справа №752/506/20 Головуючий у суді І інстанції:Мазур Ю.Ю.
провадження №22-ц/824/7271/2023 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
18 квітня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Олійника В.І., Кулікової С.В.,
секретар судового засідання: Кіпрік Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Київської філії комунального підприємства «Новозовадське» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Павелко Ксенії Володимирівни, ОСОБА_2 про скасування рішення державного реєстратора,
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до державного реєстратора Київської філії комунального підприємства «Новозовадське» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Павелко К.В., ОСОБА_2 , у якому просить скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , номер запису про право власності: 23768601, здійсненого державним реєстратором Павленко К.В., Київська філія комунального підприємства «Новозовадське» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області, м. Київ, на підставі договору позики, серія та номер: 352, виданий 27.01.2014, приватним нотаріусом КМНО Коноваловою Е.А., договору іпотеки, серія та номер: 353, виданий 27.01.2014, приватним нотаріусом КМНО Коноваловою Е.А.; внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування запису про право власності за №23768601, здійсненого державним реєстратором Павленко К.В., Київська філія комунального підприємства «Новозовадське» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області, м. Київ, на підставі договору позики, серія та номер: 352, виданий 27.01.2014, приватним нотаріусом КМНО Коноваловою Е.А., договору іпотеки, серія та номер: 353, виданий 27.01.2014, приватним нотаріусом КМНО Коноваловою Е.А.
Позов обґрунтований тим, що 27.01.2014 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Коноваловою Е.А. та зареєстрований в реєстрі за №353, відповідно до умов якого зазначеним договором було забезпечено вимоги іпотекодержателя, що випливають з договору позики, укладеного 27.01.2014 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом КМНО Коноваловою Е.А. та зареєстрованого в реєстрі за №352. Предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.12.2013, виданого приватним нотаріусом КМНО Вербовською Д.В. за реєстровим №2419.
01.12.2017 державним реєстратором Київської філії комунального підприємства «Новозовадське» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Павелко К.В. було зареєстровано право власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 за іпотекодержателем ОСОБА_2 на підставі договору позики та договору іпотеки.
Позивач вказує, що під час вказаної державної реєстрації речових прав на нерухоме майно державним реєстратором було порушено Договір іпотеки від 27.01.2014, Закон України «Про іпотеку» та Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою КМ України від 25.12.2015 №1127, оскільки ОСОБА_1 не отримував у встановленому законом порядку вимогу про усунення порушень умов основного договору.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30 серпня 2022 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовував тим, що суд першої інстанції при розгляді справи дійшов до помилкового висновку, що вказане повідомлення про вручення поштового відправлення свідчить про направлення ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" та дотримання відповідачем позасудового порядку звернення стягнення на предмет іпотеки.
Вважає, що вказане рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення не може бути доказом належного повідомлення та отримання ОСОБА_1 вимоги іпотекодержателя про усунення порушень, оскільки із вказаного повідомлення вбачається, що повідомлення було надіслано на адресу місцезнаходження предмета іпотеки ( АДРЕСА_2 ), а не на зазначену в договорі адресу місцезнаходження іпотекодавця ( АДРЕСА_3 ), що суперечать п. 6.6 договору іпотеки від 27.01.2014 року, який передбачає порядок надіслання вимоги про усунення порушень.
Також вказував, що із вказаного повідомлення вбачається, що воно було надіслано ОСОБА_3 , однак не вказано, що останній діяв в інтересах ОСОБА_2 .. Також не вбачається, що ОСОБА_3 було надіслано саме вимогу про усунення порушень відповідно до вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку".
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги також вказував, що суд першої інстанції встановив, що вказаним рекомендованим повідомленням було надіслано повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, що не є тотожним вимозі про усунення порушень та не вимагається законом чи договором. Зазначив, що у матеріалах справи відсутня письмова вимога про усунення порушень за підписом ОСОБА_4 , чи за підписом ОСОБА_2 , яка б могла бути надіслана згідно вказаного рекомендованого повідомлення. В матеріалах справи відсутні докази наявності у ОСОБА_5 повноважень щодо вчинення від імені ОСОБА_2 будь-яких дій направлених на виконання договору іпотеки від 27.01.2014 року, в тому числі щодо надіслання від імені ОСОБА_2 вимога про усунення порушень.
