копія
Справа № 2а-23
2010 р.
28 липня 2010 року
Оратівський районний суд Вінницької області
у складі: головуючого - судді Романчук Р.В.
при секретарі Данилюку В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Оратів справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС м. Немирів ДАІ з обслуговування адміністративної території Немирівсього району та автомобільно-технічної інспекції Крупенкова Володимира Миколайовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Оратівського районного суду з позовом до інспектора ДПС м. Немирів ДАІ з обслуговування адміністративної території Немирівсього району та автомобільно-технічної інспекції Крупенкова Володимира Миколайовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі. Викладаючи обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що він 31.05.2010 року, керуючи автомобілем Honda д/н НОМЕР_1 в с. Нижня Кропивна рухався зі швидкістю 87 км/год. Вказав, що з постановою про притягнення до адміністративної відповідальності не згоден, так як вона винесена з порушенням вимог законодавства, без з'ясування всіх обставин по справі.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та суду пояснив, що 31.05.2010 року, керуючи автомобілем Honda д/н НОМЕР_1 в с. Нижня Кропивна, був зупинений працівником ДАІ. В той час йшов сильний дощ, він рухався без перевищення швидкості. Зупинившись на вимогу інспектора, він попросив показати прилад, яким вимірювалася швидкість, однак на пред'явленому інспектором приладі для вимірювання швидкості він не встиг роздивитися, яку швидкість показував прилад. Інспектор відмовився продемонструвати, яку саме швидкість показував прилад. Він пояснив інспектору, що не перевищував швидкість, однак інспектор його доводів до уваги не взяв. Оскільки в салоні автомобіля були пасажири він попросив залучити їх як свідків, однак інспектор відмовив. Його прав інспектор йому не роз'яснював, юридичною допомогою фахівця він скористатися не мав можливості. Постанову в справі про адміністративне правопорушення інспектор видати відмовився. Однак через деякий час позивач знову під'їхав до місця, де його зупинив інспектор і лише тоді на його наполегливу вимогу інспектор надав йому постанову. Крім того, відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері в якій їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про перевірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів за вимогою позивача інспектором ДАІ Крупенковим В.М. не було надано для ознайомлення. Дані обставини не виключають можливість використання працівниками ДПС вимірювального приладу який не пройшов перевірку згідно з вимогами зазначеного Закону. Співробітник ДАІ використовував не стаціонарний вимірювальний пристрій, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується на 5-10 км/год. Впевнитися в тому, що вимірювання проводилося без руху назустріч автомобілю в нього не було змоги через те, що в темний час доби пост був розміщений на неосвітленій і аварійно небезпечній ділянці дороги. Але під час складання протоколу він звернув увагу на те, що під час деяких випадків використання вимірювального приладу, другий інспектор, який тримав прилад, рухався назустріч транспортним засобам, швидкість яких вимірював. Вважає що постанова винесена незаконно тому просить її скасувати, провадження у справі закрити.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився, заяви про причини неявки та розгляд справи у його відсутності суду не надав. Суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутністю представника відповідача на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.128 КАС України.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази у справі, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що інспектором ДПС м. Немирів ДАІ з обслуговування адміністративної території Немирівсього району та автомобільно-технічної інспекції Крупенковим Володимиром Миколайовичем складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 від 31.05.2010 року №АВ1 №052847. На підставі даного протоколу відповідач виніс постанову серії АВ № 120080 від 31 травня 2010 року, в якій вказано, що ОСОБА_1 31.05.2010 року в 01 год. 10 хв. керував автомобілем Honda д/н НОМЕР_1 в с. Нижня Кропивна рухався із швидкістю 87 км/год., перевищив швидкість на 21 км., за що передбачена відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП. Швидкість вимірювалася приладом «Беркут» №0601061. Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення, а згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови повинен відповідати вимогам статей 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та вказати мотиви відхилення інших доказів на які посилається правопорушник чи виражених ним доводів.
Як вбачається з постанови серії АВ № 120080 від 31 травня 2010 року інспектором ДПС не було з'ясовано чи відповідають дійсності пояснення позивача та не спростовано цих пояснень.
Згідно ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у яких їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. Засіб вимірювальної техніки, за допомогою якого проводиться нагляд за дорожнім рухом, має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про його перевірку.
За таких обставин суд дійшов до висновку про повне задоволення позову, оскільки постанова серії АВ № 120080 від 31.05.2010 року суду відносно ОСОБА_1 судом ставиться під сумнів, так, як у постанові відсутні дані вимірюваної швидкості, які б належали саме автомобілю позивача; до постанови не було долучено фотозйомок чи інших доказів, з яких би вбачалося, що перевищення швидкості руху здійснив саме автомобіль позивача, співробітником ДАІ було зазначено вимірювання швидкості на приладі «Беркут» №0601061, однак чи перевищення швидкості відноситься саме до автомобіля позивача встановити неможливо. А тому, різниця у кілька секунд могла означати, що була виміряна швидкість іншого автомобіля, який рухався з більшою швидкістю у кількох десятках метрів від транспортного засобу позивача. Крім того, з пояснень позивача вбачається, що інспектором не було надано документів про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та перевірку даного примірника засобу вимірювальної техніки, що є суттєвим порушенням норм КУпАП.
При винесенні постанови були грубо порушені права позивача, передбачені ст.268 КУпАП, згідно якої, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням.
Показами позивача та іншими доказами по справі встановлено, що постанова була винесена одразу ж після складення протоколу на місці вчинення правопорушення, де він і ознайомився із копією постанови про адміністративне правопорушення, копію постанови йому було надано лише через деякий час на його наполегливу вимогу, що призвело до недотримання вимог законодавства щодо всебічного та об'єктивного розгляду справи, врахування всіх обставин вчинення правопорушення, дотримання прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, обмежило право позивача користуватися юридичною допомогою.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено у порядку та у спосіб передбачений законом, що позивачем по справі було вчинено правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин суд приходить до обґрунтованого висновку, що постанова щодо позивача винесена на припущеннях та не ґрунтується на зібраних у справі доказах, а тому рішення про притягнення до адміністративної відповідальності є таким, що прийняте у спосіб не передбачений Конституцією та Законами України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.ст.11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши за правилами, встановленими ст.86 КАС України наявні у матеріалах справи докази та пояснення, надані під час розгляду справи, з урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 11, 69-71, 158-163, 167 КАС України, ст.7, ч.1 ст.122, ст.ст. 251, 252, 256, 280, 283 КУпАП, -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову серії АВ № 120080 від 31 травня 2010 року винесену інспектором ДПС м. Немирів ДАІ з обслуговування адміністративної території Немирівсього району та автомобільно-технічної інспекції Крупенковим Володимиром Миколайовичем в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1, провадження у справі закрити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя підпис
Відповідно до ст. 160 КАС України постанова суду виготовлена в повному обсязі 02.08.2010 року.
З оригіналом згідно.
Суддя Р.В. Романчук