25 травня 2023 року
м. Київ
справа №640/39235/21
адміністративне провадження № К/990/17997/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Стеценка С.Г., Кравчука В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Андросовою Катериною Іванівною, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023 у справі №640/39235/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним рішення та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яке викладене у листі від 09.11.2021 № 2600-0208-8/177850;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.01.2021 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII у редакції, що діяла на момент призначення пенсії, без обмежень її максимального розміру, виходячи з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати, відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора від 06.08.2021 № 21-732зп.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2022 позов задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2022 скасовано вказане рішення та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 09.11.2022 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2022 у цій справі.
Згодом позивачем 11.01.2023 подано до суду апеляційної інстанції заяву про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2022, до якої долучено заяву про поновлення процесуального строку, у якій просив визнати причини пропуску строку на подання заяви поважними і поновити такий строк.
В якості обґрунтувань заяви про поновлення процесуального строку позивач зазначив, про те що:
- оприлюднення рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2022 відбулось 12.10.2022, тобто, під час строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2022, однак, в подальшому у відкритті касаційного провадження було відмовлено;
- ухвалу Верховного Суду від 09.11.2022 було отримано ним 07.12.2022, і ця заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами була подана представником позивача через систему Електронний Суд в межах тридцятиденного строку від дати отримання позивачем ухвали Верховного Суду від 09.11.2022 (05.01.2023 згідно з скріншотом), однак, з технічних причин дана заява була подана до суду першої інстанції - Окружного адміністративного суду міста Києва, а факт направлення з порушенням підсудності було виявлено випадково 11.01.2023.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання поважними причин пропуску процесуального строку та поновлення строку на звернення із заявою про перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2022 за виключними обставинами, а саму заяву залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 364 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання до апеляційного суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку для подання заяви.
На виконання вказаної ухвали заявником повторно подано заяву про поновлення процесуального строку, в обґрунтування якої, позивач вказав наступне:
- в межах 30-денного строку після отримання позивачем ухвали Касаційного адміністративного суду Верховного Суду про відмову у відкритті касаційного провадження (за два дні до закінчення цього строку), представником позивача 05.01.2023 була складена та направлена до суду, через особистий кабінет Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи заява про перегляд рішення за виключними обставинами. Однак, станом на 05.01.2023 користувач « ОСОБА_2 » мав доступ тільки до одного провадження по справі №640/39235/21, що перебувало в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва, номер провадження в ньому не зазначений, хоч такий розділ передбачений підсистемі «Електронний суд». Подати заяву по справі № 640/39235/21 (провадження № A/855/1094/23), що перебувала в провадженні Шостого апеляційного адміністративного суду, станом на 05.01.2023 користувач « ОСОБА_2 » не мав технічної можливості у зв'язку з відсутністю доступу до вказаного провадження. Таким чином саме з вищевказаних технічних причин, обставин, які не залежали від волі представника позивача, і тим більше волі особисто позивача зазначена, заява була направлена до першої інстанції - Окружний адміністративний суд міста Києва;
- в період 30-денного строку після отримання позивачем ухвали Касаційного адміністративного суду Верховного Суду про відмову у відкритті касаційного провадження (з 07.12.22 до 07.01.2023) на території міста Київ був «блекаут», а саме систематичні тривалі перебої з електропостачанням;
- оприлюднення Рішення КСУ №7 відбулося 12.10.2022- під час строку на касаційне оскарження Постанови ШААС (з 19.09.2022 до 19.10.2022), тому позивач вирішив скористатися своїм правом на перегляд рішення в касаційному порядку, а після отримання ухвали касаційного суду звернувся із відповідною заявою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023 відмовлено у задоволенні заяви про поновлення процесуального строку, а заяву про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2022 повернуто особі, яка її подала.
На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана адвокатом Андросовою Катериною Іванівною, в якій остання просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми права. Стверджуючи про неправомірність постановлення оскаржуваної ухвали, позивач навів аналогічні обґрунтування пропуску строку на подання заяви про перегляд за виключними обставинами, що вже зазначалися в обох заявах про поновлення строку, поданих до суду апеляційної інстанції. Додатково у касаційній скарзі позивач зауважив, що: «судом апеляційної інстанції не взято уваги того факту, що пункт 2 рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 набув чинності не 12.10.2022, а 12.04.2023, тому місячний строк на оскарження, передбачений пунктом 4 частини 1 статті 363 КАС України, позивачем не пропущений, оскільки в самому рішенні Конституційного Суду України вказано, що воно набуває чинності не одразу, а через 6 місяців з дня прийняття («Приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-УІ зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення»), тобто строк на оскарження сплив не 12.11.2022 та рахується не з 12.10.2022, а 12.05.2023 та рахується з моменту вступу в силу пункту 2 рішення Конституційного Суду України, тобто з 12.04.2023».
За правилами частини 1 статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім, перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Як встановлено Шостим апеляційним адміністративним судом, Конституційний Суд України 12.10.2022 ухвалив рішення № 7-р(II)/2022 щодо невідповідності Конституції України приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Адвокатом позивача ОСОБА_2 11.01.2023 подано до суду апеляційної інстанції заяву про перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2022 за виключними обставинами з використанням системи «Електронний суд», яку зареєстровано апеляційним судом 12.01.2023 року за вх.№ 1094.
Враховуючи зазначені вище обставини та норми чинного процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що зазначену заяву подано з пропуском встановленого пунктом 4 частини 1 статті 363 КАС України строку, оскільки встановлений законом тридцятиденний строк подання заяви сплинув 11.11.2022, а заява подана лише 11.01.2023.
Повертаючи заяву про перегляд постанови за виключними обставинами, суд апеляційної інстанції в якості мотивування зазначив, що заявником не виконано вимог ухвали суду щодо подання заяви про поновлення строку із зазначенням поважних підстав для такого поновлення.
Положеннями частини 1 статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно з частиною 5 статті 361 КАС України, підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є, зокрема, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 363 КАС України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, може бути подано учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України.
За приписами пункту 4 частини 4 статті 364 КАС України, у разі пропуску строку на подання, до заяви додається клопотання про його поновлення.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Варто зауважити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Приписами статті 44 КАС України встановлено, зокрема, обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відтак, процесуальним законом чітко закріплено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не зазначено відповідних підстав пропуску строку звернення до суду із заявою про перегляд постанови за виключними обставинами, при цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази поважності пропуску такого строку.
Відмовляючи у задоволенні заяв про поновлення строку, суд апеляційної інстанції правомірно відхилив усі доводи заявника стосовно поважності такого пропуску. Зокрема, як правильно зазначив Шостий апеляційний адміністративний суд (спростовуючи твердження заявника про пропуск строку у зв'язку із касаційним оскарженням постанови), строк, визначений пунктом 1 частини 5 статті 361 КАС України, не поставлений в залежність від касаційного оскарження судового рішення, відтак заявником не обґрунтовано, яким чином подання касаційної скарги унеможливлювало звернення із відповідною заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами у встановлений законом строк, а тому обчислення заявником тридцятиденного строку звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами саме від дати отримання ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, а не від дати оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України, не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Посилання заявника на систематичні тривалі перебої з електропостачанням апеляційний суд також правомірно не взяв до уваги, оскільки окрім цієї загальної фрази, позивач жодним чином не обґрунтував та не надав жодних доказів, які б підтверджували наявність об'єктивних перешкод реалізувати процесуальне право та підтверджували, яким саме чином це перешкодило звернутись з заявою у встановлений КАС України строк.
Верховний Суд також вважає за необхідне зазначити, що питання поновлення строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні про поновлення такого строку.
Саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання заяви про перегляд постанови за виключними обставинами без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на заявника, що в свою чергу обумовило такий пропуск.
Судом апеляційної інстанції також правильно відхилено доводи скаржника про поважність пропуску строку з технічних причин, а саме про те, що станом на 05.01.2023 представник позивача в Електронному суді мав доступ тільки до одного провадження по справі №640/39235/21, що перебувало в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва, а тому заяву було подано до Окружного адміністративного суду міста Києва, і лише потім, 11.01.2023, заявник звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Спростовуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вірно зауважив, що такі доводи заявника не свідчать про поважність причин пропуску процесуального строку, оскільки заявник не був обмежений у способах подачі відповідної заяви про перегляд судового рішення за нововвиявленими обставинами виключно за допомогою системи Електронний суд. Окрім вказаної системи позивач мав змогу звернутись із відповідною заявою як до суду апеляційної інстанції безпосередньо, так і засобами поштового зв'язку, при цьому, у поданій на усунення недоліків заяві позивачем жодним чином не обгрунтовано неможливості використання вказаних способів звернення до суду.
Разом з тим, у касаційній скарзі також вказано, що місячний строк на оскарження, передбачений пунктом 4 частини 1 статті 363 КАС України, позивачем взагалі не пропущений, оскільки в самому рішенні Конституційного Суду України вказано, що воно набуває чинності не одразу, а через 6 місяців з дня прийняття. При цьому, заявник посилається на пункт 2 рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(II)/2022, відповідно до якого приписи статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Стосовно вказаного вище, Верховний Суд звертає увагу позивача на тому, що тридцятиденний строк, визначений законодавцем для подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, починає свій відлік з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України, а не з моменту набуття ним чинності.
У підсумку можна виснувати про те, що Шостий апеляційний адміністративний суд правильно зауважив про порушення позивачем тридцятиденного строку подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами без наведення поважних причин такого пропуску, а тому, повертаючи цю заяву особі, яка її подала, суд апеляційної інстанції діяв правомірно та у відповідності вимог процесуального законодавства.
Суд звертає увагу, що особа, яка має намір подати заяву, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту заяви, в тому числі щодо дотримання строків її подання.
Відповідно до частини 3 статті 366 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статті 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною 1 статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення (частина 4 статті 366 КАС України).
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для відкриття провадження за виключними обставинами, оскільки заява подана позивачем із пропуском строку, а причини такого пропуску, наведені позивачем, визнані судом неповажними.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування частини 4 статті 366 КАС України, є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Андросовою Катериною Іванівною, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023 у справі №640/39235/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним рішення та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.М. Шарапа
С.Г. Стеценко
В.М. Кравчук