Справа № 153/1849/21
Провадження №11-кп/801/457/2023
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
24 квітня 2023 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 в режимі
відеоконференції,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 12021020170000095, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.09.2021, за апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , прокурора ОСОБА_10 на вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22.02.2023, яким
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сороки Республіки Молдова, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня-спеціальна, неодруженого, непрацюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.146, ч. 6 ст. 152, ч. 4 ст. 153 КК України, та призначено йому покарання:
-за ч. 2 ст. 146 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі;
-за ч. 6 ст. 152 КК України у виді п'ятнадцяти років позбавлення волі;
-за ч. 4 ст. 153 КК України у виді дев'яти років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_9 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_9 вирішено рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід ОСОБА_9 до вступу вироку в законну силу залишено раніше обраний - тримання під вартою.
Зараховано ОСОБА_9 у строк покарання день за день, попереднє ув'язнення з 02.09.2021 по день набрання вироком законної сили.
Вирішено внести до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, відомості про ОСОБА_9 .
Вирішено питання з речовими доказами та процесуальними витратами.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_9 , 02.09.2021 близько 18 год 44 год, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився на АДРЕСА_1 , під час чого у нього виник умисел, спрямований на викрадення та позбавлення волі раніше знайомої йому малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_9 реалізовуючи свій злочинний намір, порушуючи право ОСОБА_11 на свободу та особисту недоторканість, яке охороняється та гарантується Конституцією України, із застосуванням фізичного насильства, посадив ОСОБА_11 на мотоцикл марки «ИЖ-Планета 5», д.н.з. НОМЕР_1 , під своїм керуванням.
Після цього, ОСОБА_9 , всупереч особистій волі ОСОБА_11 , а саме позбавивши її свободи вибору місця свого перебування та свободи переміщення, перевіз її до місця свого проживання, а саме: на територію домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де утримував ОСОБА_11 в умовах, які вона не мала змоги самостійно залишити, до 21 год 00 хв цього ж дня, а саме до звільнення її працівниками поліції.
Продовжуючи свої протиправні дії, близько 19 год 00 хв 02.09.2021, ОСОБА_9 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебував у себе по місцю проживання по АДРЕСА_1 , де в цей час у нього всупереч своєї волі знаходилась малолітня ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому, у ОСОБА_9 виник умисел, спрямований на вчинення сексуального насильства та зґвалтування малолітньої ОСОБА_11 .
Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_9 , користуючись тим, що ОСОБА_11 в силу малолітства не розуміла характеру вчинюваних із нею дій, посадив її на ліжко, що в одній з кімнат будинку та намагався зняти одяг із ОСОБА_11 , у цей час остання чинила опір ОСОБА_9 .. Після чого ОСОБА_9 застосовуючи фізичне та психологічне насильство надав ОСОБА_11 в руки його статевий член. Після чого, ОСОБА_9 ввів у ротову порожнину ОСОБА_11 свій статевий член та здійснив статевим органом зворотно-поступальні рухи.
Після чого, ОСОБА_9 положив ОСОБА_11 на ліжко, зняв із неї увесь одяг та почав своїм язиком облизувати тіло ОСОБА_11 , після чого ввів у піхву ОСОБА_11 пальці руки та здійснив ними зворотно-поступальні рухи.
В цей час, до будинку під'їхали працівники поліції, внаслідок чого ОСОБА_9 злякався та свої дії припинив.
Згідно висновку судово-медичного експерта №54 від 06.10.2021, при судово-медичному огляді ОСОБА_11 виявлено тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці підборіддя зліва та садна в ділянці переддвер'я піхви, які могли виникнути від дії тупого/их, твердого/их предмета/ів з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо 02.09.2021 і по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. (Наказ №6 від 17.01.1995 «Правила оцінки ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» п.2.3.5.). Тілесних ушкоджень в ділянці голови, шиї, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок не виявлено. Дівоча перетинка у ОСОБА_11 не ушкоджена. Не виключається можливість проведення статевих зносин (акту) без пошкодження дівочої перетинки.
Адвокат ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , на вирок суду подав апеляційну скаргу, якій просить виправдати обвинуваченого ОСОБА_9 за відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 6 ст. 152 та ч. 4 ст. 153 КК України.
Захисник мотивує свої вимоги тим, що відповідно до висновку молекулярно-генетичного дослідження № СЕ-19/102-21/13393-БД від 15.11.2021 на статевих органах потерпілої ОСОБА_11 не виявлено клітин з ядрами, що мають генетичне походження від обвинуваченого ОСОБА_9 , а на руках та в роті потерпілої не виявлено клітин ОСОБА_9 . Вказує на суперечливі показання потерпілої, дані під час досудового розслідування та в судовому засіданні. Стверджує, що незаконного позбавлення волі обвинуваченим потерпілої не було, адже вони були знайомі, потерпіла кілька разів приходила до нього додому.
В апеляційній скарзі прокурора порушується питання про скасування вироку через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання внаслідок м'якості. Вказує на невизнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_9 , дачу ним показів, які не відповідали обставинам кримінального правопорушення, відсутність пом'якшуючих обстави, вчинення злочинів в стані алкогольного сп'яніння. Просить призначити ОСОБА_9 покарання у виді довічного позбавлення волі.
Заслухавши суддю-доповідача, виступ обвинуваченого та захисника на підтримку своєї апеляційної скарги, прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги захисту та підтримав апеляційну скаргу сторони обвинувачення, вивчивши та перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апелянтів, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 6 ст. 152 та ч. 4 ст. 153 КК України, ґрунтуються на об'єктивно досліджених доказах, які всебічно і повно перевірені судом з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, яким суд дав належну оцінку.
Посилання захисника в апеляційній скарзі, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є непереконливими і спростовуються сукупністю наявних доказів.
Захисник посилається на висновок молекулярно-генетичного дослідження № СЕ-19/102-21/13393-БД від 15.11.2021, згідно якого на статевих органах потерпілої ОСОБА_11 не виявлено клітин з ядрами, що мають генетичне походження від обвинуваченого ОСОБА_9 . Однак, цим же висновком встановлено: ознаки клітин з ядрами, виявлених на наданих на дослідження зрізі нігтьової пластини з правої руки ОСОБА_9 (об'єкт № 11.1), трусах із написом «ИНСАН» (об'єкти № 16.2), змивах з обох рук потерпілої ОСОБА_11 (об'єкти №№ 17.1, 18.1), бюстгальтері чорного кольору (об'єкт № 23.3) збігаються між собою, є змішаними, належать двом особам та містять генетичні ознаки зразків букального епітелію підозрюваного ОСОБА_9 і потерпілої ОСОБА_11 .
Відсутність виявлених на статевих органах потерпілої ОСОБА_11 клітин ОСОБА_9 не може свідчити про відсутність зґвалтування. При цьому на піднігтьових пластинах ОСОБА_9 виявлені клітини ОСОБА_11 , що підтверджує її показання про обставини зґвалтування. Також, на руках потерпілої виявлено клітини ОСОБА_9 . Відсутність клітин ОСОБА_9 в роті потерпілої ОСОБА_11 можна пояснити природніми процесами їх залишення та зникнення.
Відмінності в показах потерпілої щодо обставин вчинених щодо неї злочинів пояснюються сприйняттям нею дійсності внаслідок малолітнього віку, психоемоційним станом та тривалим проміжком часу, який пройшов від події злочинів і судовим розглядом кримінального провадження. Педагог ОСОБА_12 в суді першої інстанції вказувала, що поведінка потерпілої свідчить про перенесений нею стрес.
Посилання захисника на недоведеність незаконного позбавлення волі та викрадення людини в силі дружніх стосунків між сім'ями обвинуваченого та потерпілої та пояснень свідків, що вони бачили як ОСОБА_9 віз потерпілу ОСОБА_11 на задньому сидінні мотоцикла, апеляційний суд вважає неспроможними.
Факт знайомства обвинуваченого та потерпілої не виключає склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, за ознаками незаконне позбавлення волі та викрадення людини, вчиненні щодо малолітнього.
З пояснень потерпілої вбачається, що ОСОБА_13 потягнув її за руку на мотоцикл під приводом забрати речі у нього вдома, не відпускав її додому, утримував силою.
Свідки вказували, що обличчя потерпілої мало зляканий вигляд. На момент припинення правопорушення двері будинку ОСОБА_9 були зачиненні. Потерпіла не могла самостійно залишити будинок.
Законний представник ОСОБА_14 , мати потерпілої, в суді першої інстанції пояснювала, що 02.09.2021 прийшла сусідка, повідомила, зі слів ОСОБА_15 , що обвинувачений повіз її доньку селом на мотоциклі на великій швидкості. Старша дочка взяла велосипед і поїхала шукати потерпілу. Зі слів доньки знає, що мотоцикл обвинуваченого стояв на подвір'ї, двері в будинку зачинені, ніхто не відкрив. Вона звернулася до поліції. Коли прийшла по місцю проживання обвинуваченого, донька вже знаходилась в автомобілі разом зі старостою села. Донька плакала, трусилась, казала, що обвинувачений розбив її телефон. У дитини була садна біля підборіддя, боліла голова та між ніжками в районі статевих органів. Згодом донька розповіла, що обвинувачений пропонував їй алкогольні напої, змушував роздягатися, облизував, вставляв статевий орган до рота, в піхву та робив поступальні рухи. Вона боялась обвинуваченого, останній погрожував вбивством, якщо не буде підкорятися і розповість комусь. Зі слів доньки знає, що обвинувачений спочатку заманював потерпілу сісти на мотоцикл під приводом забрати речі у них дома, потім примусив.
Докази, якими суд обґрунтував свій висновок про винність ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, є належними, достатніми та достовірними.
Аналіз матеріалів кримінального провадження свідчить, що судовий розгляд в кримінальному провадженні проведено з дотриманням кримінального процесуального закону, пояснення потерпілої та свідків узгоджуються між собою та з рештою доказів здобутих у справі.
З наведених підстав апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
Також колегія суддів вважає непереконливими доводи прокурора про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_9 призначено відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для її виправлення і попередження нових злочинів та відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів не знаходить даних, які б вказували на порушення судом вимог ст. 65 КК України при врахуванні обставин при призначенні покарання, тому посилання прокурора на м'якість призначеного покарання не можна визнати обґрунтованими.
Прокурором не доведено, що покарання призначене судом є недостатнім та не досягне мети кримінального покарання.
Суд першої інстанції призначив покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.
Будь-яких порушень кримінального процесуального закону, які могли б перешкодити суду повно й всебічно розглянути кримінальне провадження і постановити законне й обґрунтоване рішення, колегією суддів не встановлено.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, підстави для скасування або зміни вироку відсутні.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, суд
Апеляційні скарги прокурора ОСОБА_10 та адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22.02.2023 щодо ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 6 ст. 152, ч. 4 ст. 153 КК України, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців із дня її проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, з моменту отримання копії ухвали.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4