Справа 362/3982/20 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2136/2023 Доповідач у ІІ інстанції ОСОБА_2
Іменем України
18 квітня 2023 року м.Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі- ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_7 та прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 на вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2022 року, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Серебрія, Могилів - Подільського району, Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого з його слів за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 20.09.1996 року за ч. 3 ст. 140 КК України (в ред. 1960 року) до позбавлення волі на строк 3 роки, з застосуванням ст. 46-1 КК України (в ред. 1960 року) виконання вироку відстрочено на 1 рік;
- вироком Київського районного суду м. Одеси від 01.02.1999 року за ч. 3 ст. 140 КК України (в ред. 1960 року) до позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією майна, який 06.04.1999 року змінено ухвалою Одеського обласного суду та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
- вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28.09.2001 року за ст. ст. 81 ч. 2, 17, 81 ч. 2, 70 КК України (в ред. 1960 року) до 3 років позбавлення волі;
- вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13.02.2002 року за ч. 1 ст. 289, 71 КК України до 3 років та 6 місяців позбавлення волі, звільнений від відбування покарання 22.10.2003 року умовно-достроково на 1 рік, 8 місяців та 4 дні позбавлення волі на підставі постанови Пісчанського районного суду Вінницької області;
- вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 04.12.2009 року за ч. 2 ст. 187, 71 КК України до 7 років та 7 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений з місця позбавлення волі 23.03.2012 року;
- вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 06.12.2012 року за ч. 2 ст. 263 КК України до 4 місяців арешту, звільнений 05.04.2013 року по відбуттю строку покарання;
- вироком Малинівського районного суду м. Одеси від 23.02.2015 року за ч. 1 ст. 121 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.05.2018 року у відповідності до ст. 82 КК України пом'якшено покарання на обмеження волі строком на 3 роки 17 днів; ухвалою Ширяєвського районного суду Одеської області від 01.08.2019 року звільнений умовно-достроково від відбування покарання на строк 1 рік 8 місяців та 9 днів обмеження волі, -
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 121, ч.2 ст. 187 КК України,
та за апеляційною скаргою прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2022 року про виправлення описки у вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2022 року,
Вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2022 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 121 КК України і призначено йому покарання:
- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 122 КК України у виді 3 років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 121 КК України у виді 8 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначено ОСОБА_8 покарання у виді 8 років позбавлення волі.
На підставі п. 4 ст. 81, ч. 1 ст. 71 та п.«б» п.1 ч. 1 ст. 72 КК України, шляхом часткового складання покарання, призначеного в даному кримінальному провадженні, та невідбутої частини покарання у виді 1 року 8 місяців 9 днів обмеження волі, яке відповідно до ст. 72 КК України становить 10 місяців 4 дні позбавлення волі, у зв'язку з умовно-достроковим звільненням ОСОБА_8 від відбування покарання згідно ухвали Ширяєвського районного суду Одеської області від 01.08.2019 року, остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі.
Зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_8 термін його попереднього ув'язнення, а саме - з 06.05.2020 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Строк відбування ОСОБА_8 покарання ухвалено обраховувати із дня набрання вироком законної сили.
Цим же вироком ухвалено рішення щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.
Крім того, ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2022 року виправлено описку, допущену в третьому абзаці резолютивної частини вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2022 року, а саме: замінено словосполучення «часткового складання» на словосполучення «часткового приєднання».
За вироком суду ОСОБА_8 визнаний винним у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України; в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілої, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України; умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_8 , в перших числах травня 2020 року, знаходячись у кв. АДРЕСА_3 , маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, що належить потерпілій ОСОБА_11 , із тумбочки в спальній кімнаті будинку, шляхом вільного доступу, повторно таємно викрав телевізор марки «Panasonic» TC-14SV10S, чорного кольору вартість якого складає 800 гривень та кухонні приладдя, які знаходились на кухонному столі, загальною вартістю 805 гривень 34 копійки.
В подальшому ОСОБА_8 викрадені речі виніс за межі будинку та продав їх, спричинивши ОСОБА_12 , матеріальної шкоди на загальну суму 1 605 (одну тисячу шістсот п'ять) гривень 35 копійок.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_8 , 05.05.2020 року, у вечірній час перебуваючи разом із ОСОБА_13 в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , де між ними відбувся конфлікт, в ході якого у ОСОБА_8 виник прямий умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_13 умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження.
