Додаткова постанова
24.04.2023 року м.Дніпро Справа № 908/1789/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандгарант" про ухвалення додаткового рішення у справі №908/1789/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандгарант", м. Запоріжжя
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД Інжиніринг та будівництво", м. Запоріжжя
про стягнення грошових коштів
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.11.2022р. у справі №908/1789/22 позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД Інжиніринг та будівництво" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандгарант" 153909,00 грн. заборгованості за поставлений товар (пісок річковий на підставі видаткових накладних №1 від 12.01.2022р., №2 від 13.01.2022р.), 2955,00 грн. 3% річних, 26796,27 грн. інфляційних втрат, 2754,90 грн. судового збору, 4500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2023р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД Інжиніринг та будівництво" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 24.11.2022р. у справі №908/1789/22 залишено без змін.
03.03.2023р. до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандгарант" про ухвалення додаткового рішення (від 23.02.2023р.), в якій заявник посилаючись на приписи п.3 ч.1 ст.244 ГПК України просить ухвалити додаткове рішення у справі №908/1789/22, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД Інжиніринг та будівництво" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД Інжиніринг та будівництво" витрати на правничу допомогу пов'язані із розглядом справи у розмірі 5000,00 грн.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.03.2023р. вирішено розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандгарант" про ухвалення додаткового рішення у справі №908/1789/22 щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Грандгарант" заяви про ухвалення додаткового рішення, вважає, що ця заява підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу іншою стороною, суд надає оцінку доказам, які підтверджують факт надання заявнику правничої допомоги, її обсяг та вартість.
У заяві про ухвалення додаткового рішення від 23.02.2023 р. ТОВ "Грандгарант" зазначило, що позивач поніс витрати пов'язані з розглядом справи №908/1789/22 у суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000,00 грн., які сплатив виконавцю готівкою, що підтверджується відповідним актом-розпискою до договору.
За змістом ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020р. у справі №910/4201/19).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката на представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану із справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Частинами 1 та 2 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, про необхідність розподілу судових витрат понесених у зв'язку з розглядом справи в апеляційній інстанції, в тому числі на правничу допомогу, позивачем зазначено у заяві від 18.01.2023 р. (вх. №938/23 від 01.02.2023 року), що є додатком до відзиву на апеляційну скаргу від 18.01.2023 року (вх. № 937/23 від 01.02.2023).
Згідно із Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону); адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (ч. 3 ст. 4 Закону).
Матеріали справи свідчать, що в якості підтвердження витрат на послуги адвоката ТОВ "Грандгарант" надало договір про надання правничої допомоги (юридичних послуг) від 31.08.2022 року, укладений між Адвокатським об'єднанням "Міхантьєв, Чулой та партнери" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грандгарант".
Відповідно до п. 1.1., 1.2. договору у порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується надати замовнику за плату правничу допомогу (юридичні послуги), а замовник зобов'язується оплатити такі послуги. Виконавець зобов'язується надати замовникові за його дорученням юридичні послуги з вивчення матеріалів, документів та надання консультацій щодо можливості проведення судового захисту замовника у справі предметом якої є стягнення з ТОВ 2АЛД Інжиніринг і будівництво" заборгованості за поставлений в період з 12.01.2022 по 13.01.2022 року товар у сумі 153 909, 00 грн.
Пунктом 1.2.1. договору передбачено, що до складу робіт за договором входить: аналіз документів, підготовка вимог, претензії, позовної заяви, розрахунку інфляційних втрат (3% річних, штрафні санкції), заяви про забезпечення позову (у разі необхідності), заяв, заперечень, відзивів і клопотань, вивчення та аналіз судової практики по аналогічним справам, підготовки всіх видів процесуальних документів по справах в усіх інстанціях, виступ представником замовника в судових засіданнях.
Надання правової допомоги здійснюється виконавцем як в особі керуючого партнера - адвоката Міхантьєва Михайла Дмитровича (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №ЗП 002064 від 12.03.2019, видане 13.03.2019 на підставі рішення Ради адвокатів Запорізької області), так із залученням виконавцем на договірних засадах інших адвокатів, представників та партнерів об'єднання. (п. 1.3. договору).
В пункті 2.1.2. договору сторонами узгоджено, що за надання юридичних послуг за цим договором замовник зобов'язується сплатити виконавцю гонорар, зокрема, за підготовку апеляційної скарги або відзиву на апеляційну скаргу, участь в усіх судових засіданнях у справі в Центральному апеляційному господарському суді (за необхідності) разом із витратами на проїзд - 5000,00 грн. разово.
На виконання умов договору, адвокатом в період з 09.01.2023 по 20.01.2023 року надані послуги клієнту, що підтверджується підписаним обома сторонами актом приймання-передачі послуг від 23.02.2023 року на загальну суму 5000,00 грн.
Матеріали справи містять акт-розписку про передачу грошових коштів від 23.02.2023, відповідно до якого ТОВ "Грандгарант" передало, а Адвокатське об'єднання "Міхантьєв, Чулой та партнери" в особі керуючого партнера Міхантьєва Михайла Дмитровича прийняло грошові кошти у сумі 5 000,00 грн. в рахунок оплати послуг за договором про надання правничої допомоги від 31.08.2022 року.
За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 ст. 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (постанова Великої Плати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі №826/1216/16).
Судом встановлено, що згідно з актом приймання-передачі послуг від 23.02.2023р. ТОВ "Грандгарант" надано правову допомогу, а саме здійснено:
- підготовку та подачу відзиву на апеляційну скаргу по справі на основне рішення суду (час виконання - 3,5 години);
Загальна вартість наданих послуг з правничої допомоги склала 5000,00 грн.
Однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002р. "Лавентс проти Латвії" за заявою №58442/200 щодо судових витрат, зазначено, що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п. п. 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними та неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Таким чином, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021р. у справі №910/12876/19).
Колегія суддів наголошує на тому, що у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом, на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, ч. 6 ст. 126 ГПК України встановлено обов'язок доведення неспівмірності витрат, що покладаються на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
Аналогічні правові висновки про застосування норм процесуального права щодо співмірності судових витрат викладені в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19, які враховуються апеляційним господарським судом в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України.
У п. 6.5 постанови від 03.03.2019р. у справі №922/445/19 Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Матеріали справи не містять будь-яких заперечень або клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката поданих ТОВ "АЛД Інжиніринг та будівництво".
Частиною 4 ст. 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на вищевикладене, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно з ст. 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст. ст. 75 - 79 ГПК України.
Жодних доказів, у тому числі розрахунків, які б свідчили про неспівмірність, нерозумність або нереальність витрат ТОВ "Грандгарант" на професійну правничу допомогу відповідачем не надано.
Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що розмір витрат ТОВ "Грандгарант" на правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн. в суді апеляційної інстанції є співмірним зі складністю справи, пропорційним до предмету спору, наданому обсягу послуг та витраченим часом на їх надання.
З огляду на викладене, надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Грандгарант" докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 5 000,00 грн., оскільки цей розмір судових витрат відповідно до ст. 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію співмірності, пропорційності та розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи.
За викладених обставин, заява позивача про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, апеляційний господарський суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандгарант" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю "АЛД Інжиніринг та будівництво" на користь Товариства з обмежено відповідальність ТОВ "Грандгарант" витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000,00 грн.
Видачу наказу з урахуванням необхідних реквізитів доручити Господарському суду Запорізької області.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя І.О. Вечірко
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков