Справа № 2-839/10
іменем України
31 серпня 2010р. с.Леніне
Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючого судді Кондрак Н.Й.
при секретарі Казацького В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення суми, зобов'язання нарахувати щомісячну соціальну допомогу,
31 травня 2010 року позивач звернулася в Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, в якому просила визнати бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати їй підвищення пенсії як дитині війни з 01.01.2006 року неправомірним, стягнути з відповідача недоотриману щомісячну соціальної допомогу за 2006-2009 роки в сумі 7712, 34грн. з врахуванням компенсації рівня інфляції та подорожчання життя та зобовязати нараховувати її згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» при нарахуванні пенсії в майбутньому, мотивуючи свої вимоги тим, що вона як дитина війни має право на отримання даної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а відповідач протиправно не нараховує допомогу в повному розмірі.
Позивач в судове засідання не з'явилася, заявила клопотання про розгляд справи в її відсутності за станом здоровя.
У судове засідання представник відповідача повторно не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи. Надав заперечення проти позову та клопотання про розгляд справи за відсутністю представника.
Згідно ст. 197 ч. 2 ЦПК України в зв'язку з неявкою учасників процесу в судове засідання фіксування технічними засобами не проводилось.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 "Положення про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України, від 01.03.2001, № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Він є головним розпорядником коштів для виплати до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на Пенсійний фонд покладене керівництво та управлінь солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управлінь Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду. Згідно з п.п. 6 пункту 2.2. розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженою Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року 16 8-2. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.03.2008 року № 209/14900 саме на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах, містах, в районах в містах покладені обов'язки щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії. Крім того, головним розпорядником коштів для виплати до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є Пенсійний фонд України.
Таким чином, Управління Пенсійного фонду у Ленінському районі АРК є належним відповідачем.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004, № 2195-ІУ дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується паспортом (а.с.2), тобто станом на час закінчення Другої світової війни їй було менше 18 років, відповідно, вона є особою, яка віднесена до категорій осіб, які визнані дітьми війни. Відповідно, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, у тому числі на передбачену статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щомісячну державну соціальну допомогу, підвищену на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, № 1058-ІУ мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2006 рік.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року вказаний пункт статті 77 виключено та статтю 110 викладено в такій редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету". Кабінет Міністрів України протягом 2006 року будь-яких рішень на виконання вимог статті 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не приймав. Таким чином, у 2006 році державну соціальну підтримку дітей війни, війни, що передбачена статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджено не було. Відповідно, не нарахування в даний період проводились правомірно.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-р/2007 положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, з 09 липня 2007 року вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вираховувався виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, тобто у 2007 році - частиною 3 статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Частиною третьої статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» із змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 15 березня 2007 року встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини 1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп., 415 грн. 11 коп. Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений відповідно з 01.01. - 380грн., з 01.04 - 406 грн., з 01.10 - 411грн.
Положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» стосовно застосування розміру мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першої цієї статті, тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною четвертою статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, з 22 травня 2008 року вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вираховувався виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, тобто у 2008 році - статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ».
Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Отже, право на підвищення пенсії, що передбачене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2007 році у позивача виникло з 09 липня 2007 року, у 2008 році - з 22 травня 2008 року, тобто з дня визнання неконституційними положень законів України про державний бюджет України на певний рік про зупинення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на відповідний рік. До закінчення відповідного місяця позивач не втратила права на отримання даної допомоги за відповідний місяць.
Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» затверджено на 2009 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 498 грн., з 1 листопада - 573 грн. Даним Законом та іншими законодавчими актами на 2009 рік дія Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинялась і при визначенні розміру щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за друге півріччя 2009 року необхідно керуватися його статтею 6.
Таким чином, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, у 2009 році відповідач як суб'єкт владних повноважень порушив право позивача як дитини війни на соціальний захист.
Суд зазначає , що за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру надбавки дітям війни застосуванню підлягають норми Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а не постанов Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку підвищення пенсії, яке передбачено статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, який вираховується виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законами про Державний бюджет України на певний рік, а не розмір, що установлений постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
У запереченнях на позов відповідач не погодився з позовом, оскільки вважає, що законодавчими актами України не врегульоване питання розміру мінімальної пенсії за віком для Закону України "Про соціальний захист дітей війни ", суд не може приймати за основу розрахунку мінімальний розмір пенсії, визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки він застосується виключно для визначення розмірів пенсій, встановлених Законом, крім того, нарахування здійснювалися в межах бюджетних асигнувань і ПФУ не може сплачувати надбавку з коштів, призначених на інші цілі. Кошти ПФУ не підлягають вилученню. Вважає, що бюджетна програма КПКВ по виплаті в тому числі і даної надбавки повністю виконана. Суд вважає, що вказані доводи відповідача не можуть бути враховані при вирішені справи. Судом встановлено, що щомісячна державна соціальна допомога відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" розраховується на підставі мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно з частиною 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 1058-ІУ мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Зазначена норма Закону введена в дію згідно із Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-ІУ. Згідно ч. 8 статті 8 ЦПК України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Відповідно до частини 1 статті 8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України. Відповідно, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, люди її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Ст. 72 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, № 1058-1У передбачено, що джерелами формування коштів Пенсійного фонду є також кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом. Статтею 113 Закону встановлено, що у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі у зв'язку із забезпеченням виплати пенсій в розмірі, передбаченому статтею 28 цього Закону, такий дефіцит покривається за рахунок коштів Державного бюджету України. Доводи відповідача, що позов не підлягає задоволенню у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, не можуть прийняті до уваги. Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань тобто посилання суб'єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судом не приймається до уваги. Так, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Таким чином, невиконання або неналежне виконання законів, якими передбачено певні соціальні гарантії, через відсутність коштів для їх виплати не є підставою для невиплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в передбаченому Законом розмірі.
Згідно довідки УПФУ в Ленінському районі позивачу в 2006-2007 році надбавка не сплачувалась, в 2008-2009 роках сплачувалась надбавка в розмірі 10% прожиткового мінімуму.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає спори в межах заявлених позовних вимог. Як вбачається з мотивів позову, позивач незгодна з несплатою їй надбавки за період 2006-2009 років.
В задоволенні позовних вимог про стягнення недоплаченої допомоги в сумі 7712,34 грн. належить відмовити, о скільки єдиним органом, якому надано право нараховувати та виплачувати пенсію, є територіальне управління Пенсійного Фонду України, суд не є органом, який нараховує та виплачує спірну суму і стягнення не передбачене Законами України « Про соціальний захист дітей війни» , "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", «Про пенсійне забезпечення». Суд може при визнанні дій відповідача незаконними зобов'язати провести перерахунок (нарахувати) належні суми відповідно до Закону.
В задоволенні вимог про зобов'язання відповідача при збільшенні прожиткового мінімуму переховувати дану пенсію виходячи з даного прожиткового мінімуму надалі при нарахуванні пенсії належить відмовити, оскільки згідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що також визначено ст. 15 ЦКУ. Позивач фактично звернувся за захистом права на майбутнє, яке не порушено на даний час і не має доказів того, що воно буде порушене в майбутньому.
Таким чином, виходячи з принципу диспозитивності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині зобовязання відповідача Управління пенсійного Фонду України в Ленінському районі АР Крим нарахувати позивачу ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії як дитині війни, за період, заявлений в позові, з врауваанням вищезазначеного - з липня 2007 року по грудень 2007 року, з травня 2008 року по грудень 2008 року та 2009 рік згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також визнати неправомірною бездіяльність відповідача в даний період.
Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 3, 7, 10, 88, 89, 130, 131, 174, 175, 179, 208, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд-,
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати відповідача Управління пенсійного Фонду України в Ленінському районі АР Крим нарахувати позивачу ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії як дитині війни, за період з липня 2007 року по грудень 2007 року, з травня 2008 року по грудень 2008 року та 2009 рік згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та визнати неправомірною бездіяльність відповідача по не нарахуванню та невиплаті допомоги як дитині війни за період з липня 2007 року по грудень 2007 року, з травня 2008 року по грудень 2008 року та 2009 рік згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ленінський районний суд АР Крим протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Кондрак Н.Й.