Реалізуючи свій прямий умисел на спричинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у виді заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження та бажаючи їх настання з мотиву неприязних відносин, які склалися в ході вище вказаного конфлікту ОСОБА_8 умисно наніс ОСОБА_13 три удари обухом сокири по тулубу, кулаками рук і правою ногою удари в обличчя, голову та тулуб заподівши йому тілесні ушкодження: синці на обличчі, синець лівого плечового суглобу, рани потиличної ділянки голови, струс головного мозку, переломи 7-9 ребер зліва, лівобічний пневмоторакс, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, оскільки перелом ребер викликав тривалий розлад здоров'я.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 06.05.2020 року, в ранковий час доби, ОСОБА_8 перебував разом з ОСОБА_14 в приміщенні будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 де між ними відбувся конфлікт, в ході якого у ОСОБА_8 виник прямий умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_14 умисного тяжкого тілесного ушкодження.
Реалізовуючи свій прямий умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_14 умисного тяжкого тілесного ушкодження, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у виді заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілій та бажаючи їх настання, маючи на меті заподіяння тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_14 , з мотиву неприязних відносин, які склались у ході вищевказаного конфлікту, ОСОБА_8 умисно наніс тупим твердим предметом (предметами) удари в грудну клітку та праву кисть потерпілої ОСОБА_14 .
В результаті вказаних протиправних дій зі сторони ОСОБА_8 , о 14 год. 40 хв., ІНФОРМАЦІЯ_2 року, бригадою швидкої медичної допомоги було констатовано ознаки біологічної смерті ОСОБА_14 .
В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок скасувати, а справу направити на нове досудове розслідування або обмежити його відбутим строком покарання. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що будь-які прямі докази у справі відсутні, а також відсутні свідки, які щось бачили, конфліктів з потерпілою ОСОБА_15 у нього не було і він її не займав, а навпаки захищав її від ОСОБА_16 , який вдарив її по обличчю. Вказує, що працівники поліції, які прибули на місце вчинення злочину, не викликали швидку допомогу, що потягло за собою смерть потерпілої, яка у відділенні поліції від госпіталізації відмовилась. Вказує, що слідчий експеримент проводився під тиском працівників поліції. Зазначає, що ніхто зі свідків його не описував за зовнішністю, а називали тільки ім'я ОСОБА_17 . Також зазначає, що не встановлено точне місце вчинення злочину та дата. Крім того, апелянт вказує, що заявляв відвід судді в першій інстанції, який було проігноровано.
В апеляційній скарзі захисник просить вирок щодо ОСОБА_8 скасувати, а кримінальне провадження закрити у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник вказує, що щодо епізоду таємного заволодіння майном потерпілої ОСОБА_11 , допитаний в судовому засіданні обвинувачений дав цілком логічні та послідовні пояснення щодо цих обставин, та вказав, що умислу на таємне викрадення чужого майна не мав, речі належні потерпілій не збував. Вказує, що докази на підтвердження цих обставин в судовому засіданні не досліджувались, а відтак висновки суду щодо цієї обставини є припущенням. Зазначає, що з пункту приймання речі працівниками поліції не вилучались, допитаний свідок ОСОБА_18 ймовірний приймальник металобрухту, показав, що обвинуваченого бачить вперше, що один свідок ОСОБА_19 показав, що бачив двох пияк, які тягнули пральну машину, втім серед них ОСОБА_8 не було. Даним показам свідків не надана належна оцінка.
Також захисник вказує, що згідно висновку судово-медичної експертизи трупа потерпілої ОСОБА_15 , саме в комплексі наявні в потерпілої тілесні ушкодження та сильне алкогольне сп'яніння, призвело до трагічних наслідків. При цьому, присутні під час огляду місця події очевидці вказували, що швидка неодноразово викликалась для надання допомоги потерпілій ОСОБА_15 , проте з невідомих причин, залишала місце виклику без негайної госпіталізації потерпілої до медичного закладу.