Зазначив також, що наявні в матеріалах реєстраційної справи свідоцтва нотаріуса, то вказані документи не можуть бути доказами надсилання вимоги про усунення порушень, оскільки вони не є повідомленнями про вручення поштового відправлення, в розумінні Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 та Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 12.05.2006 № 211.
Також вважає, що суд першої інстанції при розгляді даної справи помилково прийшов до висновку про належність доказу направлення ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень відповідно до вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відправником якого був приватний нотаріус КМНО Коновалова Е.А. (дата подання 21.10.2015 року). Однак, вказане повідомлення відсутнє в реєстраційній справі, та не враховувалось державним реєстратором при прийнятті оскаржуваного рішення.
Також звернув увагу суду на те, що всупереч положень частини третьої статті 37 Закону Україну «Про іпотеку» державному реєстратору не надавався висновок (звіт) про оцінку вартості предмета іпотеки на момент реєстрації права власності, що свідчить про недотримання державним реєстратором та ОСОБА_2 процедури позасудового стягнення на предмет іпотеки.
28 березня 2023 року адвокат Кравець Д.М., який діє в інтересах ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін. Оскільки вважає, що позовні вимоги є незаконними та необгрунтованими, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги вказував, що позивач не довів свої позовні вимоги, оскільки не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх міркувань, а саме по собі твердження позивача, що він не отримував письмових вимог про усунення порушень є надуманими та спростовуються матеріалами справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір і відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що оскільки матеріали справи містять докази факту отримання позивачем ОСОБА_1 повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 27.01.2014, відповідач ОСОБА_2 набув право на зверненння стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, державний реєстратор під час здійснення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки діяв відповідно до положень Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України від 25.12.2015 №1127.
Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено, що 27.01.2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір позики, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Коноваловою Е.А. та зареєстрований в реєстрі за №352 (а.с.15-16 т. 1).
Згідно п. 1. Договору позики позичальник отримує від позикодавця, а позикодавець передає у позику позичальнику грошову суму в розмірі 256973,75 грн, що за курсом продажу доларів США ПАТ КБ «Правекс-Банк» станом на 27.01.2014 року складає 30250,00 доларів США.
У п. 2.1. Договору позики сторони домовились, що в строк до 27.02.2014 року поверненню підлягає сума у гривнях, еквівалентна 875,00 доларів США за курсом їх продажу ПАТ КБ «Правекс-Банк» станом на дату здійснення платежу; в строк до 27.03.2014 року поверненню підлягає сума у гривнях, еквівалентна 875,00 доларів США за курсом їх продажу ПАТ КБ «Правекс-Банк» станом на дату здійснення платежу; в строк до 27.04.2014 року поверненню підлягає сума у гривнях, еквівалентна 875,00 доларів США за курсом їх продажу ПАТ КБ «Правекс-Банк» станом на дату здійснення платежу; в строк до 27.05.2014 року поверненню підлягає сума у гривнях, еквівалентна 875,00 доларів США за курсом їх продажу ПАТ КБ «Правекс-Банк» станом на дату здійснення платежу; в строк до 27.06.2014 року поверненню підлягає сума у гривнях, еквівалентна 875,00 доларів США за курсом їх продажу ПАТ КБ «Правекс-Банк» станом на дату здійснення платежу; в строк до 27.07.2014 року поверненню підлягає сума у гривнях, еквівалентна 25875,00 доларів США за курсом їх продажу ПАТ КБ «Правекс-Банк» станом на дату здійснення платежу.
Вказана позика є безпроцентною та остаточний розрахунок за цим договором має бути здійснений не пізніше 27.07.2014 року (п. 3 Договору позики).
Пунктом 4 Договору позики встановлено, що за прострочення виконання зобов'язань за цим договором більше ніж на три дні позичальник виплачує пеню в розмірі, що еквівалентний 10% від суми простроченого зобов'язання на день нарахування пені за кожний день прострочення починаючи з першого дня прострочення.
У п. 6 Договору позики сторони погодили, що з метою забезпечення зобов'язань за цим договором сторони зобов'язуються в порядку та в строки визначені цим договором укласти договір іпотеки.
На виконання положень Договору позики 27.01.2014 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Коноваловою Е.А. та зареєстрований в реєстрі за №353, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.12.2013, виданого приватним нотаріусом КМНО Вербовською Д.В. за реєстровим №2419 (а.с. 11-14).
Відповідно до п. 5.1. Договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником умов основного договору іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Сторони цього договору дійшли згоди, що звернення на предмет іпотеки буде здійснюватися шляхом позасудового врегулювання на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься у цьому договору (п. 5.2. Договору іпотеки).
Відповідно до п. 6.3 Договору іпотеки сторони вирішили, що іпотекодержатель, у разі порушення боржником (іпотекодавцем) зобов'язань за основним договором, задовольняє забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є дане застереження, яке прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язань за основним договором.
Відповідно до п. 6.4 Договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником (іпотекодавцем) умов основного договору, в тому числі у випадку одноразової чи неодноразових прострочок боржником (іпотекодавцем) сплати та/або неповернення позики іпотекодержателю, порушення будь-яких інших умов основного договору, а також у випадку порушення іпотекодавцем умов цього договору, в т.ч. умов зберігання та/або експлуатації предмета іпотеки - незалежно від настання строку виконання зобов'язань по основному договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається: стислий зміст порушених зобов'язань; вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк; попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
Відповідно до п. 6.6 Договору іпотеки вимога про усунення порушень надсилається поштою рекомендованим листом або кур'єрською службою. Письмова вимога направляється за місцезнаходженням іпотекодавця, зазначеним у цьому договорі. У разі зміни адреси реєстрації (фактичного місця проживання), іпотекодавець зобов'язані в 3-денний термін повідомити іпотекодержателя щодо зміни адреси реєстрації (фактичного місця проживання). У разі, якщо іпотекодавець не повідомив щодо таких змін, направлення повідомлення за адресою, вказаною в даному договорі, вважається як направлене належним чином і іпотекодавець не може оспорювати факт відсутності направлення такого повідомлення іпотекодержателем.
Згідно абзацу 2 договору іпотеки від 27.01.2014 року місцезнаходженням іпотекодавця є місце його реєстрації, а саме: АДРЕСА_3 .
Відповідно до п. 6.7 Договору іпотеки якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору та чинного законодавства.
Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи №258058280000 ( АДРЕСА_2 ), наданої Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 20.05.2014 ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса КМНО Коновалової Е.А. із клопотанням про направлення громадянину ОСОБА_1 письмової вимоги про необхідність усунення порушень виконання умов Договору позики від 27.01.2014 та сплату грошових коштів у сумі 35762,5 доларів США протягом тридцяти днів з дня вручення вимоги та повідомлення, що у разі непогашення заборгованості ОСОБА_1 у повному обсязі - ОСОБА_2 буде звернено стягнення на предмет іпотеки на підставі Договору іпотеки від 27.01.2014.
20.05.2014 року приватний нотаріус КМНО Коновалова Е.А. склала лист №153/02-24 на ім'я та адресу ОСОБА_1 , яким передала останньому вимогу ОСОБА_2 .
05.11.2014 року приватний нотаріус КМНО Коновалова Е.А. видала свідоцтво, згідно якого вказано, що 20.05.2014 року вимогу ОСОБА_2 передано ОСОБА_1 , заява була вручена 02.10.2014, про що зазначено в кур'єрському повідомленні про вручення. Будь-яких заяв чи іншої відповіді від ОСОБА_1 на адресу приватного нотаріуса не надходило.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , представляти його інтереси у всіх державних та недержавних органах та установах при здійснені державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме квартири АДРЕСА_1 , про що свідчить копія Довіреності від 10.02.2015, посвідченої приватним нотаріусом КМНО Коноваловою Е.А. та зареєстрованою в реєстрі за №441, що міститься в матеріалах реєстраційної справи №258058280000 ( АДРЕСА_2 ), наданої Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах реєстраційної справи №258058280000, яке направлялось ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , наданої Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 09.04.2015 ОСОБА_1 особисто отримав повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке 23.03.2015 було надіслано ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 (а.с. 112 т.1).
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наданого відповідачем, 29.10.2015 ОСОБА_1 особисто отримав повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке 21.10.2015 було надіслано приватним нотаріусом КМНО Коноваловою Е.А. (а.с. 199 т.1).
