про залишення позовної заяви без руху
23 травня 2023 року справа № 580/3790/23
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання нечинним наказу, -
18.05.2023 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, в якій просить:
- визнати нечинним наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 №10/03-21 «Про затвердження переліку щойно виявлених пам'яток архітектури».
Подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України і підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно п. 5 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; докази, що підтверджують вказані обставини.
Обгрунтовуючи позовну заяву позивач зазначає, що 23.11.2010 Службою охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації прийнято наказ №10/03-21, яким затверджено перелік щойно виявлених пам'яток архітектури (згідно з додатком).
Наказ №10/03-21 від 23.11.2020 виданий на підставі Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-11 та Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760.
Наказом Міністерства культури України №158 від 11.03.2013 «Про затвердження порядку обліку об'єктів культурної спадщини» передбачено складання паспорта об'єкта культурної спадщини на кожний щойно виявлений об'єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення його до Переліку об'єктів культурної спадщини.
У подальшому наказом Міністерства культури України від 27.06.2019 №501 внесено зміни до порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України №158 від 11.03.2013, яким встановлено, що органам виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органам охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій до 31 грудня 2019 року переглянути затверджені до набрання чинності цим наказом переліки щойно виявлених об'єктів культурної спадщини та затвердити їх у відповідності до порядку обліку об'єктів культурної спадщини.
Позивач стверджує, що відповідач з моменту прийняття спірного наказу по день подання позову не вчинив жодних дій щодо реєстрації щойно виявлених об'єктів пам'яток архітектури та не повідомив власників об'єктів про спеціальний статус цих об'єктів, у тому числі будинку АДРЕСА_1 ; накази Міністерства культури України №158 від 11.03.2013 та від 27.06.2019 №501 мають вищий ієрархічний рівень у порівнянні зі спірним наказом №10/03-21 від 23.11.2020, і оскільки вимоги наказів вищого ієрархічного рівня, прийнятих пізніше (в 2013 та 2019 роках), відповідачем не виконані, то, відповідно, підлягає скасуванню спірний наказ, оскільки продовжує застосовуватись судами в певних судових спорах.
Отже позивач обгрунтовує позовні вимоги обставинами щодо невиконання відповідачем приписів наказів Міністерства культури України №158 від 11.03.2013 та від 27.06.2019 №501, які виникли після прийняття спірного наказу №10/03-21 від 23.11.2020, та вважає, що вказані обставини спричинили його нечинність.
Водночас згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень врегульовані статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно п. 2 ч. 1 вказаної статті правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.
За змістом вказаних приписів нормативно-правовий акт може бути визнаний нечинним у разі його невідповідності правовим актам вищої юридичної сили на момент його прийняття.
Проте у позовній заяві не вказані обставини, які свідчать про невідповідність спірного наказу від 23.11.2010 №10/03-21 актам вищої юридичної сили на момент його прийняття та не зазначені докази на підтвердження цих обставин.
Згідно п. 10 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві у справах щодо оскарження нормативно-правових актів зазначаються відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.
Як вбачається з матеріалів справи, перелік щойно виявлених об'єктів пам'яток архітектури передбачений додатком до спірного наказу від 23.11.2010 №10/03-21, який містить 121 об'єкт, зокрема, за номером 40 зазначений житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 у вказаному будинку. Водночас заявляючи позовну вимогу про визнання протиправним та скасування спірного наказу від 23.11.2010 №10/03-21, позивач не зазначає відомості, яким чином останній застосовується до позивача щодо інших 120 об'єктів.
Вказані обставини свідчать, що позовна заява не містить відомостей, передбачених пунктами 5, 9, 10 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п?яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання нечинним наказу залишити без руху.
2. Надати позивачу десять днів з дня, наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- позовної заяви, викладеної у новій редакції, із урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині даної ухвали, та її копій відповідно до кількості учасників справи.
3. Копію ухвали направити позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Алла РУДЕНКО