18.04.2023 року м. Дніпро Справа № 904/9958/15 (904/2228/22)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.
при секретарі судового засідання: Радіновському Р.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Владимиренко І.В.) від 22.11.2022р. у справі № 904/9958/15 (904/2228/22)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Лихопьока Д.П.
до Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Дніпрі
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Майбутнє"
про стягнення безпідставно набутих грошових коштів банкрута у розмірі 928 334,88 грн., -
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2022р. у справі № 904/9958/15 (904/2228/22) відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Лихопьока Д.П. до відповідача Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Дніпрі про стягнення безпідставно набутих грошових коштів банкрута у розмірі 928 334,88 грн., витрати по сплаті судового збору покладено на позивача.
Не погодившись з даним рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2022р. у справі № 904/9958/15 (904/2228/22) та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.
В обгрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне:
- суд першої інстанції визнав встановленими обставини, які не доведені доказами, а саме щодо припинення ТОВ «ЄВК», яке було переможцем аукціону з продажу майна банкрута, звернення ліквідатора банкрута до суду з вимогами витребувати майно банкрута від осіб, у яких воно знаходиться, винесення судом рішень за цими вимогами та стану виконання таких рішень;
- висновки суду першої інстанції щодо не повернення ліквідатором майна, яке було продано з аукціону, який в подальшому було визнано недійсним та неможливості його подальшої реалізації, у зв'язку з чим задоволення позову є передчасним та недоцільним, невідповідають обставинам справи та не стосуються предмету та підстав позову позивача;
- суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин ст.ст. 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства та не застосував ст. 1212 Цивільногог кодексу України, на яку посилався позивач в обгрунтування позову;
- суд першої інстанції при розгляді справи допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильно вирішення справи, а саме обгрунтував встановлення обставин справи доказами, які не були долучені до справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2023р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС" строк подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2022р. у справі № 904/9958/15 (904/2228/22), відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2022р. у справі № 904/9958/15 (904/2228/22), розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 14.03.2023р.
В судовому засіданні по справі оголошувалась перерва з 14.03.2023р. по 18.04.2023р.
Ліквідатор банкрута (позивача) у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити.
Представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу апелянта безпідставною, посилаючись при цьому на відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки банкрут не має прав на кошти, які просить стягнути з відповідача, а його права внаслідок утримання банком коштів за результатами продажу заставленого майна ніяким чином не порушені.
Відповідач також вказує, що позов розглядався в межах справи про банкрутство ТОВ "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС", тому під час його розгляду підлягають застосуванню норми Кодексу України з процедур банкрутства, а обставини провадження у справі про банкрутство відомі, як суду, так і учасникам справи.
Третя особа не скористалася своїм правом участі в судовому засіданні, про час та місце судового засідання була повідомлена апеляційним судом належним чином, що підтверджується відповідними матеріалами справи.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом обов'язковою не визнавалася, а неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності останнього.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення ліквідатора та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області на стадії ліквідаційної процедури перебуває справа № 904/9958/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС".
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон).
21.10.2019р. введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).
Згідно з ч. 4 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
За ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, (в редакції на час подання позову та ухвалення рішення) спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
У серпні 2022р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Лихопьока Д.П. звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області, в межах справи про банкрутство № 904/9958/15, з позовом до Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Дніпрі про стягнення безпідставно набутих грошових коштів банкрута у розмірі 928 334,88 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскільки результати аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно-конструкторське виробниче підприємство “МДС”, проведеного 16.05.2017, визнано недійсними в судовому порядку, то правові підстави набуття відповідачем (заставним кредитором) грошових коштів у розмірі 928 334,88 грн. відсутні, у зв'язку з чим просив господарський суд на підставі положень статті 1212 ЦК України стягнути з відповідача 928 334,88 грн. безпідставно набутих коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено місцевим господарським судом та не оспорюється сторонами, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2015р. у справі № 904/9958/15 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно-конструкторське виробниче підприємство МДС” (код ЄДРПОУ 32176292).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2016р. затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, у тому числі з вимогами ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України”, в особі філії АТ “Укрексімбанк” в місті Дніпропетровську, на суму 2 436 грн. у першу чергу, на суму 271 512, 58 грн. у шосту чергу, а вимоги на загальну суму 4 515 101, 49 грн. окремо внесено до реєстру як вимоги, забезпечені заставою майна боржника; окремо внесено до реєстру відомості про майно банкрута, яке є предметом застави за договорами застави рухомого майна, в тому числі транспортних засобів, обладнання та устаткування боржника та товарів в обороті, укладеними з ПАТ “Укрексімбанк”.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2016р. припинено процедуру розпорядження майном, визнано банкрутом ТОВ “ПКВП “МДС” та відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік-до 14.06.2017р., ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Штельманчука М.С.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2016 р. затверджено реєстр вимог кредиторів боржника - ТОВ “ПКВП МДС”, в тому числі з вимогами ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України”, в особі філії АТ “Укрексімбанк” в місті Дніпропетровську на суму 5 192 грн. у першу чергу, на суму 323 119, 55 грн. у шосту чергу, на суму 542 138, 58 грн. позачергово, а вимоги на суму 4 515 101, 49 грн. окремо внесено до реєстру як забезпечені заставою майна боржника.
