11.04.2023 року м. Дніпро Справа № 904/3692/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.
при секретарі судового засідання: Радіновському Р.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Євстигнеєва Н.М.) від 11.01.2023р. у справі № 904/3692/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 1 219 020,00 грн., -
У жовтні 2022р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просило стягнути з Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованість у розмірі 1 219 020,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 1676-09-10 від 29.12.2022 в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2023р. у справі № 904/3692/22:
- позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" до Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 1 219 020,00 грн. - задоволено;
- стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50066; ідентифікаційний код 00190977) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" (мікр-н Індустріальний, буд. 67, кв. 19, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50078; ідентифікаційний код 40799891) основний борг у сумі 1 219 020 (один мільйон двісті дев'ятнадцять тисяч двадцять) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 18 285 (вісімнадцять тисяч двісті вісімдесят п'ять) грн. 30 коп.
Не погодившись із вказаним рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду звернулося Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2023р. у справі № 904/3692/22 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції в судовому засіданні без участі представника відповідача, при тому, що представником відповідача було подане до суду клопотання про можливе відкладення цього судового засідання, у чому апелянт вбачає порушення його процесуальних прав.
Також апелянт вказує на те, що протягом розгляду справи судом першої інстанції не мав можливості подати відзив на позовну заяву оскільки підприємство відповідача через військову агресію російської федерації проти України перебуває у простої.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2023р. у справі № 904/3692/22, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 11.04.2023р.
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу відповідача безпідставною.
Представник апелянта в судове засідання, призначене на 11.04.2023р., не з'явився, подав клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, обґрунтовуючи його тим, що представник скаржника на вказану дату та час вимушений прибути до Господарського суду міста Києва з метою участі в судовому засіданні у іншій справі.
Щодо клопотання апелянта клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи судова колегія має зазначити наступне.
Відповідно до ч. 11 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі "Цихановський проти України" (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ "Смірнова проти України" (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), "Карнаушенко проти України" (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 року у справі № 910/12842/17 відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі № 361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об'єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинно створюватися умов, за яких будуть порушені процесуальні строки розгляду справи.
Судова колегія зауважує, що в матеріалах справи наявні процесуальні документи сторін, в яких останні висловили свою правову позицію, а також інші документи, необхідні для прийняття обґрунтованого рішення зі спору.
Водночас, оцінюючи додані до клопотання про відкладення розгляду справи докази на підтвердження зазначених в цьому клопотанні обставин, судова колегія звертає увагу, що цими доказами не підтверджується неможливість представника відповідача бути присутнім в судовому засіданні 11.04.2023р. по справі № 904/3692/22.
Так, на підтвердження вказаних обставин, представником відповідача до клопотання додано роздруківку ухвал Господарського суду міста Києва по справі № 910/1938/23. Однак, суб'єктний склад сторін у справі № 910/1938/23 та у справі № 904/3692/22 різний, отже вказана ухвала не надає підтверджень того, що саме представник Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" Кравчук Андрій Сергійович бере участь у справі № 910/1938/23.
Отже, судова колегія констатує, що представником відповідача не надано належних доказів на підтвердження того, що він не мав змоги бути присутнім в судовому засіданні по справі № 904/3692/22, призначеному на 11.04.2023р.
Згідно із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що суд не визнавав обов'язковою явку учасників справи, а Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" не було позбавлено права і можливості за потреби забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді, зважаючи на необхідність дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, встановлених ГПК України, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представника відповідача одночасно відмовляючи у задоволенні клопотання останнього про відкладення розгляду справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 29 грудня 2020 року між Приватним акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" (підрядник) укладено договір № 1676-09-10 (а.с. 6-20).
Відповідно до пункту 1.1 договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи з експлуатації (управління та щомісячне технічне обслуговування) вантажопідйомних кранів структурних підрозділів комбінату відповідно до вимог "Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідйомних кранів та відповідного обладнання", перелік яких зазначений в додатку №3 до договору (далі - роботи).
Роботи виконуються на території замовника.
Замовник зобов'язується надати підряднику об'єкт для виконання робіт, прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та у строки, передбачені цим договором (п.1.2 договору).
Пунктом 2.3 договору визначено, що фактичний строк закінчення робіт за окремими об'єктами (обсягам, етапам, видам робіт) визначається датою підписання замовником акту виконаних робіт. Підрядник надає наступні документи: рахунок - 2 примірники; акт виконаних робіт - 5 примірників.
Ціна робіт за цим договором складає 12 047 925,00 грн. (дванадцять мільйонів сорок сім тисяч дев'ятсот двадцять п'ять гривень) без ПДВ. Крім того, замовник сплачує ПДВ за ставкою 20%, що діє на момент укладення договору, у розмірі - 2 409 585,00 грн. (два мільйони чотириста дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять гривень). Всього ціна робіт за договором з ПДВ складає 14 457 510,00 грн. (чотирнадцять мільйонів чотириста п'ятдесят сім тисяч п'ятсот десять гривень).
Оплата замовником виконаних робіт здійснюється протягом 30 календарних днів з дати підписання відповідних актів виконаних робіт, чи інших документів, узгоджених сторонами відповідно до пункту 2.3 цього договору, на підставі наданих підрядником рахунків та податкових накладних - згідно діючого законодавства України (п. 4.1 договору).
Оплата замовником виконаних підрядником робіт здійснюється в національній валюті України, шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника (п. 4.2 договору).
За умовами п. 8.1 договору не пізніше 1 (одного) робочого дня з моменту закінчення виконання усіх робіт за цим договором чи по окремим обсягам (об'єктам, етапам, видам), підрядник направляє замовнику повідомлення в письмовій формі, за телефоном чи електронним листом про їх закінчення.
Зобов'язання зі складання, оформлення та здачі в облік Актів виконаних робіт (чи інших документів, узгоджених сторонами у відповідності до п. 2.3 договору), покладається на підрядника (п. 8.4 договору).
Замовник зобов'язаний після отримання актів виконаних робіт (чи інших документів узгоджених сторонами у відповідності до п. 2.3 договору), провести огляд результатів виконаних робіт підрядником та при відсутності недоліків прийняти їх, підписавши надані підрядником акти виконаних робіт (чи інші документи, узгоджені сторонами у відповідності до п. 2.3 договору). Якщо при прийманні результатів виконаних робіт будуть виявлені недоліки сторони керуються п. 4.5 договору (п. 8.6 договору).
За невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність у відповідності до діючого законодавства України. Сплата неустойки не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань в натурі (п. 10.1 договору).
Згідно п. 15.3 договору договір набирає сили з моменту його підписання, але не раніше виконання вимог установчих документів сторін про необхідність надання згоди на укладення органами управління сторін, що мають відповідні повноваження (при наявності таких вимог).
З моменту підписання цього договору усі попередні перемовини, листування та угоди, що пов'язані з предметом цього договору, втрачають силу.
Цей договір діє до 31.01.2022. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (у тому числі гарантійних) за цим договором (п. 15.4 договору).
Додатками до цього договору є: Додаток № 1 "Заявка" (зразок), Додаток №2 "Перелік видів порушень та матеріальної відповідальності підрядника чи субпідрядника", Додаток №3 (перелічені додатки містяться в матеріалах справи) (а.с. 21-27).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
Згідно статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.
Так, жодна із сторін письмово на виявила бажання припинити дію договору. Отже, договір №1676-09-10 від 29.12.2020 був чинним протягом спірного періоду.
На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" виконало роботи на загальну суму 1 233 900,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт:
- №41 від 16.06.2021 на суму 173 790,00 грн.;
- №42 від 16.06.2021 на суму 249 030,00 грн.;
- №43 від 16.06.2021 на суму 103 860,00 грн.;
- №44 від 16.06.2021 на суму 62 100,00 грн.;
- №46 від 01.07.2021 на суму 232 380,00 грн.;
- №50 від 16.07.2021 на суму 240 390,00 грн.;
- №57 від 16.08.2021 на суму 172 350,00 грн. (а.с. 28-34).
Акти виконаних робіт підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них.
Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату:
- №798 від 16.06.2021 на суму 173 790,00 грн.;
- №799 від 16.06.2021 на суму 103 860,00 грн.;
- №800 від 16.06.2021 на суму 249 030,00 грн.;
- №791 від 16.06.2021 на суму 62 100,00 грн.;
- №911 від 01.07.2021 на суму 232 380,00 грн.;
- №959 від 16.07.2021 на суму 240 390,00 грн.;
- №1153 від 16.08.2021 на суму 172 350,00 грн. (а.с.35-41)
Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" частково розрахувалося за виконані роботи, сплатило на рахунок позивача 14 880,00 грн., за актом № 41 від 16.06.2021.
Позивачем направлялись на адресу відповідача листи за вих. №134 від 13.03.2022, за вих. №135 від 13.06.2022, за вих. №193 від 21.07.2022, за вих. №194 від 21.07.2022, за вих. №262 від 15.09.2022, за вих. №263 від 15.09.2022 з вимогою сплатити заборгованість (а.с. 42-50).
Залишок несплаченої суми становить 1 219 020,00 грн. (1 233 900,00 грн. - 14 880,00 грн.).
Невиконання відповідачем свого обов'язку за договором №1676-09-10 від 29.12.2020 в частині нездійснення оплати за виконані роботи у сумі 1 219 020,00 грн. стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість, а отже, таких, що підлягають задоволенню вимог про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 219 020,00 грн.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.
Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за виконані роботи.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цім Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини за договором підряду.
Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України).
Статтею 854 Цивільного кодексу України визначено порядок оплати за договором підряду. Так, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Уклавши вищевказаний договір, у виконавця та замовника виникли зобов'язальні правовідносини один перед одним, а саме: у виконавця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" - виконати роботи з експлуатації (управління та щомісячне технічне обслуговування) вантажопідйомних кранів, а у замовника Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" - прийняти та оплатити їх.
