Номер провадження 2/754/1968/23
Справа №754/1458/23
Іменем України
13 квітня 2023 року Деснянський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Гринчак О.І.
за участю секретаря судових засідань Чехун Ю.В.,
представника позивача - Бровченка І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Зміст позовних вимог
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, в якій просить визначити йому додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 . Померлий ОСОБА_2 є рідним батьком позивача. Після смерті батька відкрилася спадщина, яка складається з 1/2квартири АДРЕСА_1 . 27.10.2022 позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Панченко Алли Павлівни з заявою про прийняття спадщини після смерті батька. За результатами розгляду вищевказаної заяви, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Панченко Алла Павлівна надала лист-роз'яснення вих. № 72/01-16 від 27.10.2022, яким роз'яснила, що позивачем пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини, а, отже, у неї відсутні підстави для відкриття спадкової справи. Одночасно, нотаріусом запропоновано звернутись до суду для поновлення строків прийняття спадщини та повідомлено, що згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 70445849 від 27.10.2022 спадкова справа зафактом смерті ОСОБА_2 не відкривалася.
Позивач вказує, що про смерть батька він дізнався тільки в лютому 2022 року. Це було пов'язано з тим, що в квітні 2021 року вони з батьком посварилися з огляду на те, що ОСОБА_2 довгий час зловживав алкогольними напоями. З березня 2021 року по грудень 2021 року позивач тимчасово проживав в селі Поляна, Свалявського району, Закарпатської області. Заспокоївшись приблизно у серпні, позивач зателефонував батьку, однак телефон був відключений. У жовтні 2021 року позивач приїхав до Києва і навідався до батька в квартиру, але його там не було і вирішив, що він проживає десь в якомусь селі та не повернувся з літа.
Ближче до кінця 2021 року ОСОБА_1 активно почав шукати батька, але ці спроби були марними. З метою пошуку свого батька позивач звертався до Деснянського управління поліції ГУ НП у м. Києві, яке після його розшуку повідомило, що його батько помер в КНП «Київська міська клінічна лікарня № 1». ОСОБА_1 зазначає, що причиною тривалого пошуку батька також стали невірні дані про його народження при документальному оформленні смерті працівниками поліції та КНП «Київська міська клінічна лікарня №1».
Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було внесено зміни до відомостей актового запису № 14776, а саме в частині відомостей про дату народження з 04.04.1957 було змінено на 04.03.1957. Свідоцтво про смерть батька з правильною датою народження було видано лише 18.01.2023.
Позивач вважає, що тривалий пошук батька та помилки в документах при оформленні факту його смерті стали перешкодою для вчасного звернення до нотаріуса, що є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Відзив на позовну заяву
На адресу суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому він просить суд на підставі поданих стороною доказів прийняти рішення згідно з чинним законодавством, звільнити відповідача від відшкодування судових витрат та слухати справу за відсутності представника відповідача.
Рух справи
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 06 лютого 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження. Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Панченко Алли Павлівни копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі поданої заяви ОСОБА_1 , якщо така заводилася.
22 лютого 2023 року на адресу суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Панченко Алли Павлівни надійшов лист з додатками, на виконання ухвали суду.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23 березня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання 13 квітня 2023 року представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Обставини справи встановлені судом
ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 13.07.1990 НОМЕР_1 , в якому батьками позивача вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть №14776 від 24.06.2021, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , повторно виданим Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 18.01.2023.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилась спадщина померлого ОСОБА_2 , а позивач є спадкоємцем за законом, оскільки є сином спадкодавця.
Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру № 70445833 від 27.10.2022 заповіту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не залишив, спадкова справа не відкривалась.
Позивач проживав з березня 2021 року по грудень 2021 року за адресою АДРЕСА_2 , на підтвердження в матеріалах справи міститься договір оренди від 01.03.2021.
З листа начальника Деснянського УП ГУНП у м. Києві № 3381/12/49-2022 від 06.02.2022 вбачається, що позивач звертався до поліції з приводу зникнення батька. Деснянським УП ГУНП у місті Києві в ході перевірки за наявними базами поліції було встановлено, що останній помер у 2021 році на території Дарницького району м. Києва, та заявнику рекомендовано звернутись до Дарницького УП ГУНП у м. Києві.
Листом начальника Дарницького УП ГУНП у м. Києві № К-630/125/48/04-2022 від 06.04.2022 розглянуто звернення позивача щодо виправлення дати народження померлого батька в документі та рекомендовано звернутись за місцем його попередньої видачі.
З листа № 061/104-2029/07 від 27.07.2022 вбачається, що Адміністрація Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №1» розглянула звернення позивача №81/оп від 27.07.2022 та повідомила йому, що зміни в лікарське свідоцтво про смерть, яке зареєстроване у відділі державної реєстрації смерті не вносяться, позивачу рекомендовано звернутись до Київського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) для внесення змін в актовий запис.
Листом-роз'ясненням № 72/01-16 від 27.10.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Панченко Аллою Павлівною позивачу було повідомлено про пропущення ним, встановленого ст. 1270 ЦК України шестимісячного строку для прийняття спадщини.
02.11.2022 позивач звернувся з заявою про внесення змін в актовий запис до Деснянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а 08.11.2022до Дарницького УП ГУНП у м. Києві.
З листа Адміністрації Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №1» № 061/104-3954/07 від 25.11.2022 вбачається, що Інформацію щодо дати народження ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) було внесено у медичну документацію зі слів пацієнта. На підставі цих даних було заповнено лікарське свідоцтво про смерть. У подальшому ОСОБА_1 надав копії документів, а саме копію паспорта та свідоцтва про народження, виданих на ім'я ОСОБА_2 , з яких вбачається, що його датою народження є ІНФОРМАЦІЯ_5 .
07.12.2022 слідчим СВ Дарницького ГУ НП у м. Києві надано позивачу довідку, згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дійсно звертався до Дарницького УП ГУ НП у м. Києві з заявою про внесення змін до анкетних даних (бази даних). Дійсно, працівниками поліції при документальному оформленні смерті гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , була допущена технічна помилка, а саме помилка в даті народження померлого. Так, слідчим була вказана дата народження гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а правильною датою, відповідно до паспорта гр. України НОМЕР_3 правильною датою є ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану № 00038190359 від 19.01.2023, 11.01.2023 внесено зміни в актовий запис про смерть № 14776 від 24.06.2021 щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Правове обґрунтування
Згідно з положеннями статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За умовами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Вимогами статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно зі статтею 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до приписів частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01.03.2013 на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (зокрема, постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18).
-Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує про поважність причин пропуску строку на звернення із заявою про прийняття спадщини у зв'язку з тривалим пошуком батька, що підтверджується листом поліції; помилки в лікарському свідоцтві про смерть та свідоцтві про смерть в частині дати народження батька, що ускладнили його пошуки та унеможливили своєчасне звернення до нотаріуса, оскільки для відкриття спадщини необхідні були вірні дані щодо померлого, щоб ідентифікувати спадкодавця; введенням військового стану на території України через військову агресію, який позбавив позивача можливості вчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.
Аналогічне за змістом роз'яснення міститься в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», згідно з якими вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При цьому, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, зокрема пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо (постанова Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/170, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.11.2020 у справі № 750/262/20).
Отже, строки на подання заяви про прийняття спадщини не визнаються преклюзивними, можуть бути поновлені з дотриманням правил ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).
Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосовний в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям «майно» в розумінні ст. 1 Першого протоколу.
Оскільки спадкодавець, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому шестимісячний строк для прийняття спадщини сплинув 15.10.2021. Позивач дізнався про смерть батька та про відкриття спадщини в лютому 2022 року, звернувся до нотаріуса 27.10.2022, який листом від 27.10.2022 вих. № 72/01-16 повідомив, що позивачем пропущено шестимісячний строк. Також слід зауважити, що існувала помилка в актовому записі про смерть спадкодавця щодо дати народження останнього, яка виправлена лише 11.01.2023.
Надавши оцінку доводам сторони позивача суд приходить до висновку, що викладені обставини свідчать про поважність причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Тому, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову про визначення ОСОБА_1 додаткового для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після його померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 , тривалістю у три місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 89, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , тривалістю у три місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач - Київська міська рада, ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 36.
Повний текст рішення складено 21.04.2023.
Суддя Деснянського
районного суду міста Києва Оксана Гринчак