Номер провадження 2/754/606/23
Справа №754/12204/22
Іменем України
13 квітня 2023 року Деснянський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Гринчак О.І.
за участю секретаря судових засідань Чехун Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У грудні 2022 року Акціонерне товариство «Райффайзен Банк»звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за заявою про надання кредиту «Кредитна карта» №010/0983/82/881482 від 04.08.2020 року у сумі 83329,66 грн., з яких 75000,00 грн. - заборгованість за дозволеним овердрафтом, 8339,66 грн. - заборгованість за недозволеним овердрафтом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.08.2020 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено Заяву про відкриття Карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/0983/82/881482, згідно з умовами якої Кредитор зобов'язався надавати позичальнику кредитні кошти на умовах кредитного договору в межах поточного ліміту 75 000,00 грн. строком на 48 місяців під 48% річних, а позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно з умовами договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначенні заявою Договором. Згідно з умовами п. 1.4.1. Заяви - Договору, з дати початку кредитування, Банк надав Клієнту, в межах Поточного ліміту, кошти у сумі: 75 000,00 грн. Кредит надавався, шляхом зарахування коштів Кредиту на картковий рахунок одночасно з ініціюванням клієнтом платіжних (видаткових) операцій за КР та/або шляхом Договірного списання Банком коштів Кредиту КР у випадках, визначених Договором. Метою Кредиту є: придбання клієнтом товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконання обов'язків найманого працівника. Максимальний ліміт кредиту складав 500000,00 грн., в межах якого було встановлено поточний ліміт кредиту.
Отже, з укладенням Заяви Договору у позичальника виник обов'язок повернути банку кредит та відсотки у строки та в розмірах чітко встановлених Заявою -Договором та Правилами, у разі прострочення якого Кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом та відсотками.
Проте, всупереч вимогам п. 3.2 Заяви - Договору позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, а саме: не здійснював сплату Банку обов'язкового щомісячного платежу за користування кредитом та відсотків за користування кредитним коштами, у зв'язку з чим станом на 23.09.2022 заборгованість останнього перед АТ «Райффайзен Банк» за заявою про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна катка» № 010/0983/82/881482 від 04.08.2020 становить 83 329, 66 гривень, яка складається з: заборгованості за дозволеним овердрафтом: 75000,00 грн., заборгованості за недозволеним овердрафтом: 8329,66 грн.
Ухвалою Деснянського районного суд м. Києва від 03.01.2023 відкрито провадження у справі, вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
16.01.2023 та 06.03.2023 від представника позивача до суду надійшли заяви про розгляд справи без участі Ат «Райффайзен Банк».
У судове засідання 13.04.2023 учасники справи не з'явилися.
Відповідач до суду не з'явився, відзиву на позовну заяву чи інших письмових пояснень від нього до суду не надходило, а також повідомлення про іншу адресу, клопотання про відкладення судового розгляду також не заявлялося. Відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу його зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_1 ), проте судова повістка повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на вказані обставини та приписи процесуального закону, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, який повідомлений належним чином та не повідомив суду причини своєї неявки.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з неявкою учасників у судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У постанові Верховного суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 зазначено, що у передбачених нормами ЦПК України випадках повне судове рішення може відображати дату судового засідання, яким завершено судовий розгляд (відповідна дата вказана у вступній частині судового рішення) та дату складення повного судового рішення (відповідна дата вказана у резолютивній частині або після резолютивної частини судового рішення). У випадках, коли відбувається проголошення судового рішення, датою такого судового рішення є дата судового засідання, яким завершено судовий розгляд. І навпаки, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи; з урахуванням розумності положення частини п'ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
17.04.2019 Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 уклали угоду № СМDРІ-374698, відповідно до якої відповідач прийняв публічну пропозицію позивача про надання послуг в порядку та на умовах, що викладені у Правилах банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль», що оприлюднені та знаходяться у вільному доступі на сайті банку, висловив повну та безумовну згоду з її умовами.
04 серпня 2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено Заяву про відкритя карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна карта» № 010/0983/82/881482, згідно з умовами якої Кредитор зобов'язався надавати позичальнику кредитні кошти на умовах кредитного договору в межах поточного ліміту 75 000,00 гривень строком на 48 місяців під 48% річних, реальна річна ставка складає 49,9 %.
Відповідно до п. 1.2 кредитного договору кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язався повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування.
Відповідно до пункту 5 Заяви про надання кредиту «Кредитна карта» №010/0983/82/881482 клієнт підтверджує, що він ознайомлений із чинною редакцією Правил. Клієнт визнає та підтверджує, що на взаємовідносини сторін за цією Заявою поширюються положення Договору, Правил, в тому числі розділу 6 Правил. Клієнт зобов'язується дотримуватись умов Договору, Правил, зокрема, тих положень, що регламентують умови надання Банком Кредитів. Підписанням цієї заяви клієнт підтверджує, що до відносин сторін за цією заявою застосовуються положення Договору, в тому числі Розділ 6 Правил так само як би текст Правил був би власноруч підписаний Клієнтом.
Також в матеріалах справи міститься паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна карта», підписаний відповідачем та розписка про отримання карти, розрахунок суми заборгованості за заявою про надання кредиту «Кредитна картка» № 010/0983/82/881482 від 04.08.2020 станом на 23.09.2022 та виписки по рахунку № НОМЕР_1 станом на 19.09.2022.
Позивач звернувся до відповідача з вимогою про дострокове поконання грошового зобов'язання за кредитним договором вх. №114/5-А-257206 від 26.09.2022, однак відповіді не отримав.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у справі, що розглядається це АТ «Райффайзен Банк»).
Оскільки, умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
З виписки по рахунку за періодами 04.08.2020 - 29.09.2022 вбачається, що відповідач користувався кредитною карткою, знімав та поповнював готівку, загалом здійснив 414 транзакцій, тобто реалізував своє право на користування кредитним лімітом.
Відповідно до наявного у матеріалах справи розрахунку суми заборгованості за Заявою про надання кредиту «Кредитна картка» № 010/0983/82/881482 від 04.08.2020, станом на 23.09.2022 заборгованість відповідача перед АТ «Райффайзен Банк» становить 83329,66 гривень, яка складається з: заборгованості за дозволеним овердрафтом - 75 000, 00 грн., заборгованості за недозволеним овердрафтом - 8329,66 грн., в тому числі прострочена заборгованість із щомісячного обов'язкового внеску - 22207,27 грн., заборгованість за відсотками - 0,00 грн., заборгованість по штрафу - 0,00 грн.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Крім того, позивач направляв на адресу відповідача вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку із припиненням відповідачем належним чином виконувати зобов'язання за Кредитним договором у порядку ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Позивачем підтверджено належними доказами факт виникнення заборгованості за кредитним договором, її розмір відповідачем також не спростований.
Враховуючи, що отримані кредитні кошти в добровільному порядку АТ «Райффайзен Банк Аваль» не повернуті, а також вимоги частини 2 статті 530 ЦК Україниза змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, в позивача наявне право вимагати від відповідача повернення отриманих ним кредитних коштів та процентів за невиконання зобов'язання за кредитом.
Зважаючи на вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за заявою про надання кредиту «Кредитна карта» №010/0983/82/881482 від 04.08.2020 станом на 29.09.2022 у сумі 83329,66 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 280-289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» заборгованість за заявою про надання кредиту «Кредитна карта» №010/0983/82/881482 від 04.08.2020 у розмірі 83329,66 грн. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», код ЄДРПОУ: 14305909, адреса: м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9.
Відповідач - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 21.04.2023.
Суддя Деснянського районного
суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК