Апеляційне провадження № 33/824/2320/2023
Справа 759/3453/23
Головуючий в суді І інстанції Горбенко Н.О.
Доповідач в суді ІІ інстанції Кашперська Т.Ц.
Іменем України
15 травня 2023 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Кашперської Т.Ц., з участю захисника Федоренка Олександра Михайловича, розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника Федоренка Олександра Михайловича на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-20 КУпАП,
Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2023 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-20 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000) гривень.
Відповідно до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення КИ № 115 від 23 лютого 2023 року у військовій частині НОМЕР_1 , територіальне знаходження: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 22 лютого 2023 року, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, у порушення вимог 11, 12, 16, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», нехтуючи своїми функціональними обов'язками, вчинив діяння в умовах особливого періоду, що виразилось у перебуванні військовослужбовця у стані наркотичного сп'яніння на території військової частини НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 . Як вбачається зі змісту протоколу, результат тесту ОСОБА_1 для виявлення 10 наркотиків Sniper 10 від 22 лютого 2023 року надав результат: позитивна реакція на метадон, трамадол, марихуану, синтетичну марихуану, АМР-500. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-20 КУпАП.
У апеляційній скарзі захисника Федоренка О.М., поданій 12 квітня 2023 року засобами поштового зв'язку, указано на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права під час прийняття постанови суду та необхідність її скасування.
Вказував, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 своєчасно був повідомлений про розгляд справи судом 03 березня 2023 року, і є необґрунтованими посилання суду на клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі, оскільки в наявному клопотанні не вказано, яку саме справу, за яким протоколом про адміністративне правопорушення, стосовно якого правопорушення і на яку дату і час призначену, ОСОБА_1 просить розглянути без його участі. Матеріали справи не містять доказів про подання ОСОБА_1 клопотання безпосередньо до суду, і таке клопотання подано командуванням військової частини, яке ОСОБА_1 не наділяв повноваженнями надання до суду документів від його імені. Підпис на клопотанні ОСОБА_1 ніким не засвідчений, що свідчить про недостовірність та недопустимість такого доказу. Крім того, зі змістом матеріалів справи, які надійшли після доопрацювання, ОСОБА_1 не був ознайомлений, що є порушенням його права на захист.
Зазначив, що протокол № 115 від 23 лютого 2023 року про вчинення адміністративного правопорушення не відповідає формі протоколу, затвердженій наказом Міністерства оборони України від 23 жовтня 2021 року № 329. До матеріалів справи долучено тест для виявлення наркотиків у неналежному стані, який не дозволяє здійснити дослідження вказаного доказу, ідентифікувати його як такий, що стосується дій ОСОБА_1 17 липня 2023 року. Долучений до матеріалів справи тест у незрозумілому стані не дає можливості встановити фактичні дані та перевірити обставини, наведені в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення. Вказував, що ці недоліки матеріалів справи, встановлені постановою від 24 лютого 2023 року, не були усунуті командуванням військової частини, на що суд уваги не звернув, що призвело до винесення незаконного рішення стосовно ОСОБА_1 .
Суд зазначив, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-20, доведений матеріалами справи, зокрема результатом тесту ОСОБА_1 . Такий висновок не підтверджується матеріалами справи, так як суд не досліджував результати тесту ОСОБА_1 для виявлення наркотиків. Посилання суду на рапорт командира ОСОБА_3 від 22 лютого 2023 року як на доказ є необґрунтованим, так як до суду надана незасвідчена копія рапорту, і посилання суду суперечить змісту протоколу № 115, в якому відсутнє посилання на зазначений рапорт як доказ вчинення ОСОБА_1 правопорушення.
Наголошував, що суд не застосував законодавство, яким визначається порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, яке не було дотримане уповноваженими особами під час складання протоколу № 115 від 23 лютого 2023 року. Враховуючи, що огляд проводився без присутності двох свідків, до протоколу про адміністративне правопорушення повинен був бути долучений відеозапис огляду, якого у матеріалах справи немає. Суд не дав оцінку тим обставинам, що при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння в порушення ч. 2 ст. 266-1 КУпАП не були використані спеціальні технічні засоби, та в порушення ч. 6 ст. 266-1 КУпАП не застосовувалися засоби відеозапису, що є обов'язковою умовою під час проведення такого огляду.
Зазначені порушення ставлять під сумнів як правильність проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, та в сукупності з тим, що до матеріалів справи долучено тест для виявлення наркотиків у неналежному стані, який не дозволяє здійснити дослідження вказаного доказу, ідентифікувати його як такий, що стосується дій ОСОБА_1 17 липня 2023 року, не дає можливості встановити фактичні дані та перевірити обставини, наявні у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, не підтверджують факт наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 взагалі.
Зазначив, що оскільки огляд ОСОБА_1 було проведено з порушенням вимог ст. 266-1 КУпАП, наслідком цього відповідно до ч. 9 ст. 266-1 КУпАП є недійсність протоколу, складеного стосовно ОСОБА_1 .
Вказував, що станом на день розгляду справи порядок огляду військовослужбовців під час проходження ними військової служби законодавством не був врегульований, тому за наявності прогалин в законодавстві для виявлення у них стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння необхідно застосовувати Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, як до подібних за своїм змістом правовідносин. Зокрема, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим. Незастосування нормативного порядку, затвердження якого на цей час незавершене щодо визначення стану сп'яніння військовослужбовців, без урахування до його затвердження, інших актів законодавства, що регулюють подібні за змістом відносини, є порушенням їхніх прав і незаконним обмеженням їх свобод.
На підставі вищевикладеного просив скасувати постанову Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2023 року щодо ОСОБА_1 та закрити провадження в справі в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
До апеляційної скарги надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване тим, що розгляд справи відбувся у відсутності ОСОБА_1 , не повідомленого належним чином про дату, час і місце розгляду справи, копія постанови йому не направлялася, самостійно отримати її в суді він не міг з причин обмеження в пересуванні як військовослужбовця та його участі в бойових діях на сході України, а Федоренко О.М. , як його захисник, ознайомився з матеріалами справи лише 03 квітня 2023 року і апеляційна скарга подається в межах десятиденного строку з дня отримання копії постанови 12 квітня 2023 року.
Вирішуючи заяву захисника Федоренка О.М. про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд враховує наступне.
Відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З матеріалів справи встановлено, що строк на оскарження постанови захисник Федоренко О.М. пропустив з поважних причин, оскільки розгляд справи відбувся у відсутності ОСОБА_1 , докази отримання ним копії постанови в матеріалах справи відсутні; з матеріалами справи захисник Федоренко О.М. ознайомився 03 квітня 2023 року, після чого ним 12 квітня 2023 року, тобто в розумний строк, який не перевищує десяти днів, подано апеляційну скаргу.
За наведених обставин та з метою забезпечення реалізації права ОСОБА_1 на допуск до правосуддя, в якому не може бути відмовлено з формальних підстав, апеляційний суд визнає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та вважає за необхідне поновити цей строк.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють як об'єктивну, так і суб'єктивну сторону даного адміністративного правопорушення.
Зазначених вимог закону у цій справі у повній мірі дотримано не було, а постанова судді суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду не достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов до хибного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
У відповідності до вимог частини першої ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Зі змісту зазначених норм закону вбачається, що особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановивши наявність усіх складових складу адміністративного правопорушення, зобов'язана скласти протокол, в якому в обов'язковому порядку має бути зазначені суть адміністративного правопорушення, тобто, дії особи, які відповідають диспозиції відповідної статті КУпАП та утворюють об'єктивну сторону складу зазначеного правопорушення.
Оскільки у відповідності до приписів ст. 254 КУпАП складання протоколу про адміністративне правопорушення передбачено виключно у випадку його вчинення, уповноважена посадова особа на момент складання протоколу повинна мати в своєму розпорядженні належні та допустимі докази, визначені ст. 251 КУпАП, які беззаперечно доводять вину особи у вчиненні правопорушення.
Відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Згідно з абз. 13 ст. 1 Закону України № 1932-ХІІ від 06 грудня 1991 року «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Водночас, відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону України № 354-ХІІ від 21 жовтня 1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Суд першої інстанції визнав вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, доведеною матеріалами справи, а саме даними, що містяться у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення № 115 від 23 лютого 2023 року, результатом тесту ОСОБА_1 для виявлення 10 наркотиків Sniper-10 від 22 лютого 2023 року, який надав результат: позитивна реакція на метадон, трамадол, марихуану, синтетичну марихуану, АМР-500, рапортом командира ОСОБА_3 від 22 лютого 2023 року та клопотанням правопорушника ОСОБА_1 від 23 лютого 2023 року, в якому зазначено, що вину він повністю визнає.
Разом із тим, вказані висновки зроблені судом першої інстанції без застосування правових норм, яким визначається порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, та які не були дотримані уповноваженими особами під час складання протоколу № 115 від 23 лютого 2023 року про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 266-1 КУпАП, яка набрала законної сили 27 січня 2023 року, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Відповідно до ч. 6 ст. 266-1 КУпАП під час проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 9 ст. 266-1 КУпАП огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Разом із тим, судом першої інстанції не звернуто уваги, що при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння в порушення ч. 6 ст. 266-1 КУаАП не застосовувалися технічні засоби відеозапису або не забезпечено присутності двох свідків у випадку неможливості застосування таких засобів, відтак огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, проведений 22 лютого 2023 року, вважається недійсним.
