справа № 755/20287/21 головуючий у суді І інстанції Чех Н.А.
провадження № 22-ц/824/870/2023 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
10 квітня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді -Березовенко Р.В.,
суддів:Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
з участю секретаря Жванко О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником - адвокатом Ярошенко Олесею Миколаївною, на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини,-
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 грудня 2021 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способу участі батька у вихованні дитини, в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15 вересня 2022 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способу участі батька у вихованні дитини. Призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні сторона відповідача просила прийняти до спільного розгляду зустрічну позовну заяву про позбавлення батьківських прав, вважаючи, що дані позови мають розглядатися разом. Щодо порушення строків подачі зустрічного позову до суду пояснила, що вона - представник, ознайомилася з матеріалами справи лише 12.09.2022 року, а відповідач позовну заяву не отримувала взагалі. Враховуючи дані обставини, просила поновити строк для подачі зустрічного позову та прийняти зустрічний позов.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2022 року відмовлено представнику відповідача - адвокату Ярошенко Олесі Миколаївні в клопотанні про поновлення строку на подання зустрічного позову. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських права - залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , через представника - адвоката Ярошенко Олесю Миколаївну, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у судовому рішенні першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом норм процесуального права, просила ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2022 року скасувати та прийняти до спільного розгляду зустрічну позовну заяву.
Апеляційна скарга мотивована тим, що лише 12 вересня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ярошенко Олеся Миколаївна ознайомилася з матеріалами справи. До 12 вересня 2022 року представник ОСОБА_1 не була повідомлена про відкриття провадження у справі, не отримувала жодної повістки у даній справі. 15 вересня 2022 року було проведено підготовче засідання, станом на день проведення даного судового засідання представник ОСОБА_1 - адвокат Ярошенко Олеся Миколаївна перебувала на лікарняному, у матеріалах справи міститься клопотання про відкладення розгляду справи та копія лікарняного листа. Посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17 (провадження №14-507цс18), апелянт зазначала, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування відповідача про час та місце розгляду справи. Вважає, що враховуючи на повернення кореспонденції, надісланої на поштову адресу ОСОБА_1 судом, «за закінченням терміну зберігання», остання не була належним чином повідомлена про час і місце розгляду судової справи, зі змістом позовних вимог та ухвалою про відкриття провадження в справі не ознайомлювалася. Окрім того, вважає, що оскільки ухвалу про закриття підготовчого судового засідання постановлено не зважаючи на обґрунтоване клопотання сторони відповідача про відкладення, судом першої інстанції було неправомірно вказано про те, що зустрічний позов неможливо прийняти, оскільки триває вже судовий розгляд.
05 грудня 2022 року на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_2 , в якому позивач просив суд залишити апеляційну скаргу без розгляду. При цьому позивач обґрунтовував клопотання зловживанням ОСОБА_1 та адвокатом Ярошенко Олесею Миколаївною правом та просив застосувати наслідки ст. 44 ЦПК України. Наголошував, що на даний час до Святошинського районного суду м. Києва 18 листопада 2022 року подано такий саме позов про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, а апеляційна скарга подана ОСОБА_1 в той же час 14 листопада 2022 року.
В ухвалі про відкриття апеляційного провадження учасникам справи було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
17 лютого 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_2 на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , надісланий засобами поштового зв'язку.
У вказаному відзиві позивач просив визнати зловживанням процесуальними правами подання адвокатом Ярошенко Олесею Миколаївною другого такого самого позову та з таких саме підстав, застосувати заходи, визначені ч. 3-4 ст. 44 ЦПК України, а саме: залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. При цьому зазначав, що він особисто в грудні 2021 року повідомляв ОСОБА_1 про подачу позову. Вказує, що вже тривалий час в судових засіданнях приймає участь адвокат Ярошенко Олеся Миколаївна, клопотання про відкладення розгляду справи подавала лише адвокат Ярошенко О.М., хоча зі змісту апеляційної скарги на той момент ОСОБА_1 вже знала про розгляд справи та жодного клопотання не надала. Зазначає, що адвокат Ярошенко О.М., приймаючи участь в розгляді справи № 759/5336/19 про визначення місця проживання дітей була проінформована про розгляд справи № 755/20287/21. Ця інформація була надана суду при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_2 . Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену в справі № 2-6236/11 (постанова від 11 червня 2021 року), позивач вважав, що сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернута до суду у зв'язку з неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено необ'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її у своїй скарзі. Також звертав увагу апеляційного суду, що у зв'язку з поданням Ярошенко О.М. та ОСОБА_1 позову про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав до Святошинського районного суду м. Києва, позивачем попередньо було подано до апеляційного суду клопотання про визнання таких дій зловживанням правом та залишення апеляційної скарги без розгляду.
Учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи до суду не з'явилися, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Причини неявки в судове засідання позивача ОСОБА_2 визнані апеляційним судом неповажними, оскільки саме по собі перебування сторони у відпустці не свідчить про неможливість явки у судове засідання, а доказів перебування ОСОБА_2 «поза межами Київської області» суду не надано.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з такого.
Судом першої інстанції було встановлено, що позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей при Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини зареєстрована в суді 02 грудня 2021 року. По справі було призначено п'ять підготовчих засідань (в тому числі в довоєнний період). Відповідач ні позовну заяву з додатками, ні виклик до суду не отримувала, ці документи проверталися до суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». З моменту подачі позову до суду і дати подачі відповідачем зустрічного позову минуло більше дев'яти місяців. На даний час справа знаходиться на стадії судового розгляду.
Відмовляючи представнику відповідача - адвокату Ярошенко Олесі Миколаївні в клопотанні про поновлення строку на подання зустрічного позову та залишаючи зустрічний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для поновлення процесуальних строків для прийняття зустрічного позову.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.
Так, згідно зі статтею 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Згідно з ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 грудня 2021 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способу участі батька у вихованні дитини, в порядку загального позовного провадження. Призначено справу до підготовчого засідання в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва на 24 лютого 2022 року о 12 годині 00 хвилин. Роз'яснено відповідачу його право надіслати (надати) відзив, заперечення з урахуванням вимог статті 178 ЦПК України та зустрічний позов не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі (т.1, а.с.54-55).
Згідно повідомлення про виклик Дніпровського районного суду м. Києва від 24 грудня 2021 року, яке міститься в матеріалах цивільної справи, суд першої інстанції повідомив учасників справи, що розгляд справи призначено на 24 лютого 2022 року на 12 годину 00 хвилин (т.1, а.с.57). При цьому вказане повідомлення про виклик не містить відомостей про направлення ОСОБА_1 копії ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 24 грудня 2021 року та копії позовної заяви ОСОБА_2 з додатками.
Окрім того, з матеріалів справи також вбачається, що конверт зі вкладенням, надісланий на поштову адресу відповідачки за первісним позовом, повернулися на адресу суду першої інстанції без вручення з відміткою причини невручення адресату «за закінченням терміну зберігання» (т.1, а.с.89, 103).
Повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду.
Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 12 травня 2021 року у справі № 216/3765/16-ц.
При цьому посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену в справі № 2-6236/11 (постанова від 11 червня 2021 року), апеляційний суд до уваги не бере, оскільки в справі, де касаційним судом було зроблено такий висновок, особа, яка не отримувала поштову кореспонденцію суду, сама надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її у своїй скарзі. Натомість в даній справі ОСОБА_1 є відповідачем й вся поштова кореспонденція суду надсилалася на поштову адресу, зазначену позивачем, а не нею особисто в будь-яках заявах по справі.
Отже, ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про відкриття провадження в справі, строк визначений судом для подання зустрічного позову та про дату, час і місце підготовчих засідань суду.
Окрім того, апеляційний суд бере до уваги, що зі змісту копій актів Дніпровського районного суду м. Києва вбачається, що станом на 18 травня 2022 року, на 28 липня 2022 року відправлення поштової кореспонденції не здійснюється у зв'язку з відсутністю фінансування та забезпечення поштовими марками (т.1, а.с.95, 104).
28 липня 2022 року на електронну адресу суду першої інстанції надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Ярошенко О.М. про відкладення розгляду справи, призначеної на 28 липня 2022 року (т.1, а.с.109-115). У вказаному клопотання представниця, зокрема, повідомляла, що 28 липня 2022 року переглядаючи сайт судової влади нею було виявлено інформацію про призначення судового засідання в даній справі. Зазначала, що у зв'язку з воєнним станом не може особисто бути присутньою під час розгляду справи, оскільки перебуває з дитиною за кордоном та повернеться в Україну лише 03 серпня 2022 року. При цьому представниця звертала увагу суду першої інстанції, що ні вона, ні її довірителька не отримували позовну заяву. Також зазначала, що не має можливості взяти участь в судовому засіданні в режимі відео конференції (т.1, а.с.109-115).
Зі змісту повідомлення про виклик від 28 липня 2022 року, адресованого ОСОБА_1 за її поштовою адресою, вбачається, що суд першої інстанції повідомляв відповідачку про те, що пакет документів, позовна заява з додатками для відповідача було направлено за адресою, вказаною у позовній заяві, повернуто до суду «за закінченням терміну зберігання». Дані документи ОСОБА_1 може забрати у приміщенні суду (т.1, а.с.123).
Однак, в матеріалах справи відсутні відомості щодо отримання чи неотримання вказаного повідомлення про виклик від 28 липня 2022 року відповідачкою.
Зі змісту довідки про доставку електронного листа вбачається, що документ в електронному вигляді «Супровідний лист» від 28 липня 2022 року по справі № 755/20287/21 було доставлено до електронної скриньки представниці відповідачки 01 серпня 2022 року (т.1, а.с.124).
Утім, матеріали справи не містять копії супровідного листа, надісланого на електронну адресу адвоката Ярошенко О.М., а відтак, відсутні відомості щодо переліку документів, які надсилалися судом першої інстанції та, відповідно, були доставлені до електронної скриньки представниці.
Отже, матеріали цивільної справи не містять доказів надсилання та/або отримання відповідачкою ОСОБА_1 чи її представницею - адвокатом Ярошенко О.М. копії ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 24 грудня 2021 року, з дати отримання якої судом першої інстанції встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання зустрічного позову.
Натомість, матеріали цивільної справи містять заяву представниці відповідачки від 12 вересня 2022 року, зі змісту якої вбачається, що остання ознайомилася з матеріалами справи 12 вересня 2022 року (т.1, а.с.125).
А відтак, зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що, з урахуванням дати ознайомлення представника відповідачки з матеріалами цивільної справи (12 вересня 2022 року), зокрема, й зі змістом позовної заяви та ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 24 грудня 2021 року, з 13 вересня 2022 року розпочався п'ятнадцятиденний строк для подання зустрічного позову.
Зустрічну позовну заяву було надіслано на адресу Дніпровського районного суду засобами поштового зв'язку 23 вересня 2022 року (т.1, а.с.176-212), тобто з дотриманням встановленого судом першої інстанції та передбаченого положеннями ЦПК України строку для вчинення такої процесуальної дії.
Окрім вищевикладеного, апеляційний суд також бере до уваги, що закриваючи підготовче провадження по справі 15 вересня 2022 року, суд першої інстанції зазначав, що відповідач до суду не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи сповіщалась шляхом направлення повідомлення про виклик на електронну пошту. До початку засідання секретар загальної канцелярії повідомив в усному порядку про дзвінок представника відповідача щодо подачі на електронну пошту суду заяви про відкладення. Оскільки на час проведення засідання заява про відкладення розгляду справи не надходила, суд вважає неявку сторони відповідача без поважних причин, та за можливе провести засідання без її присутності (т.1, а.с.132-133).
При цьому матеріали цивільної справи містять клопотання представниці відповідачки про відкладення розгляду справи у зв'язку з захворюванням адвоката Ярошенко Олесі Миколаївни, надіслане засобами електронного зв'язку 15 вересня 2022 року, тобто в день судового засідання. У вказаному клопотання, окрім того, представниця відповідачки за первісним позовом повідомляла суд першої інстанції про намір подати відзив по справі та зустрічну позовну заяву (т.1, а.с.137-138).
Відповідно до положень розділу ІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814, на першому аркуші вхідного документа в паперовій формі (у тому числі, у разі роздрукування паперової копії вхідного електронного документа) у правому нижньому куті або вільному від тексту місці проставляється реєстраційна позначка (штамп), в якому зазначаються дата реєстрації, реєстраційний номер (та за необхідності - найменування суду) і підпис особи, яка здійснила реєстрацію документа, а в разі необхідності - і час подання документа.
Процесуальні документи, що надійшли напередодні розгляду справи або в день розгляду справи після їх реєстрації в АСДС із зазначенням дати і часу отримання цих документів, негайно передаються суддям, в провадженні яких знаходяться вказані справи, із зазначенням в АСДС дати і часу передачі та отримання цих документів.
Утім, клопотання представниці відповідачки про відкладення розгляду справи у зв'язку з захворюванням адвоката Ярошенко Олесі Миколаївни, надіслане засобами електронного зв'язку 15 вересня 2022 року на першому аркуші вхідного документа в паперовій формі не містить на реєстраційній позначці (штампі) часу отримання такого документу судом, а тому відсутні підстави вважати, що таке клопотання було надіслане представником відповідачки за первісним позовом після підготовчого засідання та його закриття.
Отже, враховуючи вище встановлені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції критично оцінює висновок суду першої інстанції про відсутність достатніх підстав для поновлення строку на подання ОСОБА_1 зустрічної позовної заяви та, відповідно, про наявність підстав для залишення такої зустрічної позовної заяви без розгляду. Також, зважаючи на наявність в матеріалах справи клопотання адвоката Ярошенко Олесі Миколаївни про відкладення підготовчого засідання та повідомлення її про намір подати зустрічний позов, судом першої інстанції було зроблено передчасний висновок про наявність достатніх підстав для закриття підготовчого провадження у справі.
Зважаючи на те, що, як було встановлено апеляційним судом, матеріали цивільної справи не містять доказів про належне повідомлення сторони відповідачки за первісним позовом про відкриття провадження та призначення підготовчих засідань в справі, оскільки поштова кореспонденція, надіслана на адресу позивачки, повернулася на адресу суду «за закінченням терміну зберігання», а частина поштової кореспонденції на поштові адреси учасників справи не направлялася у зв'язку з відсутністю належного фінансування суду, враховуючи ознайомлення представником відповідачки з матеріалами справи лише 12 вересня 2022 року, заявлення відповідачкою 15 вересня 2022 року наміру подати зустрічний позов, суд першої інстанції, відмовляючи в поновленні строку на подання зустрічного позову, помилково та не обґрунтовано взяв до уваги такі обставини, як призначення п'яти підготовчих засідань (в тому числі в довоєнний період) та що з моменту подачі позову до суду і дати подачі відповідачем зустрічного позову минуло більше дев'яти місяців й на даний час справа знаходиться на стадії судового розгляду, апеляційний суд вважає помилковим.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Отже, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
При цьому апеляційний суд звертає увагу апелянтки та її представниці, що положеннями ЦПК України не передбачено повноважень суду апеляційної інстанції в разі встановлення порушень цивільних процесуальних норм судом першої інстанції під час відмови в прийнятті зустрічного позову, ухвалювати нове судове рішення шляхом прийняття до спільного розгляду зустрічного позову.
А відтак, апеляційна скарга ОСОБА_1 , подана адвокатом Ярошенко Олесею Миколаївною, підлягає частковому задоволенню шляхом скасування ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року про відмову у поновленні строку і залишення зустрічного позову без розгляду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Щодо клопотання позивача за первісним позовом про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 , поданої представником - адвокатом Ярошенко Олесею Миколаївною, без розгляду у з в'язку зі зловживанням останніми, на думку ОСОБА_2 , правом та застосування до них заходів, передбачених ст. 44 ЦПК України, апеляційний суд зазначає про таке.
Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з ч. 2 даної статті залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Відповідно до ч. 3 статті 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 44 ЦПК України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Аналіз вищевказаної статті ЦПК України дає змогу зробити висновок про те, що зловживанням процесуальними правами учасником справи судом може бути визнано, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Отже, суд, до якого особою буде подано декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подано декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, встановивши наявність таких обставин, зобов'язаний визнати такі дії особи зловживанням процесуальними правами, залишити позов без розгляду та вжити заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Поряд з цим, відповідно до ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку судові рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Отже, в даному випадку, відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 , не погодившись із ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року в справі №755/20287/21, реалізуючи гарантоване їй цивільним процесуальним законом право апеляційного оскарження такого судового рішення, передбачене ст. 352 ЦПК України, через представника - адвоката Ярошенко Олесю Миколаївну, подала апеляційну скаргу.
Вказана процесуальна дія відповідачки є реалізацією нею свого права на апеляційне оскарження судового рішення та не може свідчити про зловживання нею своїм правом.
Крім того, як зазначає сам позивач у своєму клопотанні від 05 грудня 2022 року (а.с.236-238 т.1) апеляційна скарга на ухвалу від 31 жовтня 2022 року була подана апелянтом 14 листопада 2022 року, а нова позовна заява 18 листопада 2022 року, тобто на час подання апеляційної скарги інша справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав на розгляді у суді не перебувала.
Враховуючи, що ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року підлягає оскарженню окремо від рішення суду, положення п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України не підлягають застосуванню.
За таких обставин, клопотання позивача за первісним позовом ОСОБА_2 про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 , поданої представником - адвокатом Ярошенко Олесею Миколаївною, на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року без розгляду є безпідставним та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Ярошенко Олесею Миколаївною, - задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року -скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
Г.І. Мостова