Справа № 22ц - 5503/2010 р. Головуючий в суді 1 інстанції Бондаренко І.А.
Категорія 01, 41, 42 Доповідач в суді ІІ інстанції Малород О. І.
31 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого: Дьоміної О.О.
суддів: Малорода О.І., Матвієнко Ю.О.
при секретарі: Мягкій Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про виселення, -
В серпні 2008 року позивачка звернулась до суду з даним позовом та просила виселити відповідача і членів його родини з будинку за адресою с. Сошників вул. Калініна 5.
Мотивувала вимоги тим, що під час спільного проживання з чоловіком в 1970 році вони придбали спірний будинок. В 2001 році в спірний будинок самочинно вселився відповідач та члени його сім'ї.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік і 2 березня 2005 року вона отримала свідоцтво про право власності на будинок в порядку спадкування на Ѕ частину та Ѕ частину у власність, як майно подружжя.
Згоду на проживання відповідача та членів його сім'ї у спірному будинку вона не надавала, відповідачі на її вимоги про виселення не реагують.
Відповідач ОСОБА_3 в травні 2007 році звертався до суду з позовом про визнання договору купівлі продажу між ним та її чоловіком дійсним і у зв'язку з цим просив визнати недійсним оформлення та реєстрацію спірного будинку на неї. Суд відмовив в задоволенні цих вимог і рішення набрало чинності.
Просила задовільнити її вимоги.
Рішенням суду позовні вимоги задоволено. Суд виселив відповідачів з спірного будинку без надання іншого житла.
Відповідачі в апеляційній скарзі просять скасувати рішення суду, а справу направити на новий розгляд з тих підстав, що суд не встановив, за яких обставин було придбано спірний будинок та не витребував правовстановлюючий документ на придбання спірного будинку позивачкою чи її чоловіком. На думку апелянта прийняття будинку у спадщину відбулось на підставі фіктивних документів. Указана обставина не дала можливості подати зустрічну позовну заяву.
В доповненнях до апеляційної скарги від 27 серпня 2010 року відповідачі просять скасувати рішення суду і відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку зі спливом строків на звернення до суду за захистом порушеного права, поскільки в спірний будинок вони поселились в 2001 році, позивачка знала про цю обставину, але до суду звернулась лише в серпні 2008 року.
Колегія вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити.
Суд першої інстанції задовільнив позовні вимоги, послався на ст. 321 ЦК України та виходив з того, що позивачка є власником спірного будинку, дозвіл на вселення відповідачів не надавала, договір про найом жилого приміщення не укладався, відповідачі не є та не були членами сім'ї ні позивачки, ні її чоловіка.
Колегією з матеріалів справи встановлені наступні обставини.
Рішенням суду від 3 травня 2007 року в задоволенні позовних вимог відповідача про визнання дійсним договору купівлі продажу спірного будинку та оспорюванню правомірності отримання позивачкою правовстановлюючих документів на спірний будинок відмовлено і рішення суду набрало чинності.
Відповідачі не змогли навести правових підстав вселення у спірний будинок, як в ході розгляду справи судом першої інстанції так і в апеляційному порядку.
Угоди про оренду будинку не укладались.
Відповідачі не були членами сім'ї ні померлого чоловіка позивачки, власника будинку, ні самої позивачки.
Доказів про те, що позивачка, будучи співвласником будинку, давала згоду на вселення відповідачів у спірний будинок, не надано.
До вселення у спірний будинок відповідачі мали житло, яке залишили.
Колегія також приходить до висновку, що відповідачі порушують права позивачки, власника будинку і тому повинні буди виселені з будинку без надання іншого житла.
Заперечення викладені в апеляційній скарзі про те, що позивачка на час вселення їх у спірний будинок, не була співвласником будинку, поскільки будинок був придбаний до шлюбу, дозвіл на вселення давав чоловік позивачки, який помер, не спростовують висновки суду поскільки не мають правового значення для вирішення даного спору.
27 серпня 2010 року відповідачі подали доповнення до апеляційної скарги та просили застосувати до спірних правовідносин строки позовної давності, який на їх думку слід рахувати з 2001 року з часу вселення їх у спірний будинок.
Відповідно до ст. 300 ч.1 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.
Доповнення до апеляційної скарги були подані 27 серпня 2010 року, після закінчення строків на апеляційне оскарження, а тому не підлягають розгляду апеляційним судом.
За таких обставин та згідно ст. 308 ч.1 ЦПК України колегія відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, поскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308 ч.1, 315 ЦПК України колегія ,-
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 20 днів .
Головуючий :
Судді :