
Так, 13.09.2022 близько 18 год. 40 хв. ОСОБА_4 діючи умисно за попередньою домовленістю з іншою особою та з відома останнього, з корисливих мотивів, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, спрямованого на незаконне переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, зустрів із ОСОБА_6 біля будинку № 6 по вул. Золота у м. Львові, де отримав від ОСОБА_6 другу частину грошових коштів в сумі 5000 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на 13.09.2022 становить 182 843 гривні) за включення останнього до електронної бази даних «Шлях», на підставі чого ОСОБА_6 , будучи особою призовного віку, зможе безперешкодно виїхати через державний кордон України у Республіку Польща, при цьому на підтвердження своїх слів ОСОБА_4 продемонстрував ОСОБА_6 : копію наказу Львівської обласної військової адміністрації № 190/22 від 12.09.2022 та витяг з вказаного наказу про включення ОСОБА_6 до електронної бази даних «Шлях», що свідчить, що останній внесений до електронної бази даних «Шлях».
Після цього, протиправна діяльність ОСОБА_7 та іншої особи була припинена шляхом затримання ОСОБА_4 працівниками правоохоронних органів, а грошові кошти в сумі 5000 доларів США виявлені та вилучені в салоні автомобіля марки «Hyundai Sonata», д.р.н. НОМЕР_1 , під час проведення обшуку вказаного транспортного засобу.
Обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження №42022140000000181 від 04.07.2022 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України з додатками до нього надійшов до Шевченківського районного суду м. Львова 07.02.2023 року.
В підготовчому судовому засіданні 20.03.2023 року прокурор подав угоду про визнання винуватості, укладену 17.03.2023 року з обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі його захисника ОСОБА_5 , та у зв'язку з цим просив виділити кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, в окреме провадження.
Ухвалою від 20.03.2023 року з кримінального провадження №42022140000000181 від 04.07.2022 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України виділено в окреме провадження матеріали щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
В підготовчому судовому засіданні у виділеному кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, 23.05.2023 року прокурор подав нову угоду про визнання винуватості, укладену 23.05.2023 року з обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі його захисника ОСОБА_5 . Просив раніше подану угоду від 20.03.2023р. не розглядати.
23.05.2023р. в підготовчому судовому засіданні прокурор, обвинувачений та його захисник підтримали умови угоди про визнання винуватості від 23.05.2023 року. Просили суд розглянути та вирішити можливість затвердження саме цієї угоди про визнання винуватості.
В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив, що укладення угоди є добровільним. Він повністю, беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, зобов'язується сприяти у проведенні кримінального провадження щодо нього та інших співучасників злочину. Пояснив, що він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, відтак просить суд затвердити угоду про визнання винуватості від 23.05.2023 року, так як реально може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Захисник ОСОБА_5 просив суд затвердити про визнання винуватості від 23.05.2023 року.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні висловився про доцільність затвердження угоди про визнання винуватості від 23.05.2023 року, укладеної з обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі його захисника ОСОБА_5 , оскільки вказана угода відповідає вимогам КПК України.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого та захисника, які просили затвердити угоду про визнання винуватості від 23.05.2023р., вивчивши обвинувальний акт, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам ч. 4 ст. 469, ст. 472 КПК України, з'ясувавши у обвинуваченого, чи він розуміє вказані в ч.4 ст.474 КПК України обставини, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне затвердити угоду про визнання винуватості з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно до угоди про визнання винуватості від 23.05.2023 року, укладеної між прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Дердавного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_9 , з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_4 , з іншого боку, за участі захисника ОСОБА_5 , на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, сторони погодились про таке: обвинувачений ОСОБА_4 повністю, беззастережно визнає свою винуватість у скоєнні інкримінованого злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, зобов'язується і надалі надавати максимальне сприяння у проведенні кримінального провадження щодо нього та інших співучасників злочину, викриття вчинення злочинів іншою особою та інших невстановлених осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, у співучасті з якими він вчинив сприяння порадами, наданням засобів для усунення перешкод для незаконного переправлення особи через державний кордон України, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч.3 ст. 332 КК України як сприяння порадами, наданням засобів та усуненням перешкод для незаконного переправлення через державний кордон України, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Санкція ч.3 ст.332 КК України передбачає позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Сторони угоди погодилися на призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 3 ст. 332 КК України у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі без застосування додаткових покарань, з врахуванням ч. 5 ст. 65 , п. 1, 5 ч. 1,2 ст. 66, ст. 69, ст. 75 КК України.
