08 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого, судді : - Гайдай Р.М.
суддів : - Черкасова В.М., Іванової І.В.
за участю прокурора : - Нечепоренко С.П.
засудженого : - ОСОБА_5
представника потерпілої : - ОСОБА_6
потерпілої : - ОСОБА_7
захисника : - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_9, засудженого ОСОБА_5 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції з доповненнями на вирок Тетіївського районного суду Київської області від 21 червня 2010 року, яким -
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець АДРЕСА_1 українець громадянин України, освіта середня, не одружений, працюючий ЗАТ „Фундамент“ м. Київ, мешканець АДРЕСА_2, раніше не судимий,-
засуджений за ч.2 ст. 121 КК України на 10 (десять) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 49 КК України звільнений від кримінальної відповідальності за ч.3 ст. 296 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 11 000 грн. матеріальної шкоди та 20 000 грн. моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_10 6 800 грн. матеріальної шкоди та 80 000 грн. моральної шкоди.
Вироком також вирішено питання щодо речових доказів.
Справа № 11- 909 / 2010 р. Головуючий в 1 інстанції : - Лісовенко П.І.
Категорія : ч.3 ст. 296, ч.2 ст. 121 КК України Доповідач : - Черкасов В.М.
Згідно вироку суду ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за те, що він 01.05.2005 року близько до 23 години 15 хвилин біля кафе-бар „Долина“, що по вул. Гагаріна в АДРЕСА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи спільно з ОСОБА_12, грубо порушуючи громадський порядок, зневажаючи існуючи в суспільстві правила поведінки, виражаючи при цьому явну неповагу до суспільства, що виразилося в негідній поведінці та висловлюванні нецензурними словами, безпричинно, з хуліганських спонукань, проявляючи особливу зухвалість почав наносити удари руками ОСОБА_13, на законну вимогу очевидця ОСОБА_14 припинити хуліганські дії, не реагував, а продовжував грубе порушення громадського порядку та підійшовши до ОСОБА_15, яка також знаходилася біля кафе-бар „Долина“, наніс останній два удари рукою в обличчя, від яких вона впала на землю, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження.
Далі, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_12 почали зухвало, умисно наносити удари руками та ногами ОСОБА_13 в різні частини тіла, заподіявши при цьому ОСОБА_13 тяжкі тілесні ушкодження, від яких останній помер на місці пригоди.
Постановою Тетіївського районного суду від 21 червня 2010 року ОСОБА_12 звільнено від кримінальної відповідальності та застосовано відносно неосудного нього примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом.
В апеляціях захисник ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_5 та засуджений ОСОБА_5, які за змістом співпадають, просять вирок суду в частині засудження ОСОБА_5 за ч.2 ст. 121 КК України скасувати, запобіжний захід змінити з взяття під варту на підписку про невиїзд, справу направити на новий судовий розгляд для повного та об'єктивного розгляду. Обґрунтовуючи свої апеляції захисник та засуджений посилаються на те, що вирок є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, а також із неправильним застосуванням кримінального закону, його висновки є однобічними та неповними, і такими які не відповідають фактичним обставинам справи, в частині засудження ОСОБА_5 за ч.2 ст. 121 КК України та зміни йому запобіжного заходу на взяття під варту. Так, у порушення вимог ст. 257 КПК України, під час провадження судового слідства, суд безпосередньо не допитав у залі судового засідання свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_4, в той час, коли покази зазначених свідків мають велике значення для правильного вирішення справи по суті. Окрім того, суд не оглянув та не надав відповідної оцінки висновку експерта № 24 від 02.05.2005 року. Судом не оглянуто речові докази по справі, зокрема кістки черепа з нижньою щелепою ОСОБА_13. Ні органами досудового слідства, ні судом не виконані вказівки Володарського районного суду, які містяться у постанові від 26.12.2006 року про направлення справи для провадження додаткового розслідування. Під час судового слідства судом, дані про особу ОСОБА_5 не досліджувалися взагалі. В матеріалах справи містяться пояснення та показання свідків, потерпілих, обвинувачених, які суттєво різняться одні від одних, що не дає можливості об'єктивно зрозуміти та оцінити послідовність та суть подій, які сталися 01.05.2005 року. Органом досудового слідства неправильно застосовано кримінальний закон у частині визначення співучасті ОСОБА_12 та ОСОБА_5. Окрім того, органами слідства допущено грубі порушення кримінального та кримінально-процесуального законодавства, під час розслідування даної кримінальної справи. Під час провадження судового слідства було допущено грубе порушення права ОСОБА_5 на захист. ОСОБА_5, перебуваючи на підписці про невиїзд понад три роки, своєю зразковою поведінкою, довів, що не являється суспільно небезпечним та не потребує зміни запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_5, міру призначеного покарання, звільнення його від кримінальної відповідальності по строкам давності, просить вирок суду змінити, виключивши з мотивувальної частини вироку обтяжуючу обставину „вчинення злочину групою осіб“, оскільки вона передбачена ч.3 ст. 296 та ч.2 ст. 121 КК України як ознака злочину, що в даному випадку впливає на кваліфікацію дій засудженого, а в решті вирок залишити без змін.
В доповненнях до апеляції прокурор просить вирок суду змінити, виключивши з вироку вказівку про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 20 000 грн. моральної шкоди, оскільки доказів про те, що ОСОБА_7, рідна сестра вбитого ОСОБА_13, спільно проживала з останнім, органом досудового слідства та судом не здобуто, тому суд безпідставно стягнув із засудженого ОСОБА_5 20 000 грн. моральної шкоди на користь сестри потерпілої.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали подані апеляції засудженого та захисника і просили їх задовольнити, щодо апеляції прокурора з доповненнями, то вони засуджений заперечує проти неї, а захисник визнає частково, потерпілу та її представника, які заперечують проти апеляцій засудженого та захисника і частково погоджуються з апеляцією прокурора, думку прокурора, який заперечує проти апеляцій захисника та засудженого, підтримує апеляцію державного обвинувача з доповненнями, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції захисника, засудженого та прокурора підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до ст. 367 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень, зазначених у частині першій статті 347 КПК України, при розгляді справи в апеляційному суді є : однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства; невідповідність висновків суду, викладених у вироку (постанові), фактичним обставинам справи; істотне порушення кримінально-процесуального закону; неправильне застосування кримінального закону; невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Згідно ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованою-підстави для цього.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції однобічно та неповно провів судове слідство, на що в своїх доводах зазначають засуджений та його захисник.
Крім того, доводи прокурора в апеляції з доповненнями теж підлягають перегляду.
Вирок суду першої інстанції, на думку колегії, не відповідає вимогам ст. 334 КПК України, а саме формулювання обвинувачення, яке визнане судом доведеним.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок суду постановлений з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону, однобічність та неповнота судового слідства, тому підлягає скасуванню в частині засудження ОСОБА_5 за ч.2 ст. 121 КК України з направленням справи на новий судовий розгляд.
Колегія суддів зазначає, що суду першої інстанції необхідно більш детально розглянути доводи апеляцій засудженого, захисника та прокурора, і в залежності з доведеним постановити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області, -
Апеляцію захисника ОСОБА_9 в інтересах засудженого, засудженого ОСОБА_5 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції з доповненнями - задовольнити частково.
Вирок Тетіївського районного суду Київської області від 21 червня 2010 року щодо ОСОБА_5 в частині ч.2 ст. 121 КК України - скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.
В решті вирок залишити без зміни.
_______________________ ________________________ __________________________
( Гайдай Р.М. ) ( Черкасов В.М. ) ( Іванова І.В. )