Справа 2-410/2009
03 квітня 2009 року
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу в складі: Головуючого судді: Міхеєвої В.Ю.
при секретарі: Мельниченко К.В.
за участю позивачки ОСОБА_1.,
представника позивачки ОСОБА_2,
відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5 розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. 3-я особа виконавчий комітет Дзержинської районної у місті ради про визнання права власності на квартиру та усунення перешкод в користуванні квартирою,
Позивачка ОСОБА_1 04.06.2008 року звернулася до суду з позовом до відповідачів визнання права власності на квартиру та усунення перешкод в користуванні квартирою.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що у березні 2008 року вона уклала усний договір з ОСОБА_3 про купівлю квартири за адресою АДРЕСА_1 за 92000 грн. За досягнутою домовленістю, договір купівлі-продажу квартири повинен був бути укладений після отримання ОСОБА_3 документів, що підтверджують право власності на квартиру. Коли станом на 10.04.2008 року всі необхідні документи були в наявності, з'ясувалося, що на момент приватизації житла у квартирі також були зареєстровані дочка ОСОБА_3 ОСОБА_4 та її малолітній син ОСОБА_6, 2003 року народження. В зв'язку з цим, необхідно було отримати також дозвіл органів опіки та піклування.
В забезпечення усної домовленості ОСОБА_3 власноручно написала розписку, що вона отримала грошові кошти в сумі 92000 грн. та зобов'язалася укласти договір купівлі-продажу належним чином. За отримані кошти ОСОБА_3 купила собі квартиру АДРЕСА_3, 1/2 частину якої збиралася подарувати своєму онукові.
Батьки малолітнього ОСОБА_6 - відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з невідомих причин ухиляються від отримання дозволу на відчуження частини квартири, що належить їх малолітньому сину, в зв'язку з чим неможливо нотаріально оформити правочин.
Позивачка з березня 2008 року проживає в квартирі АДРЕСА_2, за власні кошти зробила поточний ремонт, сплачує поточні комунальні платежі, але власником квартири до теперішнього часу не стала.
Позивачка вважає, що вони досягли з ОСОБА_3 всіх істотних умов договору, проте відповідачка ухиляється від його нотаріального посвідчення, тому відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України договір купівлі-продажу квартири по АДРЕСА_2 необхідно визнати дійсним та визнати за нею право власності на цю квартиру.
В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_2, який діяв на підставі усної заяви, кожен окремо, позовні вимоги підтримали.
ОСОБА_1 суду пояснила, що за домовленістю з відповідачами, вона покупала для себе квартиру по АДРЕСА_2. На виконання домовленості, для ОСОБА_3 було куплено квартиру на 4-му мікрорайоні Зарічному, половину якої вона повинна була подарувати своєму малолітньому онуку ОСОБА_6 Проте, коли вже були оформлені документи по БТІ та вона оплатила борги по квартирі, батько дитини ОСОБА_5 став заперечувати проти продажу квартири.
Представник позивачки ОСОБА_2 пояснив, що позивачка сприймала розписку, яку написала ОСОБА_3 як письмовий договір купівлі-продажу. В теперішній час позивачка проживає в квартирі, за яку віддала гроші, але яка їй документально не належить.
Відповідачка ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, пояснила, що в квартирі по АДРЕСА_2 були зареєстровані вона, її син, дочка та малолітній онук. Перед приватизацією квартири син знявся з реєстрації, тому в приватизації прийняли участь вона, дочка та онук. Позивачка сплатила борги по квартирі та оплатила вартість витрат по приватизації. Квартиру на 4-му мікрорайоні Зарічному було придбано на її ім'я. Спочатку вона хотіла подарувати 1/2 частину квартири онуку, але потім передумала, так як у неї ще є син, який залишився без житла.
Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 позовні вимоги визнали частково. ОСОБА_4 пояснила, що не заперечувала, щоб її мати ОСОБА_3 продала квартиру по АДРЕСА_2. В приватизації квартири взяли участь мама, вона та її син ОСОБА_7. Вона з чоловіком зверталися до органу опіки та піклування, де їм пояснили, що дитину необхідно забезпечити житлом. Про укладання договору купівлі-продажу квартири на 4-му мікрорайоні Зарічному з нею та чоловіком ніхто не радився. Договір було укладено без урахування інтересів дитини. Тому її основною вимогою є, щоб дитина була вписана як співвласник в договорі купівлі-продажу.
Відповідач ОСОБА_5 повністю підтримав пояснення своєї дружини.
Представник 3-ї особи виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради в особі відділу опіки та піклування в судове засідання викликався, не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Вислухавши сторони, проаналізувавши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, його батьками є ОСОБА_5, ОСОБА_4 (а.с.6).
Встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 та малолітній ОСОБА_6 відповідно до Свідоцтва на право власності на житло № Дз 147 від 08.04.2008 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства Криворізької міської ради, є співвласниками по 1/3 частині квартири АДРЕСА_2. Зазначене свідоцтво видане згідно з розпорядженням № Дз 119 від 19.03.2008 року (а.с.5). Свідоцтво зареєстровано в КП ДОР «Криворізьке БТІ» 10.04.2008 року в книзі 278П-7, номер запису 7 (а.с. 13).
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Чорною О.С 18.04.2008 року, реєстровий номер 1183, ОСОБА_3 купила квартиру АДРЕСА_4 (а.с.7-10). На підставі зазначеного договору, за нею 22.04.2008 року зареєстровано право власності на цю квартиру в КП ДОР «Криворізьке БТІ» в книзі 19ПВ-494, номер запису 494, що підтверджується копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.З).
Як вбачається з розписки від 20.04.2008 року, написаної власноручно ОСОБА_3 в присутності свідків ОСОБА_10, ОСОБА_9, вона отримала від ОСОБА_1 в рахунок наступної купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 20000 умовних одиниць та передала ОСОБА_1 ключі від квартири з наданням права безперешкодного користування нею (а.с.11).
Ствердження позивачки та її представника, що зазначена розписка і є договором купівлі-продажу квартири, який вони просять суд визнати дійсним відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України, суд вважає помилковими та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до ст. 71 ЦК України, без дозволу органу опіки та піклування не можна укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири.
Договір купівлі-продажу... житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (ст.657 ЦК України).
Суд визнає, що згідно вищезазначеної розписки, позивачка передала, а відповідачка ОСОБА_3 отримала певну суму грошей та сторони мали намір в подальшому оформити свої відносини нотаріально, проте, для визнання цієї розписки договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, підстав не вбачає, так як при складанні зазначеної розписки не було дотримано загальних вимог, передбачених ст. 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та не може суперечити правам та інтересам малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
В даному випадку, сторонами не дотримано вищезазначених вимог, не враховано інтереси співвласників ОСОБА_4 та її малолітнього сина ОСОБА_6, тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Враховуючи, що в ході розгляду справи, судом на забезпечення позовних вимог виносилася ухвала від 12.12.2008 року про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 та на квартиру АДРЕСА_4, та що в задоволенні позову відмовлено, суд вважає за необхідне відповідно до ч.6 ст.154 ЦПК України одночасно з ухваленням судового рішення вирішити питання про скасування заходів забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 154, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.хт. 71, 203, 220, 657 ЦК України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. 3-я особа виконавчий комітет Дзержинської районної у місті ради про визнання права власності на квартиру та усунення перешкод в користуванні квартирою відмовити у повному обсязі.
Скасувати ухвалу суду від 12 грудня 2008 року про забезпечення позову, якою було накладено арешт
на квартиру АДРЕСА_2 яка належить ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності № Дз 147 від 08.04.2008 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради згідно з розпорядженням за № Дз 119 від 19.03.2008 року, зареєстрованого в КП «Криворізьке бюро технічної інвентаризації», книга 278П-7, № запису 7;
на квартиру АДРЕСА_4, яка належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу (ВКК № 491531) від 18.04.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Чорною О.С., зареєстрованого в реєстрі за № 1183, зареєстрованого в КП «Криворізьке бюро технічної інвентаризації», в книзі 19 ПВ-494, № запису 494.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу, а апеляційна скарга подається у такому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набуває законної сили через десять днів з дня його проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга не будуть подані.