справа №754/4303/21 Головуючий у І інстанції - Грегуль О.В.
апеляційне провадження №22-ц/824/5047/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
11 квітня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Даньшиної І.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 27 грудня 2022 року
у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича, заінтересована особа: ОСОБА_2 , -
установив:
В грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва зі скаргою на дії/бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука К.П., заінтересована особа: ОСОБА_2 , мотивуючи свої вимоги тим, що в провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа №754/4303/21 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Деснянським районним судом м. Києва 30 березня 2021 року було видано судовий наказ, згідно з яким наказано стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 19 березня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття.
В подальшому постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 02 вересня 2022 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового наказу, що виданий Деснянським районним судом м. Києва 30 березня 2021 року (ВП НОМЕР_1).
В межах вказаного виконавчого провадження державним виконавцем 25 листопада 2022 року було проведено розрахунок заборгованості по сплаті аліментів, який не відповідає ні вимогам чинного законодавства, ні дійсним обставинам справи.
Зокрема, з отриманого розрахунку заборгованості вбачається, що державний виконавець бере за основу середню заробітну плату працівника для цієї місцевості, розмір якої не відповідає дійсності та статистичним даним, що опубліковані Державною службою статистики України.
Просив визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів боржником у ВП НОМЕР_1.
Визнати незаконним та скасувати розрахунок зі сплати аліментів від 25 листопада 2022 року, що складений відповідачем у межах ВП НОМЕР_1.
Зобов'язати відповідача провести перерахунок заборгованості зі сплати аліментів боржником у ВП НОМЕР_1 виходячи із середньої заробітної плати працівника для м. Києва відповідно до вимог ч. 2 ст. 195 СК України.
Виключити з Єдиного реєстру боржників дані про боржника.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 27 грудня 2022 року, відмовлено у задоволенні вказаної вище скарги.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що під час судового розгляду справи в суді першої інстанції було наголошено на тому, що відповідно до вимог ст. 195 СК України державний виконавець під час проведення розрахунку заборгованості повинен за основу брати або дохід платника аліментів, якщо він реально встановлений виконавцем, або ж середньомісячний заробіток по регіону.
Разом з тим, суд першої інстанції залишив вказане поза увагою та дійшов помилкового висновку про те, що виконавець вірно взяв за основу як дохід платника аліментів у вигляді заробітної плати, так і середньомісячну заробітну плату по регіону.
При цьому, скаржник наголошував на тому, що середньомісячна заробітна плата працівника по регіону є лише сталою величиною, яка береться в основу розрахунку заборгованості виключно тоді, коли неможливо встановити дохід платника аліментів та не може бути реальним доходом платника аліментів.
Звертає увагу на те, що суд першої інстанції не перевірив чи вірно було встановлено виконавцем дохід платника аліментів, в той час як під час звернення до суду зі скаргою було вказано, що незрозумілим є те, з яких джерел черпав інформацію про середню заробітну плату штатних працівників по м. Києву за 2022 рік, оскільки за даними Державної служби статистики України опублікована інформація щодо розміру середньої заробітної плати по регіону лише за січень 2022 року та який становить 21347 грн.
Відповідно, враховуючи, що відсутні будь-які офіційні статистичні дані щодо середньомісячної заробітної плати працівників в регіоні, то виконавець повинен був брати за основу розрахунку аліментів 21347 грн., починаючи з січня 2022 року по жовтень 2022 року.
В подальшому, після опублікування відповідної інформації, виконавець міг би здійснити перерахунок розміру аліментів, якщо того потребувала б ситуація.
Також, скаржник наголошував на тому що, стягувач аліментів - ОСОБА_2 не повідомила виконавця про те, що платник аліментів до моменту пред'явлення виконавчого документа до виконання сплачував аліменти в повному обсязі, що підтверджується відповідними розписками стягувача, які були як надані суду, так і надавались державному виконавцю після відкриття виконавчого провадження.
Так, за період з дати видачі судового наказу по червень 2021 року ОСОБА_1 сплачував аліменти на дітей у розмірі, що був визначений в судовому наказі, зазначене підтверджується відповідною розпискою.
Також в лютому 2022 року, ОСОБА_1 в рахунок сплати аліментів передав ОСОБА_2 1000 доларів США, що в еквіваленті в гривнях становило 28000 грy., вказане підтверджується скріншотами переписки зі ОСОБА_2 , де вона чітко визнає той факт, що вказану суму вона враховує як аліменти на дітей за період з березня 2022 року по червень 2022 року включно.
Окрім того, ОСОБА_1 також передав ОСОБА_2 в рахунок сплати аліментів грошові суми в розмірі 10000 грн., 5000 грн. та 2000 грн.
Вказана обставина визнається ОСОБА_2 та підтверджується скріншотом переписки, а також банківськими квитанціями.