25.12.2015 року приватний нотаріус КМНО Коновалова Е.А. видала свідоцтво, згідно якого вказано, що 20.05.2014 року вимогу ОСОБА_2 передано ОСОБА_1 , заява була вручена 29.10.2015, про що зазначено в поштовому рекомендованому повідомленні про вручення. Будь-яких заяв чи іншої відповіді від ОСОБА_1 на адресу приватного нотаріуса не надходило.
Відповідно до ст.24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.
Згідно зі ст.33 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Частиною 1 статті 36 Закону України «Про іпотеку» визначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно ч.2 ст.36 Закону України «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
За приписами ч.3 ст.36 Закону України «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону, право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 цього Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакція, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакція, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Згідно з п. 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (в редакція, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв'язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
Відповідно до п. 61 цього Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотеко держателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність належних доказів направлення ОСОБА_1 повідомлення відповідно до вимог частини ч. ст. 35 Закону України "Про іпотеку" та дотриманням відповідачем позасудового порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки вимога була направлена на адресу місцезнаходження предмета іпотеки ( АДРЕСА_2 ), а не на зазначену в договорі адресу місцезнаходження іпотекодавця ( АДРЕСА_3 ), що суперечить п. 6.6 договору іпотеки від 27.01.2014 року, яким передбачено порядок надіслання вимоги про усунення порушень. Та на момент внесення відомостей в реєстр державний реєстратор не мав доказів про направлення вимоги боржнику за місцем проживання.
Суд апеляційної інстанції зазначає також, що матеріали справи не містять письмову вимогу про усунення порушень.
Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що з рекомендованого повідомлення не вбачається, що ОСОБА_3 було надіслано саме вимогу про усунення порушень відповідно до вимог ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку", оскільки матеріали справи не містять опису вкладення в цінний лист до надісланого листа. Окрім цього, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_6 надсилаючи повідомлення діяв в інтересах ОСОБА_2 ..
Суд апеляційної інстанції приймає до уваги наведені доводи апеляційної скарги стосовно того, що як в момент надсилання вказаного відправлення, так і в момент його отримання, ОСОБА_1 був відсутній за місцем проживання в м. Києві, оскільки у період з 15.06.2014 року по 03.03.2015 року брав безпосередньо участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичних операції на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується довідкою № 3201 від 15.06.2015 року (а.с.13 т. 2).
Таким чином, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.
Тобто при вирішенні даного спору суд першої інстанції мав керуватись положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Закону України "Про іпотеку".
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що майнове право позивача було порушено відповідачем.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки іпотекодержателем не дотримано вимог п. 6.6 договору іпотеки та ст. 35 Закону України "Про Іпотеку", а саме щодо належного надіслання позивачу вимоги про усунення порушень.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір у розмірі 768 грн за подання позовної заяви (а.с. 1 т. 1) та 1152 грн за подання апеляційної скарги на рішення суду (а.с. 10 т. 2).
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що стягненню з позивача на користь відповідача підлягає сума у розмірі 1920 гривень.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального, і порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у відповідності до ст. 376 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 серпня 2022 рокускасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов задовольнити.
Скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , номер запису про право власності: 23768601, здійсненого державним реєстратором Павленко Ксенією Володимирівною, Київська філія комунального підприємства "Новозаводське" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області, м. Київ, на підставі договору позики, серія та номер: 352, виданий 27.01.2014 року, виданий приватним нотаріусом КМНО Коноваловою Е.А., договору іпотеки, серія та номер: 353, виданий 27.01.2014, виданого приватним нотаріусом КМНО Коноваловою Е.А..
Внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування запису про право власності за № 23768601, здійсненого державним реєстратором Павленко Ксенією Володимирівною, Київська філія комунального підприємства "Новозаводське" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області, м. Київ, на підставі договору позики, серія та номер: 352, виданий 27.01.2014 року, виданий приватним нотаріусом КМНО Коноваловою Е.А., договору іпотеки, серія та номер: 353, виданий 27.01.2014, виданого приватним нотаріусом КМНО Коноваловою Е.А..
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 ) понесені судові витраті зі сплати судового збору у розмірі 1920 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено «20» квітня 2023 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді С.В. Кулікова
В.І. Олійник