15 травня 2023 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 761/1669/22
номер провадження №22-ц/824/3298/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,
учасники справи: представник відповідача Срібна А.Р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 листопада 2022 року /суддя Саадулаєв А.І./
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання оголошення транспортного засобу у розшук неправомірним та зобов'язання внесення відомостей про припинення розшуку, -
В січні 2022 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява. Предметом позову є:
1. Визнання оголошення Головним управлінням Національної поліції в Київській області у розшук автомобіля ГАЗ 3302, д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом розміщення інформації про розшук вказаного автомобіля у базі даних МВС України - Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, неправомірним.
2. Зобов'язання Головного управління Національної поліції в Київській області внести інформацію до Єдиного державного реєстру транспортних засобів про припинення розшуку автомобіля ГАЗ 3302, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 листопада 2022 року у задоволенні позову відмовлено. /а.с. 163-167/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, задовольнивши позовні вимоги.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що на час звернення з вищевказаним позовом, відповідач ухилявся від внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів інформації про припинення розшуку автомобіля позивача; заперечував той факт, що інформацію щодо розшуку автомобіля позивача до інформаційної бази МВС України було подано. Позивач зазначив, що він ніколи не був учасником дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої б були загинули або були травмовані люди. Стосовно позивача, на час звернення з позовом відсутні будь-які справи про притягнення його до адміністративної, кримінальної чи будь-якої іншої відповідальності. Таким чином, відповідачем транспортний засіб позивача безпідставно було оголошено у розшук шляхом розміщення інформації про його розшук на інформаційному ресурсі МВС України. Головне управління Національної поліції в Київській області не повідомляло суд про неможливість своєчасно надати докази, не заявляло клопотань про приєднання до матеріалів справи доказів, доданих до додаткових пояснень, не обґрунтувало неможливість подання зазначених доказів разом з відзивом на позов, а отже, у прийнятті доказів поданих 06 жовтня 2022 року, тобто через майже місяць після подання відзиву повинно було бути відмовлено. Додатково вказував, що уповноважена особа підрозділу поліції зобов'язана вжити всіх можливих заходів для встановлення винуватців ДТП та обставин її вчинення в найкоротший строк. Фактично оголошення автомобіля позивача у розшук відбулось на тій підставі, що позивач покинув місце дорожньо-транспортної пригоди. Водночас, з позиції судової практики ЄСПЛ, навіть якщо б оголошення розшуку транспортного засобу в разі покинення одним із водіїв місця ДТП, яке не призвело до тілесних пошкоджень чи загибелі людей, було б передбачено національним законодавством, оголошення транспортного засобу у розшук з метою встановлення особи водія було б «надмірним тягарем», оскільки, як вбачається з матеріалів справи, існували інші способи встановлення особи водія без обмеження права власності на транспортний засіб.
Представник ГУНП в Київській області Є. Роменська звернулась з відзивом на апеляційну скаргу, просила відмовити у задоволенні її вимог, наголошуючи на тому, що ГУНП в Київській області не є належним відповідачем у справі, оскільки внесення до бази даних про перебування транспортного засобу у розшуку здійснюється Головним сервісним центром МВС України та його територіальними підрозділами.
ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з'явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню з закриттям провадження у справі на підставі наступного.
Судом встановлено, що відповідно до листа ВП № 1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області від 22.09.2022 № 3455/109/1701/22, 20.09.2018 в м. Боярка, по вул. Молодіжна, 78 (на той час територія обслуговування Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області) трапилась ДТП з матеріальними збитками за участі припаркованого автомобіля «Форд фокус» д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_3 на місці пригоди був відсутній, та автомобіля ГАЗ «3302-14», д.н.з. НОМЕР_1 , невстановлений водій котрого скоїв наїзд на вищевказаний припаркований автомобіль та з місця пригоди поїхав. Внаслідок вказаної пригоди автомобіль «Форд фокус», д.н.з. НОМЕР_2 отримав значні матеріальні збитки.
Після проведеної перевірки, згідно вимог п. 9 розділу 8 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015, матеріали вказаної ДТП були направлені по територіальності, за місцем реєстрації автомобіля ГАЗ «3302-14», д.н.з. НОМЕР_1 , та проживання його власника ОСОБА_1 для проведення подальшої перевірки та притягнення водія, причетного до скоєння ДТП до адміністративної відповідальності.
Також, згідно п. 7 та п. 8 розділу 9 вищевказаної Інструкції, уповноважена особа підрозділу поліції під час розгляду матеріалів ДТП повинен(на) в найкоротший строк, але не більше одного місяця з дати вчинення ДТП, встановити всі обставини її скоєння, вжити інших заходів щодо об'єктивного визначення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.
Уповноважена особа підрозділу поліції зобов'язана вжити всіх можливих заходів для встановлення винуватців ДТП та обставин її вчинення в найкоротший строк.
Виходячи з вищевказаних вимог чинного законодавства та з метою забезпечення в подальшому можливості прийняття рішення згідно чинного законодавства, можливості об'єктивного розгляду матеріалів вказаної ДТП та з метою відновлення порушених майнових прав власника автомобіля «Форд фокус» н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 , інформацію відносно автомобіля ГАЗ «3302-14», д.н.з. НОМЕР_1 , уповноваженою особою підрозділу поліції було внесено до Національної автоматизованої системи ГСЦ МВС України, розділ «Орієнтування» з поміткою «Розшукується по ДТП».
Матеріали ДТП направлено супровідним листом Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області від 04.12.2018 № 17107 до УПП в Черкаській області для проведення подальшої перевірки та притягнення водія причетного до скоєння ДТП до адміністративної відповідальності.
Відповідно до постанови Придніпровського районного суду м. Черкас від 21.06.2019 року справа №711/4552/19, 20.09.2018 року о 13 год. 05 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ГАЗ 3302», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Молодіжній, 50/61 в м. Боярці, Київської області, порушуючи вимоги п.п. 2.3, 10.9 Правил дорожнього руху України, під час руху заднім ходом не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на припаркований автомобіль «Форд Фокус», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , при чому транспортні засоби отримали пошкодження з матеріальними збитками, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, вказував, що відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, зважаючи на встановлені під час розгляду справи обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що доказами наданими відповідачем підтверджено факт участі транспортного засобу у ДТП, у зв'язку із чим, були наявні законні підстави для оголошення у розшук автомобіля ГАЗ 3302, д.н.з. НОМЕР_1 , а тому, позовні вимоги є незаконними та необґрунтованими вимогами закону, обставини справи на які посилається позивач не підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно залишити без задоволення.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
При визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду справ, визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу.
Так, позивач у даній справі оскаржує оголошення Головним управлінням Національної поліції в Київській області у розшук свого автомобіля та просить зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області внести інформацію до Єдиного державного реєстру транспортних засобів про припинення розшуку, тобто спір пов'язаний з оскарженням дій чи бездіяльності - здійсненням повноважень Головним управлінням Національної поліції в Київській області.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що справа судом першої інстанції розглянута з порушенням правил юрисдикції, а отже рішення підлягає скасуванню.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, ч. 2 ст. 377, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 листопада 2022 року - задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 листопада 2022 року - скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання оголошення транспортного засобу у розшук неправомірним та зобов'язання внесення відомостей про припинення розшуку, - закрити, роз'яснивши позивачеві, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: