18 квітня 2023 року м. Київ
Справа №761/8119/22
Апеляційне провадження №22-ц/824/2475/2023
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Нежури В.А., Поліщук Н.В. за участі секретаря Федорчук Я.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва, ухваленого під головуванням судді Притули Н.Г. 14 вересня 2022 року у м. Києві, повний текст рішення складений 20 вересня 2022 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Київської міської ради «Телеканал «Київ» про скасування наказів та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просив:
- визнати незаконними та скасувати накази відповідача №56-к від 29 березня 2022 року; №69-к від 20 квітня 2022 року; №70-к від 21 квітня 2022 року;
- поновити позивача на посаді начальника відділу внутрішнього просування у Комунальному підприємстві Київської міської ради «Телеканал «Київ»;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного переведення в розмірі 22655,85 грн та середній заробіток за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного призупинення трудового договору у розмірі 13190,88 грн із перерахуванням на дату винесення рішення.
Позов мотивовано тим, що з 16 травня 2021 року позивача було переведено на посаду начальника внутрішнього просування Комунального підприємства Київської міської ради «Телеканал «Київ». Після введення воєнного стану позивач, як він зазначав, виконував власні трудові обов'язки. Однак, з 27 березня 2022 року керівництво каналу неодноразово вимагало звільнення позивача, а з 29 березня 2021 року відповідач почав створювати нестерпні умови праці. Так, 29 березня 2021 року в усному порядку позивача було повідомлено про нібито його переведення на іншу посаду, копію наказу вручено не було. Однак позивач залишався на робочому місці та продовжував виконувати власні обов'язки. Лише 11 квітня 2022 року на електронну пошту позивача було надіслано копію наказу №56-К від 29 березня 2022 року та чотирьох актів. В цей час позивачу стало відомо, що він переведений на посаду установника декорацій виробничого відділу із режимом роботи один день на тиждень із 08.30 до 20.00. Крім того позивача не було повідомлено про його функціональні обов'язки, адресу нового робочого місця, конкретного дня роботи. Позивач вважав незаконним переведення його на іншу посаду. В подальшому цей наказ було скасовано але наступного дня був виданий наказ про призупинення дії трудового договору. Однак, на момент винесення оскаржуваного наказу бойових дій на території міста Києва чи Київської області уже не велося, а робота телеканалу «Київ» у режимі інформаційного марафону не такою, що унеможливлює надання роботи відповідачем та її виконання позивачем.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 вересня 2022 року позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Київської міської ради «Телеканал «Київ» про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишено без задоволення.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що обґрунтування позивача є не доведеними, а твердження сторони відповідача належним чином обґрунтованими, а тому вважав, що відповідачем не були порушені норми трудового законодавства, що призвели до порушення прав та інтересів позивача. Відповідачем були дотримані положення щодо оплати праці, а тому наказ від 29 березня 2022 року був прийнятий з дотриманням положень законодавства. Також судом не було встановлено, що дійсно була необхідність у виконанні позивачем трудових обов'язків, визначених трудовим договором, оскільки відповідач працював в режимі інформаційного телемарафону, доволі тривалий проміжок часу.
Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено неправомірність дій відповідача, наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача та завданою моральною шкодою, не обґрунтовано розмір моральної шкоди, а тому доводи про заподіяння позивачу моральної шкоди є безпідставними та недоведеними.
Не погодився із вказаним судовим рішенням позивач, його представником подана апеляційна скарга, в якій зазначається про незаконність рішення у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Представник позивача вказує на те, що судом першої інстанції невірно витлумачено норми Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», робота телеканалу «Київ» у режимі інформаційного марафону не є такою, що унеможливлює надання роботи відповідачем та її виконання позивачем, в період виникнення спірних правовідносин бойових дій на території міста Києва не велось, а тому об'єктивних підстав для переведення позивача на іншу посаду з іншим графіком роботи та призупинення дії трудового договору не було.
