Справа №336/4464/23
Пр. 1-кп/336/784/2023
про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
та призначення судового розгляду
24 травня 2023 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: ОСОБА_1 , за участі секретарки судового засідання: ОСОБА_2 , розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023082310000022 від 25.03.2023, яке надійшло до суду на підставі обвинувального акту, складеного відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Оріхів Запорізької області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, розлученого, дітей та інших осіб на утриманні не має, адреса реєстрації за фактичним місцем проживання (до затримання): АДРЕСА_1 , який утримується в ДУ "Запорізький слідчий ізолятор", раніше не судимого;
за ознаками скоєння кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -
за участі сторін кримінального провадження: з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 , з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , -
В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження, яке надійшло до суду на підставі обвинувального акта, складеного відносно ОСОБА_3 за ознаками скоєння кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор вважає, що перешкоди для призначення справи до судового розгляду відсутні, провадження підсудне Шевченківському районному суду м. Запоріжжя, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, заявив про необхідність виклику до суду для допиту всіх учасників процесу згідно зі списком осіб, які підлягають виклику до суду, просить призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Крім того, подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, оскільки продовжують існувати та не змінились ризики, які були підставою для застосування цього запобіжного заходу, а саме, передбачені п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Вважає, що немає підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні присутня не була, проте, 24.05.2023 за вх. №10087/23-Вх скерувала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, цивільний позов подавати наміру не має.
Обвинувачений та його захисник проти призначення справи до судового розгляду не заперечували. Щодо клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, просили застосувати інший запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку присутніх, відповідно до ст.315 КПК України, суд дійшов висновку про можливість провести підготовку до судового розгляду і визначити дату та місце його проведення.
Встановлено, що із урахуванням ч.1 ст.32 КПК України кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду м. Запоріжжя. Так, відповідно до Розпорядження Голови Верховного Суду №29/0/9-22 від 10.05.2022 щодо визначення підсудності судових справ - справи Оріхівського районного суду Запорізької області підсудні Шевченківському районному суду м.Запоріжжя. Відповідно до обвинувального акта кримінальне правопорушення вчинене на території м.Оріхів Запорізької області.
Згідно з положеннями ч.2 ст.314-1 КПК України підстав для складання досудової доповіді судом не встановлено (із врахуванням санкції статті). Обставини, викладені в обвинувальному акті, не вимагають судового розгляду у закритому судовому засіданні. Необхідним є виклик всіх учасників кримінального провадження.
Суд, розглянувши клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу, вислухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення, у зв'язку із таким.
Відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у справі №336/2704/23, пр.1-кс/336/349/2023 від 30.03.2023, до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, а саме, до 29.05.2023 включно.
За приписами ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
За змістом ст.199 КПК, розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд має з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання певним ризикам.
Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності ряд обставин, наведених у переліку даної норми.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що обвинувачений вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
За результатами розгляду клопотання суд дійшов висновку про збереження на даний час суттєвих ризиків та достатніх підстав, які свідчать про необхідність продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, що відповідає ч.1 ст.197 КПК України, з дати розгляду питання про продовження строку його дії.
Суд вважає, що обраний відносно ОСОБА_3 запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, зокрема, що обвинувачений офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, не має постійного місця проживання, є мешканцем м.Оріхів Запорізької області, який є фактично лінією розмежування із тимчасово непідконтрольною територією.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , відсутність стійких соціальних зв'язків, вказані обставини в сукупності свідчать про його підвищену соціальну небезпеку.
Крім того, суд бере до уваги ту обставину, що потерпіла та свідки обвинувачення наразі не допитані. При цьому, суд може обґрунтувати свої висновки за загальним правилом на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто, допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Тому суд доходить висновку, що, перебуваючи на волі, обвинувачений з метою викривлення фактичних обставин справи, може вдатися до дій задля впливу на свідків, чиї покази мають істотне значення для встановлення істини у справі, однак судом ще не отримані. Потерпіла, що не заперечується учасниками кримінального провадження, є сестрою обвинувачення та донькою ОСОБА_7 , що додатково актуалізує вказаний ризик.
Наведені обставини дають достатні підстави для висновку, що обвинувачений, будучи обізнаним про суворість покарання, яке може бути йому призначене у разі визнання його винуватим, опинившись на волі, потенційно може ухилитися від суду шляхом переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані йому кримінальні правопорушення. Саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на переконання суду, перешкоджає ухиленню обвинуваченого від суду та вчиненню іншого кримінального правопорушення.
Також суд враховує, що знаходячись неподалік від тимчасово окупованої території України, обвинувачений має реальні можливості переховування. Окрім того, суд наголошує, що свідками по даному кримінальному провадженню є сусіди підозрюваного, які проживають поруч з ним та з якими він спілкується.
Судом встановлено, що за станом здоров'я обвинувачений може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі, даних на спростування цього до суду не надавалось.
В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (справа «Ілійков проти Болгарії» (Ilijkov v. Bulgaria, Заява №33977/96, від 26 липня 2001 року).
Тримання під вартою є виправданим, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (справа «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy, Заява №26772/95, від 06 квітня 2000 року).
У п.51 справи «Летелье проти Франції» (Letellier v. France, Заява №12369/86, від 26 червня 1991 року) Європейський суд з прав людини зазначив: суд визнає, що особлива тяжкість деяких правопорушень може визвати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє утримання в крайньому разі на протязі певного часу. При виключних обставинах цей момент може бути врахований в світлі Конвенції, в крайньому разі в такій мірі, в якій внутрішнє право визнає поняття порушення публічного порядку внаслідок скоєння злочину.
Відтак, з урахуванням конкретних обставин даного кримінального провадження, суд вважає, що прокурор довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права обвинуваченого перебувати на волі, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які є реальними та зберігають свою актуальність.
На переконання суду клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються та не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, а також відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Зберігає свою актуальність й те, що продовження строку дії запобіжного заходу забезпечить можливість особистої участі обвинуваченого під час судового провадження. Застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема, у вигляді домашнього арешту, не забезпечить належної процесуальної поведінки, особливо з урахуванням проживання обвинуваченого в іншому місті.
Проте, на переконання суду, ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України, не знайшов свого підтвердження під час розгляду клопотання.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Оскільки вказані ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшились, зазначене унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, на підставі чого суд доходить висновку про необхідність продовжити обвинуваченому дію раніше обраного запобіжного заходу строком на 60 днів з дати проголошення ухвали.
Встановлено, що обставини, передбачені ст.76 КПК України, що виключають участь головуючого судді у розгляді кримінального провадження, відсутні. За змістом ч.1 ст.31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється суддею одноособово.
Керуючись ст. 31, 32, 76, 177, 178, 182, 183, 194, 197, 199, 314-316, 350, 369-372, 392 КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акту у відношенні ОСОБА_3 за ознаками скоєння кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.121 КК України, на 29.05.2023 на 14 годину 15 хвилин, який відбудеться у приміщенні Шевченківського районного суду м.Запоріжжя.
Наступною датою судового засідання відповідно до встановленого графіку розгляду кримінального провадження визначити 21.06.2023 о 12-30 годині.
Справу розглядати суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні.
Дати розпорядження секретарю судового засідання про виклик учасників судового провадження в судове засідання в порядку, передбаченому ст. 135-139 КПК України, надіслати вимогу про доставку обвинуваченого конвоєм для участі у судовому засіданні.
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_3 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - з 24 травня 2023 року до 22 липня 2023 включно.
Строк дії ухвали визначити до 22 липня 2023 року включно.
Копію ухвали суду надіслати Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор», вручити обвинуваченому, захиснику обвинуваченого та прокурору.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення в частині продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала суду в іншій частині оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню, повний текст складений та підписаний 26.05.2023 о 08-00 годині.
Суддя ОСОБА_1