Єдиний унікальний номер № 285/745/23
Провадження № 1-кп/0285/346/23
20 квітня 2023 року м. Звягель
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді……………….... ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання....... ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора……………………...... ОСОБА_3 ,
обвинуваченої............................... ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.01.2023 за №12023060530000098,
по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянки України, українки, із базовою загальною середньою освітою,
уродженки м Новоград-Волинський Житомирської області,
яка зареєстрована в АДРЕСА_1 ,
проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
яка не працює, на утриманні одна малолітня дитина ( ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ),
раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
02.01.2023 в обідню пору доби, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 перебувала в будинку за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , де розпивала алкогольні напої зі своїм співмешканцем ОСОБА_7 та знайомим ОСОБА_8 . Після того, як ОСОБА_8 залишив її будинок та пішов додому, Кошева виявила в кухні будинку на підлозі біля холодильника належний Хмарському мобільний телефон «Хіаomi Мі8 Lite 4/64GВ», який вирішила викрасти.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та достовірно знаючи, що на території України Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», від 24.02.2022 № 2102-1Х з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 до 19.02.2023 введено воєнний стан, Кошева без відриву у часі, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими, взяла з підлоги та умисно таємно викрала належний ОСОБА_8 мобільний телефон марки «Хіаomi Мі8 Lite 4/64GВ» вартістю 2145 гривень, який був у чохлі-накладці вартістю 57 гривень 67 копійок із сім-карткою оператора зв'язку «Лайфселл» НОМЕР_1 вартістю 25 грн., чим заподіяла потерпілому ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 2227 гривень 67 копійок.
Крім того, 03.01.2023 Кошева, перебуваючи в будинку за місцем свого проживання, достовірно знаючи, що потерпілий ОСОБА_8 має банківську картку «Приватбанк» № НОМЕР_2 , доступ до якої здійснює через мобільний додаток «Приват24», із мобільного телефону марки «Хіаomi Мі8 Lite 4/64GВ», вирішила з корисливих мотивів таємно викрасти грошові кошти із вказаного банківського рахунку, володіючи відомостями про логін та пароль до мобільного додатку, які їй стали відомі під час спільного розпивання алкогольних напоїв із ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .
З даною метою Кошева 03.01.2023, перебуваючи в будинку за місцем свого проживання, використовуючи мобільний додаток «Приват24», в якому вона авторизувалася використовуючи сім-картку потерпілого ОСОБА_8 НОМЕР_1 , а також відомі їй логін та пароль, здійснила перекази грошових коштів із рахунку потерпілого № НОМЕР_2 , а саме о 08 год. 53 хв. на суму 300 грн., о 09 год. 45 хв. на суму 400 грн., об 11 год. 43 хв. на суму 500 грн., об 11 год. 49 хв. на суму 400 грн., о 12 год. 27 хв. на суму 1500 грн., о 12 год. 40 хв. на суму 1500 грн., о 13 год. 22 хв. на суму 1000 грн.. та о 14 год. 33 хв. на суму 2000 грн. на свою власну банківську картку АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_3 та об 11 год. 48 хв. на банківську картку АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_4 , належну її співмешканцю ОСОБА_7 , в сумі 300 грн., яку зберігала в себе, тим самим умисно таємно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_8 в загальній сумі 7900 грн.
Продовжуючи свої протиправні дії, 05.01.2023 Кошева, перебуваючи в будинку за місцем свого проживання, використовуючи мобільний додаток «Приват24», в якому вона авторизувалася використовуючи сім-картку потерпілого ОСОБА_8 НОМЕР_1 , а також відомі їй логін та пароль, здійснила перекази грошових коштів із рахунку потерпілого № НОМЕР_2 о 10 год. 37 хв. на суму 10000 грн. на банківську картку АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_5 , належну її співмешканцю ОСОБА_7 , яку зберігала в себе та о 10 год. 38 хв. на суму 500 грн. на банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_6 в рахунок погашення свого боргу ОСОБА_9 .
Доводячи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном до кінця, ОСОБА_6 08.01.2023, перебуваючи в будинку за місцем свого проживання, використовуючи мобільний додаток «Приват24», в якому вона авторизувалася використовуючи сім-картку потерпілого ОСОБА_8 НОМЕР_1 , а також відомі їй логін та пароль, здійснила перекази грошових коштів із рахунку потерпілого № НОМЕР_2 , а саме о 12 год. 02 хв. на суму 380 грн. та 12 год. 04 хв. на суму 65 грн. на свою власну банківську картку АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_3 , заподіявши потерпілому ОСОБА_8 матеріального збитку па загальну суму 18845 грн.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 вину у пред'явленому обвинуваченні визнала повністю та пояснила, що дійсно вчинила крадіжку за обставин, зазначених у обвинувальному акті, не заперечила проти часу, дати, місця і способу її вчинення. У вчиненому щиро кається, згодна з кваліфікацією своїх дій, не заперечує з приводу скороченого судового розгляду справи без дослідження доказів, які нею не оспорюються.
Показання обвинуваченої відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.
Потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання не прибув, цивільний позов не заявляв, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, претензій до обвинуваченої не має, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.
Приймаючи до уваги той факт, що обвинувачена в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин та беручи до уваги, що прокурор також не оспорювавфактичні обставини провадження, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, суд визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченої, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченої. При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.
Суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 у справі Девеер проти Бельгії, держава та її судові органи зобов'язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.
Позиція обвинуваченої ОСОБА_6 щодо розгляду справи у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, є добровільною і не пов'язана з вищевказаними чинниками, сумнівів у добровільності такої позиції в суду немає.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_6 , суд знаходить доведеною її винність та її умисні дії, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_6 , є вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
При обранні виду і міри покарання обвинуваченій суд враховує:
ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який відноситься до категорії тяжкого; його характер;
дані про особу винної: яка раніше не судима, вперше вчинила тяжкий злочин, на утриманні має одну малолітню дитину, її вік, стан здоров'я, характеристику за місцем проживання, той факт, що вона не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Також варта уваги позиція потерпілого, який при призначенні покарання обвинуваченій покладається на розсуд суду, та положення ст.ст.50, 65 КК України, відповідно до яких особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з цієї мети, а також принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Враховуючи вищевикладене, суд призначає обвинуваченій ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, встановленому санкцією ч.4 ст.185 КК України, вважаючи його необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченої, яка вину визнала та усвідомила протиправність своїх дій, її відношення до скоєного; щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, думку потерпілого, - суд приходить до висновку про те, що обвинувачена ОСОБА_6 не є особою, небезпечною для суспільства, а тому її виправлення можливе без ізоляції із застосуванням положень ст.75 КК України в умовах звільнення її від відбування покарання з випробуванням. На підставі ст.76 КК України на обвинувачену покладатимуться відповідні обов'язки кримінально-виправного характеру.
Суд вважає, що обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченої, не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують його суспільну небезпеку до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченої ст.69 КК України.
Потерпілим цивільного позову не заявлено, однак за ним зберігається право на звернення до суду за відшкодуванням шкоди в порядку цивільного судочинства.
Запобіжний захід не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.
Арешт на майно не накладався.
Згідно ст.124 КПК України з обвинуваченої підлягають стягненню судові витрати за проведення товарознавчої експертизи (висновок від 18.01.2023 №СЕ-19/106-23/605-ТВ).
Питання про долю речових доказів вирішено відповідно до ст.100 КПК України.
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 337, 370, 371, 374 КПК України, -
Визнати ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання із випробуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Покласти на засуджену обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України:
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
повідомляти його про зміну місця проживання і роботи.
Підстав для обрання запобіжного заходу суд не вбачає.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи в сумі 1132 грн. 68 коп.
Речові докази: роздруківка Приватбанку про рух коштів та дублікати чеків у кількості 13 штук залишити в матеріалах кримінального провадження; мобільний телефон «Хіаomi Мі8 Lite 4/64GВ», переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_10 , залишити йому.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуюча суддя ОСОБА_1