Справа № 127/16670/22
Провадження № 22-ц/801/782/2023
Категорія: 68
Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуменюк К. П.
Доповідач:Якименко М. М.
25 квітня 2023 рокуСправа № 127/16670/22м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача: Якименко М.М.,
суддів: Ковальчука О.В., Сала Т.Б.,
за участю секретаря судового засідання Луцишина О.П.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 лютого 2023 року, ухвалене суддею Вінницького міського суду Вінницької області Гуменюк К.П.,
У серпні 2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_1 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод у вихованні малолітньої дитини та встановлення способу участі у вихованні дитини.
Позовна заява мотивована тим, що позивачі є батьками ОСОБА_4 , який перебував у шлюбі із відповідачем ОСОБА_1 .
Від даного шлюбу у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька- онука позивачів - ОСОБА_5 .
Після розірвання шлюбу колишнє подружжя почало проживати окремо, а дитина залишилася проживати з матір'ю. З того часу ОСОБА_1 чинить перешкоди у спілкуванні з онукою, не дозволяє в повній мірі брати участь у її вихованні та проводити разом дозвілля. Між позивачами та відповідачем відсутнє взаєморозуміння, щодо часу та способу їхнього спілкування з онучкою.
Позивачі вказують, що у позасудовому порядку дійти згоди щодо участі у вихованні та побачень з онучкою, не вдається, оскільки останнім часом ОСОБА_1 ігнорує телефонні дзвінки. Позивачі мають намір та бажання бачити свою єдину онуку, брати участь у її вихованні та спілкуванні з нею, проводити разом дозвілля та підтримувати почуття спорідненості та родинного тепла. При цьому, незважаючи на вік ОСОБА_6 , вона щиро радіє зустрічі з позивачами.
Таке спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, оскільки спілкування дитини з бабусею та дідусем служитиме задоволенню життєво важливих психологічних потреб останньої. Вважають, що позбавлення бабусі та дідуся права на спілкування з онучкою може позбавити її родинних зав'язків, турботи та любові з нашого боку.
Позивачі проживають у квартирі, яку подарували сину, тобто забезпечені житлом, шкідливих звичок не мають, характеризуються позитивно за місцем проживання та місцем роботи, у їх сім'ї панують родинні та добрі відносини.
З підстав наведених вище, позивачі звернулись до суду із даним позовом.
В свою чергу відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, в якому вказує, що твердження позивачів щодо того, що відповідач чинить їм перешкоди у спілкуванні з онукою є неправдивими, не відповідають дійсності та є безпідставними. Дитина в силу свого віку та того, що рідко бачиться та спілкується з дідусем та бабусею, а дідусь та бабуся ніколи не виявляли особливого бажання спілкування з онукою, просто не має близького психоемоційного контакту з ними, не згадує та не запитує про них, позивачі ніколи не були близькими з дитиною, та не здійснювали догляду за дитиною, будь-яких доказів, які б підтверджували зворотне матеріали справи не містять. Взагалом вона не заперечує щодо спілкування дитини з позивачами, але той графі, який пропонують бабуся та дідусь, не відповідатиме інтересам дитини, яка є дуже маленькою.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 лютого 2023 року позов задоволено частково. Визначено наступний порядок участі діда ОСОБА_3 та баби ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з онукою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : 1.Перших 3 (три) місяці: зустрічі, з можливістю перебування дитини за місцем проживання/перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 або в іншому місці, за погодженням між сторонами, без присутності матері дитини:-кожного місяця, щопонеділка з 16:00 год. до 20:00 год.;-І та ІІІ субота щомісяця з 10:00 год. до 17:00 год.; 2.По завершенню 3 (трьох) місяців - зустрічі, з можливістю перебування дитини за місцем проживання/перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 або в іншому місці, за погодженням між сторонами, без присутності матері дитини:-у кожний перший та третій тиждень щомісяця в період з 12:00 год. суботи по 15:00 год. неділі, з ночівлею за місцем проживання/перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02 березня 2023 року стягнуто в рівних частках з позивачів на користь відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Не погодившись із рішенням відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині часткового задоволення позову скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити частково: визначити позивачам наступний порядок участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : - кожного місяця, щопонеділка з 16:00 год до 20:00 год з врахуванням стану здоров'я дитини, та зайнятості дитини, у дошкільному/шкільному закладі освіти та гуртках; - І та ІІІ субота щомісяця з 10:00 год до !7:00 год, з врахуванням стану здоров'я дитини та зайнятості дитини у дошкільному/шкільному закладі освіти та гуртках. Такий порядок був визначений органом опіки та піклування Вінницької міської ради. У решті позовних вимог відмовити. Стягнути з позивачів витрати понесені відповідачем на надання правової допомоги у суді апеляційної інстанції в розмірі 6000,00 грн.
В якості основних доводів скаржник зазначає те, що вона не проти участі діда та баби у вихованні та спілкуванні з онукою та погоджується із висновком Служби у справах дітей, вважає його обґрунтованим, та визначені в ньому способи участі у вихованні та спілкуванні з онукою такими, що сприятимуть поступовому налагодженню взаємовідносин між онукою та бабою, дідусем, оскільки дитина на даний час не має стійкого психоемоційного зв'язку з ними. Суд першої інстанції під час розгляду справи при визначені способу спілкування онуки з позивачами не врахував висновок органу опіки та піклування, не врахував вік дитини та особисту прихильність дитини. В свою чергу встановлений графік зустрічей порушує режим, відриває від нормального звичайного для дитини середовища та ситуації, яка склалась в країні. Крім того, позивач ОСОБА_3 через наявність ІІ групи інвалідності, не взмозі здійснювати догляд та виховання дитини, під час її перебування за місцем проживання позивачів.
В свою чергу позивачі подали відзив на апеляційну скаргу, в якому просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вказували , що розмір витрат на професійну правову допомогу є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих послуг.
Інший учасник справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Вінницької міської ради подала заяву, в якій просить розглянути справу у відсутність представника та вказала, що підтримує висновок ВК Вінницької міської ради.
Суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутність нез'явившихся осіб.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг та в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав
За змістом ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам рішення суду не відповідає.
Судом встановлено, що позивачі доводяться батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
18 лютого 2014 року син позивачів зареєстрував шлюб із ОСОБА_1 , який 19.01.2022 було розірвано.
Від даного шлюбу у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька, онука позивачів - ОСОБА_5 .
Позивачі проживають у квартирі АДРЕСА_1 , яка належить їхньому синові ОСОБА_4 .
Відповідно до характеристики від 20.07.2022, наданої директором ТОВ «ВІЛАРА», позивач ОСОБА_3 з 03 серпня 2021 року працює на посаді охоронника. За час роботи на даному підприємстві проявив себе як добросовісний та старанний працівник. Покладенні на нього обов'язки виконує якісно та у відповідності до посадової інструкції підприємства. Сумлінно дотримується правил внутрішнього трудового розпорядку. Доходи позивача в даному підприємстві за період з серпня 2021 року по грудень 2021 року склали 40 027 грн. 45 коп.
З характеристики від 22 липня 2022 року, наданої т.в.о. Відділу № 1 у м. Вінниці УДМС у Вінницькій області слідує, що позивач ОСОБА_2 працює на посаді головного спеціаліста відділу. Загальний стаж на займаній посаді 10 років. За час роботи зарекомендувала себе з позитивної сторони, як відповідальний і дисциплінований працівник. Уважна, відповідальна, працездатна та дисциплінована. Уміє раціонально планувати й організовувати власну діяльність, акумулювати необхідну інформацію та виділяти головне. Проявляє принциповість. В колективі користується авторитетом серед працівників. Подільчива, схильна до надання взаємодопомоги та взаємовиручки. Загальна сума доходу ОСОБА_2 за період з січня 2022 року по червень 2022 року склала 121 864 грн. 98 коп.
Відповідно до медичних довідок про проходження обов'язкового попереднього та періодичного психіатричних оглядів та сертифікатів про проходження профілактичного наркологічного оглядів у ОСОБА_8 та ОСОБА_2 психіатричні та наркологічні протипоказання відсутні.
ОСОБА_5 , відвідує групу № 5. Мати сумлінно відноситься до батьківський обов'язків. Сприяє всебічному розвитку дитини. Добросовісно виконує правила внутрішнього розпорядку, дотримується орієнтовного розподілу діяльності дитини протягом дня. Дитина завжди охайна, доглянута, не конфліктна. Також, ОСОБА_5 у період з 01 вересня 2022 року відвідує гурток з підготовки до школи і художню студію при ГО «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ СІМЕЙНИЙ АЛЬЯНС» за розкладом понеділок і середа з 17:00 год. до 19:00 год., що підтверджується довідками.
Згідно висновку від 29 вересня 2022 року орган опіки та піклування Вінницької міської ради вважає за доцільне визначити наступні способи участі баби ОСОБА_2 та ОСОБА_9 у виховані та спілкуванні з внучкою, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : щопонеділка щомісяця з 16:00 год. до 20:00 год.; І, ІІІ субота щомісяця з 10:00 год. до 17:00 год.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що незважаючи на складні стосунки між сторонами, регулярне спілкування позивачів з онукою не лише не перешкоджатиме їй нормальному розвитку і вихованню, а і буде сприяти цьому, оскільки роль родичів старшого покоління у вихованні дітей є надзвичайно важливою. При цьому налагодження спілкування онуки з дідом та бабою /позивачами/ певною мірою залежить та має забезпечуватись відповідачем, яка є найбільш близькою людиною у житті дитини та має для доньки значний авторитет.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
Відповідно до статей 3, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ст. 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Тлумачення частини другої та третьої статті 257 СК України свідчить, що законодавець визначив механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов'язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Згідно статті 263 СК України спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 СК України.
Відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, орган опіки та піклування подає письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Частиною шостою статті 19 СК України передбачено, що суд може не погодитися із висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Висновок органу опіки і піклування має базуватися на достовірній інформації про усі фактичні обставини, які можуть мати істотне значення, та ретельному їх з'ясуванні.
Так, в справі наявний висновок від 29 вересня 2022 року органу опіки та піклування Вінницької міської ради, в якому визначено наступні способи участі баби ОСОБА_2 та ОСОБА_9 у виховані та спілкуванні з внучкою, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : щопонеділка щомісяця з 16:00 год. до 20:00 год.; І, ІІІ субота щомісяця з 10:00 год. до 17:00 год.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції не дав належної оцінки даному висновку, не мотивував у рішенні, чому він не приймається до уваги.
Вінницький апеляційний суд вважає, що визначений порядок і спосіб участі позивачів у вихованні і спілкуванні з онукою сприятиме поступовому налагодженню взаємовідносин позивачів із онукою та відповідатиме інтересам дитини.
Однак визначений у висновку органу опіки та піклування спосіб обов'язково має здійснюватися з урахуванням стану здоров'я та зайнятості дитини у дошкільному/шкільному закладі освіти та гуртках, що відповідатиме інтересам дитини.
З матеріалів справи слідує, що відповідач не проти участі діда та баби у вихованні та спілкуванні з онукою.
В свою чергу, суд першої інстанції визначаючи порядок і спосіб участі позивачів у вихованні і спілкуванні з онукою, зокрема відібрання малолітньої дитини від матері на 2 доби, не врахував інтереси дитини, зокрема вік дитини, оскільки в такому ранньому віці дитина буде розлучатися із матір'ю, що негативно може вплинути на емоційний та психологічний стан дитини.
Колегія суддів звертає увагу, що на даний час в Україні триває воєнний стан, і питання безпеки життя, здоров'я та емоційний стан дитини, є вкрай важливими.
Тому, позивачами не доведено та не обґрунтовано таку виключну необхідність, яка б потребувала відібрання дитини від матері на ніч протягом 2 вихідних днів двічі у місяць.
Як зазначив в своїй постанові Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2023 року по справі №208/4682/20 (провадження №61-11294св22): «визначаючи способи участі баби та діда у спілкуванні та вихованні онука, потрібно надавати системну оцінку фактам та обставинам, які впливають на ухвалення рішення, зокрема, суд передусім повинен враховувати інтереси дитини, які не завжди можуть відповідати її бажанням, а також вік, стан здоров'я, психоемоційний стан дитини».
Таким чином, апеляційний суд зазначає, що по даній категорії справ, перш за все, слід керуватись інтересами самої дитини.
З урахуванням наведених обставин, колегія суддів вважає, що визначений судом спосіб спілкування онуки з дідусем та бабусею, без врахування висновку органу опіки та піклування, порушує режим дитини та відриває від нормального звичайного для дитини середовища.
Колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, оскільки визначений порядок і спосіб участі позивачів у вихованні і спілкуванні з онукою сприятиме поступовому налагодженню взаємовідносин позивачів із онукою, що в свою чергу сприятиме якнайкращим інтересам дитини.
Відтак, при вирішенні спору, судом не було враховано всі обставини справи та не надано оцінку усім належним доказам, зокрема висновку органу опіки та піклування.
Доводи апеляційної скарги в цій частині є вагомими та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції.
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 6000,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.
Вирішуючи питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу необхідно виходити із положень ст. 137 ЦПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд має з'ясувати склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Відповідно до роз'яснень п. 48 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до договору про надання правової допомоги від 07.03.2023 (а.с. 200) професійну правничу допомогу відповідачу в суді надавала адвокат Тетерева-Родюк І.О, повноваження якої підтверджуються, ордером серії АВ № 1067147 від 13.03.2023 (а.с. 203).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідач надала суду договір від 07.03.2023; акт приймання передачі виконаних робіт від 07.03.2023 (а.с. 202) та дублікат квитанції на суму 6000,00 грн. (а.с. 201).
Згідно акту адвокатом були надані наступні послуги: - замовлення рішення суду, його отримання, консультування клієнта та формування правової позиції - 2 год; - підготовка апеляційної скарги 4 год.
Загальна кількість витрачених годин на професійну правову допомогу складає 6 годин, вартість послуг відповідно до договору складає 1000,00 грн за 1 год.
Колегія суддів наголошує на тому, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
В свою чергу, з урахуванням конкретних обставин, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Водночас, відповідно до положення ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має врахувати: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру.
При цьому, позивачі у відзиві на апеляційну скаргу вказали, що витрати на професійну правову допомогу в розмірі 6000,00 грн, є неспівмірними із складністю справи та обсягу наданих послуг.
Тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи, апеляційний суд прийшов до висновку, що відшкодування понесених відповідачем адвокатських витрат за надані послуги адвокатом, як замовлення рішення суду, його отримання, консультування клієнта та формування правової позиції, є витратами, які не повністю відповідають критеріям розумності та співмірності, а тому розмір таких витрат є необґрунтованим.
Ч.4 ст.137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу повинен бути співмірним із рядом критеріїв, які визначені ч.4 цієї статі.
Ураховуючи критерій реальності адвокатських витрат, характер виконаної адвокатом роботи, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, керуючись принципами справедливості та верховенства права, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню, тому з позивачів на користь відповідача підлягають стягненню в рівних частках судові витрати судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 гривень за чотири години роботи, за виключенням 2 годин, які включають у себе замовлення рішення суду, його отримання , консультування відповідача та формування правової позиції. На переконання апеляційної інстанції зазначені дії не є наданням професійної правової допомоги, а тому відшкодуванню не підгягають
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми процесуального та матеріального права, його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування рішення в частині задоволених позовних вимог з ухваленням в цій частині нового про часткове задоволення позову. В решті позовних вимог відмовити.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин з позивачів на користь відповідача підлягають стягненню в рівних частках судові витрати по сплаті останньою судового збору при зверненні до суду з апеляційною скаргою у розмірі 1488,60 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382-384, 389 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 лютого 2023 року в частині задоволених позовних вимог скасувати, ухвалити в цій частині нове, яким позов задовольнити частково.
Визначити наступний порядок участі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 :
- кожного місяця, щопонеділка з 16:00 год. до 20:00 год. з врахуванням стану здоров'я дитини та зайнятості дитини, у дошкільному/шкільному закладі освіти та гуртках;
- І та ІІІ субота щомісяця з 10:00 год. до 17:00 год. з врахуванням стану здоров'я дитини та зайнятості дитини, у дошкільному/шкільному закладі освіти та гуртках.
У задоволені решти позовних вимог відмовити.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1488,60 гривень.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 гривень.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 28 квітня 2023 року.
Головуючий М.М. Якименко
О.В. Ковальчук
Т.Б. Сало