Справа № 464/6238/22
11 травня 2023 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Палюх Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача три проценти річних за період з 01.10.2019 по 23.02.2022 у розмірі 36 828,41 грн. та судові витрати у розмірі 2481 грн. Свої вимоги обгрунтовує тим, що АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №11-1/516к-07 із змінами та доповненнями, згідно з яким позивачем було надано відповідачу кредит у розмірі 95000,00 доларів США. У зв'язку з тим, що відповідачем належно не виконувались умови кредитного договору, рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 12.07.2010 з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» стягнуто 751842,94 грн. заборгованості за кредитним договором та 1820,00 грн. судових витрат, всього стягнуто 753662,94 грн. Рішення набрало законної сили 23.07.2020. Однак, на день звернення до суду з даним позовом рішення Сихівського районного суду м. Львова від 12.07.2010 виконано частково, а саме у сумі 240920,48 грн, у зв'язку з чим АТ «Універсал Банк» просить стягнути з відповідача три проценти річних за період з 01.10.2019 по 23.02.2022 у розмірі 36 828,41 грн.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 13.01.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз'яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного законодавства.
Відповідач по справі належним чином повідомлявся судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції суду. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.
Згідно з вимогами ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вимоги ст.ст.279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що Акціонерне товариство «Універсал Банк» є правонаступником всіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» та Відкритого акціонерного товариства «Універсал Банк».
Так, 22 червня 2009 року рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «Універсал Банк» було перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», а 31 жовтня 2018 року рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ «Універсал Банк» було перейменовано в Акціонерне товариство «Універсал Банк», що підтверджується статутом AT «Універсал Банк».
02 серпня 2007 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11-1/516к-07 із змінами та доповненнями, згідно з яким ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 95000,00 доларів США, терміном на 360 місяців з кінцевою датою погашення кредиту 01 серпня 2037 року та процентною ставкою 11,95% /а.с.7-9/.
Відповідно до Додаткової угоди б/н від 23.03.2009 до Кредитного договору №11-1/516к-07 від 02.07.2007 базова процентна ставка - це 3,5% річних, базова підвищена процентна ставка - це 11,5% річних /а.с.12-16/.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 12.07.2010 з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» стягнуто 751842,94 грн. заборгованості за кредитним договором та 1820,00 грн. судових витрат, всього стягнуто 753662,94 грн. Рішення набрало законної сили 23.07.2020 /а.с.17/.
За правилом ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до п.4 ст. 82 ЦПК обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кредит завжди видається на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Ч.1 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
У Постанові Верховного Суду у складі Великої Палати від 11.04.2018 р. по справі №75 8/1303/15-ц надано висновки про правильне застосування норм права, де вказано, що стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.»
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування трьох відсотків річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Статтею 1049 Цивільного кодексу передбачено, що «позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором».
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до розрахунку трьох процентів річних, встановлено що за період з 01.10.2019 по 23.02.2022 кількість днів простроченої заборгованості 877, залишок заборгованості на початок періоду становить 510922,46 грн, з яких сплачено 0,00 грн., відтак відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦПК України три проценти річних за вказаний період становлять 36828,41 грн. /а.с. 6/.
На момент розгляду справи відповідач ОСОБА_1 не сплатила зазначену суму заборгованості. Розрахунок заборгованості ОСОБА_1 жодним чином не спростований. Умови договору також не оспорюються.
Як встановлено судом та доведено зібраними по справі доказами, відповідач умови укладеного Договору не виконує, кредит не повертає, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги Банку підлягають задоволенню в повному обсязі й з відповідача на користь Банку підлягає стягненню три проценти річних за період з 01.10.2019 по 23.02.2022 у розмірі 36828,41 грн.
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 2481 грн. судового збору.
На підставі ст.ст.12, 89, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» три проценти річних за період з 01.10.2019 по 23.02.2022 у розмірі 36828 (тридцять шість тисяч вісімсот двадцять вісім) гривень 41 копійку.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 2481 гривню судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.
Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: м.Київ, вул. Автозаводська, буд.54/19.
Відповідач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: