Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/5334/2023
м. Київ Справа № 752/11516/22
06 квітня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисова О.В.
- Левенця Б.Б.
при секретарі - Осадченко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 грудня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Машкевич К.В., у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування,-
30 серпня 2022 року Приватне акціонерне товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулось до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування.
На обґрунтування позовних вимог зазначало, що 09.02.2021 року сталасядорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Skoda», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та автомобіля «Toyota», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
На момент дорожньо-транспортної пригоди між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0107-20-00631 від 22.07.2020 року, згідно з яким позивач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню матеріальної шкоди, заподіяної страхувальнику автомобіля «Toyota», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.03.2021 року по справі № 752/5375/21 відповідача було визнано винним у вчиненні ДТП, притягнуто його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Страхувальник звернувся до ПРАТ «СК «Українська страхова група» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 11.02.2021 року. Дана заява була розглянута, пошкодження автомобіля потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було визнано страховим випадком. Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП, склала 89 576,28 грн.
Вказує на те, що позивач, відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, 23.02.2021 року виплатив страхове відшкодування потерпілій у ДТП особі ОСОБА_2 в розмірі 34 946,76 грн, та 05.03.2021 року в розмірі 15 288,52 грн.
На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «Skoda», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 була застрахована в ПАТ «Страхова група «ТАС» за полісом обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів № АР7978412.
ПрАТ «СК «Українська страхова група» звернулось до страхової компанії відповідача із заявою про виплату суми страхового відшкодування за полісом № АР7978412, за яким страхова компанія відповідача здійснила виплату в розмірі 48 735,28 грн (страхова виплата, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля потерпілого), яка не покриває, суму виплати за договором добровільного страхування наземного транспорту.
На думку позивача, відповідач, як особа відповідальна за завданий збиток, повинен відшкодувати позивачу різницю між сумою страхового відшкодування, сплаченого за договором добровільного страхування наземного транспорту та сумою страхового відшкодування, виплаченому за полісом обов'язкового страхуванння цивільно-правової відповідальності відповідача №АР7978412 в розмірі 40 841,00 грн.
З огляду на вище викладене, просило суд стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 40 841 грн.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 22 грудня 2022 року позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 40841,00 грн. та судовий збір в розмірі 2481,00 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 12 січня 2023 року відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 грудня 2022 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що на момент дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої з його вини було пошкоджено автомобіль «Toyota», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , його цивільно-правова відповідальність, як власника наземного транспортного засобу «Skoda», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , була застрахована в ПАТ «Страхова група «ТАС» за полісом обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів N. АР7978412.
Згідно полісу обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів № АР7978412 ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну становить 130 000 грн.
Вказує на те, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодувания на страхувальника, який уклав відповідний договір страхувания сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхувания цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).
Зазначає, що з винного водія підлягає до стягнення різниця між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні.
Встановити яка вартість ремонту автомобіля з урахуванням та без урахування коефіцієнту фізичного зносу, з вказаних рахунків та калькуляції неможливо.
При цьому, інших доказів на підтвердження вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та без його урахування, якими може бути акт огляду транспортного засобу, висновок експерта, матеріали справи не містять.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» в судове засідання повторно не з'явився, про день та час слухання справи судом повідомлений у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у його відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09 лютого 2021 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом автомобілем марки «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 у м. Києві по вул. Ломоносова 81-Б, при виїзді на нерегульоване перехрестяз вул. М.Ломоносова, не надав переваги в русі транспортному засобу - автомобілю марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, у зв'язку з чим скоїв з ним зіткнення, щопризвело до пошкодження вказаних транспортних засобів.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 05 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих доходів громадян, що становить 340,00 грн. (а.с. 14)
На момент скоєння ДТП майнові інтереси власника автомобіля «ToyotaLand Cruiser 200» ОСОБА_2 були застраховані в ПАТ «СК «Українська страхова група», що підтверджується договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно- правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті. (а.с. 4)
11 лютого 2021 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «СК «Українська страхова група» з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
Відповідно до страхового акту № СТОКА- 14826 розмір страхового відшкодування становить 74 287,76 грн. Підставою для визначення зазначеного розміру страхового відшкодування став рахунок № СМУ00003993 від 17 лютого 2021 року, ремонтна калькуляція № СТОК- 14286 від 16.02.2021 року. (а.с. 24)
12 березня 2021 року ПАТ «СК «Українська страхова група» звернулось до страхової компанії Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» із заявою на виплату страхового відшкодування в якій зазначало, що ДТП трапилось 09 лютого 2021 року за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Сума страхового відшкодування становить 89 576,28 грн., а тому з урахуванням вище викладеного, просили сплатити на користь ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» відшкодування згідно страхового акту СТОК А 14826. (а.с. 17)
18 травня 2021 року Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» виплатило ПАТ «СК «Українська страхова група» страхове відшкодування у розмірі 48 735,28 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 183149_5101D/977. (а.с. 32)
Задовольняючи позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування, суд першої інстанції посилався на те, що відповідач, як особа відповідальна за завданий збиток, повинен відшкодовувати ПрАТ «СК «Українська страхова група» різницю між сумою страхового відшкодування, сплаченого за договором добровільного страхування наземного транспорту та сумою страхового відшкодування, виплаченою за полісом № А7978412 (89 576,28-48 735,28) в розмірі 40 841,00 грн.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов'язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому деліктне зобов'язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов'язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.
Стаття 27 Закону України «Про страхування» та стаття 993 ЦК України передбачає перехід права вимоги до страховика, де перехід фактично означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов'язанні до страховика.
У деліктному зобов'язанні право вимоги до винної особи у особи, що відшкодувала шкоду потерпілому, виникає у порядку статті 1191 ЦК України. У спірних (страхових) відносинах застосуванню підлягають норми статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України, які визначають спеціальний порядок переходу прав вимоги до винної особи від страхувальника (потерпілого) до страховика, що відшкодував шкоду потерпілому - суброгацію.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності та договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків, за якими страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування при настанні цивільно-правової відповідальності страхувальника та/або особи, відповідальність якої застрахована, такий страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання взяв на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоду.
Ухвалюючи у даній справі рішення суду про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин справи та не надав їм належної правової оцінки, що призвело до ухвалення помилкового рішення.
Так, звертаючись до суду з даним позовом ПАТ "СК "Українська страхова група" посилалось на те, що воно, як страховик потерпілої у ДТП особи компенсувало потерпілій особі- ОСОБА_2 вартість відновлюваного ремонту застрахованого транспортного засобу у розмірі 89 576,28 грн. за договором добровільного страхування, виплативши страхове відшкодування . З огляду на те, що цивільно-правова відповідальність винної особи була застрахована у ПрАТ " СК "ТАС", позивач звернувся до вказаної страхової компанії із заявою про виплату грошових коштів у сумі 89 576,28 грн., проте, ПрАТ " СК " ТАС" сплатила на користь ПАТ "СК "Українська страхова група" з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля, лише шкоду в сумі 48 735,00 грн. Невідшкодованою залишається різниця між виплаченим позивачем страховим відшкодуванням, що становить вартість відновлювального ремонту автомобіля в сумі 89 576,00 грн. та сплаченим страховою компанією винної особи ОСОБА_1 сумою відшкодуванням 48 735,00 грн., що становить суму 40 841,00 грн., яку просило стягнути із відповідача, як завдавача шкоди.
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
У частині першій статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За загальним правилом, відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
У статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожнього-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Отже, страховик відповідача (ПАТ СК «ТАС») за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.
Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Зокрема, правилами відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, встановлені у статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з пунктом 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Отже, страховик відповідача (ПАТ СК «ТАС») за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена у порядку, встановленому законом.
Згідно зі статтями 29, 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов'язану з утратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції та Фонду державного майна від 24.11.2003 №142/5/2092).
Якщо для відновлення пошкодженого у дорожньо-транспортній пригоді транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-760цс15.
Стягуючи з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 40 841,00 грн., суд першої інстанції не з'ясував, який саме страховий ліміт визначений полісом обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів N. АР7978412, укладеним між ПАТ «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_1 , не з'ясував складові виплаченого ПАТ «Страхова група «ТАС» на користь позивача страхового відшкодування, а тому прийшов до помилкового висновку, що різниця між невідшкодованою позивачу сумою виплаченого ним страхового відшкодування на користь потерпілої особи підлягає стягненню саме з винної у ДТП особи - відповідача ОСОБА_1 .
З наданого відповідачем ОСОБА_1 полісу № АР/7978412 обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чинного на момент скоєння ДТП 09.02.2021 року вбачається, що ліміт страхового відшкодування за шкоду, завдану майну становить 130 000,00 грн., за шкоду, завдану життю та здоров'ю- 260 000,00 грн. Франшиза -1500,00 грн.
З викладеного вбачається, що ліміт відповідальності страховика винної у ДТП особи ОСОБА_1 - ПАТ «Страхова група «ТАС» за шкоду майну визначений у розмірі 130 000,00 грн., позивач виплатив на оплату вартості відновлювального ремонту автомобіля потерпілої у ДТП особи ОСОБА_2 «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_2 на адресу ТОВ " Саміт Моторз Україна" страхове відшкодування в сумі 34 946,76 грн. ( платіжне доручення № 4619 від 23.02.2021 року) та на суму 15 288, 52 грн. ( платіжне доручення № 5552 від 05.03.2021 року) і на користь потерпілої особи ОСОБА_2 суму 23 102,00 грн. ( платіжне доручення № 4620 від 23.02.2021 року. Всього на суму 73 337,28 грн. ПАТ «Страхова група «ТАС» виплатила на користь позивача суму відшкодування 48 735,28 грн., при тому, що ліміт відповідальності вказаного страховика за полісом № АР/7978412 обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів становить суму 130 000,00 грн.
Належних та допустимих доказів на підтвердження обгрунтованості виплати ПАТ «Страхова група «ТАС» саме такої суми страхового відшкодування позивачем суду не надано, матеріали справи містять лише копію платіжного доручення № 183149-5101D/977 від 18 жовтня 2021 року про сплату ПАТ «Страхова група «ТАС» страхового відшкодування на користь позивача в сумі 48 735,28 грн., інших доказів щодо обгрунтованості вказаної витрати, з огляду на встановлений в договорі ліміт відповідальності страховика 130 000,00 грн., позивачем не надано та матеріали справи не містять.
Безпідставними колегія суддів вважає і доводи позивача про включення у суму страхового відшкодування і суми 16 239,00 грн., яка є страховим платежем, так як страховий платіж не є шкодою, завданою потерпілій особі винними діями відповідача.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність доводів позивача про те, що страхова компанія винної особи АТ «СТ «ТАС» виконала свої зобов'язання в повному обсязі, сплативши на користь позивача страхове відшкодування з урахуванням коефіцієнта зносу транспортного засобу.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що автомобіль потерпілої особи- ОСОБА_2 «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_2 2020 року випуску, тобто, на момент скоєння ДТП автомобіль був в експлуатації всього рік, що фактично виключає його фізичний знос.
З огляду на те, що ліміт страхового відшкодування повністю покриває розмір майнової шкоди, суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків про наявність правових підстав для стягнення з винної у ДТП особи відповідача у справі суми страхового відшкодування, не відшкодованого АТ «СТ «ТАС».
Згідно ст.9 Закону України «Про страхування» франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Тобто, франшиза - це ті збитки, попередньо прописані в договорі, які страховик не відшкодовує в разі виникнення страхового випадку.
Таким чином, сума франшизи в розмірі 1 500,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.
З огляду на вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача про те, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального права та з неповним з'ясуванням обставин справи є обгрунтованими.
Згідно ч.ч.1ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 грудня 2022 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування та стягнення з відповідача на користь позивача 1500,00 грн. франшизи.
Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України , якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в разі задоволення позову.
При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 481,00 грн. При подачі апеляційної скарги відповідачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 721,50 грн.
За результатами апеляційного перегляду справи апеляційну скаргу було задоволеночастково (91,05%), рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову (на 3,67%) , а тому з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 91,05 грн., а з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 584,92 грн.
Керуючись ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 6, 22,29, 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів'ст.ст. 993, 999, 1166, 1187, 1191, 1194 ЦК України , ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 грудня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (ЄДРПОУ 30859524) 1 500,00 грн. франшизи.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (ЄДРПОУ 30859524) судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 91,05 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (ЄДРПОУ 30859524) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 584,92 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 14 квітня 2023 року.
Головуючий: Судді: