Справа № 22ц - 5365/2010 р. Головуючий в суді 1 інстанції Усатов Д.Д.
Категорія 01, 57 Доповідач в суді ІІ інстанції Малород О. І.
31 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого: Дьоміної О.О.
суддів: Малорода О.І., Матвієнко Ю.О.
при секретарі: Мягкій Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 квітня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс», ОСОБА_3, Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського РУЮ Київської області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група» про визнання прилюдних торгів, протоколу та акту недійсними та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна, -
В вересні 2008 року позивач звернувся до суду з даним позовом та просив визнати недійсними прилюдні торги від 30 серпня 2007 року з реалізації належного йому майна, а саме земельної ділянки та будинку за адресою АДРЕСА_1
Просив визнати недійсними протокол проведення прилюдних торгів від 30 серпня 2007 року та акт проведення торгів від 17 вересня 2007 року. Просив скасувати свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 24 жовтня 2007 року та визначити наслідки недійсності правочинів.
Мотивував вимоги тим, що звернення стягнення на його будинок та земельну ділянку проведено з порушенням вимог ст. 57, 66 Закону України "Про виконавче провадження", а також п.п. 3.5, 3.6, 3.9, Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна. При оцінці майна значно занижено на його думку вартість майна.
Рішенням суду позовні вимоги задоволено в повному обсязі та вирішено питання судових витрат.
Відповідач ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Вважає, що визнання реалізації арештованого майна з прилюдних торгів недійсними не передбачено законодавством, яке регулює спірні правовідносини. В даній ситуації боржник повинен був оскаржувати дії та рішення державного виконавця відповідно до розділу 7 ЦПК України.
Крім того рішення суду суперечить ст. 388 ч.2 ЦК України, яка гарантує особам, що придбали майно в порядку виконання судових рішень, витребування майна, як від добросовісного набувача.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні ВДВС Києво-Святошинського РУЮ знаходився виконавчий лист від 18 грудня 2006 року виданий Подільським райсудом м. Київ про стягнення з позивача на користь кредитної спілки «Кредит-Інвест» боргу за кредитним договором в сумі 98263 грн. 87 коп. Виконавче провадження було відкрито 3 березня 2007 року, а в квітні 2007 року накладено арешт на будинок, що належить позивачу за адресою АДРЕСА_1 для подальшої реалізації з прилюдних торгів.
30 серпня 2007 року були проведені прилюдні торги з реалізації арештованого будинку та земельної ділянки і відповідач придбав будинок за 195 700 грн.
24 жовтня 2007 року відповідач отримав свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
Суд прийшов до висновку, що в ході проведення виконавчих дій було порушено вимоги ст. 66 ЗУ «Про виконавче провадження» та п.п. 3.5, 3.6, 3.9, Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна. Крім того на думку суду вартість будинку та земельної ділянки, визначена в ході продажу, не відповідає дійсній вартості будинку.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що продаж будинку з прилюдних торгів є правочином між боржником та особою, що придбала будинок. Застосував до даних правовідносин вимоги ст. 203 ч.1-3,5,6, ст. 215 ч.1 ЦК України та визнав прилюдні торги, протокол проведення прилюдних торгів, акт про проведення прилюдних торгів недійсними та як наслідок скасував свідоцтво про право власності на реалізоване майно на ім'я відповідача.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна.
Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувачі і боржники. Вони мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, заявляти клопотання, брати участь у проведенні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають в ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заявляти відводи та оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуються іншими правами, наданими вказаним Законом.
Згідно з розділом VII ЦПК України боржники мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб) порушені їх права чи свободи.
В разі обґрунтованості скарги суд своєю ухвалою зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Позивач своїх обов'язків не виконував, своїми правами не скористався у процесі виконання рішення суду по відкритому 3 березня 2007 року виконавчому провадженню, дій виконавчої служби в передбаченому законом порядку не оскаржував, а пред'явив позов до виконавчої служби та покупця спірного будинку з прилюдних торгів про визнання їх недійсними з поверненням будинку, що не передбачено законодавством, яке регулює примусове виконання судових рішень або рішень інших органів (посадових осіб), на які посилалися суди.
У ЦК України та Законі України "По виконавче провадження" відсутні правові норми, які б давали право боржникам звертатися з позовом про визнання прилюдних торгів недійсними, як і відсутні зазначення умов визнання їх такими, а містяться лише норми визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися.
Відповідно до ст. 309 ч.1, п.3,4 ЦПК України, суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню, та якщо висновки суду не відповідають встановленим обставинам.
Права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, діями відповідачів не порушені.
Тому колегія скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. 309 ч.1, п.3,4, 316 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу задовільнити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 квітня 2010 року скасувати, та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржене до Верховного суду України протягом 20 днів .
Головуючий :
Судді :