справа №1-738/2010
м. Луцьк 30 серпня 2010 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - Борнос А.В.,
за участю секретаря - Ющак О.А.,
прокурора - Воробія О.П.,
захисника - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, працюючого директором ЖКП №3, мешканця АДРЕСА_1, згідно ст.88 ч.3 КК України - судимості не має,
- за ст. 191 ч.1 КК України,
Підсудний ОСОБА_2 11.04.2007 року подав до Луцького міського центру зайнятості, що у м.Луцьку, вул.Ярощука, 2, заяву про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, згідно Законів України "Про зайнятість населення" та "Про обов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та, цього ж дня, відповідно до ст.2 згаданих законів отримав статус безробітного, в зв'язку з чим останньому призначено допомогу по безробіттю .
5.10.2007 року на підставі протоколу №6 загальних зборів учасників ТзОВ "Ельбрус" ОСОБА_2 призначено директором даного товариства, де він працював з 5.10.2007 року до квітня 2008 року /включно/ та отримував заробітну плату.
Підсудний ОСОБА_2, обіймаючи статус безробітного в період з 4.10.2007 року по 2.08.2008 року ходив на відмітки до Луцького міського центру зайнятості, приховуючи від працівників факт самостійного працевлаштування та отримуючи за вказаний період бюджетні кошти в якості матеріальної допомоги по безробіттю з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на загальну суму 4225,34 гривень, які незаконно привласнив і використав на власні потреби.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, та показав, що дійсно він 11.04.2007 року подав до Луцького міського центру зайнятості, що у м. Луцьку по вул. Ярощука, 2, заяву про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, згідно Законів України "Про зайнятість населення" та "Про обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Того ж дня, отримав статус безробітного, в зв'язку з чим йому було призначено допомогу по безробіттю .
5.10.2007 року його було призначено директором ТзОВ "Ельбрус", де він працював з 5.10.2007 року до квітня 2008 року /включно/ та отримував заробітну плату.
В період з 04.10.2007 року по 02.08.2008 року ходив на відмітки до Луцького міського центру зайнятості, про факт працевлаштування не повідомляв, отримував за вказаний період бюджетні кошти в якості матеріальної допомоги по безробіттю на загальну суму 4225,34 гривень. Вказані кошти витратив на власні потреби.
Збитки повністю відшкодовані. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати.
Крім повного визнання вини самим підсудним, його вина у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються підсудним та іншими учасниками судового розгляду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_2 своїми умисними діями, спрямованими на привласнення та розтрату чужого майна, яке було ввірене особі та перебувало у її віданні, скоїв злочин, передбачений ст. 191 ч.1 КК України.
При обранні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, всі обставини справи та дані про особу винного.
До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданих збитків.
Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.
ОСОБА_2 судимості не має, вину визнав та щиро розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання, по місцю роботи характеризується позитивно, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання у межах санкції ст. 191 ч.1 КК України у виді штрафу.
Додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати відповідні посади судом не призначається, оскільки винна особа на момент вчинення злочину не була наділена таким правом, у матеріалах справи відсутні дані, які б це стверджували. Окрім того, позбавлення такого права поставить його та сім'ю у скрутне матеріальне становище.
На думку суду, обрана міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.
Речові докази (а.с.113, 165), згідно ст.81 КПК України - залишити при матеріалах справи.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч.1 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 підписку про невиїзд - скасувати.
Речові докази - персональну картку НОМЕР_1 від 04.04.07 р.; заяви ОСОБА_2 до директора Луцького міського центру зайнятості від 11.04.07 р. та від 19.04.07 р.; додатки до ПК про відвідування особою - безробітним ОСОБА_2 Луцького міського центру зайнятості; протокол №6 загальних зборів учасників ТзОВ "Ельбрус" від 05.10.07 р.; наказ №10-1/07/28/07 генерального директора ОСОБА_2 від 05.10.07 р. - залишити при матеріалах кримінальної справи.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Головуючий: / підпис /
Згідно з оригіналом.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Борнос