Справа № 2а-2444/10/1570
27 серпня 2010 року м. Одеса Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Марина П.П.
при секретарі Полторак І.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001671630/0 від 31.08.2009 року, № 0001951630/1 від 11.11.2009 року, № 0001951630/2 від 23.12.2009 року
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма»звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001671630/0 від 31.08.2009 року, № 0001951630/1 від 11.11.2009 року, № 0001951630/2 від 23.12.2009 року, обґрунтовуючи свої доводи протиправністю висновків податкового органу про порушення підприємством пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки правомірність віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за квітень 2009 року у розмірі 312 335,42 грн. підтверджується відповідними податковими накладними, які засвідчують придбання ТОВ «Будівельна фірма»послуг у ПП «УРГ Метмонтаж». Порушення провадження у справі про банкрутство ПП «УРГ Метмонтаж», неподання податкової звітності та невиконання своїх податкових зобов'язань перед бюджетом не може бути підставою для висновків податкового органу про порушення ТОВ «Будівельна фірма»вимог Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки даний Закони ні містить будь-яких норм, які вимагають від покупця перевіряти дотримання контрагентом вимог чинного законодавства щодо подання податкової звітності та виконання обов'язків перед бюджетом. Крім того, Закон України «Про податок на додану вартість»не вимагає від покупця коригувати податковий кредит за операціями, здійсненими згідно укладених правочинів з контрагентами, які не включили до податкових зобов'язань відповідні суми податку на додану вартість, а також відносно яких в майбутньому порушено провадження у справі про банкрутство.
Позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «Будівельна фірма»проведена з порушенням термінів, встановлених пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Крім того, в порушення п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 502 від 21.05.2009 року «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31.12.2010 року»СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі прийняло відносно ТОВ «Будівельна фірма»податкове повідомлення-рішення, а не припис про усунення порушення.
Позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі № 0001671630/0 від 31.08.2009 року, № 0001951630/1 від 11.11.2009 року, № 0001951630/2 від 23.12.2009 року.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що підставою для висновків СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі про порушення ТОВ «Будівельна фірма» пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»став лист ДПІ у Суворовському районі м. Одеси відповідно до якого контрагент позивача -ПП «УРГ Метмонтаж»не подає податкову звітність по податку на додану вартість з листопада 2008 року, не знаходиться за юридичною адресою, а також 22.07.2009 року анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість. Зазначені обставини підтверджують несплату ПП «УРГ Метмонтаж»відповідних сум податку на додану вартість до бюджету, на підставі яких ТОВ «Будівельна фірма»сформувало податковий кредит на суму 312 335,42 грн. Крім того, відносно ПП «УРГ Метмонтаж»порушено провадження у справі про банкрутство. Що стосується посилань ТОВ «Будівельна фірма»на постанову Кабінету Міністрів України № 502 від 21.05.2009 року «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31.12.2010 року, то дія цієї постанови не поширюється на здійснення органами державної податкової служби контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що посадовою особою СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Будівельна фірма»з питань достовірності нарахування суми податку на додану вартість за квітень 2009 року, за наслідками якої складений акт № 514/16-3/30692353/20 від 20.08.2009 року (а.с.12-16, том 1).
На підставі акту перевірки 31.08.2009 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001671630/0, яким ТОВ «Будівельна фірма»за порушення пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.7 наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 468 503,13 грн., у тому числі, за основним платежем - 312 335,42 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) -156 167,71 грн.(а.с. 9).
За наслідками оскарження позивачем зазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001951630/1 від 11.11.2009 року, яким ТОВ «Будівельна фірма»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 437 269,58 грн., у тому числі, за основним платежем -312 335,42 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) -124 934,16 грн.(а.с. 11, том 1).
За наслідками оскарження позивачем зазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001951630/2 від 23.12.2009 року, яким ТОВ «Будівельна фірма»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 437 269,58 грн., у тому числі, за основним платежем -312 335,42 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) -124 934,16 грн.(а.с.10, том 1).
Так, в ході проведення перевірки встановлено, що в порушення пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ «Будівельна фірма» занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за квітень 2009 року в сумі 313 903 грн.
Як вбачається з акту перевірки контрагент ТОВ «Будівельна фірма»- ПП «УРГ Метмонтаж»виписувало податкові накладні по договорам № 40 від 26.02.2009 року, № 42/03 від 02.03.2009 року, № 38/02 від 26.02.2009 року, № 50/03 від 10.03.2009 року, на підставі яких позивачем до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року віднесені суми податку на додану вартість у загальному розмірі 312 335,42 грн.
Разом з тим, згідно відповіді ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 06.08.2009 року № 22560/7/29-203 відносно ПП «УРГ Метмонтаж»порушено провадження у справі про банкрутство, анульовано реєстрацію платника ПДВ, підприємство не знаходиться за юридичною адресою та не подає податкову звітність з листопада 2008 року.
Таким чином, податковим органом встановлено, що ПП «УРГ Метмонтаж»виписувало податкові накладні, які не були включені до складу податкових зобов'язань, не відображені у податковій звітності та фактично не сплачені до бюджету.
Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у редакції, яка діяла на момент формування податкового кредиту, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 цього Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
За змістом підпункту 7.4.5 цього п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Отже, з наведених законодавчих приписів випливає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.
Як встановлено судом, 26.02.2009 року між ТОВ «Будівельна фірма»та ПП «УРГ Метмонтаж»був укладений договір поставки та надання послуг № 38/02 (а.с. 69-73, том 1), 10.03.2009 року укладений договір поставки та надання послуг № 50/03 (а.с. 97-101, том 1), 02.02.2009 року укладений договір оренди будівельної техніки № 42/03 (а.с.104-106, том 1), 26.02.2009 року укладений договір на виконання проектування № 40 (а.с.108-110, том 1).
Факт виконання зазначених договорів підтверджується наданими ТОВ «Будівельна фірма»видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями та актами прийому виконаних робіт (а.с. 74-97, 102-103, 106-107, 111-119, том 1).
Суд вважає, що податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту. Крім того, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, як-от безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у контрагентів, які систематично протиправно не сплачували до бюджету податок на додану вартість або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.
Свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «УРГ Метмонтаж»на момент виписки податковий накладних за період з 27.02.2009 року по 31.03.2009 року анульовано не було.
Крім того, порушення щодо ПП «УРГ Метмонтаж»провадження у справі про банкрутство ніяким чином не впливає на податковий кредит ТОВ «Будівельна фірма».
Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з пп.7.5.1. п.7.5 ст.7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Враховуючи викладене, можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.
Посилання СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі на те, що ПП «УРГ Метмонтаж»не сплатило відповідних сум податку на додану вартість до бюджету, на підставі яких ТОВ «Будівельна фірма»сформувало податковий кредит на суму 312 335,42 грн., а тому позивач позбавлений права на бюджетне відшкодування є необґрунтованими, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання щодо від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків, і цей факт не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність і негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав всі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Судом не встановлено недодержання позивачем порядку формування податкового кредиту, а тому висновки податкового органу про порушення ТОВ «Будівельна фірма»пп.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі № 0001671630/0 від 31.08.2009 року, № 0001951630/1 від 11.11.2009 року, № 0001951630/2 від 23.12.2009 року підлягають скасуванню.
Що стосується посилань позивача на порушення податковим органом пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», суд приходить до наступних висновків.
Підпунктом 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону Україні «Про податок на додану вартість»встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.
Податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2009 року була подана позивачем до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі 20.05.2009 року.
Документальна невиїзна позапланова перевірка ТОВ «Будівельна фірма»проводилась з 14.08.2009 року по 20.08.2009 року.
Отже документальна невиїзна позапланова перевірка ТОВ «Будівельна фірма»була розпочата з порушенням терміну, встановленого пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Суд не приймає до уваги посилання позивача на порушення відповідачем вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 року № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року»виходячи з наступного.
Відповідно до абз. 2 пп. 1 п. 1 постанови КМУ органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010 р. установлено обмеження щодо проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок, що проводяться за зверненням фізичних і юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства або поданням суб'єктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням.
Правові підстави і порядок проведення позапланових перевірок, повноваження податкових органів на проведення таких перевірок, визначаються Законами України «Про державну податкову службу в України».
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Оскільки встановлені постановою Кабінету Міністрів України обмеження у проведенні позапланових перевірок, будь-які зміни Верховною Радою України у вищезазначені Закони, внесені не були. Тому, оскільки Закон України має вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України (підзаконний акт), він має пріоритет у правозастосуванні.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі не надано доказів правомірності податкових повідомлень-рішень, якими ТОВ «Будівельна фірма»визначене зобов'язання з податку на додану вартість.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі № 0001671630/0 від 31.08.2009 року, № 0001951630/1 від 11.11.2009 року, № 0001951630/2 від 23.12.2009 року підлягають скасуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 7 , 8, 9, 11, 86, 159-164, 167, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001671630/0 від 31.08.2009 року, № 0001951630/1 від 11.11.2009 року, № 0001951630/2 від 23.12.2009 року - задовольнити повністю.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі № 0001671630/0 від 31.08.2009 року, № 0001951630/1 від 11.11.2009 року, № 0001951630/2 від 23.12.2009 року.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 02 вересня 2010 року
Суддя /підпис/ П.П. Марин