На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Наголошує на тому, що позивач був відсутнім на робочому місці з 25 лютого 2022 року по 06 березня 2022 року без наявності поважних причин, після виходу на роботи сумлінно розпорядження керівництва не виконував. При цьому, з урахуванням введення в країні воєнного стану телекомпанія змінила суть мовлення, відкинула всі розважальні медіа проекти, зосередившись лише на телемарафоні та новинах воєнних дій. У зв'язку з цим, позивач, який перебував на посаді начальника відділу внутрішнього просування і займався виготовлення анонсів та промо-роликів закупного контенту (серіалів, мультфільмів, художніх фільмів) не брав участі у виробництві та підтриманні телемарафону. Відповідач вживав всіх можливих заходів для створення позивачу умов праці, які відповідали обстановці, не розглядаючи питання про наявні прогули, було здійснено його переведення з іншим графіком роботи, але після цього позивач на роботу не вийшов. Саме тому, враховуючи неможливість забезпечення позивача роботою відповідно до його посадових обов'язків було прийнято рішення про призупинення дії трудового договору. Посилання позивача на відсутність бойових дій у м. Києві у цей період вважають безпідставним, оскільки телеканал працював в безперервному режимі, більшість працівників фактично жили у телестудії, яка територіально знаходиться в одному з центральних районів Києва, який часто піддавався ракетним ударам, однак надавати необхідні технічні, творчо-організаційні і побутові послуги, як то було визначено в наказі від 24 лютого 2022 року, позивач відмовився. При першій можливості, а саме 02 вересня 2022 року відповідачем був виданий наказ про поновлення на роботі позивача. А тому вважають, що ними права позивача порушені не були.
На підставі викладеного просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
26 січня 2023 року до Київського апеляційного суду представником позивача - адвокатом Ганчуком Г.В. була подана заява про відмову від позову щодо частини позовних вимог, а саме вимог про поновлення на роботі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року прийнято відмову позивача ОСОБА_1 від позовних вимог про поновлення на роботі у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Київської міської ради «Телеканал «Київ» про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 вересня 2022 року в частині вирішення позовних вимог про поновлення на роботі - визнано нечинним.
Апеляційне провадження в частині розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 вересня 2022 року в частині вирішення позовних вимог про поновлення на роботі у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Київської міської ради «Телеканал «Київ» про скасування наказів та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - закрито.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Ганчук Г.В. підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених і ній, просив про задоволення заявлених ними вимог.
Представник відповідача ОСОБА_2 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з такого.
Судом встановлено, що з 16 травня 2021 року ОСОБА_1 займає посаду начальника відділу внутрішнього просування в Комунальному підприємстві Київської міської ради «Телекомпанія «Київ» /т.1 а.с.22/.
Матеріали справи містять копію посадової інструкції начальника відділу внутрішнього просування, проте на вказаній посадовій інструкції відсутній підпис позивача про ознайомлення з посадовою інструкцією /т.2 .с.92-94/.
Разом з тим, сторонами визнано, що до основних обов'язків позивача належала координація роботи режисерів відділу внутрішнього просування; виготовлення аудіо-відео- промо- продуктів телекомпанії, як власного виробництва так і закупного; виконання окремих службових доручень керівництва телекомпанії.
Згідно з мобілізаційним завданням, Комунальному підприємству Київської міської ради «Телекомпанія «Київ» визначено - надання послуг з телевізійного мовлення щодо інформування населення в особливий період, трансляції звернень та виступів керівництва держави.
На підставі наказу Комунального підприємства Київської міської ради «Телекомпанія «Київ» №09 від 24 лютого 2022 року - на період запровадженого з 24 лютого 2022 року воєнного стану на всій території України Комунальне підприємство Київської міської ради «Телекомпанія «Київ» має забезпечувати безперебійну роботу в режимі 24/7. Робота телеканалу забезпечувалась в цей період виробництвом телепроекту «Київ.Newsroom» в режимі інформаційного марафону, до роботи якого було залучено і позивача із визначенням загальних обов'язків, як і для всіх інших залучених працівників, забезпечити технологічний цикл виробництва інформаційного марафону, надавати необхідні технічні, творчо-організаційні і побутові послуги /т.2 а.с.61-62/.
Наказом №09/1 від 24 лютого 2022 року в зв'язку з виробничою необхідністю започатковано інформаційний телемарафон «Київ тримає удар» /т.2 а.с.63/.
В подальшому, наказом №10 від 28 лютого 2022 року «Про забезпечення безперебійної роботи в режимі 24/7 працівників КП КМР «Телекомпанія «Київ» на час воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року до стабілізації ситуації було запроваджено працівникам, що забезпечують виробничий процес - гнучкий режим робочого часу; працівникам, специфіка виконання роботи яких передбачає можливість її здійснення віддалено, за допомогою інформаціно-комунікаційних технологій - дистанційну роботу; працівникам, які не можуть виконувати роботу дистанційно: оголосити простій та оформити акт простою, оформити щорічну соціальну відпустку або відпустку без збереження заробітної плати. У п.3 наказу визначено, що упродовж робочого часу працівники, що працюють зобов'язані: виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором, відповідати на дзвінки керівника, перевіряти електронну пошту та оперативно відповідати на листи /т.2 а.с.65-66/.
У зв'язку з введенням воєнного стану в Україні 118 працівників Комунального підприємства Київської міської ради «Телекомпанія «Київ», на підставі поданих ними заяв, перебували у відпустках без збереження заробітної плати, що підтверджується копією наказу №40-к від 03 березня 2022 року /т.2 а.с.46-60/.
Зокрема, у відпустці без збереження заробітної плати з 24.лютого 2022 року по 05 березня 2022 року перебувала ОСОБА_3 - режисер відділу внутрішнього просування (п.1.75 наказу); з 24 лютого 2022 року по 04 березня 2022 року у відпустці без збереження заробітної плати перебував ОСОБА_4 - режисер відділу внутрішнього просування (п.1.76 наказу). Зазначені особи перебували у підпорядкуванні позивача.
Наказом № 12 від 07 березня 2022 року у зв'язку з відсутністю організаційних і технічних умов для господарської діяльності підприємства у повному обсязі під час воєнного стану оголошено простій 8 працівникам /т.2 а.с.68-69/ .
Наказом №13 від 25 березня 2022 року виведено із підпорядкування відділу внутрішнього просування та підпорядкування службі режисерів - ОСОБА_3 , режисера та ОСОБА_4 , режисера. Також у п. 3 цього наказу було вирішено, працівників, спеціалізація яких потребує змін для вдосконалення організації виробничого процесу у період дії воєнного стану: перемістити в інші структурні підрозділи для підвищення ефективності їх роботи, за умови збереження попередньої трудової функції; перевести на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без їх згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров'я, за умови збереження оплати праці за виконану роботи не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою /т.2 а.с.70-72/.
В подальшому наказом №60-к від 31 березня 2022 року ОСОБА_3 переведено за її згодою з 01 квітня 2022 року на посаду режисера випуску служби режисерів, увільнивши від обов'язків режисера відділу внутрішнього просування; ОСОБА_4 режисера відділу внутрішнього просування, переміщено з 01 квітня 2022 року до служби режисерів в межах його спеціальності і кваліфікації /т.2 а.с.90/.
Обставини безперебійної роботи телеканалу в режимі 24/7 та деталізація телепродукту у вигляді інформаційного марафону, що виходив в етері телеканалу вбачаються з довідки ТК «Київ» за період з 24 лютого 2022 року по 21 квітня 2022 року /т.2 а.с.73-88/.
27 березня 2022 року та 28 березня 2022 року виконавчому продюсеру ТК «Київ» керівником програмної служби ОСОБА_5 та креативним продюсером ОСОБА_6 були подані доповідні записки щодо невиконання та належного виконання ОСОБА_1 завдань щодо виготовлення продукту у вигляді роликів для ефірного контенту 25 та 27 березня 2022 року /т.2 а.с.97-100/.
29 березня 2022 року позивачем були наданні пояснення з приводу неналежного виконання завдань з виготовлення роликів, в яких ним заперечувались обставини неналежної якості виготовленого ним ролика та вказано, що ним щодня не отримуються завдання від керівництва /т.2 а.с.101-102/.
28 березня 2022 року начальник виробничого відділу ОСОБА_7 звернулась із службовою запискою на ім'я виконавчого продюсера та просила дозволити перевести ОСОБА_1 начальника відділу внутрішнього просування, який по факту роботи не задіяний у виробничому процесі телекомпанії, на посаду установника декорацій виробничого відділу. Як зазначено в службовій записці, необхідність переведення позивача обумовлена масовим браком працівників, спричиненим виїздом працівників за межі міста Києва внаслідок військової агресії та з метою уникнення можливого зриву графіку знімального процесу. В той же час, запропоновано ОСОБА_8 який ознайомлений з колом обов'язків реквізитора, має відповідні навички, перевести на посаду реквізитора цього ж відділу на час відсутності ОСОБА_9 /т.1 а.с.77-78, т.2 а.с.103-104./
Наказом №58-к від 29 березня 2022 року ОСОБА_8 переведено з 29 березня 2022 року на посаду реквізитора виробничого відділу, увільнивши його від виконання обов'язків установника декорацій виробничого відділу /т.2 а.с.89/.
Наказом №56-к від 29 березня 2022 року Комунальне підприємство Київської міської ради «Телекомпанія «Київ» керуючись ст.3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану та у зв'язку з виробничою необхідністю ОСОБА_1 переведено з 29 березня 2022 року на посаду установника декорацій виробничого відділу, з оплатою праці за пропорційно відпрацьований час, від середньої заробітної плати за попередню роботу, увільнивши його від виконання обов'язків начальника відділу внутрішнього просування. Встановлено ОСОБА_1 режим роботи: один день на тиждень згідно виробничого графіку роботи з 08.00 до 20.00. Підставою для видачі наказу зазначено службова записка ОСОБА_7 від 28 березня 2022 року /т.1 а.с.64, т.2 а.с.108/.
Додатками до наказу №56-к від 29 березня 2022 року є чотири акти від 29 березня 2022 року, від 04 квітня 2022 року, від 05 квітня 2022 року та від 06 квітня 2022 року.
Як вбачається з копії акту від 29 березня 2022 року, 29 березня 2022 року о 16 год. 15 хв. ОСОБА_1 , ознайомившись з наказом №56-к від 29 березня 2022 року та посадовою інструкцією установника декорацій виробничого відділу, відмовився ставити свій підпис /т.1 а.с.65,т.2 а.с.109/.
Актами від 04 квітня 2022 року зафіксовано, що 04 квітня о 12.15 год. та о 16.00 год. ОСОБА_1 відмовився ставити свій підпис про ознайомлення з наказом №56-к від 29 березня 2022 року та з посадовою інструкцією установника декорацій виробничого відділу, з якими він був ознайомлений 29 березня 2022 року /т.1 а.с.66, т.2 а.с.116,117/.
Аналогічний акт було складено 05 квітня 2022 року об 11.30 год. Крім того, в акті зазначено, що ОСОБА_1 вголос було прочитано наказ та посадову інструкцію, однак ОСОБА_1 відмовився ставити свій підпис про ознайомлення та виконувати покладені на нього посадові обов'язки /т.1 а.с.67, т.2 а.с.118/.
Згідно з актом від 06 квітня 2022 року, 06 квітня 2022 року о 14.20 год. ОСОБА_1 відмовився надавати письмові пояснення чому він не приступив до роботи 05 квітня 2022 року, на підставі наказу №56-к від 29 березня 2022 року та виробничого графіку виходу на роботу працівників виробничого відділу, а також відмовився надати письмові пояснення чому він знаходиться 06 квітня 2022 року на території телекомпанії, якщо він не задіяний у виробничому процесі /т.1 а.с.68, т.2 а.с.119/.
Згідно з посадовою інструкцією установника декорацій виробничого відділу, що затверджена 29 березня 2022 року, установник декорацій виробничого відділу виконує такі завдання та функції: виконує види робіт, пов'язані з установкою та перемонтажем студійних декорацій і декорацій, які не є важкими; монтує декорації у студії; слідкує за збереженням декорацій, фонів, меблів; виконує прості ремонтні роботи; прибирає студію до та після записів від зайвих деталей оформлення; виконує окремі службові доручення керівництва телекомпанії /т.1 а.с.73-75, т.2 а.с.105-107/.
Як вбачається, з копією наказу та посадовою інструкцією позивач не ознайомлений.
04 квітня 2022 року, 08 квітня 2022 року та 15 квітня 2022 року були затверджені графіки роботи працівників виробничого відділу, згідно з якими ОСОБА_1 встановлено робочі дні 05 квітня 2022 року, 12 квітня 2022 року, 19 квітня 2022 року /т.2 а.с.110-115/.
Згідно з актом від 11 квітня 2022 року, 11 квітня 2022 року о 11.20 год. ОСОБА_1 по телефону (смс-повідомленням) повідомлено про те, що він повинен приступити до роботи 12 квітня 2022 року та запропонована доставка машиною телекомпанії. О 13.30 було отримано смс про відмову від доставки машиною компанії /т.2 а.с.120/.
Згідно з актом від 18 квітня 2022 року, 18 квітня 2022 року о 16.30 год. ОСОБА_1 по телефону (смс-повідомленням) повідомлено про те, що він повинен приступити до роботи 19 квітня 2022 року та запропонована доставка машиною телекомпанії /т.2 а.с.123-124/.
Згідно з актами від 12 квітня 2022 року та 19 квітня 2022 року, після переведення на посаду установника декорацій виробничого відділу позивач не виконував покладені на нього обов'язки /т.2 а.с.121,125/.
Листом від 19 квітня 2022 року відповідач звернувся до позивача з проханням повідомити поважні причини відсутності на роботі /т.2 а.с.126/. У відповіді на цей лист позивач повідомив, що не ознайомлений з визначеним робочим місцем, а тому не вважає наявним порушення ним трудової дисципліни /т.2 а.с.127/.
Наказом №69-к від 20 квітня 2022 року у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 з 29 березня 2022 року не приступив до виконання жодних трудових обов'язків покладених на нього за наказом №56-к від 29 березня 2022 року та з 12 квітня 2022 року він є відсутнім на роботі в КП КМР «Телекомпанія «Київ» з нез'ясованих причин, наказ №56-к від 29 березня 2022 року вважати таким, що втратив чинність з 20 квітня 2022 року; ОСОБА_1 вважати таким, що з 20 квітня 2022 року займає посаду начальника відділу внутрішнього просування на раніше визначених умовах праці станом на 28 березня 2022 року /т.1 а.с.69, т.2 а.с.128/.
Згідно з протоколом від 20 квітня 2022 року, 20 квітня 2022 року ОСОБА_1 направлено на месенджер «телеграм» та на електронну пошту копію наказу від 20 квітня 2022 року № 69-к /т.2 а.с.129/.
Наказом №70-к від 21 квітня 2022 року призупинено дію трудового договору з начальником відділу внутрішнього просування, ОСОБА_1 з 21 квітня 2022 року до відновлення можливості виконувати роботу. Як зазначено в наказі, відповідно до ч.3 ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат ОСОБА_1 на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
Підставою для видачі наказу зазначено, що у період з дати початку війни та по даний час відповідач працює у режимі цілодобового марафону та потребував повного переформатування концепції мовлення каналу, що разом з іншими обставинами військового стану, потягло за собою неминучу втрату необхідності у функціоналі низки працівників. Зважаючи на зміну ефірного наповнення у воєнний період та відсутність будь-яких кампаній ефірного промо та завдань для діяльності відділу внутрішнього просування у вказаний період можливість надання та виконання таких робіт повністю відсутня. /т.1 а.с.71-72, т.2 а.с.130/.
Копія наказу не містить підпису позивача про ознайомлення з наказом. В той же час, з копії акту від 21 квітня 2022 року вбачається, що позивач був ознайомлений з наказом №70-к від 21 квітня 2022 року проте відмовився проставити свій підпис /т.2 а.с.132/. Копія наказу була направлена на електронну пошту позивача, що зафіксовано протоколом від 21 квітня 2022 року /т.2 а.с.133-135/.
З табелю обліку робочого часу за березень 2022 року вбачається, що позивач, як такий, що займає посаду начальника відділу внутрішнього просування, був відсутнім на роботі з нез'ясованих причин з 01 по 06 березня 2022 року, фактично відпрацьованими значаться 15 днів /т.2 а.с.136/.
З табелю обліку робочого часу за березень 2022 року вбачається, що позивачем, як таким, що займає посаду установника декорацій виробничого відділу був відпрацьований 1 робочий день 29 березня 2022 року, 2 дні значаться як тимчасова непрацездатність /т.2 а.с.137/.
З табелю обліку робочого часу за квітень 2022 року вбачається, що позивачем, як таким, що займає посаду установника декорацій виробничого відділу відпрацьовані дні відсутні, 3 дні значаться як тимчасова непрацездатність, 3 дні значаться як відсутність з нез'ясованих причин /т.2 а.с.138/.
Матеріали справи містять копію електронного листка непрацездатності ОСОБА_1 з якого вбачається, що він був виданий на період з 30 березня 2022 року по 03 квітня 2022 року / т.2 а.с.141/.
Наказом №137-к від 02 вересня 2022 року ОСОБА_1 начальнику відділу внутрішнього просування з 13 вересня 2022 року поновлено дію трудового договору у зв'язку з відновленням можливості виконувати роботу /т.3 а.с.42/.
Стаття 43 Конституції України визначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Стаття 64 Конституції України передбачає, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався.
24 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Згідно із статтею 1 Закону, цей Закон визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44 Конституції України.
Стаття 3 зазначеного Закону передбачає, що у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.
У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.
Стаття 10 зазначеного Закону визначає, що заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
Стаття 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачала, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.
Дія трудового договору може бути призупинена у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
З 19 липня 2022 року стаття 13 цього Закону викладена в новій редакції.
Зокрема, відповідно до ч.1 призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв'язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором.
Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.
Статтею 233 КЗпП України передбачена можливість працівника звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, у справах про звільнення-в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
З наведених обставин справи вбачається, що трудові правовідносини між сторонами виникли на умовах безстроковості з 16 травня 2021 року, позивач займає посаду начальника відділу внутрішнього просування в Комунальному підприємстві Київської міської ради «Телекомпанія «Київ». Матеріали справи містять копію посадової інструкції начальника відділу внутрішнього просування, проте на вказаній посадовій інструкції відсутній підпис позивача про ознайомлення з посадовою інструкцією. Разом з тим, сторонами визнано, що до основних обов'язків позивача належала координація роботи режисерів відділу внутрішнього просування; виготовлення аудіо-відео- промо- продуктів телекомпанії, як власного виробництва, так і закупного; виконання окремих службових доручень керівництва телекомпанії.
З 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на території України введено воєнний стан. У зв'язку з цим, з 24 лютого 2022 року відповідач - Комунальне підприємство Київської міської ради «Телекомпанія «Київ», на підставі виданого ним наказу, забезпечував безперебійну роботу телеканалу в режимі 24/7. Робота телеканалу забезпечувалась в цей період виробництвом телепроекту «Київ.Newsroom» в режимі інформаційного марафону, до роботи якого було залучено і позивача, із визначенням загальних обов'язків, як і для всіх інших залучених працівників, забезпечити технологічний цикл виробництва інформаційного марафону, надавати необхідні технічні, творчо-організаційні і побутові послуги.
З матеріалів справи вбачається, що з 24 лютого 2022 року по 06 березня 2022 року включно позивач не виконував власні посадові обов'язки. З 07 березня 2022 року позивач приступив до виконання трудових обов'язків, однак до виконаних ним завдань творчо-організаційного характеру були висловлені зауваження щодо їх якості.
28 березня 2022 року начальник виробничого відділу Гуліна Я.С. звернулась із службовою запискою на ім'я виконавчого продюсера та просила дозволити перевести ОСОБА_1 начальника відділу внутрішнього просування, який по факту роботи не задіяний у виробничому процесі телекомпанії, на посаду установника декорацій виробничого відділу.
З 29 березня 2022 року позивача переведено на посаду установника декорацій виробничого відділу, з оплатою праці за пропорційно відпрацьований час, від середньої заробітної плати за попередню роботу, увільнивши його від виконання обов'язків начальника відділу внутрішнього просування. Встановлено позивачу режим роботи: один день на тиждень згідно виробничого графіку роботи з 08.00 до 20.00.
З актів від 29 березня 2022 року та від 04 квітня 2022 року, складених працівниками відповідача, вбачається, що позивач був ознайомлений з наказом від 29 березня 2022 року №56-к та посадовою інструкцією, однак відмовився проставити свій підпис. А отже твердження позивача про неповідомлення його про видання наказу про переведення до 11 квітня 2022 року слід визнати безпідставним. Також не можуть бути прийняті до уваги суду посилання позивача на те, що він залишався на робочому місці та продовжував виконувати власні обов'язки, оскільки в ході розгляду справи позивачем не надано доказів на підтвердження цих обставин. А згідно табелю обліку робочого часу робочий день позивача 29 березня 2022 року, значиться як відпрацьований на посаді установника декорацій виробничого відділу. З 30 березня 2022 року по 03 квітня 2022 року позивачу був виданий листок непрацездатності. З табелю обліку робочого часу за квітень 2022 року вбачається, що позивачем, як таким, що займає посаду установника декорацій виробничого відділу відпрацьовані дні відсутні, 3 дні значаться як тимчасова непрацездатність, 3 дні значаться як відсутність з нез'ясованих причин. Обставини невиходу на роботу у визначені робочі дні підтверджуються актами від 12 та 19 квітня 2022 року.
На підставі наказу №69-к від 20 квітня 2022 року, наказ №56-к від 29 березня 2022 року (про переведення) вважається таким, що втратив чинність з 20 квітня 2022 року, а позивач вважається таким, що з 20 квітня 2022 року займає посаду начальника відділу внутрішнього просування на раніше визначених умовах праці
Перевіряючи правомірність підстав переведення позивача на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, суд першої інстанції вірно виходив з того, що в умовах воєнного стану чинне законодавство України надає можливість встановлювати окремі обмеження прав. Зокрема положеннями ст. 3 спеціального Закону передбачено право роботодавця перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.