За результатами проведених ліквідатором дій, щодо оцінки майна банкрута, та на підставі отриманих від ТОВ “Національне бюро оцінки власності” звітів, загальна вартість майна банкрута, яке увійшло до ліквідаційної маси склала 9 670 155,03 грн. з яких: вартість товарів в обороті у вигляді товарних запасів та матеріалів для виробництва кабін електровозів, тепловозів станом на 20.10.2016р., без ПДВ - 7338455,03 грн.; вартість виробничого обладнання на 25.10.2016р. без ПДВ - 718000,00 грн.; ринкова вартість транспортних засобів на дату 25.10.2016р. без ПДВ - 1 613 700,00 грн.
16.05.2017р. відбувся другий повторний аукціон з продажу майна банкрута переможцем, якого стало ТОВ “ЄВК” (код ЄДРПОУ 37452989), яке запропонувало за лот найвищу ціну та придбало його за 928 334, 88 грн.
До складу “мультилота”, реалізованого на спірному аукціоні від 16.05.2017, увійшло все наявне у ТОВ “ПКВП МДС” рухоме майно: товари в обороті у вигляді товарних запасів та матеріалів для виробництва кабін електровозів, тепловозів; автотранспорту кількості 9 одиниць; обладнання та устаткування у кількості 3 одиниць.
З ліквідатором банкрута, переможцем - ТОВ “ЄВК” та організатором аукціону - ТБ “Днепрофорвард” підписано протокол № 39 від 16.05.2017р. про проведення аукціону з продажу майна банкрута.
Зазначеним протоколом № 39 визначено, що гарантійний внесок внесений переможцем аукціону ТОВ “ЄВК” у сумі 618 889, 92 грн. без ПДВ, зараховується в загальну суму вартості придбаного на аукціоні майна банкрута та перераховується на зазначений ліквідатором ліквідаційний рахунок.
Також, зазначеним протоколом, переможцю другого повторного аукціону роз'яснено про необхідність підписати договір купівлі - продажу майна банкрута та сплатити грошові кошти за придбане майно протягом п'яти днів з моменту отримання проекту договору купівлі - продажу від ліквідатора.
Отже, майно банкрута, яке перебувало у заставі ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” було реалізовано на аукціоні за 928 334 грн. 88 коп.
31.12.2017р. ліквідатор Штельманчук М.С. перерахував на поточний рахунок ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України”, в особі філії АТ “Укрексімбанк” в місті Дніпропетровську, грошові кошти у розмірі 928 334 грн. 88 коп. в рахунок погашення вимог заставного кредитора, що підтверджується відповідною випискою по рахунку та платіжним дорученням № 1.
ПАТ “Державний експертно-імпортний банк України” в особі філії АТ “Укрексімбанк” в м. Дніпрі, не погодившись із результатами проведеного другого повторного аукціону щодо продажу майна ТОВ “ПКВП МДС”, розпочало процедуру його оскарження.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2017р. відмовлено в задоволенні заяви ПАТ “Державний експертно-імпортний банк України” в особі філії АТ “Укрексімбанк” в м. Дніпрі про визнання результатів аукціону з продажу майна ТОВ “ПКВП МДС” недійсним. Скасовано арешт накладений ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.17р. по справі № 904/9958/15 на майно, реалізоване з другого повторного аукціону відповідно до протоколу від 16.05.2017р. № 39, укладеного між ТБ “Днепрофорвард”, ТОВ “ЄВК” та ліквідатором банкрута.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.09.2017р. апеляційну скаргу ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” в особі Філії АТ “Укрексімбанк” у м. Дніпрі залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2017р. у справі № 904/9958/15 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2017р. касаційну скаргу ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” в особі філії АТ “Укрексімбанк” у м. Дніпрі задоволено частково. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.09.2017р. та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2017р. у справі № 904/9958/15 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
За результатами нового розгляду справи ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2018р. у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства “Державний експертно-імпортний банк України” в особі філії АТ “Укрексімбанк” в м. Дніпрі про визнання результатів аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно-конструкторське виробниче підприємство МДС” недійсним відмовлено. Скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2017р. по справі № 904/9958/15.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.07.2018р. вищевказану ухвалу суду першої інстанції скасовано. Ухвалено нове рішення. Заяву Публічного акціонерного товариства “Державний експертно-імпортний банк України” в особі філії АТ “Укрексімбанк” в м. Дніпрі про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно-конструкторське виробниче підприємство МДС” задоволено. Визнано недійсними результати аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно-конструкторське виробниче підприємство МДС”, проведеного 16.05.2017р. ТБ “Днепрофорвард”.
Постановою Верховного Суду від 02.10.2018р. касаційна скарга ліквідатора ТОВ “ПКВП МДС” Штельманчука М.С. залишена без задоволення, а постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.07.2018р. у справі № 904/9958/15 залишена без змін.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2019р. припинені повноваження арбітражного керуючого Штельманчука Михайла Сергійовича, як ліквідатора у справі № 904/9958/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно-конструкторське виробниче підприємство МДС” та призначено ліквідатором у справі № 904/9958/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно - конструкторське виробниче підприємство МДС”, арбітражного керуючого Осадчого Олександра Сергійовича.
30.05.2019р. ліквідатор Осадчий О.С. направив на адресу ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України”, в особі філії АТ “Укрексімбанк” в місті Дніпро, вимогу № 01/30-05 про повернення коштів, у відповідь на яку банк повідомив листом № 172112 від 11.07.2019р., що готовий повернути кошти після вжиття реальних та дієвих заходів щодо фактичного повернення реалізованого майна.
19.08.2019р. ліквідатор Осадчий О.С. подав до Господарського суду Дніпропетровської області подав позовну заяву ТОВ “Проектно-конструкторське виробниче підприємство МДС” до Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” в особі філії АТ “Укрексімбанк” у м. Дніпро, про витребування майна банкрута.
09.09.2019р. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/9958/15 у задоволенні клопотання ТОВ “Проектно-конструкторське виробниче підприємство МДС” про відстрочення сплати судового збору було відмовлено, а вказана позовна заява - залишена без руху.
08.10.2019р. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/9958/15 вказана позовна заява ТОВ “Проектно-конструкторське виробниче підприємство МДС” була повернута без розгляду.
07.10.2020р. ліквідатор банкрута Лихопьок Д.П. направив на адресу ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України”, в особі філії АТ “Укрексімбанк” в місті Дніпро, лист № 01-02/5, з якому, зокрема, вимагав повернути на ліквідаційний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно-конструкторське виробниче підприємство” МДС” (код ЄДРПОУ 32176292) кошти у сумі 928 334,88 грн., отримані як заставодержателем від продажу заставного майна у зв'язку з визнанням результатів торгів недійсними.
18.12.2020р. ліквідатор Лихопьок Д.П. повторно направив на адресу ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України”, в особі філії АТ “Укрексімбанк” в місті Дніпро, лист № 01-02/15, з аналогічними вимогами.
Станом на день звернення з цим позовом, ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” в особі філії АТ “Укрексімбанк” в місті Дніпро не повернув грошові кошти у сумі 928 334,88 грн., на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно-конструкторське виробниче підприємство” МДС”, що і стало причиною виникнення спору між сторонами та підставою для пред'явлення даного позову.
За наслідками розгляду справи суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ “Проектно-конструкторське виробниче підприємство” МДС”, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Так, статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державнопримусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Згідно з ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність.
Відповідно до ст. 1212 Глави 83 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України “Про віднов лення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.
Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.
Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.
Згідно з ч.ч. 1, 9 ст. 45 Закону України “Про віднов лення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею.
Погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.
Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 6 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.
Враховуючи наведене, вимоги заставного кредитора - ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України”, в особі філії АТ “Укрексімбанк” в місті Дніпрі підлягають задоволенню за рахунок продажу майна банкрута, яке є предметом забезпечення, та яке не підлягало включенню до ліквідаційної маси. Відтак не підлягали включенню до ліквідаційної маси і грошові кошти, одержані від продажу такого майна.