Підставами для застосування ч.1 ст.69 КК України сторони визначили такі обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сторони визначили - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; - вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних ( тяжке захзворбювання батька дружини у період вчинення кримінального правопорушення; та необхідність дорого вартісного лікування, складне матеріальне становище у зв'язку із призупиненням господарської діяльності ТзОВ «Сгар ГРУП», де працював обвинувачений через введення воєнного стану в Україні, як наслідок складні взаємовідносини в сім'ї).
Крім цього, в угоді про визнання винуватості прокурор та обвинувачений, за участі захисника, дійшли згоди про звільнення обвинуваченого від відбування узгодженого покарання у порядку статті 75 КК України.
За ч.1 ст.75 КК України якщо суд, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Частинами 2, 3 та 4 статті 75 КК України встановлено, що суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді, в тому числі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
Таким чином, сторони угоди не вправі самостійно визначити тривалість іспитового строку, вони лише узгоджують можливість звільнення обвинувачених від відбування покарання з випробуванням. Рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у такому випадку приймає суд, і лише суд самостійно з урахуванням характеру та тяжкості обвинувачення, інших обставин визначає тривалість іспитового строку та обов'язки, які слід покласти на обвинуваченого.
У даному провадженні судом встановлено, що сторони узгодили звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.
При цьому сторони врахували те, що ОСОБА_4 скоїв злочин вперше, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, який сумлінно виконував обов'язки покладені на нього судом, надавав активну волонтерську допомогу Збройним силам України, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності; наявність у обвинуваченого стійких соціальних зв'язків, а саме постійне місце проживання, родину, ведення здорового способу життя, позитивні характеристики за місцем проживання та роботи, є одруженим та має на утриманні малолітню дитину, а також утримує обох батьків пенсійного віку з інвалідністю III групи; наявність хронічного вертеброгенного лівобічного люмбоішіорадикулоневриту на ґрунті ускладненого остеохондрозу поперекового відділу хребта протрузіями з стійким польовим, м'язово-тонічним синдромом, порушенням опорно рухової функції хребта, функції лівої нижньої кінцівки та функції ходи.
Тому суд вважає за можливе застосувати ч.1 ст.69 КК України і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 більш м'яке покарання, ніж визначено ч.3 ст.332 КК України - у виді п'яти років позбавлення волі. Відповідно до ч.2 ст.69 КК України не призначати обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацію майна.
Враховуючи те, що сторони угоди про визнання винуватості узгодили звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання, він може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням.
Враховуючи особу обвинуваченого, характер і тяжкість вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, суд вважає за можливе визначити обвинуваченому іспитовий строк тривалістю у 3 (три) роки та покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені п.п.1-2 ч.1 ст.76 КК України.
Суд встановив, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, застосування ст.69 КК України та ст.75 КК України сторони обґрунтували передбаченими законом обставинами, обвинувачений реально може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. В угоді сторонами обумовлено наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.
Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості судом не встановлено.
У зв'язку із затвердженням угоди про визнання винуватості необхідно с4тягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 витрати за проведення експертизи №3516-Е від 17.10.2022 року - 7550,80грн. та експертизи №3517-Е від 20.10.2022 року - 4530, 48грн. Всього 12 081,28грн.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Керуючись ст.ст. 314,472,474,475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 23.05.2023 року на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, між прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_9 , з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , з іншого боку.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, та призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.
Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати за проведення експертизи №3516-Е від 17.10.2022 року - 7550,80грн. та експертизи №3517-Е від 20.10.2022 року - 4530, 48грн. Всього 12 081,28грн.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вручити копію вироку обвинуваченому, прокурору.
Вирок складено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя ОСОБА_10 -Шумська