Справа № 2-211/2009
21 квітня 2009 року Приморський районний суд міста Одеси у складі: головуючого - судді Ільченко Н.А.
при секретарі Наконечній (Шнуровенко) В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди ;.
У вересні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 4 245, 35 грн., завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
22.10.2007 року суд залучив до участі у даній справі ОСОБА_4 як співвідповідача. Але ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер, у зв'язку з чим суд залучив до участі у даній справі його правонаступника - ОСОБА_3.
18.03.2008 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої зменшив розмір своїх позовних вимог до 3882, 56 грн.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує, що 03 липня 2007 року сталося ДТП з вини померлого ОСОБА_4, який керуючи транспортним засобом марки „Mercedes Benz 208D", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, у порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху України, рухаючись в середині двору по вул. Фонтанська дорога, 41 в м. Одесі, не витримав боковий інтервал, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки „Toyota Carina E", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під його, ОСОБА_1, керуванням.
Внаслідок цього ДТП автомобіль марки „Toyota Carina E", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить йому на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, виданого МРЕВ-2 ДАІ ГУМВС України в Одеській області 28.10.2004 року, отримав механічні пошкодження, чим йому завдана матеріальна шкода, розмір якої згідно складеного 26.12.2008 року спеціалістом - автотоварознавцем ОСОБА_6 експертного висновку складає 3882.56 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав позов і наполягав на задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 не визнав позов, вказуючи, що він не є особою, яка винна у вчиненні вищевказаного ДТП, отже не може нести цивільно-правову відповідальність за шкоду, завдану внаслідок цього ДТП.
Відповідач ОСОБА_3 також не визнав позов, посилаючись, що позивачем надмірно завищений розмір матеріальної шкоди.
Дослідивши матеріали справи і вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом установлено, що 03 липня 2007 року, о 08 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом марки „Mercedes Benz 208D", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у порушення п.13.1 Правил дорожнього руху України, рухаючись в середині двору по вул. Фонтанська дорога, 41 в м. Одесі, при здійснені повороту ліворуч, не витримав боковий інтервал, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки „Toyota Carina Е", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1
В результаті цього ДТП, автомобіль марки „Toyota Carina E", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, виданого МРЕВ-2 ДАІ ГУМВС України в Одеській області 28.10.2004 року, отримав механічні пошкодження, а саме - деформовано задній бампер з лівої сторони, пошкоджене заднє ліве крило, розбитий задній лівий ліхтар.
Вказані обставини повністю підтверджуються довідкою ІДПС ВЗДП ДПС УДАІ ГУМВС України в Одеській області серії -15034 і матеріалами адміністративної справи про адміністративне правопорушення по ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_4, в тому числі постановою Приморського районного суду м. Одеси від 13.08.2007 року, згідно якої винним у вчиненні вищевказаного ДТП визнано ОСОБА_4, і протоколом огляду місця ДТП серії 00005434 від 03.07.2007 року та доданою до цього протоколу схемою пригоди серії 000004117 від 03.07.2007 року.
Частиною 4 статті 61 ЦПК України визначено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дії особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, суд вважає доведеним той факт, що винним у вчиненні даного ДТП є ОСОБА_4, який в момент цього ДТП керував транспортним засобом марки „Mercedes Benz 208D", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на підставі довіреності, оформленої на його ім'я ОСОБА_2, який є власником цього транспортного засобу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5, виданого МРЕВ-2 ДАІ ГУМВС України в Одеській області 24.02.2006 року.
Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Виходячи з викладеного, суд погоджується з доводами відповідача ОСОБА_2 стосовно того, що він не є винним у вчиненні даного ДТП, тому не може нести цивільно-правову відповідальність за шкоду, яка завдана ОСОБА_1 в результаті цього ДТП.
Також судом установлено, що позивач дотепер не відремонтував належний йому автомобіль марки „Toyota Carina Е", державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
26.11.2008 року автомобіль марки „Toyota Carina E", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, був оглянутий спеціалістом-автотоварознавцем ОСОБА_6, в присутності позивача ОСОБА_1 і відповідача ОСОБА_2, що підтверджується Актом огляду транспортного засобу.
За результатами огляду вищевказаного транспортного засобу, 26.12.2008 року судовим експертом автотоварознавцем ОСОБА_6, був складений висновок № 337, згідно якого розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля марки „Toyota Carina Е", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок його пошкодження в результаті ДТП, складає 3882, 56 грн.
Одночасно суд враховує, що згідно діючого законодавства за результатом огляду автомобіля марки „Toyota Carina Е", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, експерт автотоварознавець ОСОБА_6, у даному разі мав скласти не Висновок, а Акт.
Разом з чим, суд бере до уваги, що відповідачі не спростували правдивість переліку деталей і опису пошкоджень автомобіля марки „Toyota Carina E", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, в результаті ДТП, які містяться в складеному 26.11.2008 року екснертом-автотоварознавцем ОСОБА_6 Акті огляду транспортного засобу, а також не спростували правильність зроблених ним розрахунків щодо розміру матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_1 в результаті ДТП, які містяться в складеному цим спеціалістом-автотоварознавцем експертному висновку № 337 від 26.12.2008 року, та не подавали до суду клопотання про призначення по справі відповідної експертизи.
З огляду на наведені обставини, суд погоджується зі складеним 26.11.2008 року експертом- автотоварознавцем ОСОБА_6 Актом огляду транспортного засобу та зі зробленими цим експертом розрахунками і висновком щодо розміру матеріальної шкоди, завданої володільцю автомобіля марки „Toyota Carina E", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, в результаті ДТП, які містяться у складеному ним експертному висновку № 337 від 26.12.2008 року.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача є доведеними.
Також судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6, виданим Першим відділом РАЦСу Приморського райуправління юстиції м. Одеси 04.03.2008 року.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Шостою одеською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 782/08р. до майна померлого ОСОБА_4 за заявою його батька ОСОБА_3 ; мати померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_7 від спадщини відмовилася на користь ОСОБА_3 ; 14 листопада 2008 року ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частину квартири та грошові заощадження, що зберігаються в Одеських відділеннях Ощадбанку ; заповітів померлий ОСОБА_4 не залишив. Ці обставини підтверджуються листом завідувача Шостої одеської державної нотаріальної контори від 06.03.2009 року № 573/01-14.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 підтвердив, що спадкове майно, яке залишилася після смерті його сина ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та на яке він отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, зокрема, складається з 1/3 частини трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, що належала його синові ОСОБА_4
Беручи до уваги, що станом на цей час ринкова вартість 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 вочевидь перевищує розмір пред'явлених позивачем позовних вимог, а тому суд вважає, що згідно діючого законодавства відповідач ОСОБА_3 зобов'язаний задовольнити вимоги позивача.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд також стягує з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 51, 00 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30, 00 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1187, 1192, 1218, 1282 ЦК України, суд, -
Задовольнити позов ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1:
1) матеріальну шкоду у розмірі 3882 (три тисячі вісімсот вісімдесят дві) грн. 56 коп.;
2) і судові витрати в сумі 81 (вісімдесят одна) грн. 00 коп.
Зобов'язати ОСОБА_8 повернути ОСОБА_3 усі пошкоджені деталі (складові елементи) автомобіля марки „Toyota Carina Е", державшій реєстраційний номер НОМЕР_2, які підлягають заміні при ремонті цього транспортного засобу для ліквідації наслідків ДТП.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання рішення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.