У вересні 2022 року, після відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 сплатив в рахунок аліментів 23625,81 грн., а в жовтні 2022 року 7345,63 грн., що відображено в розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, який складений державним виконавцем.
Разом з тим, вказані обставини були проігноровані не лише виконавцем, а й судом, що суперечить загальним засадам розумності та справедливості судового рішення, а також суперечить вимогам чинного законодавства України, яким врегульовано питання щодо розрахунку заборгованості по сплаті аліментів.
Вважає, що фактично у нього відсутня заборгованість по сплаті аліментів, а наданий державним виконавцем розрахунок заборгованості є таким, що не відповідає дійсності, то відсутні будь-які обґрунтовані підстави вважати ОСОБА_1 боржником, а тому підлягають виключенню дані про платника аліментів як боржника з Єдиного реєстру боржників.
Просив, скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 27 грудня 2022 року та ухвалити по справі нове судове рішення, яким його скаргу задовольнити у повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що судовим наказом Деснянського районного суду м. Києва від 30 березня 2021 року у справі №754/4303/21 із скаржника, як боржника на користь стягувача стягнуто аліменти на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 19 березня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття.
На підставі зазначеного судового наказу відповідачем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 02 вересня 2022 року ВП НОМЕР_1.
Також відповідачем станом на 25 листопада 2022 року складено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів.
Також встановлено, що заборгованість боржника (скаржника) зі сплати аліментів розраховувалась відповідачем з урахуванням доходів боржника за місцем роботи боржника та доходів боржника, як фізичної особи-підприємця, перебуваючого на спрощеній системі оподаткування.
Крім цього, при визначеності заборгованості зі сплати аліментів державний виконавець урахував і кошти в розмірах 23625,81 грн. та 7345,63 грн., які боржником сплачено стягувачу, як аліменти.
Додані до скарги докази перерахування та передачі коштів, зокрема, фіскальні документи та розписка, містяться також і в матеріалах ВП НОМЕР_1, та які враховувались відповідачем при визначенні заборгованості зі сплати аліментів.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що сама по собі незгода скаржника із розміром заборгованості зі сплати аліментів, не свідчить про неправильність визначення її розміру відповідачем.
Будь-яких конкретних правових доказів, які б свідчили про недотримання відповідачем норм матеріального права при визначеності заборгованості зі сплати аліментів скаржником не надано і судом першої інстанції не здобуто.
А відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З висновками, викладеними в ухвалі Деснянського районного суду м. Києва від 27 грудня 2022 року погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.
Згідно ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», порядок стягнення аліментів визначається законом.
Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України.
Індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.
У разі самостійного надіслання стягувачем виконавчого документа безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю чи фізичній особі, зазначеним у частині першій статті 7 цього Закону, індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, відповідно до ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення».
За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника.
Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.
Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті.
Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.
У разі виїзду боржника на постійне проживання до держави, з якою Україна не уклала договорів про надання правової допомоги, за рішенням суду до виїзду боржника за кордон стягнення аліментів здійснюється за весь період до досягнення дитиною повноліття.
У разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця.
Якщо стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, підприємство, установа, організація, фізична особа - підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів.
Після закінчення строку, передбаченого законом для стягнення аліментів, за відсутності заборгованості із сплати аліментів підприємство, установа, організація, фізична особа - підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, повертають виконавцю постанову про стягнення аліментів з відміткою про перерахування в повному обсязі стягувачу присуджених йому сум аліментів.
Якщо відраховані з боржника суми аліментів не були перераховані стягувачу, виконавець письмово повідомляє стягувачу про розмір заборгованості, що утворилася, та роз'яснює йому права на звернення з позовом до підприємства, установи, організації, фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи, якщо така заборгованість утворилася з їхньої вини.
Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, виносяться державним виконавцем за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці.
Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною п'ятою статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені.
У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.
Тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі: 1) якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування; 2) використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю; 3) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях; 4) розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець роз'яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.
У разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.
Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом.
Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.
Форма довідки встановлюється Міністерством юстиції України.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.
Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.
Згідно ст. 195 СК України, заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Згідно ч. 1, ч. 4-7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події.
У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука К.П. щодо проведення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 у виконавчому провадженні НОМЕР_1, оскільки державний виконавець, діяв в межах ЗУ «Про виконавче провадження», тоді як сама по собі незгода скаржника із розміром заборгованості зі сплати аліментів, не свідчить про неправильність визначення її розміру відповідачем.
Викладені в апеляційній скарзі доводи є непереконливими, такими що не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки апелянтом не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про недотримання державним виконавцем норм Закону при визначенні заборгованості зі сплати аліментів, у зв'язку з чим ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 27 грудня 2022 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_1 без задоволення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 27 грудня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складений 24 квітня 2023 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба