Справа № 362/2755/22
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/4172/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Марчук О.Л.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.
23 травня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Семенюк Т.А.
Суддів: Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України, справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» про стягнення грошових коштів,-
У липні 2022 рокуОСОБА_2 звернулись до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовними вимогами до ДП «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» про стягнення з відповідача на її користь коштів у сумі 3 059 049,48 грн., який складається із авансового платежу в розмірі 20 % від вартості договору - 63 471,76 грн.; штраф за прострочення виконання робіт понад 30 днів у розмірі 20% вартості прострочених робіт в сумі 63 471,76 грн. та пені за невиконання зобов'язань за договором в сумі 2 919 700, 96 грн.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2022 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду за загальними правилами позовного провадження.
У вересні 2022 рокустороною відповідача заявлено клопотання про передачу справи за підсудністю до Печерського районного суду м. Києваза місцезнаходженням відповідача, яке одночасно і є місцем виконання договору.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2022 року цивільну справу №362/2755/22 передано на розгляд за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу для розгляду до Васильківського міськрайонного суду Київської області, вважаючи, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом порушено норми процесуального права та не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що ч. 1 ст. 532 ЦК України чітко не визначає місце виконання саме договору підряду на виконання проектних робіт, натомість ч. 2 вказаної статті передбачає, що зобов'язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У зв'язку з вищенаведеним, апелянт вважає, що виходячи із суті договору, що був укладений між сторонами, та фактичних обставин його виконання (карантинні обмеження, воєнний час) місцем виконання договору є місто Васильків Київської області.
На думку скаржника, будь - які належні доводи, що договір має виконуватись за місцезнаходженням відповідача, як боржника в матеріалах справи відсутні, проте виходячи з місця укладення Договору, місця розташування об'єкта нерухомості, по якому мали виконуватись проектні роботи, робитись обміри, тощо, місцем виконання Договору є місто Васильків Київської області.
28 грудня 2022 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ДП «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування», в якій представник відповідача просив залишити ухвалу суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та недоведеними.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Передаючи цивільну справу на розгляд іншого суду, суд першої інстанції виходив з п. 5 ч. 1 ст. 532 ЦПК України, враховуючи що у договорі не передбачено місце його виконання.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
За загальним правилом, визначеним статтею 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Винятки із вказаного правила становить альтернативна підсудність (стаття 28 ЦПК України) та виключна підсудність (стаття 30 ЦПК України).
Згідно з частиною восьмою статті 28 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Відповідно до положень наведеної правової норми за місцем виконання договору можуть пред'являтися позови за наявності однієї з таких умов: у договорі зазначене місце виконання; вимоги, заявлені на підставі договору, який можна виконувати тільки в певному місці.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд має дослідити питання належності спору до юрисдикції суду, в тому числі й щодо територіальної юрисдикції (підсудності).
Подібні висновки викладені в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 127/30671/18 (провадження № 61-19925св19) та від 06 квітня 2021 року у справі № 344/16135/19.
Згідно з частиною восьмою статті 28 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Відповідно до положень наведеної правової норми за місцем виконання договору можуть пред'являтися позови за наявності однієї з таких умов: у договорі зазначене місце виконання; вимоги, заявлені на підставі договору, який можна виконувати тільки в певному місці.
Судом встановлено, що 03 лютого 2022 року ОСОБА_2 та ДП «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» уклали Договір № 03/02/22-1 підряду на виконання проектних робіт (а.с. 13-17).
Згідно вказаного договору відповідач зобов'язався своєчасно приймати та оплачувати виконані роботи, а позивач організувати та здійснювати на умовах договору виконання проєктнихробіт.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.
За змістом вказаної норми, місцем виконання зобов'язання є те місце, в якому боржник повинен виконати свій обов'язок (передати кредитору річ, результати робіт, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор повинен прийняти належне виконання. За загальним правилом, місце виконання зобов'язання є договірною умовою та узгоджується сторонами в договорі.
Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що сторони обумовили в письмовому вигляді місце виконання договору підряду.
За таких обставин, підстав для застосування альтернативної підсудності передбаченої положеннями ч.8 ст.28 ЦПК України колегія суддів не вбачає.
Таким чином, застосуванню підлягають загальні правила територіальної підсудності передбаченої ч. 2 ст.27 ЦПК України - позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до статті 532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 1) за зобов'язанням про передання нерухомого майна за місцезнаходженням цього майна; 2) за зобов'язанням про передання товару (майна), щовиникає на підставі договору перевезення, за місцем здавання товару (майна) перевізникові; 3) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання; 4) за грошовим зобов'язанням за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання; 5) за іншим зобов'язанням за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника. Зобов'язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
З огляду на те, що вдоговорі не було визначено місце виконання зобов'язання, зміст договору не свідчить, що його виконання можливе лише за конкретною адресою або у певному місці, відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підсудність цієї справи визначається за загальними правилами підсудності, тобто місцезнаходження відповідача в Печерському районному суді міста Києва.
Доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують і не впливають на їх правильність.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, висновки суду обґрунтовані, відсутні підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2022 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Головуючий
Судді