Справа № 761/45897/21
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/4139/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Бабич Н.Д.
Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.
23 травня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді - Семенюк Т.А.
Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М.,
розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2022 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна»до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-
У грудні 2021 року представник ТОВ «Авентус Україна» Гостєва Є.В. звернувся до суду з даним позовом, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 25.09.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №2973779.
Згідно з умовами кредитного договору Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором. Вказаний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Ф 920772 від 25.09.2020 р. (а.с.7-12).
Банк зобов'язання за договором виконав, а відповідач порушила умови договору в частині неповернення кредиту та несплати відсотків за його користування та не виконала взяті на себе зобов'язання, тобто в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов'язань.
Всупереч вимогам кредитного договору позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, а тому станом на 28.12.2021 р. за ним рахується заборгованість в розмірі 35 787,44 грн., з яких: 11 500,00 грн. - заборгованість за кредитом, 24 287,44 грн. - сума заборгованості по несплаченим відсоткам.
На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором № 2973779 у загальному розмірі 35 787,44 грн., а також витрати по сплаті судового збору.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2022 року позов ТОВ «Авентус Україна» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Авентус Україна» заборгованість за кредитним договором за № 2973779 від 25.09.2020 року в розмірі 35787,44 грн. та судовий збір в розмірі 2481,00 грн., а всього разом 38 268, 44 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі, вважаючи, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом порушено норми процесуального та матеріального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що подані до суду у якості доказів копії договору, додатку № 1до договору та паспорт споживчого кредиту не можуть вважатися належними та достовірними доказами, оскільки непідтверджуютьфактпідписання відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора або ж за допомогою електронного цифрового підпису, який би відповідав вимогам спеціального Закону.
11 січня 2023 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», в якому позивач просив залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що, ухвалене з дотриманням норм процесуального права, відповідно до встановлених обставин справи та норм матеріального права, якими регулюються правовідносини сторін. У зв'язку із чим вважає, що доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, необґрунтовані, належними доказами не підтверджені та висновків суду першої інстанції не спростовують.
20 січня 2023 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 , в якому зазначено, що заперечення, зазначені у відзиві не спростовують доводів викладених у апеляційній скарзі, а також зазначила, що позивачем не було надано первинних облікових документів які б свідчили про отримання відповідачем коштів.
Частиною 13 статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що 25.09.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2973779. Згідно з умовами кредитного договору Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором. Вказаний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Ф 920772 від 25.09.2020 р. (а.с.7-12).
Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що Банк виконав зобов'язання щодо надання кредиту, а відповідач порушила умови договору щодо повернення кредиту.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Посилання скаржника на те, що кредитний договір укладено в електронній формі, проте доказів щодо використання боржником одноразового ідентифікатора для підписання договору не містить, апеляційним судом не приймаються до уваги з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, Договір № 2973779 укладений в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з Договором №2973779, невід'ємною частиною цього Договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «АвентусУкраїни», позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті Товариства: https://creditplus.ua
Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Розділом 5.11вказаних вище Правил встановлений порядок надання грошових коштів у кредит та підписання кредитного договору.
За умовами вказаного розділу Правил споживач обирає бажані умови кредитування, у тому числі суму та строк позики і розпочинає Реєстрацію на Веб-сайті.
Під час першого етапу Реєстрації на Веб-сайті шляхом проставляння відповідної відмітки. Споживач підтверджує надання згоди на обробку персональних даних та ознайомлення з цими правилами, вказує особисті засоби зв'язку, створює пароль доступу до Особистого кабінету.
Також визначено, що після проходження першого етапу реєстрації. Товариство направляє Споживачу вказаними засобами зв'язку код, який клієнт вводить на Сайті Товариства.
За результатами такого вводу формується електронне повідомлення Товариству. У разі правильно вказаного коду, Товариство створює обліковий запис Споживача у Інформаційній системі та Споживач здійснює перший ідентифікований вхід до Особистого кабінету де продовжує Реєстрацію.
Згідно Правил, зазначено, що у випадку готовності Споживача прийняти пропозицію (оферту), Споживач натискає відповідну клавішу, що висловлює його згоду, у Особистому кабінеті, після чого Товариство надсилає Споживачу, засобами зв'язку, Одноразовий ідентифікатор у вигляді, коду.
У момент Введення коду на сайті Товариства Споживач направляє Товариству електронне повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) підписане електронним підписом Одноразовим ідентифікатором та підписує Кредитний договір.
Договір вважається укладеним з моменту одержання Товариством електронного повідомлення про прийняття (акцент) пропозиції (оферти).
Датою укладання Договору є дата одержання Товариствам електронного повідомлення прийняття (акцепт) пропозиції (оферти). Дата та час отримання повідомлення фіксується у Кредитному договорі у розділі (РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН).
Відповідно до Правил та п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Тобто, без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою Логіна Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Такого ж висновку дійшов у своїй постанові від 23 березня 2020 року ВС у справі №404/502/18.
Як вбачається з копії Договору, графіку платежів, а також паспорту кредиту, дані документи підписані електронним підписом одноразовим індетифікатором А920772, 25.09.2020 о 15.30 год.
Належних та достовірних доказів погашення заборгованості за кредитним Договором та його припинення відповідач суду не надав.
Доказів вчинення шахрайських дій з грошовими коштами на рахунку позивача матеріали справи не містять та позивачем суду не надано. Крім цього, не надано позивачем доказів, що хтось міг скористатись її особистими даними паспорта громадянина України, доступу до Логіна та Паролю Особистого кабінету, за розголошення відомостей за які вонанесе особисту відповідальність згідно зазначених Правил надання.
Отже, встановивши фактичні обставини у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Договір про надання споживчого кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи позивача про недійсність договору.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, позивачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов'язком.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20).
Фактично наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір, суд першої інстанції в межах доводів позовних вимог повно та всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку зібраним по справі доказам, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює і у відповідності з вимогами закону прийшов до правильного висновку про те, що позов не підлягає задоволенню, рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення без змін, а скарги без задоволення.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді