Дата документу 04.04.2023 Справа № 335/10127/20
Єдиний унікальний №335/10127/20 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-кп/807/628/23 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
04 квітня 2023 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, який має неповну вищу освіту, ФОП, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
захисника-адвоката ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 .
Захисник-адвокат ОСОБА_8 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на вирок Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 09 грудня 2022 року, яким ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, який суд визначив у 2 (два) роки, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до вимог ст. 76 КК України покладено на обвинуваченого ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, або роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Держави судові витрати загальною сумою 4576 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят шість) гривень 60 копійок на залучення експертів при проведенні експертиз № 9-747 від 21 листопада 2018 року, № 9-748 від 23 листопада 2018 року, № 9-746 від 30 листопада 2018 року та № 9-901 від 21 лютого 2019 року.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 серпня 2020 року у справі № 334/4614/20 (провадження № 1-кс/334/1604/2020) на автомобіль «ЗАЗ 110557», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_9 , після набрання вироком законної сили ухвалено скасувати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 серпня 2020 року у справі № 334/4614/20 (провадження № 1-кс/334/1603/2020) на автомобіль "NISSAN X-TRAIL", реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_10 , після набрання вироком законної сили ухвалено скасувати.
Вирішена доля речових доказів.
В апеляційній скарзі захисник просить оскаржуваний вирок суду змінити, звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням сторін та відшкодуванням завданих ним збитків, або у разі неможливості звільнити від кримінальної відповідальності, призначити покарання за скоєне ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України, менш суворе, або менш суворе у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без позбавлення права керування автомобілем, задля можливості продовжувати допомагати ЗСУ за для перемоги України.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що обвинувачений ОСОБА_6 визнав свою вину, у скоєному щиро розкаявся, примирився з потерпілим та відшкодував йому всі збитки, вчинив злочин вперше та з необережності, має позитивну характеристику від волонтерської організації та подяки від ЗСУ, де він постійно приймає активну участь та перевозить на своєму транспортному засобі гуманітарну допомогу.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України, віднесено до злочину невеликої тяжкості, який з суб'єктивної сторони характеризується необережністю, як до діяння, так і наслідків.
Аналізуючи вимоги ст. 46 КК України, роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», умовою звільнення обвинуваченого, від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості.
Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Отже, захисник вважає, що обвинувачений, будучи раніше не судимим, визнав свою вину, щиро кається, відшкодував потерпілому матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а тому є підстави, передбачені ст. 46 КК України, для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим.
Суд, призначаючи покарання, неналежним чином врахував тяжкість вчиненого злочину, а також ті обставини що пом'якшують покарання або навіть звільняють особу від кримінальної відповідальності, відсутність скарг за місцем проживання останнього, його волонтерську діяльність, подяки від ЗСУ, його відношення до вчиненого, наявність обставини, а також необхідність водійського посвідчення ОСОБА_6 для продовження здійснення волонтерської діяльності.
Згідно з вироком суду, 14 серпня 2020 року, приблизно о 10 годині 10 хвилин, водій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем "NISSAN X-TRAIL", реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював рух по проїзній частині вулиці Патріотичної зі сторони вулиця Сталеварів в напрямку вулиці Лермонтова в місті Запоріжжі. Перед регульованим світлофором перехрестям вулиці Патріотичної та проспекту Маяковського водій ОСОБА_6 зупинив керований транспортний засіб, так як йому був увімкнений червоний сигнал світлофора.
В цей час, водій ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючи автомобілем «ЗАЗ 110557» реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїзній частині проспекту Маяковського зі сторони проспекту Соборного в напрямку вулиці Перемоги в місті Запоріжжі.
Надалі, проігнорувавши увімкнений йому червоний сигнал світлофора, водій ОСОБА_6 , відновив рух прямо та виїхав на перехрестя вулиці Патріотичної та проспекту Маяковського, перекривши, передньою частиною автомобіля "NISSAN X-TRAIL", реєстраційний номер НОМЕР_2 , смугу руху автомобіля «ЗАЗ 110557», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Водій ОСОБА_11 , наближаючись до перехрестя проспекту Маяковського та вулиці Патріотичної, виїжджаючи на зазначене перехрестя на зелений для себе сигнал світлофора, виявивши, що справа-наліво, відносно його руху, на перехрестя виїхав автомобіль "NISSAN X-TRAIL", реєстраційний номер НОМЕР_2 , що передньою частиною перекривав його смугу руху, застосував гальмування та відворіт керма вліво, чим зміг запобігти зіткненню транспортних засобів. Однак, продовжуючи рух, водій ОСОБА_11 виїхав на розділювальний газон, де передньою частиною скоїв наїзд на опору світлофорного об'єкта.
Своїми діями водій ОСОБА_6 порушив вимоги пп. 8.7.3, 16.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, відповідно до яких:
8.7.3 Сигнали світлофора мають такі значення:
е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух. Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції разом з жовтим або червоним сигналом світлофора інформує водія про те, що рух дозволяється у вказаному напрямку за умови безперешкодного пропуску транспортних засобів, які рухаються з інших напрямків.
16.3 «У разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Порушення водієм ОСОБА_6 вимог п. 8.7.3 Правил дорожнього руху України, згідно висновку інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» № 9-788 від 03.11.2020 року, знаходиться в причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля «ЗАЗ 110557», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження, з якими був госпіталізований до КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР.
Заслухавши доповідь судді; обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги захисника; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, з таких підстав.
Згідно з вимогами ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На переконання колегії суддів, оскаржуваний вирок суду цим вимогам закону відповідає.
При цьому, суд навів у вироку належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, зазначених у вироку, та правильність кваліфікації його дій ніким з учасників провадження не оспорюються, у зв'язку з чим, з огляду на положення ч.1 ст.404 КПК України, колегією суддів вирок суду в цій частині не переглядається.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника щодо можливості звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі положень ст.46 КК України у зв'язку із примиренням сторін та відшкодуванням завданих збитків, колегія суддів доходить таких висновків.
Діяння, передбачене ч.1 ст.286 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , є нетяжким необережним злочином.
Згідно з матеріалами провадження, обвинувачений ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягався.
Відповідно до положень ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Апеляційним судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє і не оспорює обвинувачення, яке йому висунуте, та правову кваліфікацію своїх дій за ч.1 ст.286 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності позиції обвинуваченого, який примирився з потерпілим, у зв'язку з чим, останній жодних претензій до обвинуваченого не має, цивільний позов в провадженні відсутній.
Крім того, судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч.3 ст.42 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст.46 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави, і після роз'яснення цих положень наполягає на закритті провадження з підстави, передбаченої ст. 46 КК України.
Про примирення обвинуваченого з потерпілим ОСОБА_11 свідчить позиція потерпілого під час судового розгляду у суді першої інстанції, який звертався до суду із заявами про те, що брати участь у розгляді провадження не бажає, жодних претензій морального чи матеріального характеру до обвинуваченого не має, відмовляється від статусу потерпілого, отримані тілесні ушкодження вважає незначними.
До того ж, на підтвердження такої позиції потерпілого ОСОБА_11 захисником-адвокатом ОСОБА_8 надано диск із відеозаписом звернення потерпілого до апеляційного суду. Під час перегляду цього відеозапису встановлено, що потерпілий ОСОБА_11 підтвердив факт примирення з обвинуваченим та зазначив, що жодних претензій до останнього не має, вказав, що обвинувачений сприяв у його лікуванні.
Потерпілий в судове засідання суду апеляційної інстанції, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, не з'явився, в телефонному режимі повідомив секретарю судового засідання про те, що він повністю підтверджує вищезазначені обставини, а саме факт примирення з обвинуваченим.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про можливість задоволення клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 і звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України з підстави, передбаченої ст. 46 КК України.
А оскільки таке клопотання захисником-адвокатом ОСОБА_8 заявлене під час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, колегія суддів, відповідно до положень ст. 417 КПК України, скасовує вирок суду першої інстанції і на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України закриває кримінальне провадження у зв'язку зі звільненням ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності.
Керуючись ст.46 КК України, п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, ст.ст. 404-405, 407, 417 КПК України колегія суддів
апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_8 задовольнити.
Вирок Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 09 грудня 2022 року, яким ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, скасувати, звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 46 КК України - у зв'язку із примиренням з потерпілим.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за ч.1 ст. 286 КК України - закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4