справа № 371/960/21
провадження № 22-ц/824/5262/2023
04 квітня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.
при секретарі Кошель К. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні мережі», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Комунальне підприємство Миронівської міської ради «Миронівка-житло» про захист прав споживачів, за апеляційною скаргою представника Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні мережі» - адвоката Мокрієнка Тараса Вікторовича на рішення Миронівського районного суду Київської області від 16 грудня 2022 року в складі судді Капшук Л.О.,
встановив:
27.09.2021 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (код ЄДРПОУ 23243188) (далі - ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі») про захист прав споживачів.
Посилались на ті підстави, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 .
09.11.2000 між ОСОБА_1 та ДАЕК «Київобленерго» було укладено договір №110152 про користування електричною енергією.
В подальшому ДАЕК "Київобленерго" було перейменовано в ПрАТ "Київобленерго" та реорганізовано в ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі".
В січні 2019 року утворено та зареєстровано ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія", предметом діяльності якої є постачання електричної енергії.
15.09.2021 року квартиру позивачів відключено від електропостачання у зв'язку з утворенням заборгованості.
Вважають такі дії відповідачами неправомірними, оскільки у них відсутня заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію, що підтверджується квитанціями про оплату за спожиту електроенергію, а саме №89 від 24.07.2021 про сплату 372,50 грн та №42 від 21.08.2021 про сплату 576,30 грн. Вони не отримували попередження про припинення постачання електричної енергії. Технічні заходи про припинення постачання електричної енергії були здійснені невідомими особами, без надання документів на виконання робіт по відключенню об'єкта від постачання електроенергією. Здійснення технічних заходів щодо відключення електроенергії та фіксації показів приладу обліку відбувалося без присутності ОСОБА_1 , на якого відкритий особовий рахунок, на даний час невідомо чи опломбований лічильник. Після відключення електричної енергії ОСОБА_2 не було запропоновано ознайомитися, підписати та отримати копії документів щодо даного факту.
Внаслідок вказаних неправомірних дій ОСОБА_1 було завдано матеріальну шкоду в розмірі 1 146,60 грн, що становить вартість дизельного пального, яке було придбано ним 16.09.2019 на АЗС , оскільки він був змушений припинити лікування, невідкладно поїхати додому та вживати заходи по поновленню порушених прав.
Крім цього, позивачам було завдано моральну шкоду, оскільки їм довелось повністю змінити своє повсякденне життя, вирішувати питання щодо оренди іншого житла, вони відчували щоденні душевні страждання, які бути викликані негативними емоціями, переживаннями, психологічним напруженням, розчаруванням тощо, що призвело до підвищення артеріального тиску, безсоння, постійних психологічних страждань. Такими діями відповідача ОСОБА_1 було завдано моральну шкоду в розмірі 5 000 грн, а ОСОБА_2 - 3 000 грн .
Посилаючись на вказані обставини просили суд:
- визнати дії ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» по відключенню від електричної мережі 15 вересня 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , як споживачів послуг з електропостачання квартири АДРЕСА_1 неправомірними;
- зобов'язати ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» протягом трьох днів після ухвалення рішення суду відновити електропостачання до квартири АДРЕСА_1 за власний рахунок;
- стягнути з ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 1 146,60 грн, моральну шкоду в розмірі 5 000 грн та 6 000 грн витрат на отримання правничої допомоги;
- стягнути з ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 3 000 грн.
Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 16 грудня 2022 року позов задоволено частково.
Зобов'язано ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» протягом трьох днів з дати набрання рішенням законної сили відновити електропостачання квартири АДРЕСА_1 за власний рахунок.
Стягнуто з ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на користь ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.
Стягнуто з ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на користь ОСОБА_2 заподіяну моральну шкоду у розмірі 3 000 грн.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
Стягнуто з ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 7 259,53 грн в рівних частках по 3 629,76 грн.
Стягнуто з ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на користь держави судовий збір у розмірі 1 816 грн.
11.01.2023 представник ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» - адвокат Мокрієнко Т. В. подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Миронівського районного суду Київської області від 16 грудня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Також просить змінити розподіл судових витрат між сторонами.
Вважає, що оскаржуване рішення прийнято з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи.
Судом першої інстанції встановлено, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову про визнання неправомірними дій відповідача щодо припинення 15.09.2021 електропостачання до квартири позивачів, що підтверджує правомірність таких дій.
Висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не враховувалась 50% знижка позивача з оплати за користування житлово-комунальними послугами відповідно до рішення Богуславського районного суду Київської області від 10 вересня 2010 року (справа №2-459/10), внаслідок чого утворилась спірна заборгованість, не враховує те, що вказане судове рішення було скасовано.
Натомість, рішенням Кагарлицього районного суду Київської області від 03 лютого 2015 року (справа №368/1607/13-ц) ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову про зобов'язання вчинити дії щодо проведення перерахунку вартості комунальних послуг, наданих з 2008 року, з застосуванням 50% знижки, встановленої п. 9 ст. 44 Закону України «Про статус суддів». Вказане рішення набрало законної сили 16.07.2015.
Внаслідок того, що ОСОБА_1 ще з 2008 року вважає, що має пільгу з оплати за спожиту електричну енергію та проводив оплати по виставлених щомісячно рахунках в розмірі меншому від виставленого відповідачем, по особовому рахунку № НОМЕР_1 станом на 01.01.2019 утворилася заборгованість в розмірі 3 703,26 грн. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та відсутності у платіжному документів у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата, ці кошти електропостачальник має право зараховувати як погашення існуючої заборгованості за найдавнішим терміном її виникнення. Матеріали справи не містять доказів існування графіку погашення заборгованості та оплату позивачами коштів за електроенергію, спожиту в конкретному періоді.
Наявність у позивачів заборгованості станом на 01.01.2019 в розмірі 3 703,26 грн встановлена судом та не спростовано позивачами. Відповідно до підпункту 6 п.5.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 №312 ( далі - ПРРЕЕ) відповідач, як оператор системи розподілу, має право тимчасово припиняти розподіл (передачу) електричної енергії, обмежувати обсяг розподілу (передачі) електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадку та порядку, передбачених цими Правилами та Кодексом систем розподілу, зокрема у зв'язку із заборгованістю споживача за договором про користування електричною енергією та/або договором про постачання електричної енергії, які продовжують свою дію в частині регулювання відносин сторін щодо заборгованості (переплати) за цими договорами, нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо. Тобто висновки суду про необхідність вжиття відповідачем заходів щодо звірки взаєморозрахунків та вирішення питання про стягнення заборгованості в судовому порядку однобоко підіграють доводам позивачів, а необхідність вчинення таких дій нічим не передбачено.
Згідно абз.12 пп.3 п.11.5.2 Кодексу систем розподілу, що затверджений постановою НКРЕКП №310 від 14.03.2018, припинення розподілу електричної енергії може відбуватися за ініціативою оператора системи розподілу, у разі несплати споживачем заборгованості за договором про постачання електричної енергії або договором про користування електричною енергією, правонаступником за якими є оператор системи розподілу.
За приписами пунктів 11.5.8, 11.5.9 Кодексу систем розподілу , оператор системи розподілу має надати попередження про обмеження/припинення розподілу електричної енергії користувачу (окрім планових перерв) після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій не менше ніж за 5 робочих днів до запланованої дати обмеження /припинення розподілу електричної енергії . При цьому в попередженні мають бути зазначені підстави, дата та час, з якого розподіл електричної енергії буде припинено/обмежено.
Виходячи з положень підпункту 1 п. 7. 5 ПРРЕЕ, припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення.
Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім'я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.
Датою отримання таких попереджень буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).
30.08.2021 ОСОБА_1 листом № 20/1/488/281 від 23.08.2021 направлено попередження про припинення електроживлення у зв'язку із заборгованістю в розмірі 3 703,26 грн, що виникла на підставі договору про користування електричною енергією. Вказаний факт підтверджується відповідним реєстром поштових відправлень.
Вказаний лист надійшов до поштового відділення не пізніше 02.09.2022, тому попередження вважається врученим позивачу 05.09.2021, а 15.09.2021 енергопостачання у вказаній квартирі було припинено з одночасним фіксуванням показів приладу обліку на момент припинення розподілу електричної енергії. Під час вказаних подій була присутня ОСОБА_2 , що встановлено судом.
Звертає увагу, що з 01.01.2019 відповідач є саме оператором системи розподілу, а не енергопостачальником в розумінні ПРРЕЕ та Кодексу систем розподілу, тому припинення енергопостачання відбувалося з ініціативи відповідача, як оператора системи розподілу, а не як енергопостачальника.
Таким чином позиція суду, щодо необхідності попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення (з ініціативи енергопостачальника), а не за 5 робочих днів відповідно до пп. 2. п. 7.5 ПРРЕЕ (з ініціативи оператора системи розподілу), не відповідає об'єктивним обставинам справи.
Позивачами не доведено усіх складових деліктної відповідальності для відшкодування заявленої ними моральної шкоди. Чіткого причинного зв'язку між подіями, на які посилаються позивачі та причин її душевних страждань не встановлено, тому суд не мав правових підстав для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Посилаються на те, що твердження відповідача не підтвердженні належними доказами. Надана копія особової картки не є первинним зведеним обліковим бухгалтерським документом у відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки з її змісту неможливо об'єктивно встановити, що у позивачів виникла заборгованість перед відповідачем у розмірі 3 703,26 грн, вона складена в односторонньому порядку в інтересах відповідача, не містить підпису відповідальних осіб та не скріплена печаткою, а відтак не може бути належним та допустимим доказом у справі.
На підтвердження факту надсилання ОСОБА_1 попередження, відповідач надав копію списку №320 згрупованого поштового відправлення рекомендованих листів та копію фіскального чеку від 30.08.2021. Однак, вищевказані копії документів не є доказами того, що відповідач 30.08.2021 фактично надіслав позивачу ОСОБА_1 попередження. Поштового повідомлення з підписом ОСОБА_1 , або члена його сім'ї про вручення рекомендованого листа або про причину не вручення не надано.
Правом надання відзиву на апеляційну скаргу КП «Миронівка-житло» не скористалось.
В судовому засіданні представник ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» - адвокат Мокрієнко Т. В. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідачів - адвокат Орло Ю. В. просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що за особовим рахунком позивача ОСОБА_1 існує історична заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 3 703,26 грн, яка виникла перед ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до відокремлення його функцій розподілу від функцій постачання електроенергії. Відомості особової картки вказують на те, що заборгованість виникла у період до грудня 2011 року, проте її походження в картці не відображено. Посилання відповідача на те, що зарахування сплачених позивачем сум проводилось з урахуванням пункту 4.24 ПРРЕЕ, за яким кошти зараховувалися в рахунок погашення заборгованості споживача з найдавнішим терміном виникнення, не підтверджені матеріалами справи. Відповідачем не вжито заходів для врегулювання спірного питання існування заборгованості. Перед застосуванням такого крайнього негативного впливу на споживача у виді припинення електропостачання, відповідач мав би докласти зусиль для з'ясування факту отримання споживачем повідомлення про таке припинення. Попередження про припинення електропостачання, направлене ОСОБА_1 , не містить зазначення періоду та ідентифікації договору, за який виникла заборгованість, конкретну дату та час, з якого буде припинено електропостачання для можливості забезпечення права споживача бути присутнім під час вчинення вказаних заходів. Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем припинення електропостачання відбулося з порушенням порядку, визначеного Кодексом систем розподілу та ПРРЕЕ, дії відповідача щодо припинення електропостачання до квартири відповідачів є неправомірними.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є власниками та проживають в квартирі АДРЕСА_1 .
09.11.2000 між ОСОБА_1 та ДАЕК "Київобленерго" укладено договір №110152 про користування електричною енергією за вказаною адресою.
01.01.2019 розмежовано функції з постачання та розподілу електроенергії.
ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" здійснює розподіл електричної енергії до помешкань споживачів, а постачання електричної енергії - ТОВ "Київська обласна ЕК".
23.08.2021 ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" за №20/1/488/281 сформоване попередження споживача про відключення (припинення постачання електричної енергії), відповідно до якого за особовим рахунком ОСОБА_1 № НОМЕР_1 існує заборгованість за спожиту електричну енергію, яка утворилась до 01.01.2019 та станом на 23.08.2021 становить 3 703,26 грн. Попереджено,що у разі відсутності оплати, товариство буде вимушене вдаватися до передбачених законодавством заходів з припинення електроживлення починаючи з 13, 14, 15, 16, 20, 21, 22, 23, 27, 28, 29, 30 вересня та з 4, 5, 6, 7, 11, 12, 13, 14, 18, 19, 20, 21, 25, 26, 27, 28 жовтня 2021 року з 10:00 год. Вказане рекомендоване повідомлення направлено на адресу позивачів 30.08.2021.
15.09.2021 представником ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" здійснено відключення квартири позивачів від мережі у зв'язку з існуванням заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 3 703, 26 грн, про що складено відповідний акт.
Обґрунтовуючи правомірність дій по відключенню відповідачів від мережі, ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" посилалось на те, що відповідно до п.п. б п. 5.1.1. ПРРЕЕ оператор системи має право відключати споживача від мережі без його згоди у випадках та порядку, передбачених цими Правилами та Кодексом системи розподілу, зокрема у зв'язку із заборгованістю споживача за договором про користування електричною енергією та/або договором про постачання електричної енергії, які продовжують свою дію в частині регулювання відносин сторін щодо заборгованості (переплати) за цими договорами, нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.
Відповідно до ст. 60 Закону України "Про ринок електричної енергії " з метою забезпечення захисту прав споживачів учасники ринку не застосовують недобросовісні методи конкуренції до споживача. Положення та умови договорів зі споживачами мають бути прозорими та доступними для розуміння. Постачання електричної енергії здійснюється на недискримінаційних засадах. Відключення споживачів здійснюється виключно у порядку, визначеному цим Законом та правилами роздрібного ринку. Захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм захисту цих прав регулюються цим Законом, законами України "Про захист прав споживачів", "Про захист економічної конкуренції", іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п.п.3 п. 11.5.2 Кодексу системи розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП 14.03.2018 №310 ( в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), випадки припинення розподілу електричної енергії за ініціативою оператора системи розподілу:
закінчення строку дії/розірвання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії;
несплата та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору про надання послуг з розподілу електричної енергії;
виявлення несанкціонованого відбору електричної енергії Користувачем або втручання в роботу засобів обліку електричної енергії або елементів системи розподілу;
наявність заборгованості за несанкціонований відбір електричної енергії;
несанкціоноване відновлення електроживлення Користувача (споживача електричної енергії);
невиконання вимог припису уповноваженого представника органу виконавчої влади, на який покладено відповідні обов'язки згідно із законодавством України, щодо усунення незадовільного технічного стану електроустановок Користувачів, який загрожує аварією, пожежею та/або створює загрозу життю обслуговуючого персоналу, населенню та навколишньому середовищу;
недопущення до електроустановок Користувача, пристроїв релейного захисту, автоматики та зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів обліку електричної енергії уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади та/або ОСР, на яких покладено відповідні обов'язки згідно із законодавством України та/або договором;
порушення Користувачем Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року № 209 (далі - Правила охорони електричних мереж), під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення неналежних умов експлуатації зазначених електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі Користувача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких Користувачем порушуються Правила охорони електричних мереж;
проведення планових ремонтів електроустановок та електричних мереж системи розподілу;
проведення системних випробувань;
у разі несплати споживачем заборгованості за договором про постачання електричної енергії або договором про користування електричною енергією, правонаступником за якими є ОСР;
у разі несвоєчасної сплати замовником остаточного розрахунку відповідно до умов договору про приєднання (для випадків зміни технічних параметрів).
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що у позивачів існувала заборгованість за договором про користування електричною енергією від 09.11.2000, правонаступником за яким є оператор системи розподілу ПрАТ "ДТЕК "Київські регіональні електромережі".
Відповідно до даних особової картки споживача (особовий рахунок НОМЕР_1 ), станом на січень 2017 року по вказаному рахунку вже обліковувалась заборгованість в розмірі 3 858,16 грн ( 4027,60 грн -169,44 грн за січень 2017).
Відомостей про походження вказаної заборгованості, періоду її виникнення суду не надано.
Відповідно до п.7.5 розділу VII ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється:
1) оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі:
відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);
недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача;
заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;
несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих Правил, визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи);
невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;
закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи;
закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником "останньої надії" (за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником);
порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року № 209;
Створення неналежних умов експлуатації електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються Правила охорони електричних мереж (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади).
В апеляційній скарзі відповідач звертає увагу суду, що він з 01.01.2019 є саме оператором системи розподілу, а не енергопостачальником в розумінні ПРРЕЕ та Кодексу систем розподілу.
Передбачених п. 7. 5 ПРРЕЕ випадків, за яких відповідач, як оператор системи розподілу мав право припинити повністю або частково постачання електричної енергії споживачу за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення судом не встановлено.
Крім цього, п. 7.5. ПРРЕЕ визначено, що попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім'я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.
Датою отримання таких попереджень буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).
Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього.
Якщо підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.
У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється.
Оператор системи протягом одного робочого дня після надання споживачу попередження про припинення електроживлення повідомляє про це електропостачальника споживача та адміністратора комерційного обліку. У разі отримання оператором системи від електропостачальника звернення щодо відключення електроустановки споживача оператор системи має повідомити адміністратора комерційного обліку про отримання відповідного звернення протягом дня його отримання.
Як вбачається з попередження споживача про відключення (припинення постачання електричної енергії), останнє не містить зазначення за який період виникла заборгованість в сумі 3 703,26 грн.
Відповідачем також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження підстав виникнення у позивача заборгованості за спожиту електроенергію у вищевказаному розмірі, періоду її нарахування та порушення споживачем термінів оплати спожитої електричної енергії.
Відповідно до п. 8.1.1 ПРРЕЕ учасники роздрібного ринку під час здійснення діяльності з розподілу, передачі, постачання (продажу) електричної енергії споживачу, надання послуг комерційного обліку мають дотримуватись вимог чинного законодавства та укладених договорів. Якщо між сторонами відповідного договору виникає спірне питання, сторони мають вжити усіх заходів, які застосовуються для врегулювання спірного питання, шляхом ініціювання проведення між сторонами переговорів щодо спірного питання, запропонувати можливі способи його вирішення. Під час проведення переговорів сторони мають спільно визначити найбільш прийнятне рішення для врегулювання спірного питання.
Ураховуючи встановлені судом обставини щодо порушення ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" порядку припинення постачання електричної енергії споживачу, невжиття останнім заходів для врегулювання спірного питання, законними та обґрунтованими є висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача відновити електропостачання до квартири позивачів за власний рахунок.
Ухвалюючи рішення в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з обізнаності відповідача про те, що заборгованість є спірною, останній не вживав жодних заходів для звірки взаєморозрахунків, не дивлячись на неодноразові звернення споживача, не вирішував питання про стягнення існуючої заборгованості в судовому порядку та застосував крайній захід впливу на споживача у виді відключення від електропостачання, що не відповідає критеріям співмірності.
Внаслідок неправомірних дій відповідача щодо припинення електропостачання позивачі зазнали моральних страждань. З'ясування підстав та обставин відключення потребувало від позивачів додаткових зусиль, ОСОБА_1 був змушений припинити санаторне лікування та терміново повернутися додому. З вересня 2021 року позивачі перебувають без енергопостачання.
Положеннями статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У цій справі встановлено, що позивачі є споживачами послуг з електропостачання.
Відповідно до частини першої та пункту 9 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу з застосуванням, зокрема, такого способу захисту, як відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Згідно з частинами першою та другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Частиною першою статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов'язальних відносин).
Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановлене Конституцією та законами України.
Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.
Суд першої інстанції, правильно застосувавши норми матеріального права, з огляду на доведеність неправомірних дій відповідача по повному припиненню постачання позивачам електричної енергії, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність правових підстав для відшкодування позивачам моральної шкоди, завданої неправомірними діями відповідача, є правильним та ґрунтується на повному встановленні фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на негативні наслідки спричинені неправомірними діями відповідача, розмір заявленої позивачем шкоди відповідає вимогам добросовісності, розумності та справедливості.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову сторони не оскаржують, а тому в цій частині воно не є предметом апеляційного розгляду.
Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Мужі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").
Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Колегія суддів дійшла висновку, що судом повно з'ясовані обставини справи, оцінені надані докази, правильно застосовано норми матеріального права, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення ухваленого по справі рішення без змін.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України суд
постановив:
Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні мережі» - адвоката Мокрієнка Тараса Вікторовича залишити без задоволення.
Рішення Миронівського районного суду Київської області від 16 грудня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14 квітня 2023 року.
Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк
Судді І. М. Рейнарт
Т. А. Семенюк