Апелянт вказує, що досліджений висновок експерта ОСОБА_20 вказує на те, що смерть потерпілої констатована о 14 год. 40 хв., при цьому з моменту отримання всіх тілесних ушкоджень до моменту смерті міг пройти досить великий проміжок часу (до кількох годин). Разом з тим, цього ж дня в період часу з 11.05 год. до 11.30 год. за участю потерпілої ОСОБА_11 проводився огляд місця події, під час якого і було виявлено ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , а відтак обвинувачення в частині спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_15 за обставин, викладених у вироку, має значні протиріччя.
Крім того, апелянт вказує, що досліджений судом доказ Т.3 а.с.23 «протокол огляду предметів» є недопустимим доказом, оскільки цей документ містить виправлення щодо дати його складання, окрім того, проведення цієї процесуальної дії проводилось у відсутність понятих, без жодної ідентифікації та приналежності об'єктів огляду до вказаного кримінального правопорушення, в тому числі причетності обвинуваченого ОСОБА_8 до вказаних речей.
Доказ Т.3 а.с.29 «постанова про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи», складена прокурором ОСОБА_21 , разом з цим повноважень даної процесуальної особи на прийняття відповідного рішення в матеріалах справи немає, що ставить під сумнів його законність. Протокол отримання зразків для експертизи датований 06.05.2020, згідно якого ця процесуальна дія тривала з 23 год. 55 хв. до 00 год. 10 хв., тобто ця дія розпочалась за півтори доби до початку досудового розслідування, а відтак не могла проведена в процесуальний спосіб, відповідно до ст. 214 КПК України.
Щодо допиту потерпілого ОСОБА_16 , то він однозначно повідомив суду, що ані переломів у нього не було, голова розбита не була, в лікарню не звертався, де подівся його телефон не пам'ятає, а про грошові кошти повідомляв не впевнено.
Отже, захисник вказує, що належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_22 у вчиненні ряду кримінальних правопорушень не надано. З дослідженого висновку експерта №10-1223 від 28.08.2020 вбачається, що на ймовірному знарядді злочину, крові чи епітелію обвинуваченого не виявлено, разом з цим, виявлено ознаки крові ОСОБА_15 та генетичні ознаки букального епітелію ОСОБА_16 .
В апеляційній скарзі на вирок прокурор просить його змінити в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, виключивши з резолютивної частини вироку посилання на ч.1 ст. 71 КК України, саме з шляхом часткового складання покарання, яке вказаною нормою не передбачено, на часткове приєднання невідбутої частини покарання, а також зарахувати термін попереднього ув'язнення з 06.05.2020 до 07.11.2023 за один день позбавлення волі та відбування покарання рахувати з дня винесення вироку, а саме з 08.11.2022.
В апеляційній скарзі на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2022 року прокурор просить її скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вказує, що суд в ухвалі про виправлення описки, фактично змінив вирок в резолютивній частині, порушивши таким чином принцип незмінності судового рішення та перебравши на себе виключне повноваження суду апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, думки обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника і заперечували проти апеляційних скарг прокурора, думку прокурора, яка підтримала апеляційні скарги прокурора та заперечували проти апеляційних скарг обвинуваченого та захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених процесуальним законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_8 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України; в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілої, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України; умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, за обставин, викладених у вироку, обґрунтовані сукупністю досліджених в судовому засіданні й наведених у вироку доказів, яким суд дав належну оцінку.
Зокрема, винуватість ОСОБА_8 у вчинених кримінальних правопорушеннях підтверджується показаннямипотерпілого ОСОБА_13 , який пояснив, що він не пам'ятає дату і час коли він у м. Василькові на автобусній зупинці до смт. Калинівка зустрів ОСОБА_8 , який запросив його поїхати з ним до його знайомої. Після придбання горілки вони із ОСОБА_8 на таксі поїхали до будинку, що знаходиться поблизу вул. Петровського м. Василькова. Коли вони приїхали до будинку та зайшли в нього, там знаходилась дівчина. Потім всі вони сіли до столу і вживали спиртне. Коли спиртне було випито, він дав гроші ОСОБА_8 , який ще придбав горілки, яку вони всі розпили. Він хотів йти додому, але ОСОБА_8 запропонував йому залишитися, на що він погодився. Вранці в кімнату, де він відпочивав, зайшов ОСОБА_8 , який дав йому чарку з горілкою, яку він випив, а потім приніс йому ще одну чарку горілки. Через деякий час ОСОБА_8 повернувся до нього в кімнату, тримаючи сокиру і намагався нанести удар по голові, але він підставив руку. Далі він втратив свідомість і не пам'ятає, що відбувалося. Через деякий час до будинку приїхали працівники поліції, які їх всіх трьох доставили до відділу поліції. Дівчина, яка знаходилася в будинку, відпочивала в іншій кімнаті і коли приїхали працівники поліції, він бачив, що вона була порубана. Співробітники поліції викликали медичну допомогу, але дівчина відмовилася від госпіталізації. Коли вони знаходилися в поліції, то дівчина померла.
