копія
Справа № 2а-26
2010 р.
30 липня 2010 року
Оратівський районний суд Вінницької області
у складі: головуючого - судді Романчук Р.В.
при секретарі Данилюку В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Оратів справу за позовом ОСОБА_1 до суб'єкта владних повноважень інспектора ДПС ДАІ м. Вінниця Янішевського Олега Леонідовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Оратівського районного суду з позовом до суб'єкта владних повноважень інспектора ДПС ДАІ м. Вінниця Янішевського Олега Леонідовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі. Викладаючи обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 430 грн. за те, що він 29.06.2010 року о 8 годині 50 хвилин, керуючи автомобілем Пежо д/н НОМЕР_1 в м. Вінниця по вул. Д. Нечая порушив правила проїзду перехрестя, із смуги яка призначена для руху ліворуч здійснив рух прямо. Вказав, що з постановою про притягнення до адміністративної відповідальності не згоден, так як вона винесена з порушенням вимог законодавства, без з'ясування всіх обставин по справі.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та суду пояснив, що 29.06.2010 року, керуючи автомобілем Пежо д/н НОМЕР_1 в м. Вінниця, був зупинений працівником ДАІ. Інспектором йому повідомлено, що він порушив правила проїзду перехрестя, зі смуги яка призначена для руху ліворуч здійснив рух прямо. Однак це не відповідає дійсності, оскільки перед світлофором він перестроївся до правого ряду, з якого дозволено рух прямо. Пояснення в протоколі та постанові, про те, що він порушив правила ненавмисно та просить дати мінімальний штраф було написано під диктовку інспектора ДАІ, але перед цим він пояснив інспектору, що здійснюючи рух по вул. Д. Нечая у крайньому лівому ряду, під'їжджаючи до світлофора він помітив, що з даного ряду за додатковим знаком світлофора здійснюється поворот тільки ліворуч, проте йому потрібно було здійснювати рух прямо, тому він перестроївся до правого ряду з якого було дозволено (за знаком світлофора) рух прямо. Перешкод в русі він нікому не створив. Крім того, роздільна смуга по вул. Д. Нечая м. Вінниці розділяє лише напрямки руху, а не ряди у рухові одного напрямку, що позбавило його можливості визначити ряд у якому він рухався. Інспектор проігнорував його пояснення та відмовився від опитування ОСОБА_3, який був пасажиром та свідком усіх подій та сидів на передньому сидінні поруч з позивачем. Вважає, що постанова винесена незаконно тому просить її скасувати, провадження у справі закрити.
Відповідач будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився, надав заперечення по справі та просить суд у задоволені позовних вимог відмовити повністю виходячи з наступного: не виконавши вимогу світлофора позивач ОСОБА_1 грубо порушив п.п.16.10, 11.1 ПДР України. Відповідно до п.16.10 ПДР «на перехресті, де рух регулюється світлофором з додатковою секцією, водій, який перебуває на смузі, з якої робиться поворот, повинен продовжувати рух у напрямку, що вказує стрілка, ввімкнута в додатковій секції, якщо його зупинка на заборонений сигнал світлофора створить перешкоди транспортним засобам, що рухаються за ним по тій самій смузі» та п.11.1 ПДР (кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожнім знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними).
Суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутністю представника відповідача на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.128 КАС України.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 суду пояснив, що 29.06.2010 року позивач, керуючи автомобілем Пежо д/н НОМЕР_1 в м. Вінниця, був зупинений працівником ДАІ за те, що він порушив правила проїзду перехрестя, зі смуги яка призначена для руху ліворуч здійснив рух прямо. Однак це не відповідає дійсності, оскільки перед світлофором позивач перестроївся до правого ряду, з якого дозволено рух прямо. Роздільна смуга по вул. Д. Нечая м. Вінниці розділяє лише напрямки руху, а не ряди у рухові одного напрямку. Інспектор не залучав його у якості свідка, хоча він був пасажиром і свідком усіх подій та сидів на передньому сидінні поруч зі позивачем.
Заслухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази у справі, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що інспектором ДПС ДАІ м. Вінниця прапорщиком міліції Янішевським О.Л. складено протокол про адміністративне правопорушення серії АВ1 №072309 від 29.06.2010 року відносно ОСОБА_1 На підставі даного протоколу відповідач виніс постанову серії АВ № 173318 від 29 червня 2010 року, в якій вказано, що ОСОБА_1 29.06.2010 року, керував автомобілем Пежо д/н НОМЕР_1 в м. Вінниця по вул. Д. Нечая та порушив правила проїзду перехрестя, із смуги яка призначена для руху ліворуч здійснив рух прямо за що передбачена відповідальність ч.2 ст.122 КУпАП. Вказаною постановою позивача піддано адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 430 грн.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення, а згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови повинен відповідати вимогам статей 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та вказати мотиви відхилення інших доказів на які посилається правопорушник чи виражених ним доводів.
Як вбачається з постанови серії АВ № 173318 від 29 червня 2010 року інспектором ДПС не було з'ясовано чи відповідають дійсності пояснення позивача та не спростовано цих пояснень, не було залучено свідка в справі.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про задоволення позову, оскільки постанова серії АВ № 173318 від 29.06.2010 року відносно ОСОБА_1 судом ставиться під сумнів, так, як у постанові відсутні будь-які дані, які підтверджували б порушення позивачем вимог п. 11.1 та п. 16.10 Правил дорожнього руху України; до постанови не було долучено будь-яких доказів, з яких би вбачалося, що позивач порушив правила дорожнього руху. Крім того, судом беруться до уваги покази свідка, який підтвердив факт, що позивач діяв відповідно до правил дорожнього руху.
При винесенні постанови були грубо порушені права позивача, передбачені ст.268 КУпАП, згідно якої, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено у порядку та у спосіб передбачений законом, що позивачем по справі було вчинено правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин суд приходить до обґрунтованого висновку, що постанова щодо позивача винесена на припущеннях та не ґрунтується на зібраних у справі доказах, а тому рішення про притягнення до адміністративної відповідальності є таким, що прийняте у спосіб не передбачений Конституцією та Законами України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.ст.11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши за правилами, встановленими ст.86 КАС України наявні у матеріалах справи докази та пояснення, надані під час розгляду справи, з урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 11, 69-71, 158-163, 167 КАС України, ст.7, ч.2 ст.122, ст.ст.251, 252, 256, 280, 283 КУпАП, -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову серії АВ № 173318 від 29 червня 2010 року винесену інспектором ДПС ДАІ м. Вінниця прапорщиком міліції Янішевським Олегом Леонідовичем у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1, провадження у справі закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. з державного бюджету.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя підпис
Відповідно до ст. 160 КАС України постанова суду виготовлена в повному обсязі 02.08.2010 року.
З оригіналом згідно.
Суддя Р.В. Романчук