Як вже зазначалось вище, майно банкрута, яке перебувало у заставі банку (відповідача), було реалізовано шляхом проведення аукціону за 928 334 грн. 88 коп., які перераховані ліквідатором банку, втім в подальшому аукціон з продажу майна банкрута було визнано судом недійсним, що за загальним правилом встановленим ч. 1 ст. 216 ЦК України є підставою для сторін повернути одна одній у натурі все, що вони одержали на виконання недійсного правочину.
З огляду на вищенаведене слід дійти висновку, що грошові кошти у сумі 928 334 грн. 88 коп., які надійшли від продажу заставного майна банкрута не є його власністю та не підлягали включенню до ліквідаційної маси, а тому банкрут, в розумінні ст. 1212 ЦК України, не може вважатися особою (потерпілим), за рахунок якої відповідач, без достатньої правової підстави набув грошові кошти у сумі 928 334 грн. 88 коп.
Такою потерпілою особою може бути переможець аукціону з продажу заставного майна банкрута - ТОВ “ЄВК”, який і має право на пред'явлення позову до відповідача в порядку ст. 1212 ЦК України, оскільки ліквідатором банкрута грошові кошти, отримані від продажу заставного майна, були перераховані відповідачу, а тому, в цьому випадку, застосування ч. 1 ст. 216 ЦК України є неможливим.
Проте, з матеріалів справи не вбачається пред'явлення ТОВ “ЄВК” чи іншими особами вимог до банкрута, або банку про повернення сплачених за результатами аукціону з продажу майна банкрута грошових коштів.
Отже, банкрут, у даному випадку, не є особою, яка згідно з приписами ст. 1212 ЦК України має право на пред'явлення до відповідача вимог про повернення грошових коштів у сумі 928 334 грн. 88 коп., отриманих за результатами продажу заставного майна, права та інтереси банкрута відповідачем не порушені, а позов фактично пред'явлено в інтересах інших осіб, що виключає задоволення його позовних вимог.
Колегія суддів також враховує, що в матеріалах справи відсутні докази повернення переможцем аукціону з продажу заставного майна банкрута - ТОВ “ЄВК” цього майна банкруту, після визнання недійсним аукціону, а тому задоволення позову призведе до повернення відповідачем коштів банкруту та використання їх для погашення витрат ліквідаційної процедури, без можливості банком одержання задоволення своїх вимог за рахунок заставного майна, яке у банкрута відсутнє, що не відповідає таким основним засадам господарського судочинства, як верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, пропорційність, а також такій основній меті Кодексу України з процедур банкрутства, як задоволення вимог кредиторів.
З приводу доводів апелянта про встановлення судом першої інстанції обставин, які не доведені доказами, зокрема щодо припинення ТОВ «ЄВК», яке було переможцем аукціону з продажу майна банкрута, звернення ліквідатора банкрута до суду з вимогами витребувати майно банкрута від осіб, у яких воно знаходиться, винесення судом рішень за цими вимогами та стану виконання таких рішень, а також у зв'язку з цим порушення судом норм процесуального права, то апеляційний суд частково з ними погоджується, адже матеріали справи № 904/2228/22 дійсно таких доказів не містять, втім розгляд вказаної справи відбувався в межах справи № 904/9958/15, тобто ці обставини були відомі, як суду, так і учасникам справи, а незалучення відповідних доказів до матеріалів справи № 904/2228/22 не призвело до її неправильного вирішення, як і висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні, зокрема про передчасність та недоцільність задоволення позову.
При цьому, колегія суддів наголошує, що спір у справі виник внаслідок продажу заставного майна банкрута у ліквідаційній процедурі банкрутства, що обумовлює застосування до спірних правовідносин відповідних норм Закону України “Про віднов лення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” і Кодексу України з процедур банкрутства, та врахування під час розгляду цього спору усіх обставин справи № 904/9958/15 про банкрутство ТОВ "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС".
З огляду на усе вищевикладене, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги апелянта необґрунтованими, а оскаржуване рішення господарського суду вірним, отже підстави передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 22.12.2022р. відсутні.
Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 20 887,53грн. слід покласти на останнього.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 236, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2022р. у справі № 904/9958/15 (904/2228/22) - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2022р. у справі № 904/9958/15 (904/2228/22) - залишити без змін.
Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 24.04.2023 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя В.Ф. Мороз