З пояснень потерпілої ОСОБА_11 , що вона являється власницею кв. АДРЕСА_3 . В квітні 2020 року вона знаходилася на стаціонарному лікуванні в лікарні, а тому попросила свою знайому ОСОБА_23 періодично наглядати за її будинком. На початку травня 2020 року ОСОБА_23 повідомила їй про знаходження в її будинку невідомих осіб та викликала працівників поліції. Вона також приїхала з лікарні до себе додому і побачила в будинку безлад, невідомих їй жінку та чоловіка. При огляді квартири вона побачила наявність слідів крові та відсутність телевізора і кухонного посуду. ОСОБА_23 їй розповіла про те, що коли вона зайшла до будинку, то побачила там жінку, яка лежала на дивані із тілесними пошкодженнями. Жінка, що знаходилася на дивані розповіла ОСОБА_23 про те, що її побив чоловік на ім'я ОСОБА_17 . В подальшому вона із працівниками поліції забрала свій кухонний посуд у чоловіка, який займається прийомом металу по АДРЕСА_4 .
З пояснень свідка ОСОБА_23 вбачається, що її знайома ОСОБА_11 залишила їй а ключ від свого будинку по АДРЕСА_5 та попросила її наглядати за будинком. В один із днів вона прийшла до вказаного будинку і зайшовши в середину побачила в там безлад та сліди крові, на столі була випивка, а в одній із кімнат вона була невідома їй жінка, яка була побита із слідами крові на тілі і без одягу лежала на дивані. Вона запитала у жінки, що вона тут робить і хто її так побив на що та відповіла, що в м. Василькові вона познайомилась із чоловіком на ім'я ОСОБА_17 , який її привів у будинок і говорив їй, що він знімає квартиру в цьому будинку і що це він її побив. Також на її запитання жінка їй сказала, що чоловік на ім'я ОСОБА_17 , який її побив, пішов з будинку, замкнувши її в середині. В цій же кімнаті знаходилась сокира. В другій кімнаті був чоловік на ім'я ОСОБА_24 , якого вона часто бачила в парку Венеція м. Василькова , який також був побитий. Вона у нього запитала, що він тут робить, на що той відповів, що вони з ОСОБА_17 випивали, а потім ОСОБА_17 його побив. Після цього вона вийшла із будинку та зателефонувала своїм знайомим, які допомогли викликати поліцію, а також вона зателефонувала ОСОБА_11 . Працівники поліції, які оглядали місце події, забрали до поліції невідому їй жінку та ОСОБА_24 .
Свідок ОСОБА_19 пояснив, що він проживає по АДРЕСА_6 і його сусідкою являється потерпіла ОСОБА_11 . Йому відомо про те, що відбулася крадіжка із будинку ОСОБА_11 . При цьому він бачив, як двоє чоловіків намагалися винести за межі домоволодіння ОСОБА_11 стару пральну машину. Чоловіки перебували в нетверезому стані. Інших обставин у даному кримінальному провадженні йому не відомо.
Свідок ОСОБА_18 пояснив, що він проживає по АДРЕСА_7 . Він вже не пам'ятає коли до нього прийшли працівники поліції разом із потерпілою ОСОБА_11 , які вилучили кухонний посуд, а саме металеві каструлі, ложки, виделки, тощо.
Свідок ОСОБА_26 пояснив, що у травні 2020 року йому стало відомо, що ОСОБА_14 загинула, 13.05.2020 року він знайшов ОСОБА_14 у морзі Васильківського ЦРЛ, після чого організував її поховання. У хірургічному відділенні Васильківського ЦРЛ він відвідував потерпілого ОСОБА_27 , який не задовго до смерті ОСОБА_14 спілкувався з нею та із обвинуваченим. ОСОБА_27 йому розповідав, що його побив обвинувачений, із яким вони розпивали спиртні напої, а після того, як він ліг відпочивати, то в кімнату до нього зайшов із сокирою обвинувачений та намагався нанести йому удари в область голови, але він втратив свідомість і не пам'ятає далі, що відбувалось. Також він сказав, що в нього мали місця переломи ребер. Крім того, ОСОБА_24 йому повідомив, що він чув, як в іншій кімнаті кричала ОСОБА_28 . Коли він забирав ОСОБА_28 із моргу, то бачив на одній із рук отвір та поламані пальці, один бік на тілі ОСОБА_28 був синюшного кольору.
Показання потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 та ОСОБА_26 є послідовними, логічними, містять відомі їм обставини кримінального провадження, які суд першої інстанції безпосередньо сприймав під час судового засідання, та узгоджуються між собою.
Крім того, показання потерпілих та свідків повністю підтверджуються іншими, долученими до матеріалів кримінального провадження і безпосередньо дослідженими під час судового розгляду доказами, які доповнюють один одного та в своїй сукупності та підтверджують винуватість ОСОБА_8 у вчинених ним кримінальних правопорушеннях.
Зокрема, з протоколу та дослідженого відеозапису слідчого експерименту, проведеного 08.05.2020 року із ОСОБА_8 в присутності захисника ОСОБА_29 та потерпілої ОСОБА_11 , ОСОБА_8 на місці події, а саме в кв. АДРЕСА_3 , під час проведення слідчого експерименту з ним, останній розповів та показав, що знаходячись в м. Василькові, він познайомився із ОСОБА_30 , який повідомив йому адресу будинку де можна буде проживати і він знайшов цей будинок, в якому викруткою віджав пластикове вікно та через нього проник до будинку, в якому він знайшов ключі від замка вхідних дверей. В будинку він проживав 2-3 дні. В центрі м. Василькова він зустрів жінку на ім'я ОСОБА_31 , та придбавши горілки вони пішли до будинку, де розпивали спиртне. Коли закінчилися гроші, він взяв в будинку телевізор чорного кольору марки «Панасонік», який поніс до ломбарду, але його в нього не прийняли. Після цього, він зустрів хлопця на ім'я ОСОБА_24 , який придбав в нього телевізор за 36 гривень, на виручені гроші він придбав горілку. Потім в центрі м. Василькова він зустрів чоловіка на ім'я ОСОБА_24 , якого він запросив до будинку, в якому він тимчасово проживав. В будинку разом із ОСОБА_32 і ОСОБА_24 вони розпивали спиртне, який він придбав. Оскільки, грошей на придбання спиртного не було, в будинку на кухні він взяв посуд, який відніс до приймальника металу і продав його. 05.05.2020 року ввечері він разом із ОСОБА_32 і ОСОБА_24 знаходилися в будинку. ОСОБА_24 став ображати ОСОБА_33 , а тому він наніс удар ОСОБА_24 в груди, а коли той упав бив його руками і правою ногою. Після цього вони із ОСОБА_32 пішли, щоб придбати горілки, а коли повернулися, то ОСОБА_24 спав. Потім він сказав ОСОБА_34 , що потрібно залишити даний будинок, але вона відмовилася, а тому він наніс їй удари, але не значні. При цьому ОСОБА_31 справила природні потреби, а тому він повів її до ванни, щоб вона помилася. Ці обставини свідчать, що при побитті ОСОБА_8 потерпілої вона відчувала сильний фізичний біль, що призвело до справляння природних потреб (т. 2 а.с.230-236).
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий експеримент проводився у відповідності до вимог Закону, за участю захисника та у присутності понятих, протокол підписаний обвинуваченим та захисником без жодних зауважень та доповнень, а отже доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 про те, що слідчий експеримент проводився під тиском працівників поліції є безпідставними.
З протоколу та дослідженого відеозапису слідчого експерименту від 06.05.2020 року проведеного із потерпілим ОСОБА_13 , останній показав, що 05.05.2020 року, у вечірній час він пішов до нічного магазину, який знаходиться поблизу Центральної аптеки м. Василькова, щоб придбати пива. Там до нього підійшов незнайомий йому раніше чоловік, ім'я якого як йому пізніше стало відомо - ОСОБА_17 , який сказав, що він винаймає кімнату в одному із будинків і запросив його до себе. Він пропонував піти до нього, але той чоловік сказав, що в нього дома закрита ОСОБА_35 . На таксі вони поїхали до будинку по АДРЕСА_8 . Коли вони зайшли в будинок, то там знаходилась ОСОБА_35 . Втрьох вони розпили пляшку горілки, а потім ще 1,5 л. горілки. Він хотів йти до дому, але ОСОБА_17 запропонував йому залишитись ночувати в будинку і він ліг спати в одній із кімнат будинку. Вранці до нього в кімнату зайшов ОСОБА_17 , тримаючи чарку горілки, яку він випив, потім ОСОБА_17 приніс йому ще чарку, яку він також випив, а через деякий час ОСОБА_17 зайшов в кімнату тримаючи в лівій руці ніж, а в правій сокиру та сказав йому щоб він вибирав. Він запитав у ОСОБА_17, що сталося, але той йому нічого не відповів та наніс йому три удари обухом сокири в область грудей та один удар в область голови, але він від цього удару захистився рукою. Після цього він втратив свідомість, коли він прийшов до свідомості, то виявив, що в нього відсутній мобільний телефон та гроші. Також він вказав, що свій мобільний телефон він давав у користування ОСОБА_17, який той віддав йому на наступний день (т. 3 а.с.35-39).
Пояснення потерпілого ОСОБА_13 в суді першої інстанції та під час слідчого експерименту в повній мірі узгоджуються з поясненнями, даними обвинуваченим ОСОБА_8 під час слідчого експерименту.
З висновку експерта № 145 від 02.06.2020 року вбачається, що у потерпілого ОСОБА_13 виявлено тілесні ушкодження, а саме синці на обличчі, синець лівого плечового суглобу, рани поличної ділянки голови, струс головного мозку, переломи 7-9 ребер зліва, лівобічний пневмоторакс, які могли бути заподіяні дією тупого предмету (предметів) і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, оскільки переломи ребер викликали тривалий розлад здоров'ю (т. 3 а.с. 81-82).
З висновків експертів № 138 від 27.05.2020 року та № 178 від 17.07.2020 року вбачається, що у потерпілої ОСОБА_14 виявлено тілесні ушкодження, а саме: синець на обличчі, рана волосяної частини голови, рана лівої внутрішньої раковини, численні синці та садна на обох руках та ногах, численні поширені синці на правій боковій поверхні грудей, живота, сідниць, садна на правій боковій поверхні грудей, відкритий перелом 3-ї п'ясної кістки правої кисті, переломи 7,8 ребер справа, крововилив 300 мл у праву плевральну порожнину, забій нижньої долі правої легені, правобічний пневмоторакс, які могли бути спричинені дією тупих твердих предметів незадовго до смерті. Синці та садна на тілі рани волосистої частини голови та лівої вушної раковини на тілі ОСОБА_14 мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Відкритий перелом 3-ї п'ясної кістки правої кисті відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Закрита тупа травма грудей у вигляді переломів ребер, що супроводжувались розвитком гемо пневмотораксу та легенево-серцевої недостатності за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Дані тілесні ушкодження, що призвели до смерті ОСОБА_14 могли бути заподіяні при обставинах, на які вказував підозрюваний ОСОБА_8 , під час проведення слідчого експерименту за його участі 08.05.2020 року (т. 2 а.с. 223-224, 241-242).
Згідно висновку експерта №10-1291 від 28.08.2020 року на сокирі, вилученій 06.05.2020 року при огляді місця події квартири АДРЕСА_3 на правий щоці робочої частини, на обушку, на правій та лівій стороні топорища виявлено клітини з ядрами, які містять ознаки крові потерпілої ОСОБА_14 та генетичні ознаки зразка букального епителию потерпілого ОСОБА_13 (т. 3 а.с.166-179).
Із висновку експерта №10-1223 від 18.08.2020 року вбачається, що у наданих на дослідження змивів з правої та лівої руки ОСОБА_8 виявлено клітини з ядрами. Генетичні ознаки клітин з ядрами у змиві з правої руки ОСОБА_8 є змішаними містять генетичні ознаки двох осіб, одна з яких чоловічої генетичної статі. Генетичні ознаки клітин з ядрами у змиві з лівої руки ОСОБА_8 належать особі чоловічої генетичної статі (т.3 а.с. 199-204).
Як вбачається із висновку експерта №10-1222 від 07.08.2020 року, на наданих на дослідження зрізах нігтів з правої та лівої руки ОСОБА_8 виявлено клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки. При цьому на зрізах нігтів лівої руки ОСОБА_8 генетичні ознаки (ДНК-профілі) є змішаними, містять генетичні ознаки двох осіб, одна з яких чоловічої генетичної статті та клітин з ядрами з правої руки ОСОБА_8 , які є змішаними, містять генетичні ознаки більше ніж двох осіб, але не придатні для ідентифікації (т. 3 а.с.241-245).
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що обвинувачення в частині спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_15 за обставин, викладених у вироку, має значні протиріччя є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Так, згідно висновку експерта №138 від 27.05.2020 , можливе заподіяння тілесних ушкоджень, що призвели до смерті ОСОБА_14 , при обставинах, на які вказував ОСОБА_8 , під час проведення слідчого експерименту за його участю 08.05.2020 року. З моменту отримання ОСОБА_14 всіх тілесних ушкоджень до моменту смерті міг пройти досить великий проміжок часу (до кільком годин). Смерть ОСОБА_14 , яка могла настати раніше, констатована о 14 год. 40 хв. бригадою швидкої допомоги. Крім того, як потерпіла ОСОБА_14 , так і потерпілий ОСОБА_13 вказували свідку ОСОБА_23 , що їх побив чоловік на ім'я ОСОБА_17 , з яким вони познайомились та розпивали спиртні напої, чого не заперечує сам ОСОБА_8 .
Також є безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_8 не мав умислу на таємне викрадення чужого майна, речі належні потерпілій не збував.
Як вбачається з протоколу огляду місця події від 08.05.2020 року домоволодіння по АДРЕСА_4 власник домоволодіння ОСОБА_18 добровільно на підставі його заяви від 08.05.2020 року видав працівникам поліції кухонний посуд, а саме: 14 металевих столових ложок, 7 металевих чайних ложок сріблястого кольору, 12 виделок сріблястого кольору, металеву миску синьо білого кольору, 2 металеві миски сріблястого кольору, металеву каструлю сріблястого кольору з дерев'яними ручками, металеву кришку сріблястого кольору, металеву кришку білого кольору, металеву каструлю білого кольору, металеву кухонну ложку з поділками, закаточний ключ, металеву кришку до самовару, металеву миску білого кольору з візерунком квітами, металеву трубку сріблястого кольору з надписом Ц40к, які йому приніс та продав чоловік на ім'я ОСОБА_17 (т.2 а.с. 163-165).
Згідно з протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотографії від 22.05.2020 року, ОСОБА_18 впізнав на фотографії ОСОБА_8 , як особу, яка здала йому металобрухт і який він в подальшому видав працівникам поліції (т. 2 а.с. 220-222).
Доводи апеляційної скарги захисника про недопустимість доказу - протоколу огляду предметів т.3 а.с.23 від 07.05.2020 року не можуть бути взяті до уваги колегії суддів, оскільки даний протокол судом першої інстанції не був покладений в основу обвинувачення.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те «постанова про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи», складена прокурором ОСОБА_21 , повноваження на проведення якої в матеріалах справи відсутні, то судом апеляційної інстанції була досліджена постанова про визначення групи прокурорів у даному кримінальному провадженні від 06.05.2020, згідно якої прокурор Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_36 був призначений у групі прокурорів у кримінальному провадженні №12020110140000892 від 06.05.2020.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_13 не повідомляв суду, що в нього не було переломів, не була розбита голова, то вони є безпідставними з огляду на те, що при проведенні слідчого експерименту 06.05.2020 ОСОБА_13 пояснив, що ОСОБА_8 наніс йому три удари обухом сокири в область грудей та один дар в область голови, що підтверджується висновком експерта №145 від 02.06.2020, згідно якого у потерпілого, у тому числі виявлено тілесні ушкодження, а саме: рани потиличної ділянки голови, струс головного мозку, переломи 7-9 ребер зліва, лівобічний пневмоторакс, які могли бути заподіяні дією тупого предмету (предметів).
Доводи апеляційної обвинуваченого про те, що він заявляв відвід судді в першій інстанції, який було проігноровано до уваги колегії суддів не беруться, оскільки перевіркою матеріалів кримінального провадження вказаних обставин не встановлено.
Наведені у вироку суду першої інстанції докази здобуті у спосіб, передбачений КПК України, є належними та допустимими доказами, належним чином аргументовані, та не викликають сумнівів в їх достовірності, правильності та повноти, а отже колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника щодо відсутності належних, допустимих та достовірних доказів, які б у своїй сукупності підтверджували факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 кримінальних правопорушень.
Колегія суддів вважає безпідставними твердження захисника щодо недопустимості окремих доказів, зібраних з грубим порушенням норм КПК України, так як перевіркою матеріалів кримінального провадження не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали підставою для скасування рішення.
Суд першої інстанції, допитавши обвинуваченого ОСОБА_8 , потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , свідків, дослідивши надані прокурором матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку, що не дивлячись на не визнання ОСОБА_8 свої вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, обставини вчинення ним трьох кримінальних правопорушень узгоджуються із показами потерпілих, свідків та обставинами, вказаних ОСОБА_8 при проведенні слідчого експерименту 08.05.2020 року, та іншими матеріалами кримінального провадження. При цьому, під час допиту в суді ОСОБА_8 змінював свої покази, що надані ним в суді, що свідчить про його намагання уникнути від кримінальної відповідальності за вчинені злочини. З такими висновками суду першої інстанції погоджується й колегія суддів, і знаходить апеляційні скарги обвинуваченого та захисника такими, що їх не спростовують.
Таким чином, аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази, оцінюючи їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведення вини обвинуваченого в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, тобто за ч.2 ст. 185 КК України, в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілої, тобто за ч.2 ст. 121 КК України, та в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, тобто за ч.1 ст. 122 КК України.
Апеляційний суд погоджується з видом та розміром покарання, призначеним ОСОБА_8 судом першої інстанції, так як при визначенні обвинуваченому покарання судом дотримано вимоги ст. 65 КК України та враховано ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, і підстав для його пом'якшення не вбачається.
Отже, при перевірці матеріалів кримінального провадження порушень кримінального процесуального закону, які б могли стати підставою для скасування вироку суду не встановлено, а сукупність зібраних у справі та належним чином досліджених у судовому засіданні доказів, які доповнюють один одного та у своїй сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 122, ч.2 ст. 121 КК України, на переконання колегії суддів, повністю спростовують доводи апеляційної скарги захисника та обвинуваченого щодо необхідності скасування вироку суду.
Разом з тим, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, а саме ч.1 ст. 71 КК України, оскільки даною нормою не передбачено часткового складання невідбутої частини покарання. Крім того, судом помилково зазначено про початок відбування строку покарання ОСОБА_8 з дня набрання вироком законної сили. Вказані порушення підлягають виправленню апеляційним судом шляхом зміни вироку.
Крім того, як правильно зазначено в апеляційній скарзі прокурора, суд у своїй ухвалі від 08.11.2022 року виправив описку, чим фактично змінив вирок в резолютивній частині, порушивши таким чином принцип незмінності судового рішення, а отже вона підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Апеляційні скарги прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 - задовольнити.
Вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2022 року щодо ОСОБА_8 в частині призначеного покарання - змінити.
Вважати ОСОБА_8 винним та засудженим: - за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі; - за ч.1 ст. 122 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі; - за ч.2 ст. 121 КК України до покарання у виді 8 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, вважати ОСОБА_8 засудженим до покарання у виді 8 років позбавлення волі.
На підставі п.4 ст. 81, ч.1 ст. 71 та п.«б» п.1 ч.1 ст. 72 КК України, шляхом часткового приєднання покарання, призначеного в даному кримінальному провадженні, та невідбутої частини покарання у виді 1 року 8 місяців 9 днів обмеження волі, яке відповідно до ст. 72 КК України становить 10 місяців 4 дні позбавлення волі, у зв'язку з умовно-достроковим звільненням ОСОБА_8 від відбування покарання згідно ухвали Ширяєвського районного суду Одеської області від 01.08.2019 року, вважати ОСОБА_8 засудженим до остаточного покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з 08 листопада 2022 року, зарахувавши в строк відбування покарання термін попереднього ув'язнення з 06 травня 2020 року по 07 листопада 2022 року (включно), як один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2022 року про виправлення описки у вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2022 року щодо ОСОБА_8 - скасувати.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя Суддя Суддя