Справа № 11-cc/824/2239/2023 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер № 366/693/23
18 квітня 2023 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з використанням відеоконференцзв'язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор» в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 18 березня 2023 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
підозрюваної - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 18.03.2023 року задоволено клопотання слідчого групи слідчих - начальника слідчого відділу Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.05.2023 року включно, без визначення розміру застави щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Іванків Київської області, громадянки України, працюючої на посаді адміністратора в ТОВ «Гармед Київ», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 подав в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просив ухвалу слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 18.03.2023 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання.
Мотивуючи апеляційні вимоги зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази про належне повідомлення ОСОБА_7 про підозру права підозрюваної на захист були порушені, оскільки остання не могла довгий час користуватися правовою допомогою.
Пред'явлені для перегляду фотознімки мають між собою суттєві відмінності та не можуть слугувати належними доказами у розумінні ч. 7 ст. 228 КПК України. У зв'язку із чим, слідчому судді було заявлено клопотання про допит свідка ОСОБА_11 , останній безпідставно відмовив у задоволенні клопотання.
Долучені до матеріалів справи відео та фотоматеріали здійсненні без належної процесуальної процедури, а саме без ухвали слідчого судді.
Органом досудового розслідування не доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрювана має міцні соціальні зв'язки, працевлаштована, наміру уникати слідчих дій не має.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваної, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, СВ Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області розслідується кримінальне провадження № 12023111150000436 від 03.03.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Орган досудового розслідування зазначає, що у невстановлений досудовим розслідуванні час, на ґрунті сталих неприязних відносин з ОСОБА_12 у ОСОБА_7 виник злочинний умисел на умисне вбивство останнього.
Так, переслідуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне спричинення смерті іншій людині та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків для ОСОБА_12 у вигляді смерті, ОСОБА_7 придбала у невстановленому місці та у невстановлений спосіб високотоксичну хімічну речовину, що містить в своєму складі талій. Крім цього, з метою здійснення вбивства ОСОБА_12 , у невстановлений час та у невстановленому місці ОСОБА_7 придбала пляшку алкогольного напою «ОAKHEART Spised» ємністю 0,5 л., в який у невстановлений спосіб додала високотоксичну хімічну речовину, що містить в своєму складі талій.
13.02.2023 року ОСОБА_13 , реалізуючи свій злочинний умисел, маючи на меті ввести в оману потерпілого ОСОБА_12 та схилити його до отримання отруєного напою надіслала повідомлення з номеру стільникового зв'язку щодо виграшу останнім подарунку в вигляді алкогольного напою та солодощів, які будуть надіслані йому поштовою службою ТОВ «Нова пошта» до відділення №1 смт. Іванків Вишгородського району Київської області.
19.02.2023 року ОСОБА_12 отримавши поштове відправлення приніс пляшку алкогольного напою «OAKHEART Spised» ємністю 0,5 л., яку йому з метою вбивства відправила ОСОБА_14 , до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , де 21.02.2023 року самостійно вжив частину алкогольного напою.
Після вжитого алкогольного напою «OAKHEART Spised» стан здоров'я ОСОБА_12 різко погіршився, в результаті чого 22.02.2023 року його госпіталізовано до Іванківської ЦРЛ та у подальшому переведено для лікування до Київської обласної клінічної лікарні, де ІНФОРМАЦІЯ_2 останній помер.
Згідно лікарського свідоцтва про смерть №88 від 09.03.2023 року виданого КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» причиною смерті ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є гостра ішемічна хвороба серця.
16.03.2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
16.03.2023 року слідчий групи слідчих - начальника слідчого відділу Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 за погодженням із прокурором Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_10 звернувся до Іванківського районного суду Київської області з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 18.03.2023 року клопотання слідчого задоволено та застосовано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.05.2023 року включно без визначення розміру застави.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Застосовуючи відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Вагомість даних щодо причетності підозрюваного до вчинення зазначеного кримінального правопорушення доведена прокурором та сумнівів щодо їх достатності не викликала.
Системний аналіз норм КПК України та практики ЄСПЛ свідчить про наявність в КПК України понять, які відповідають різним стандартам доказування (переконання) - достатніх підстав (доказів), обґрунтованої підозри, поза розумним сумнівом.
Стандарт достатніх підстав (доказів) використовується в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, мети постановлення тих чи інших процесуальних рішень, вчинення процесуальних дій та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчим суддею, судом (наприклад, статті 157, 163, ч. 5 ст. 234, 260 КПК України), так і слідчими, прокурорами (зокрема, статті 134, 271, 276 КПК України).
Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має бути співмірним зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають та/бо можуть бути пов'язані із прийняттям відповідного процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії. При цьому чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. Отже стандарт доказування (переконання) поступово зростає з перебігом ефективного розслідування, а втручання у права і свободи особи потребує більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об'єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частини 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Враховуючи, що стандарт достатніх підстав (доказів) є нижчим ніж стандарту обґрунтованої підозри, для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, доказів, які пов'язують підозрюваної до кримінального правопорушення, достатньо аби виправдати подальше розслідування та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (Мюррей проти Сполученого Королівства).
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваної ОСОБА_7 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними доказами.
Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Доводи захисника про те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на належне вручення повідомлення про підозру підозрюваній та ненадання правової допомоги, є безпідставними, з матеріалів провадження не вбачаються порушення вимог кримінально процесуального закону про які зазначає захисник, відповідно до т. 1 а.с. 127-130 ОСОБА_7 вручене відповідне повідомлення, підписане нею особисто, а також в присутності захисника ОСОБА_15 .
При цьому на даному етапі провадження колегія суддів не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваної складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов'язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Також, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження, а саме, що підозрювана ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, покарання за вчинення якого передбачає позбавлення волі на тривалий термін відтак, залишаючись на волі, може уникати кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення,
Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя суду першої інстанції, в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , а також обставину, що останній, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання за вчинене, в разі застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може уникати виконання покладених на неї процесуальних обов'язків.
Отже, за результатами розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що прокурором під час судового розгляду доведено, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_7 покладених на неї процесуальних обов'язків.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення кримінального правопорушення та суворість можливого покарання за його вчинення навіть з урахуванням особи підозрюваної, зокрема про які зазначає захисник, не дає підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Доводи захисника, за змістом апеляційної скарги, про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження.
В свою чергу, відхилення заявленого клопотання адвоката про допит свідка слідчим суддею не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали, слідчий суддя діяв в межах наданих йому повноважень та визначених ч. 1 ст. 186 КПК України строків розгляду вказаного клопотання.
Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, обставини підозри судом з'ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді. Так з положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при обранні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, в якому вона підозрюється, закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого запобіжного заходу.
При цьому слідчий суддя місцевого суду не знайшов у висновках, які зробив орган досудового слідства, чогось очевидно необґрунтованого чи довільного. Не виявлено таких обставин і колегією суддів апеляційного суду.
Не належність процедури отримання відео та фотоматеріалів долучених до клопотання, про яку зазначає сторона захисту, колегія суддів відхиляє, з огляду на ч. 1 ст. 245-1 КПК України, оскільки зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису полягає в одержанні слідчим, прокурором від особи, яка є власником або володільцем відповідних приладів або засобів, необхідних для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, копій фото- або кінозйомки, відеозапису, здійснених у публічно доступних місцях, у тому числі в автоматичному режимі, за виключенням місць, що відносяться до приватних помешкань осіб.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції, відповідно до вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваній іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що встановлені органами досудового розслідування обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають потребу у застосуванні відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 18 березня 2023 року, якою задоволено клопотання слідчого групи слідчих - начальника слідчого відділу Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.05.2023 року включно, без визначення розміру застави щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4