Згідно пункту 4.1 договору, оплата замовником виконаних робіт здійснюється протягом 30 календарних днів з дати підписання відповідних актів виконаних робіт, чи інших документів, узгоджених сторонами відповідно до пункту 2.3 цього договору, на підставі наданих підрядником рахунків та податкових накладних - згідно діючого законодавства України.
Виконавцем виконані всі передбачені договором роботи на користь замовника, про що свідчать підписані сторонами акти виконаних робіт.
З огляду на умови договору строк оплати виконаних робіт є таким, що настав:
- за Актами №41 від 16.06.2021 на суму 173 790,00 грн., №42 від 16.06.2021 на суму 249 030,00 грн., №42 від 16.06.2021 на суму 249 030,00 грн., №44 від 16.06.2021 на суму 62 100,00 грн., строк оплати настав 16.07.2022;
- за Актом №46 від 01.07.2021 на суму 232 380,00 грн., строк оплати настав 30.07.2021;
- за Актом №50 від 16.07.2021 на суму 240 390,00 грн., строк оплати настав 16.08.2021 (оскільки строк оплати випадає на вихідний день - 15.08.2022 (неділя), то, з урахуванням положень ч.5 ст. 254 ЦК України, днем оплати є перший за ним робочий день);
- за Актом №57 від 16.08.2021 на суму 172 350,00 грн., строк оплати настав 15.09.2021.
В установлений договором строк, відповідач свої зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт не виконав.
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 1 219 020,00 грн. відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
Згідно з частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції, оцінивши усі обставини справи у їх сукупності та дослідивши надані сторонами по справі докази, дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 219 020,00 грн.
Щодо доводів відповідача, якими останній обґрунтовує апеляційну скаргу, судова колегія зазначає наступне.
Так, в обґрунтування апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, апелянт вказує на порушення судом норм процесуального права, які на думку апелянта вбачаються у незадоволенні заяви представника відповідача про відкладення розгляду справи та відмові у задоволенні клопотання про поновлення строку для подання відзиву.
Однак, колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права під час розгляду справи, зокрема внаслідок відмови у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Колегія суддів звертає увагу, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
За змістом рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України" суд неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.
Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.11.2022, а також зобов'язано відповідача, зокрема, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позовну заяву.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ухвалу суду від 31.10.2022р. по справі № 904/3692/22 в електронному вигляді направлено на електронну адресу відповідача, а саме: cgk@metinvestholding.com. Документ доставлено до електронної скриньки 31.10.2022р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, відтак 15-ти денний строк для подання відзиву закінчився 15.11.2022р.
24.11.2022р. до місцевого господарського суду надійшла заява позивача про участь у судовому засіданні 29.11.2022р. та всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
25.11.2022р. до місцевого господарського суду від відповідача надійшло клопотання, яким останній просив продовжити йому строк на подання відзиву до 15.12.2022р. включно.
28.11.2022р. від відповідача надійшло клопотання, яким останній просив відкласти підготовче судове засідання на іншу дату та провести наступне судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
В судове засідання по справі, призначене на 29.11.2022р., представник відповідача не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2022р. в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про продовження строку для надання відзиву на позовну заяву відмовлено; клопотання Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про участь представника відповідача, Кравчука Андрія Сергійовича, в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено; відкладено підготовче засідання у справі на 14.12.2022р.
В судовому засіданні по справі, призначеному на 14.12.2022р. представник відповідача був присутній.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2022р. закрито підготовче провадження у справі № 904/3692/22 та призначено справу до судового розгляду по суті в судове засідання на 11.01.2023р.
В судове засідання по справі, призначене на 11.01.2023р., представник відповідача не з'явився, подав клопотання/заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, в задоволенні якого судом першої інстанції відмовлено.
Отже, надаючи оцінку процесуальним діям Господарського суду Дніпропетровської області щодо розгляду справи № 904/3692/22, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом створено усі необхідні умови для реалізації сторонами своїх прав та обов'язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, забезпечено право позивача на розгляд справи у передбачені процесуальним законодавством строки.
Водночас, судова колегія зауважує, що відповідно до приписів ст. 202 Господарського процесуального кодексу України відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
До того ж, в силу ч. 2 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого, у даному випадку, апеляційним судом не встановлено.
Отже, судова колегія констатує, що в зазначених вище діях суду першої інстанції не виявлено порушення норм процесуального законодавства, а відсутність представника позивача у судовому засіданні в суді першої інстанції, що відбулось 11.01.2023р., не призвело до неправильного вирішення справи.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що під час апеляційного розгляду цієї справи відповідачем не надано суду обґрунтованих заперечень по суті позову, явку в судове засідання свого повноважного представника відповідач також не забезпечив, що на переконання судової колегії свідчить про відсутність з боку відповідача зацікавленості в розгляді цієї справи, а також відсутності будь-яких заперечень та доказів проти позовних вимог.
З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2023р. у справі № 904/3692/22, відсутні.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 27 427,95 грн. слід покласти на апелянта.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2023р. у справі № 904/3692/22 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2023р. у справі № 904/3692/22 - залишити без змін.
Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 24.04.2023 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя В.Ф. Мороз