Провадження № 11-сс/821/175/23 Справа № 705/1734/23 Категорія: ст.ст. 176, 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
20 квітня 2023 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючоїОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю: секретаря прокурора захисника ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 1 квітня 2023 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань Черкаської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох дітей, працюючого директором магазину ТОВ «Олімпійська», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,-
Старший слідчий СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області із клопотанням, погодженим керівником Уманської окружної прокуратури ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що у провадженні СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023252100000023 від 13 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_11 та ОСОБА_8 у невстановлений слідством час вступили між собою у попередню змову з метою вчинення стосовно ОСОБА_12 вимагання під приводом заборгованості сина останнього - ОСОБА_13 .
У подальшому, реалізовуючи вищевказану змову, діючи спільно та умисно, з корисливими мотивом та метою, спрямованими на незаконне збагачення за рахунок чужої власності, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, який в подальшому продовжено Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженим Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022, затвердженим Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022, Указом Президента України №341/2022 від 17.05.2022, затвердженим Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022, Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022, затвердженим Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022, Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022, затвердженим Законом України № 2738-ІХ від 16.11.2022, Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023, затвердженим Законом України № 2915-ІХ від 07.02.2023, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 вдалися до реалізації свого злочинного плану, усвідомлюючи, що ОСОБА_12 жодної заборгованості перед ними не має.
Таким чином, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
13 березня 2023 року відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023252100000023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
30 березня 2023 року о 12:08 год. ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
31 березня 2023 року об 11:55 год. ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.189 КК України - вимога передачі чужого майна та вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою обмеження прав потерпілого чи його близьких родичів, пошкодження їхнього майна (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Враховуючи ризики, передбачені статтею 177 КПК України, зважаючи на обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, тяжкість покарання за злочин, який відноситься до категорії особливо тяжких та за який, у разі визнання його винуватим, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна, враховуючи вік, стан здоров'я, відсутність у підозрюваного постійного джерела прибутків, наявність високих ризиків продовження ним протиправної поведінки, впливу на потерпілого та свідків, а також вчинення злочину в умовах воєнного стану, слідчий вважає, що лише тримання під вартою зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та дасть змогу запобігти спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, що забезпечить повне та об'єктивне проведення досудового розслідування у розумні строки.
Враховуючи вищевикладене, слідчий вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки чи домашнього арешту не може бути достатнім для запобігання вищезазначених ризиків.
Старший слідчий СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 просив слідчого суддю застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з можливістю внесення ним застави в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 268 400 (двісті шістдесят вісім тисяч чотириста) гривень. У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_8 з - під варти, у зв'язку з внесенням ним застави, покласти на підозрюваного такі обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
-не відлучатись з м. Умані Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 1 квітня 2023 року клопотання слідчого - задоволено.
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який рахувати з моменту його затримання, а саме з 30 березня 2023 року до 28 травня 2023 року включно.
Визначено підозрюваному ОСОБА_8 заставу - 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 268 400 (двісті шістдесят вісім тисяч чотириста) гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває особа, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_8 з-під варти у зв'язку з внесенням ним застави, покладено на підозрюваного на строк 2 місяці такі обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
-не відлучатись з м. Умані Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-заборонити спілкуватись із свідками, іншими учасниками по вказаному кримінальному провадженню.
Судове рішення мотивовано тим, що слідчим належними та допустимими доказами на цій стадії досудового розслідування доведено обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, що обґрунтовує застосування саме такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Слідчий суддя, врахувавши наявність ризиків, дані про особу підозрюваного, а також наявність у підозрюваного постійного місця проживання, малолітніх утриманців та відсутність попередніх судимостей, що на думку слідчого судді, не зменшує суспільну небезпеку кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 , погодився із доводами слідчого, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти наявним ризикам.
При визначенні розміру застави слідчий суддя врахував обставини кримінального правопорушення, особу підозрюваного та вважав за можливе визначити розмір застави у 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить в грошовому виразі 268 400 грн, у разі внесення якої поклавши на підозрюваного конкретні обов'язки, визначені статею 194 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на істотні порушення норм кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.
В обґрунтування апеляційної скарги адвокат вказує, що в матеріалах клопотання відсутні будь-які достатні докази, які б підтверджували вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України.
Окрім цього, зазначає про відсутність вказаних у клопотанні ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України, адже вони, на його дуку, належним чином не доведені, а лише формально перелічені.
Також, на його думку, прокурор в судовому засіданні жодним чином не довів, що встановлені під час розгляду цього клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду справи ризикам.
Окрім цього, звертає увагу на те, що слідчим суддею було відмовлено стороні захисту в заявленому клопотанні про допит свідків.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали клопотання та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1,2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, може застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 177, 178, 183 КПК України.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дотримався вимог норм міжнародного права та кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого і дійшов вірного висновку, що в даному кримінальному провадженні маються докази, що об'єктивно вказують на причетність до вчинення кримінального правопорушення саме цієї особи.
Доводи захисника про те, що слідчим не надано доказів обґрунтованості підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину відповідної тяжкості, апеляційний суд вважає такими, що спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Натомість, обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України на даній стадії досудового розслідування підтверджується наступними доказами, а саме: заявою ОСОБА_12 про вчинення кримінального правопорушення від 13 березня 2023 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 13 березня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 13 березня 2023 року; протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , від 30 березня 2023 року; протоколом затримання ОСОБА_11 від 30 березня 2023 року; протоколом затримання ОСОБА_8 від 30 березня 2023 року; протоколами допиту свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 ; протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , від 30 березня 2023 року; протоколами огляду предметів від 31 березня 2023 року та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, проаналізувавши вищевказані докази, дійшов обґрунтованого висновку про наявність на даній стадії кримінального провадження обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, а доводи захисника про те, що в даний час слідчим не надано доказів обґрунтованості підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину відповідної тяжкості, апеляційний суд вважає такими, що спростовуються матеріалами кримінального провадження, а доводи апеляційної скарги в частині необгрунтованості підозри, є такими, що суперечать фактичним обставинам справи.
На даній стадії досудового розслідування, ОСОБА_19 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, а у разі доведення вини, йому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.
Крім того, апеляційний суд наголошує, що на даній стадії кримінального провадження лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність вказаних вище ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу підозрюваному, тому слідчий суддя або суд у даному випадку позбавлений можливості давати оцінку достатності та допустимості доказів, оскільки триває досудове розслідування.
При цьому, відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті, а підстав для визнання доказів недопустимими, які передбачені в ч. 2 ст. 87 КПК України, стороною захисту в апеляційній скарзі не наведено.
Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на потерпілого у кримінальному провадженні, суд виходив з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від потерпілого у кримінальному провадженні на різних його етапах, та зауважує, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний, не будучи обмежений у спілкуванні із останнім, якому відомі обставини вчинення злочину, по якому висунуто підозру, може здійснювати вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою спонукання до ненадання показів, перекручування або спотворення обставин, які йому достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Дійсним є цей ризик і в розрізі письмових показань потерпілого ОСОБА_12 від 13 березня 2023 року, котрий, будучи допитаним у порядку ст. 224 КПК та попередженим про кримінальну відповідальність згідно ст. 384 КК України вказав, що підозрюваний висловлював погрози на його адресу.
Колегія суддів, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна, та яке класифікується як особливо тяжкий злочин, враховуючи дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох дітей, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України погоджується із висновком слідчого судді про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що буде необхідним і достатнім для запобігання ризиків, зазначених у ч.1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, може не забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_8 .
Доводи захисника підозрюваного щодо недоведеності прокурором чи слідчим неможливості застосування до ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу є непереконливими, оскільки вказане посилання фактично вказує на незгоду з наданими стороною обвинувачення матеріалами, в той час коли стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б спростовували висновки слідчого щодо наявності існуючих ризиків.
Посилання захисника, що до клопотання слідчого не надано жодного суттєвого доказу, який би підтверджував пред'явлення обґрунтованої підозри є неаргументованими, оскільки суд апеляційної інстанції вважає, що відноснопитання обґрунтованості підозри має застосовуватися стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Необхідно оцінювати обґрунтованість усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України"), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що слідчим суддею об'єктивно встановлено існування обставин, які виправдовують тримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою, оскільки стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на час розгляду питання про обрання запобіжного заходу обґрунтовано існують і в сукупності з даними про його особу підтверджують на даному етапі кримінального провадження потребу в триманні останнього під вартою.
Підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, апеляційний суд не вбачає.
Також слідчим суддею за вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України вірно застосовано альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді є безпідставними, оскільки слідчим суддею було належним чином перевірено та досліджено докази, які вказують на обґрунтованість підозри, враховано дані, які характеризують особу підозрюваного, його вік, сімейний та матеріальний стан,тощо.
Будь-яких інших переконливих доводів щодо незаконності ухвали слідчого судді в апеляційній скарзі не наведено та не надано під час апеляційного розгляду справи.
Згідно п.1 ч.3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави; належним чином мотивував своє рішення, у зв'язку із чим апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 376,405,407,419,422,424 КПК України, суд,-
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 1 квітня 2023 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4