9 вересня 2010 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в особі голови суду Демченка С.М., за участю Свиди В.В., розглянувши апеляцію на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду від 21 вересня 2009 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, завідувача сектором Пенсійного Фонду Мукачівського району,
згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АО №000358 від 01 серпня 2009 року цього ж дня через 45 хвилин після півночі ОСОБА_2 на автодорозі Київ-Чоп, 773 км Мукачівського району, порушуючи п. 2.9 „а” Правил дорожнього руху України, керував автомобілем марки «ВАЗ - 21104», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння (а.с. 1).
Постановою судді Мукачівського міськрайонного суду від 21 вересня 2009 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, і накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 2 роки з оплатним вилученням транспортного засобу марки «ВАЗ - 21104», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 5).
На вказану постанову ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій просить змінити судове рішення в частині накладення адміністративного стягнення. Апелянт вказує на незаконність оплатного вилучення транспортного засобу, що йому не належить, а є власністю ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу з використанням банківського кредиту і знаходиться в заставі Мукачівського відділення ВАТ „Держощадбанк України”. Одночасно ОСОБА_2 заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови мотивуючи тим, що про час і місце розгляду справи в суді першої інстанції його не було повідомлено, в судовому засіданні присутній не був, про постанову дізнався лише 18 серпня 2010 року, отримавши її копію при здійсненні державним виконавцем провадження по виконанню такої.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, який повністю підтримав апеляцію і просив її задовольнити, та свідка ОСОБА_3, перевіривши доводи апеляції, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляція підлягає до задоволення з таких підстав.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що є власником автомобіля марки «ВАЗ - 21104», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, і представила суду оригінали кредитного договору та договору купівлі-продажу автомобіля з використанням банківського кредиту.
Суд першої інстанції на підставі перевірки і належної оцінки сукупності зібраних у справі доказів дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення за наведених у постанові обставин, дав правильну оцінку діям ОСОБА_2, кваліфікувавши їх за ч.2 ст.130 КУпАП, що в апеляції не оспорюється.
Разом з тим, при накладенні на ОСОБА_2 додаткового адміністративного стягнення у виді о платного вилучення транспортного засобу суд першої інстанції не врахував роз'яснень Пленуму Верховного Суду України , викладених в абзаці 4 пункту 28 постанови від 23.12.2005 року №14 „ Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті ” про те, що це стягнення не можна накладати на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
З досліджених при апеляційному перегляді справи в порядку ч.7 ст.294 КупАП письмових доказів вбачається, що автомобіль марки «ВАЗ - 21104», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, придбаний ОСОБА_3 згідно договору купівлі - продажу з використанням банківського кредиту №56 від 14.12.2006 року, і по договору застави майна № 2955 від 26 грудня 2006 року переданий в заставу банківській установі для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 по кредитному договору №2955 від 26 грудня 2006 року.
Зважаючи на те, що автомобіль марки «ВАЗ - 21104», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, яким керував порушник, є власністю ОСОБА_3, накладення на ОСОБА_2 додаткового стягнення у виді о платного вилучення транспортного засобу, що належить іншій особі, є незаконним.
Враховуючи, що строк апеляційного оскарження постанови судді Свида В.В. пропустив з поважних причин, оскільки в судовому засіданні з розгляду справи присутній не був, а копію постанови отримав 20.08.2010 року при здійсненні державним виконавцем провадження по примусовому її виконанню, такий підлягає поновленню.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Мукачівського міськрайонного суду від 21 вересня 2009 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Мукачівського міськрайонного суду від 21 вересня 2009 року щодо ОСОБА_2 в частині накладення адміністративного стягнення змінити: виключити з постанови рішення про оплатне вилучення транспортного засобу марки «ВАЗ - 21104», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, належного ОСОБА_3.
В решті постанову від 21 вересня 2009 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Голова апеляційного суду
Закарпатської області С. М. Демченко