Матеріали справи не містять даних про те, що така робота протипоказана позивачу за станом здоров'я. А враховуючи, що дана норма передбачає переведення як для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, так і з інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, при цьому також враховуючи, що наказом від 24 лютого 2022 року на позивача, як на інших осіб покладено обов'язки забезпечити технологічний цикл виробництва інформаційного марафону, надавати необхідні технічні, творчо-організаційні і побутові послуги, таке переведення не є таким, що порушує права позивача. При цьому також судом враховано, що в наказі про переведення забезпечено оплату за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.
Як вже вказано вище, з матеріалів справи не вбачається, що у спірний період, а саме з 29 березня 2022 року по 20 квітня 2022 року позивач виконував свої трудові обов'язки. Так, позивач 29 березня 2022 року, значиться як відпрацьований на посаді установника декорацій виробничого відділу і, відповідно цей день був йому оплачений. З 30 березня 2022 року по 03 квітня 2022 року позивачу був виданий листок непрацездатності. З табелю обліку робочого часу за квітень 2022 року вбачається, що у позивача 3 дні значаться як тимчасова непрацездатність, на підставі вказаного листка непрацездатності, а інші відпрацьовані дні відсутні. Матеріали справи не містять даних про те, що позивачем виконувались трудові обов'язки по тій чи іншій посаді, дистанційна форма чи простій також не встановлювались. У зв'язку з цим відсутні підстави для задоволення заявлених позивачем вимог про стягнення середнього заробітку за цей період.
Статтею 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» введено механізм призупинення дії трудового договору. Призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Підставою для видачі наказу щодо призупинення дії трудового договору з позивачем зазначено, що у період з дати початку війни та по даний час відповідач працює у режимі цілодобового марафону та потребував повного переформатування концепції мовлення каналу, що разом з іншими обставинами військового стану, потягло за собою неминучу втрату необхідності у функціоналі низки працівників. Зважаючи на зміну ефірного наповнення у воєнний період та відсутність будь-яких кампаній ефірного промо та завдань для діяльності відділу внутрішнього просування у вказаний період можливість надання та виконання таких робіт повністю відсутня.
Під час розгляду справи судом першої інстанцій встановлено, що дійсно не було необхідності у виконанні позивачем трудових обов'язків, визначених трудовим договором, оскільки відповідач працював в режимі інформаційного телемарафону, доволі тривалий проміжок часу були відсутні в ефірі художні фільми, серіали, анімаційні фільми для дітей. Тому суд першої інстанції зробив вірний висновок про те , що відповідач у відповідності до положень діючого законодавства призупинив дію трудового договору з позивачем. Вказаний висновок суду не спростований і доводами апеляційної скарги.
Посилання позивача на наявність до нього дискримінаційного ставлення з боку керівництва відповідача не підтверджується матеріалами справи і навіть спростовуються ними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що значна частина працівників перебувала у відпустці без збереження заробітної плати або були переміщені в інші структурні підрозділи для підвищення ефективності їх роботи. Відповідачем вживались дії щодо забезпечення роботою позивача, однак останній цією можливістю не скористався.
Сторонами визнано, що 02 вересня 2022 року відповідачем був виданий наказ про відновлення дії трудового договору укладеного з позивачем.
Враховуючи відсутність підстав для скасування наказу про призупинення дії трудового договору, відсутні і підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середньої заробітної плати за час дії цього наказу.
Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, апеляційний суд також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено неправомірність дій відповідача, наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача та завданою моральною шкодою, не обґрунтовано розмір моральної шкоди, а тому доводи про заподіяння позивачу моральної шкоди є безпідставними та недоведеними.
Отже, стороною позивача не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності порушеного права, що давало б підстави для здійснення його захисту в судовому порядку, а також доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного суду не вбачає.
Враховуючи відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача і відсутність підстав для задоволення його позовних вимог, апеляційний суд вважає, що понесені ним судові витрати на цій стадії розгляду справи компенсації не підлягають
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 вересня 2022 року в частині, що не визнана нечинною згідно з ухвалою Київського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: В.А. Нежура
Н.В. Поліщук
Повний текст постанови складений 15 травня 2023 року.