Невідповідність проведеного огляду вимогам ст. 266-1 КУпАП є самостійною і достатньою підставою для визнання його недійсним, відтак доводи апеляційної скарги щодо недотримання під час складання протоколу № 115 від 23 лютого 2023 року вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОН України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 є надлишковими.
Крім того, апеляційний суд враховує, що згідно постанови Святошинського районного суду м. Києва від 24 лютого 2023 року в даній справі, долучені до матеріалів справи тест у незрозумілому стані та два файли з предметами, схожими на шприц та пробірку, не дають суду можливості встановити фактичні дані та перевірити обставини, наведені в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення. Надання доказів у неналежному стані позбавляє суд можливості здійснити дослідження вказаного доказу. В зв'язку з вищевикладеним матеріали справи про адміністративні правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, повернуто до військової частини НОМЕР_1 для належного оформлення та усунення недоліків, а саме уповноважені особи військової частини мають надати суду доказ у належному стані, який підтвердить результат тесту для виявлення 10 наркотиків Sniper 10 щодо ОСОБА_1 від 22 лютого 2023 року (а. с. 16 - 17).
Супровідним листом від 03 березня 2023 року командира військової частини НОМЕР_1 матеріали справи повернуто до Святошинського районного суду без змін для прийняття рішення згідно чинного законодавства (а. с. 20).
Таким чином, оскільки після матеріалів справи з дооформлення недоліки, вказані постановою Святошинського районного суду м. Києва від 24 лютого 2023 року, усунуті не були, судом першої інстанції було розглянуто справу і прийнято рішення про наявність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП на підставі доказів, які сам суд першої інстанції визнав неналежними і такими, дослідження яких здійснити неможливо.
Відтак відомості щодо фактичних обставин правопорушення, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження доказами по справі. При цьому сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Апеляційний суд приймає до уваги, що положеннями Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23 жовтня 2021 року № 329 встановлено порядок складання протоколів про адміністративні правопорушення щодо військовослужбовців Збройних Сил України. Додатком І до Інструкції затверджено форму протоколу про військове адміністративне правопорушення. Всупереч зазначеному, протокол № 115 від 23 лютого 2023 року про вчинення адміністративного правопорушення не відповідає формі протоколу, затвердженій наказом Міністерства оборони України від 23 жовтня 2021 року № 329 і складений у довільній формі.
Крім того, оцінюючи наявне в матеріалах справи клопотання ОСОБА_1 на адресу суду про розгляд справи про військове адміністративне правопорушення без його участі, в якому ОСОБА_1 визнавав свою вину, апеляційний суд виходить із того, що факт визнання особою вини не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності (постанова Верховного Суду від 15 травня 2019 року в справі N 537/2088/17, провадження № К/9901/29523/18, від 08 липня 2020 року в справі № 177/525/17 (2-а/177/23/17, адміністративне провадження № К/9901/34580/18).
Також вказане клопотання ОСОБА_1 не містить ідентифікуючих ознак, яку саме справу про адміністративне правопорушення він просить розглянути у його відсутності та вину в чому саме визнає.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: ... юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 вказаного рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до ст. 9 Конституції України Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до практики ЄСПЛ, справи про адміністративні правопорушення є кримінальними для цілей застосування Конвенції (рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), від 21 лютого 1984 року, пп. 52-54, Series A № 73; «Лауко проти Словаччини» (Lauko v. Slovakia), 2 вересня 1998 року, пп. 56-59, Reports of Judgments and Decisions 1998-VI).
У відповідності до п. 4.1 вказаного рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Обов'язкова відповідність судового процесу у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів безумовно має враховуватись як особами, яких звинувачують у скоєнні адміністративного правопорушення, та їх захисниками, так і судом, що здійснює розгляд відповідних справ.
За наведених вище обставин суд приходить до висновку про скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
15 травня 2023 року в судовому засіданні захисником Федоренком О.М. повідомлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підтвердження даних обставин ним надано копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , копію сповіщення сім'ї від 18 квітня 2023 року, направленого Бориспільським районним територіальним центом комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України, про те, що солдат ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання в м. Бахмут Донецької області загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримавши смертельні поранення, несумісні з життям, копію довідки КП «Виробниче управління комунального господарства» від 22 квітня 2023 року № 02/23, що ОСОБА_1 дійсно похований 22 квітня 2023 року на кладовищі у с. Любарці Бориспільського району Київської області.
Виходячи з вищевикладеного, враховуючи, що під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови було встановлено недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та те, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , апеляційний суд доходить висновку, що постанову Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2023 року неможливо визнати законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 9 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із смертю особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
Поновити захиснику Федоренку Олександру Михайловичу строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2023 року.
Апеляційну скаргу захисника Федоренка Олександра Михайловича задовольнити частково.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 9 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із смертю особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кашперська Т.Ц.