Житомирський апеляційний суд
Справа №272/722/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.422-1 КПК України Доповідач ОСОБА_2
19 квітня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Попільнянського районного суду Житомирської області від 29 березня 2023 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 до 27 травня 2023 року,-
встановила:
Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 29 березня 2023 року задоволено клопотання прокурора та продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_6 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, до 27 травня 2023 року включно.
Суд дійшов висновку, що є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , а застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить можливість запобігання ризикам, визначених статтею 177 КПК України, належну процесуальну поведінку обвинуваченого та проведення судового розгляду у розумні строки.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою скасувати.
Зазначає, що висновки суду про необхідність застосування щодо нього вказаного запобіжного заходу не відповідають фактичним обставинам справи, а ризики передбачені ст. 177 КПК України стороною обвинувачення не доведені.
Вважає, що продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є незаконним.
Відповідно до ч.4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Про час та місце розгляду скарги учасники судового провадження належним чином повідомлені. Захисник ОСОБА_7 та прокурор ОСОБА_8 до початку розгляду скарги направили клопотання про проведення апеляційного розгляд без їхньої участі, обвинувачений ОСОБА_6 клопотання про розгляд апеляційної скарги за його участю не заявляв.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд без участі сторін.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В провадженні Попільнянського районного суду Житомирської перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.187, ч.3 ст. 185 КК України та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 309 КК України.
29 березня 2023 року в судовому засіданні суду першої інстанції під час розгляду вказаного кримінального провадження, в порядку ст.331 КПК України, було розглянуто клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 .
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа.
Згідно вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою та обґрунтовано прийшов до висновків про існування обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою. Судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися й виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою.
Колегія суддів вважає, що при розгляді питання щодо обрання чи продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати і серйозність звинувачення та ризик втечі обвинуваченого. Крім цього, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Судом враховано фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч.3 ст.185 КК України, які відповідно до ч.5 ст.12 є тяжкими злочинами, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який раніше неодноразово судимий, не працює, немає постійного джерела доходів, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу обвинуваченого вказує на обґрунтованість продовження щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обставини вчинення кримінальних правопорушень у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , їх тяжкість, суворість можливого покарання, дані про особу обвинуваченого свідчать, що ризики, які слугували підставою для обрання їм запобіжного заходу не зменшилися та до цього часу продовжують існувати та унеможливлюють застосування до нього менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи апелянта щодо зміни запобіжного заходу на більш м'який, належно з'ясував обставини, які мають значення для вирішення питання продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_6 .
Також, колегія суддів зважає і на те, що на даний час в Україні введено воєнний стан, що також є відповідним ризиком, який з врахуванням даних про особу обвинуваченого, характером злочинів у яких він обвинувачується додатково свідчить про правильність висновків суду, оскільки в зазначених умовах здійснення контролю за обвинуваченим правоохоронними органами, в разі застосування до нього інших більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі домашнього арешту є ускладненим.
Таким чином, вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою останньому та неможливості застосування менш суворого запобіжного заходу.
Можливості витребування у суду першої інстанції матеріалів кримінального провадження, надання оцінки доказам на підтвердження обвинувачення при перевірці ухвали суду про продовження запобіжного заходу процесуальний закон апеляційному суду не надає.
За змістом ч.2 ст. 422-1 КПК України, при перевірці обставин, які підтверджують наявність ризиків, які стали підставою для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд витребує відповідну ухвалу суду та клопотання прокурора.
Питання щодо відмови від захисника чи його заміни при розгляді кримінального провадження по суті обвинувачення здійснюється судом у провадженні якого перебуває кримінальне провадження за правилами визначеними ст. 54 КПК України, обвинувачений, в разі незгоди з позицією захисту вправі укласти угоду з іншим захисником.
Підстав вважати, що при розгляді клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_6 захисник ОСОБА_7 діяв всупереч інтересів клієнта чи неефективно здійснював його захист апеляційний суд не вбачає, оскільки це не підтверджується журналом судового засідання, відповідно до якого захисник заперечував щодо клопотання прокурора, просив застосувати домашній арешт.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування або зміни ухвали суду колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Попільнянського районного суду Житомирської області від 29 березня 2023 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 до 27 травня 2023 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: